Постанова

від 07.08.2022 по справі 280/849/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2022 року м. Дніпросправа № 280/849/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Закладу дошкільної освіти ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 р. (суддя Кисіль Р.В., повне судове рішення складено 10.08.2021 р.) в справі № 280/849/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Закладу дошкільної освіти ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі ГУ ДСНС) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дошкільного навчального закладу ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (далі ДНЗ «Веселун») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, розташованої за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 р. позов задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Дошкільного навчального закладу ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, яке розташоване за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, буд. 17, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 р. замінено найменування відповідача з Дошкільного навчального закладу ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (код ЄДРПОУ 33351293) на заклад дошкільної освіти ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 33351293).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта наступні:

1)проведення позапланової перевірки позивачем за відсутності підстав, встановлених законом, недоведеність наявності таких підстав;

2)виявлені під час перевірки порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей, що підтверджено включенням усіх порушень у припис, прийнятий за наслідками проведення перевірки, а також не наведенням позивачем доводів на підтвердження існування такої загрози;

3)судом першої інстанції не надано оцінки порушенням в контексті доведеності наявності загрози життю та здоров`ю людей у разі експлуатації будівлі без усунення порушень;

4)застосований судом першої інстанції захід реагування не передбачений статтею 70 Кодексу цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

5)предметом доказування в цій справі є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а не питання усунення (шляхів усунення) відповідачем виявлених порушень, у зв`язку з чим вимоги позивача про те, що усунення порушень повинно бути підтверджено на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області, є передчасними та такими, що задоволенню не підлягали, а за приписами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення функціонування будівлі відповідача можливе після подання повідомлення про усунення порушень;

6)судом першої інстанції не надано оцінки фактам усунення відповідачем частини порушень та вчинення дій задля усунення решти порушень, а також тієї обставині, що усунення цих порушень залежить не лише від волі відповідача, а потребує бюджетного фінансування, тому у суду були відсутні підстави для вжиття такого заходу реагування, як повне зупинення експлуатації закладу;

7)неврахування судом першої інстанції, що відповідач є комунальним закладом освіти, вирішення питань щодо управління об`єктом комунальної власності належить Комиш-Зорянській селищній раді Пологівського району Запорізької області, проте селищна рада не залучена судом першої інстанції до розгляду справи, що є порушенням норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Учасники справи до судового засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

При цьому вважається, що відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на таке.

Місцезнаходженням відповідача є територія Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області.

Комиш-Зорянська селищна рада Запорізької області внесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 14.07.2022 р., затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 р. № 75 (у редакції наказу від 19.07.2022 р. № 159).

З метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце апеляційного розгляду справи на офіційному веб-сайті Третього апеляційного адміністративного суду розміщено відповідне оголошення.

Враховуючи, що предмет позову в цій справі стосується захисту життя та здоров`я людей, суд доходить до висновку про неможливість подальшого відкладення розгляду справи та власне необхідність розгляду справи за відсутності відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Більмацьким районним сектором ГУ ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 по 20 грудня 2019 року проведено позапланову перевірку ясла-садка «Веселун», за результатами якої було складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №76 від 20.12.2019.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - ясла-садок «Веселун», який розташований за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка вул. Петра Ребра, буд.17, експлуатуються з порушеннями норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допущено з`єднання-відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

- не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки та не узгоджено їх з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки;

- навчальний заклад не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 -74:2013 не відремонтовано існуюче протипожежне водоймище.

Враховуючи, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки №76 від 20.12.2019, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальша експлуатація будівель та приміщень ясла-садок «Веселун», який розташований за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка вул. Петра Ребра, буд.17, без усунення виявлених порушень є підставою для заборони їх експлуатації, тому задовольнив позовні вимоги.

Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 19.12.2019 р. по 20.12.2019 р. Більмацьким районним сектором ГУ ДСНС проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДНЗ «Веселун» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка вул. Петра Ребра,17, за результатами якої складено акт №76 від 20.12.2019 р. та встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Зокрема, позаплановим заходом державного нагляду (контролю) встановлено наступні порушення:

1) допущено з`єднання-відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

2) не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

3) не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

4) не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки та не узгоджено їх з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки;

5) навчальний заклад не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 -74:2013 не відремонтовано існуюче протипожежне водоймище.

Спірним в цій справі є питання наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі закладу до повного усунення цих порушень.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування включає в себе: зупинення виробництва суб`єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об`єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено частиною першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Встановлення не усунення відповідачем порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки обумовлює звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів державного нагляду (контролю).

При цьому застосування означених заходів можливе у випадку, коли порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, для формулювання висновку про обґрунтованість позовних вимог суд має встановити, чи створюють встановлені позаплановим заходом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, позивачем встановлено, що відповідачем допущено з`єднання-відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні.

Пунктом 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 р., зареєстрованим у Мін`юсті України 05.03.2015 р. за №252/26697, (далі ППБУ) встановлено, що з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Здійснення з`єднання проводів способом «скрутками» під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

Наступним порушенням є не виконання оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ.

Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

Щодо порушенням відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділуППБУ, яке полягає в не обладнанні приміщення закладу системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Суд зазначає, що відсутність системи протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації та системи керування евакуюванням людей) може призвести до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, тому первинні засоби пожежогасіння можуть бути неефективними, продукти горіння унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей, особливо з урахуванням знаходження в приміщенні значної кількості дітей. При цьому гасіння пожежі здійсниться тільки при прибутті пожежних підрозділів з відповідними засобами гасіння.

Тобто відсутність системи пожежного захисту може створити реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Пункт 7.3 таблиці А.1 Додатку А та пункт 4 таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» вказує на необхідність обладнання загальноосвітніх шкіл системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуюванням людей.

При цьому в ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» вказано лише перелік об`єктів, на яких необхідно обладнувати системами протипожежного захисту.

Безпосередньо у пункті 7.3 Додатку А (обов`язковий) «Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень» ДБН В.2,5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» вказано, що загальноосвітні школи підлягають обладнанню системою пожежної сигналізації усіх приміщень із застосуванням димових або комбінованих сповіщувачів (крім приміщень для приготування їжі) системою передавання тривожних сповіщень ТИП 2. ТИП 1 з цілодобовим перебуванням людей.

ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» діє з 01.07.2015 р. на заміну ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту».

До цього часу діяв ДБН В.2.5-13-98* "Інженерне обладнання будинків І споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд" та наказ МНС України від 22.08.2005 р. № 161 «Про затвердження Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації», в п. 1.1 Таблиці 1 якого містилися вимоги по обладнанню автоматичною установкою пожежної сигналізації загальноосвітніх шкіл.

Відповідно до НАПБ А.01.001:2014 «Правила пожежної безпеки в Україні» (ППБУ), а саме пунктів 1, 2 розділу І, ППБУ встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд; ППБУ є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Стосовно не проведення ідентифікації потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки та не узгодження їх з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки суд вказує на наступне.

Статтею 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» встановлено, що суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Тобто, не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення, чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, відповідно, не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Таке порушення, як не забезпечення навчального закладу зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5-74:2013, не відремонтовано існуюче протипожежне водоймище, також створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Відповідно до частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Пунктом 4 розділу І ППБУ передбачено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і знищення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Відтак, відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

За положеннями підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями в непрацездатному стані використовуватись не можуть.

Не забезпечення навчального закладу зовнішнім протипожежним водопостачанням та знаходження у неробочому стані існуючого протипожежного водоймища безперечно створює загрозу для життя та здоров`я людей, адже може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі, і вогонь буде розповсюджуватися па значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

Таким чином, не усунуті порушення правил пожежної та техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, що спростовує доводи апелянта про не надання судом першої інстанції оцінки порушенням в контексті доведеності наявності загрози життю та здоров`ю людей у разі експлуатації будівлі без усунення порушень, а також про те, що виявлені під час перевірки порушення не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

При цьому суд зазначає, що включення усіх порушень у припис, прийнятий за наслідками проведення перевірки, ніяким чином не свідчить про те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається, у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Пунктом 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Тобто, припис за своєю суттю є розпорядчим документом органу державного нагляду (контролю), який встановлює обов`язок підконтрольної установи з усунення виявлених порушень, а не заходом реагування.

Крім того, зазначення у приписі виявлених порушень не може свідчити, що такі порушення не створюють загрозу для життя та здоров`я людей як підставу для застосування судом за позовом ГУ ДСНС заходів реагування.

Посилання відповідача на часткове усунення порушень суд визнає неприйнятними, адже єдиним належним доказом усунення порушень є акт позапланового заходу нагляду (контролю), проте за встановленими судом обставинами відповідач не ініціював питання проведення позапланового заходу нагляду (контролю), тому часткове усунення порушень не підтверджено належними доказами.

Доводи відповідача про те, що вимоги позивача з підтвердження усунення порушень має здійснюватися на підставі перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області є передчасними, а за приписами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відновлення функціонування будівлі відповідача можливе після подання повідомлення про усунення порушень, суд також визнає необґрунтованими.

По-перше, вище судом зроблено висновок, що саме відповідний акт позапланової перевірки є належним доказом усунення порушень пожежної та техногенної безпеки.

По-друге, посилання апелянта на частину п`яту статті 4 Закону № 877-V є незмістовними.

Так, абзацом другим частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V передбачено, що відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Тобто, законодавцем чітко передбачена можливість відновлення саме виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

В цьому випадку судом першої інстанції зупинено експлуатацію будівлі відповідача, тому приписи абзацу другого частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V є незастосовними до спірних правовідносин.

Суд також не може погодитися з доводами відповідача про те, що застосований судом першої інстанції захід реагування (зупинення експлуатації будівлі) не передбачений статтею 70 Кодексу цивільного захисту України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Не заперечуючи той факт, що відповідачем не здійснюється діяльність, пов`язана із виробництвом, реалізацією продукції, виконання робіт/надання послуг, суд зазначає, що спірні відносини пов`язані із захистом населення та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, тому на ці правовідносини розповсюджується як положення КЦЗ, так й Закону № 877-V.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи об`єктів.

Саме такий захід реагування застосовано судом першої інстанції.

Доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції тієї обставині, що усунення цих порушень залежить не лише від волі відповідача та потребує бюджетного фінансування також є незмістовними, адже відсутність фінансування на здійснення заходів задля усунення порушень не може бути підставою для відмови у застосуванні заходів реагування, зважаючи на приведені вище висновки суду, що не усунуті порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, особливо з врахуванням того, що відповідач є закладом освіти, тобто така загроза існує відносно життя та здоров`я дітей.

Стосовно зазначення апелянтом про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не залучення судом першої інстанції до участі в справі Комиш-Зорянської селищної ради Пологівського району Запорізької області, адже відповідач є комунальним закладом освіти, вирішення питань щодо управління об`єктом комунальної власності належить саме до компетенції селищної ради, суд зазначає, що користувачем приміщення, експлуатацію якого заборонено рішенням суду до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, є саме відповідач ДНЗ «Веселун», відповідно, суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про наявність підстав для залучення до участі в справі відповідний орган місцевого самоврядування.

Також суд не може погодитися з доводами апелянта про проведення позапланової перевірки позивачем за відсутності підстав, встановлених законом, недоведеність наявності таких підстав.

З цього питання суд зазначає, що судом першої інстанції таким доводам надана належна правова оцінка, а відповідачем не приведено доводів у спростування таких висновків суду першої інстанції.

З цього питання суд вважає за необхідне зауважити, що однією з підстав для здійснення позапланових заходів відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

В цьому випадку саме доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 р. №44205/1/1-19 стало підставою для здійснення позапланового заходу державного заходу нагляду (контролю), а не подання до позову та не пред`явлення під час проведення такого заходу копії такого доручення не є підставою стверджувати про відсутність підстав для проведення такого заходу.

В цьому випадку не є спірним питання пред`явлення позивачем та надано відповідачу копію посвідчення (направлення) на перевірку, в якому зазначено номер та дата наказу на здійснення даного заходу, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.

Наказ, що містить підставу для видання даного розпорядження та на підставі якого було здійснено захід, опубліковано та відкрито для загального доступу на офіційному сайті позивача.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що твердження відповідача про незаконність проведення перевірки є цілком безпідставними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закладу дошкільної освіти ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 р. в справі № 280/849/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2021 р. в справі № 280/849/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Закладу дошкільної освіти ясла-садок «Веселун» Комиш-Зорянської селищної ради Запорізької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 08.08.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.08.2022 р.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Білак

суддяН.А. Олефіренко