Ухвала

від 08.08.2022 по справі 753/21056/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21056/18

провадження № 2/753/2637/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Степанишиній Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю, відібрання малолітніх дітей, стягнення аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні цього суду знаходяться вказана справа з об`єднаними позовними вимогами, яка розглядається за правилом загального позовного провадження, й перебуває на стадії розгляду по суті.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, якимзокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дана справа передана судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ (ч.1 ст. 33 ЦПК України).

Представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , діючим на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 03.08.2022 року, по минуванню як стадії початку підготовчого засідання, так й початку судового засідання, яке мало місце 04.08.2022 року, 05.08.2022 року після проведеного судового засідання подана заява засобами поштового зв"язку, яка надійшла до суду 08.08.2022 року, й передана судді 09.08.2022 року, про відвід головуючого судді з посиланням на те, що в діях цього судді вбачається сумнів у об`єктивному та неупередженому розгляді даної справи, не погоджуючись із процесуальними рішеннями головуючого судді.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.ч.1 - 3 ст. 40 ЦПК України).

Положенням ст. 49 ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін та стадії цивільного процесу, на яких вони можуть бути реалізовані.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч.2 ст. 39 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Дана заява не може бути предметом розгляду з підстав заявлення її по минуванню стадії початку підготовчого засідання, яке минуло, наразі справа перебуває на стадії розгляду справи по суті.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Заявлення відводу позивачем за зустрічним позовом головуючому судді на такій стадії розгляду справи за минуванням стадії початку підготовчого судового засідання, зважаючи на процесуальну правильність поведінки учасника справи, суд оцінює як зловживання процесуальними правами такою особою, водночас визначена заявником підстава для відводу головуючого судді є безпідставною з огляду на полодення ч.4 ст. 36 ЦПК України.

Зважаючи на підставу відводу головуючого судді - незгоди з процесуальними рішеннями такого суді, суд роз`яснює, що положеннями ЦПК України визначені процесуальні права та обов`язки сторін та певних стадіях цивільного процесу, на яких вони можуть бути реалізовані, й саме процесуальна правильність дії/поведінки сторони та її добросовісність в судовому засіданні забезпечуються її процесуальні права та виконання нею процесуальних обов`язків з урахуванням принципу дистозитивності та забезпечення рівності прав учасників процесу під час розгляду справи по суті.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, водночас зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

Так, суд покладає на заявника не лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, а й утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є ріщення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доспупності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та, керуючисьст. 36, ч.3 ст. 39, ст. 40 ЦПК України з урахуванням ст.ст. 43, 44, 49 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У дозволі на заявлення представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді по розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю, відібрання малолітніх дітей, стягнення аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Обухівської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, - відмовити.

Ухвала остаточна, оскаженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СУДДЯ: