Постанова

від 07.08.2022 по справі 160/18719/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18719/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шальєвої В.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

секретар судового засідання Соловей Л.О

за участі представника відповідача Сліпчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 р. (суддя Прудник С.В., повне судове рішення складено 18.04.2022 р.) в справі № 160/18719/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер Дніпро» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського обласного центру зайнятості (далі Дніпропетровській ОЦЗ) про визнання протиправними та скасування наказів № 45 від 03.03.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 01.03.2021 р., № 90 від 08.04.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 07.04.2021 р., № 109 від 07.05.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 30.04.2021 р.; зобов`язання повторно розглянути заяву від 01.03.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву від 07.04.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву від 30.04.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 45 від 03.03.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 01.03.2021 р.; визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 90 від 08.04.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 07.04.2021 р.; визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 109 від 07.05.2021 р. «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 30.04.2021 р.; зобов`язано Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 01.03.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення; зобов`язано Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 07.04.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення; зобов`язано Дніпропетровський обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер-Дніпро» від 30.04.2021 р. про надання коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з урахуванням висновків суду у цій справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.

Позивачем 04.04.2022 р. подано до суду першої інстанції клопотання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 55 500,00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 р. клопотання представника позивача Василенка О.В. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково, стягнуто на користь ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро» (код ЄДРПОУ 31250982) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03490909), в решті заявленого клопотання відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення, ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Оскільки відповідачем оскаржене рішення, прийняте по суті позовних вимог, відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, апелянт вважає, що відсутні правові підстави для стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. Звертає увагу, що відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в якому існує дефіцит коштів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Суд першої інстанції, дослідивши подані позивачем на підтвердження факту отримання правничої допомоги документи, вважав, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 55 500 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом об`ємом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом, та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), тому дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, в іншій частині вимог відмовив.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що представником позивача у заяві про розподіл судових витрат заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 500,00 грн.

В обґрунтування доведеності понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 24.06.2021 р., укладений між адвокатом Василенком О.В. та ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро»; протокол №1 погодження договірної ціни на виконання робіт (надання послуг) від 24.06.2021 р.; ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги від 29.09.2021 р. серії АЕ №1068475 на здійснення представництва інтересів у суді ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро» адвокатом Василенком О.В.; попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро», від 11.10.2021 р. у сумі 34 300 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 р. на суму 55 500 грн.; кінцевий розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, від 24.06.2021 р. ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро» у сумі 55 500 грн.

Актом приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 24.06.2021 р. на суму 55 500 грн. та кінцевим розрахунком суми судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за договором від 24.06.2021 р. ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро», у сумі 55 500 грн. позивач підтверджує, що адвокатом клієнту надані наступні послуги: 1) 24.06.2021 р. - зустріч з клієнтом, виявлення факту порушення Дніпропетровським обласним центром зайнятості права клієнта на отримання коштів для виплати працівникам клієнта, аналіз ситуації 1 година (вартість за 1 годину/1суд. засідання 2 700 грн.) 2 700 грн.; 2) 08.07.2021 р. - аналіз наявних у клієнта документів, листів тощо, звернення з адвокатським запитом в інтересах клієнта до Дніпропетровського обласного центру зайнятості 2 години (вартість за 1 годину/1суд. засідання 2 700 грн.) 5400 грн.; 3) 08.10.2021 р. - 11.01.2021 р. - підготовка та подача позовної заяви про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, підготовка додаткових документів (додатків) до позовної заяви - 7 годин (вартість за 1 годину/1суд. засідання 2700 грн.) 18 900 грн.; 4) 11.01.2022 р. 12.01.2022 року підготовка та подача відповіді на відзив у справі №160/18719/21 - 4 години (вартість за 1 годину/1суд. засідання 2 700 грн.) - 10 800 грн.; 5) 26.01.2022 р. участь у судовому засіданні 1 засідання (вартість за 1 годину/1суд. засідання 5 000 грн.) 5 000 грн.; 6) 16.02.2022 р. участь у судовому засіданні 1 засідання (вартість за 1 годину/1суд. засідання 5 000 грн.) 5 000 грн.; 7) 01.03.2022 р. підготовка та відправлення додаткових пояснень 1 година (вартість за 1 годину/1суд. засідання 2 700 грн.) 2 700 грн.; 8) 30.03.2022 р. участь у судовому засіданні 1 засідання (вартість за 1 годину/1суд. засідання 5 000 грн.) 5 000 грн., всього 15 год., 3 судового засідання - 55 500 грн.

Як зазначено вище, судом першої інстанції стягнуто з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частину заявлених до відшкодування витрат 3 000 грн.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання обґрунтованості стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу з відповідача як бюджетної установи та з урахуванням позиції відповідача, яким взагалі не визнаються позовні вимоги, які були спірними в межах цієї справи.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України встановлено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

Здійснюючи апеляційний перегляд додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зважаючи на доведеність факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи в розмірі присудженої судом першої інстанції суми (3 000 грн.), недоведеність та власне не спростування відповідачем неспівмірності розміру таких витрат зі складністю справи, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Доводи апелянта про оскарження рішення, прийнятого по суті позовних вимог, а також про не визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, є цілком не змістовними, адже постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 р. в цій справі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 р., яким задоволено позов ТОВ «Стратегічний партнер-Дніпро» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовлено.

Відтак, з силу приписів абзацу першого частини першої статі 139 КАС України саме з відповідача як суб`єкта владних повноважень стягуються судові витрати на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, до складу яких відносяться й витрати на професійну правничу допомогу.

Посилання апелянта на те, що відповідач є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в якому існує дефіцит коштів, також судом визнаються безпідставними, позаяк жодна норма процесуального права, яка регулює питання розподілу судових витрат, не ставить вирішення питання відшкодування судових витрат суб`єктом владних повноважень в залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 р. в справі № 160/18719/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 р. в справі № 160/18719/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратегічний партнер Дніпро» до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 08.08.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.08.2022 р.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко