Рішення

від 10.08.2021 по справі 280/849/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Справа № 280/849/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Дошкільного навчального закладу ясла-садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (вул. Петра Ребра, буд. 17, с. Білоцерківка, Більмацький район, Запорізька область, 71053) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Запорізькій області) до Дошкільного навчального закладу дитячий садок Веселун Комиш-зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, розташованої за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - Дошкільного навчальний заклад дитячий садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, розташований за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, 17, експлуатуються з порушеннями норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, через що позивач змушений звернутися до суду з позовною заявою про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації. Просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

26.02.2020 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої доданий уточнений позов в якому відповідачем визначений - Дошкільний навчальний заклад ясла-садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області. (далі - відповідач, Ясла-садок Веселун ).

Ухвалою від 02.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 30.03.2020 на 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

13.03.2020 до суду надійшли відзив на позов та клопотання представника відповідача - адвоката Остапарченко Л.В. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У відзиві відповідач посилається на те, що перевірка будівель та приміщень відповідача здійснена позивачем безпідставно, законність призначення та проведення вказаної перевірки ГУ ДСНС у Запорізькій області не доведена. Також вважає, що конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей нормативно-правовими актами не наведено, отже є оціночним поняттям чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Ухвалою від 13.03.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження було відмовлено.

25.03.2020 від представника відповідача, а 27.03.2020 від позивача до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовані впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції.

Ухвалою від 30.03.2020 судове засідання було відкладене на 27.04.2020.

02.04.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У відповіді позивач зазначив, що в наказі ГУ ДСНС України у Запорізькій області та у посвідчені на проведення позапланової перевірки Ясла-садку Веселун вказано дату та номер доручення Прем`єр - міністра України, в зв`язку з чим твердження відповідача про безпідставність проведення перевірки є необґрунтованим. Також вважає, шо ним детально описано кожне порушення та його наслідки у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації. Відповідачем у відзиві було зазначено про часткове усунення виявлених порушень, проте достовірність та повноту виконання порушень можливо перевірити лише під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). На думку позивача, залишається ряд особливо небезпечних порушень недодержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які можуть призвести до негативних наслідків у вигляді порушення прав громадян на безпечне життя та здоров`я. В зв`язку з чим, позивач підтримує заявлені вимоги в повному обсязі.

24.04.2020 від відповідача та його представника до суду надійшли клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтовані впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції.

В період з 13.04.2020 по 27.04.2020 суддя перебував у відпустці, через що судове засідання було відкладене на 06.05.2020 про що були повідомлені сторони.

04.05.2020 від відповідача та його представника до суду надійшли клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтовані впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції.

У судове засідання 06.05.2020 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 06.05.2020 судове засідання було відкладене на 28.05.2020.

27.05.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У судове засідання 28.05.2020 представники учасників справи не прибули.

Ухвалою від 28.05.2020 судове засідання було відкладене на 25.06.2020.

01.06.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У запереченнях на відповідь позивач зазначає, що позивачем не спростовано його доводів щодо незаконності призначення та проведення перевірки. Також повторно звертає увагу, що під час перевірки не виявлено та не вказано конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Вважає, що є оціночним поняттям чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

18.06.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на заперечення. У відповіді позивач зазначає, що для проведення перевірки у нього були всі передбачені чинним законодавством підстави. Особами, що були задіяні для здійснення заходу державного нагляду було представлено та надано копію посвідчення (направлення) на перевірку в якому зазначено номер та дата наказу на здійснення даного заходу, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у посвідченні. Наказ, що містить підставу для видання даного розпорядження та на підставі якого було здійснено захід до настання початку перевірки вже було опубліковано та відкрито для загального доступу на офіційному сайті позивача. Підставою для застосування заходів реагування є встановлення конкретних порушення вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. З урахуванням викладених обставин, підтримує заявлені вимоги в повному обсязі.

24.06.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції. Крім того, зазначає про бажання проводити судове засідання за участю відповідача.

Ухвалою від 25.06.2020 судове засідання було відкладене на 13.07.2020.

10.07.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване впровадженням у державі карантину з приводу коронавірусної інфекції. Крім того, зазначає про бажання проводити судове засідання за участю відповідача та про відсутність технічної можливості проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою від 13.07.2020 судове засідання відкладене на 04.08.2020.

04.08.2020 від представників відповідача до суду надійшли клопотання, погоджені представником позивача, про зупинення провадження у справі для примирення строком до 31.10.2020.

Ухвалою від 04.08.2020 провадження у справі було зупинене до 02.11.2020, судове засідання призначене на 02.11.2020.

Ухвалою від 02.11.2020 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 02.11.2020.

30.10.2020 від представників відповідача до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі для примирення строком на три місяці.

02.11.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі для примирення до січня 2021 року.

Ухвалою від 02.11.2020 провадження у справі було зупинене до 20.01.2021.

Ухвалою від 20.01.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 20.01.2021.

20.01.2021 від відповідача до суду надійшли клопотання, погоджене представником позивача, про зупинення провадження у справі для примирення строком на три місяці.

Ухвалою від 20.01.2021 провадження у справі було зупинене до 01.04.2021.

Ухвалою від 01.04.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 01.04.2021.

01.04.2021 від відповідача до суду надійшли клопотання, погоджене представником позивача, про зупинення провадження у справі для примирення строком на три місяці.

Ухвалою від 01.04.2021 провадження у справі було зупинене до 29.06.2021.

Ухвалою від 29.06.2021 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 29.06.2021.

29.06.2021 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі для примирення строком на три місяці. На клопотанні представник позивача зазначив, що заперечує проти зупинення провадження у справі.

Враховуючи неодноразові клопотання відповідача, аналогічного змісту, а також те, що не усунення виявлених порушень може створювати реальну небезпеку життю та здоров`ю людей, в тому числі і дітей, беручі до уваги тривалість розгляду даної справи, відсутність доказів усунення виявлених порушень та заперечення позивача щодо зупинення провадження у справі, суд вважає, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Також, 29.06.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, Більмацьким районним сектором ГУ ДСНС України у Запорізькій області в період з 19 по 20 грудня 2019 року, було проведено позапланову перевірку Ясла-садка Веселун , за результатами якої було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №76 від 20.12.2019.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - Ясла-садок Веселун , який розташований за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с.Білоцерківка вул. Петра Ребра, буд.17, експлуатуються з порушеннями норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- Допущено з`єднання-відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Відповідно до вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за №252/26697 від 05 березня 2015 року, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Здійснення з`єднання проводів способом скрутками під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом

Невиконання цієї вимоги приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.

- Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України за №252/26697 від 05 березня 2015 року, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.

- Не обладнано будівлю системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей всупереч вимогам додатку А (обов`язковий) додатку Б (обов`язковий) ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави і розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р за №252/26697. будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (пункт 4.1, пункт 12.2.1, пункт 13.1, пункт 15.1, пункт 15.2, пункт 15.4, додатку А ДБН В.2.5-56:2014).

Відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

- Не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки та не узгоджено їх з державним інспектором цивільного захисту та техногенної безпеки.

Відповідно до ст.9 Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки , - суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.

Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Не проведення ідентифікації об`єкта щодо визначення потенційної небезпеки веде до не визначення чи несе сам об`єкт потенціальну небезпеку, що не дає змоги передбачити необхідні дії при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

- Навчальний заклад не забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5 -74:2013 не відремонтовано існуюче протипожежне водоймище.

Відповідно до ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Мін`юсті України за №252/26697 від 05.03.2015 року, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і знищення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до вимог пункту 6.2.3 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.

Відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.

Відповідно до вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за №252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями в непрацездатному стані використовуватись не можуть.

Це може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися па значну площу, що є загрозою для життя людини внаслідок значного поширення полум`я.

Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки №76 від 20.12.2019, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом ДСНС України №661 від 12.11.2018, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважено звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, та являються:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

- відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч. 7 ст. 7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Крім того, слід зазначити, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

На думку суду виявлені порушення свідчать про порушення відповідачем правил пожежної безпеки, які можуть створювати загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють та/або перебувають на об`єкті відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з урахуванням виявлених в ході проведення перевірки порушень, подальша експлуатація будівель та приміщень Ясла-садок Веселун , який розташований за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с.Білоцерківка вул. Петра Ребра, буд.17 без усунення виявлених порушень, створює реальну небезпеку для життя та здоров`я дітей, співробітників та відвідувачів, що є підставою для заборони їх експлуатації.

Щодо посилання відповідача на часткове усунення порушень, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідач не звертався до позивача з письмовою заявою про здійснення позапланової перевірки, щодо усунення виявлених порушень, які зазначені в Акті перевірки від 20.12.2019 за №76.

Доказів іншого відповідачем не надано.

Суд зазначає, що тільки перевірка усунення виявлених порушень може встановити наявність або відсутність факторів, які створюють небезпеку для життя та здоров`я осіб, які знаходяться в будівлях відповідача за зазначеною адресою. Без проведення перевірки усунених порушень, неможливо встановити безпечність об`єкта для експлуатації.

Відповідач стверджує, що перевірка відбувалась безпідставно, так як до позову не було надано копію доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/1-19, проте слід зауважити, що відповідно до чинного законодавства, а саме ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Так, на виконання доручення Прем`єр - міністра України та керуючись пунктом 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження).

Далі, керуючись пунктом 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Відповідно до пункту 5 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

На підставі пункту 3 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що посадовим особам відповідача було пред`явлено та надано копію посвідчення (направлення) на перевірку в якому зазначено номер та дата наказу на здійснення даного заходу, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача.

Наказ, що містить підставу для видання даного розпорядження та на підставі якого було здійснено захід було опубліковано та відкрито для загального доступу на офіційному сайті позивача.

Також суд зазначає, що відповідачем були допущені до перевірки посадові особи позивача.

Отже твердження відповідача про незаконність проведення перевірки не підтверджується матеріалами справи.

Також слід зазначити що відповідач помилково вважає що припис, складений на підставі акту виданого за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) є заходом реагування.

Відповідно до частини 8 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається, у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Пунктом 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також, виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

ГУ ДСНС України у Запорізькій області 18.05.2017 за результатами планової перевірки об`єкту відповідача було складено припис №16 в якому рекомендовано до усунення 15 порушень та застосовано захід реагування у вигляді адміністративного штрафу, 26.12.2019 за результатами позапланової перевірки об`єкту відповідача було складено припис №74 в якому рекомендовано до усунення 14 порушень та застосовано захід реагування у вигляді адміністративного штрафу.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що позивачем не зазначено конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. В Акті перевірки №76 від 20.12.2019 та у позовній заяві позивач детально описав кожне порушення та його наслідки у разі виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації.

Решта доводів відповідача, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів на спростування тверджень позивача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Дошкільного навчального закладу ясла-садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області (вул. Петра Ребра, буд. 17, с. Білоцерківка, Більмацький район, Запорізька область, 71053) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Дошкільного навчального закладу ясла-садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, яке розташоване за адресою: 71053, Запорізька область, Більмацький район, с. Білоцерківка, вул. Петра Ребра, буд. 17, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу ясла-садок Веселун Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, повністю зупинити експлуатацію будівлі закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 серпня 2021 року.

Суддя Р.В. Кисіль