Рішення

від 09.08.2022 по справі 420/9344/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9344/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200112/2 від 24.03.2022р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UА500500/2022/000183 від 24.03.2022р.

Ухвалою суду від 07.07.2022р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог позивач вказав, що 20.12.2021 між фірмою ZHAOYUAN RONGDA INDUSTRY TRADE CO., LTD, Китай та TOB "М-ТРАНС ІHBECTMEHT" укладений контракт купівлі - продажу товару №ZRI-MT/21, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов`язується продати, а покупець придбати товар, за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів. До Одеської митниці уповноваженою особою декларанта (ТОВ "ОПТИМУМ БРОКЕРЕДЖ", ідентифікаційний код - 40219712, 65026, м. Одеса, Приморський бульвар, б. 10. кв. 19) подано митну декларацію № UA500500/2022/007133 від 16.03.2022р. та декларантом визначено митну вартість товару за основним методом (ціною контракту). Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, в якому повідомила про існуючі, на думку митного органу, розбіжності у документах, що подані для підтвердження митної вартості товарів, а також про те, що вказані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та зобов`язала протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також митниця повідомила, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Позивач зазначив, що уповноважена особа декларанта (ТОВ "ОПТИМУМ БРОКЕРЕДЖ") надіслала до митниці лист від 23.03.2022р., в якому просила продовжити митне оформлення за митною декларацією (МД) № UA500500/2022/007133 від 16.03.2022р. у зв`язку з тим, що на даний момент надати додатковий перелік документів немає можливості та Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200112/2 від 24.03.2022р., в якому застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів (шостий метод) та визначила митну вартість товарів, а саме: товару № 1 у митній декларації (МД) №UA500500/2022/007133 від 16.03.2022 - 1,080571 доларів США за 1 кг нетто, тобто 27 552,75 доларів США. У зв`язку з вищезазначеним рішенням про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/006183 від 24.03.2022р. Так, позивач вказав, що не погоджується з встановленими митницею розбіжностями, зазначивши, що в даному випадку, у зв`язку із застосуванням умов поставки товарів CFR Одеса, продавець зов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує та відповідно вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, зв`язаних із пакуванням вже включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсі (invoice) № HP 2021-2112 від 21.12.2021р., а тому відповідно до положень підпункту "в" пункту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від у митниці не було необхідності відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов`язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат. Поряд з цим, підпунктом "б" пункту АЗ "Договори перевезення та страхування" розділу Б "Обов`язки покупця" терміну CFR Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) передбачено, що у покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування. Однак покупець зобов`язаний надати продавцю, на його прохання, необхідну інформацію для забезпечення страхування. У відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53, пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося, а твердження Одеської митниці в оскаржуваному рішенні про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів під час їх перевезення є необґрунтованими, оскільки дії суб`єкта владних повноважень не можуть ґрунтуватись на припущеннях. Позивач зазначив, що надані позивачем до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

25.07.2022р. до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500500/2022/007133 від 16.03.2022 р. було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200112/2 від 24.03.2022р., а саме: відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару,- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № UА500500/2022/007133 від 16.03.2022 р. містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 20.12.2021р. між фірмою ZHAO YUAN RONGDA INDUSTRY TRADE CO., LTD, Китай (продавець) та TOB "М-ТРАНС ІHBECTMEHT" (покупець) укладений контракт купівлі- продажу товару №ZRI-MT/21, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов`язується продати, а покупець придбати товар, за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів(а.с.28-30).

Згідно п. 2.1 контракту №ZRI-MT/2l від 20.12.2021р. ціна на товар встановлюється в доларах США.

Відповідно до пункту 2.3 контракту № ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. вартість упаковки та маркування включена у вартість товару.

Пунктом 3.1 контракту №ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. встановлено, що умови поставки товару формулюються згідно з ІНКОТЕРМС 2010 і вказуються в Інвойсі.

Згідно із пунктом 4.1 контракту № ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. платежі за товар за даним контрактом можуть бути у вигляді 100% або часткової передоплати шляхом перерахування грошових коштів покупцем суми, визначеної в інвойсі на рахунок вказаний продавцем, так і на умовах оплати протягом 90 днів з моменту отримання товару на склад покупця.

З метою митного оформлення придбаного за контрактом товару 16.03.2022р. позивачем через декларанта подано електрону митну декларацію №UA500500/2022/007133.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було надано до Одеської митниці копії наступних документів: рахунок-фактура (інвойс, invoice) № HP 2021-2112 від 21.12.2021р., коносамент № SZZY211120007 від 21.12.2021р., автотранспортна накладна № 195 від 11.03.2022р., декларація про походження товару № HP 2021- 2112 від 21.12.2021р., зовнішньоекономічний договір (контракт) №ZRI-MT/21 від 20.12.2021р., результат зважування №РК-38887200 від 21.02.2022р., єдиний уніфікований документ на розміщення на тимчасове зберігання товарів № 7.10-28.5-02/0144 від 15.03.2022р..

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 500500/2022/200112/2 від 24.03.2022 р. встановлено (п.33), що наявні наступні розбіжності у наданих документах:

- відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Митним органом запропоновано надати декларантом додаткові документи, які надано позивачем було.

Поряд з цим, в п.33 рішення про коригування митної вартості зазначено, що за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів і декларантом було обрано метод визначення митної вартості товарів другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим -1,080571 дол США/кг. (митна декларація №UA110050/2022/2180 від 23.02.2022р.) ніж заявлено декларантом -0,48 дол. США/кг.нетто.

У зв`язку з викладеним, митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2022/000183 від 24.03.2022р.

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів підставою для витребування додаткових документів стало те, що надані декларантом документи містять такі розбіжності, як:

- відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Як встановлено судом, 20.12.2021р. між фірмою ZHAO YUAN RONGDA INDUSTRY TRADE CO., LTD, Китай (продавець) та TOB "М-ТРАНС ІHBECTMEHT" (покупець) укладений контракт купівлі- продажу товару №ZRI-MT/21, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов`язується продати, а покупець придбати товар, за асортиментом, цінами, термінами і в кількості згідно Інвойсів(а.с.28-30).

Згідно п. 2.1 контракту №ZRI-MT/2l від 20.12.2021р. ціна на товар встановлюється в доларах США.

Відповідно до пункту 2.3 контракту № ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. вартість упаковки та маркування включена у вартість Товару.

Пунктом 3.1 контракту №ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. встановлено, що умови поставки товару формулюються згідно з ІНКОТЕРМС 2010 і вказуються в Інвойсі.

Згідно із пунктом 4.1 контракту № ZRI-MT/21 від 20.12.2021р. платежі за товар за даним контрактом можуть бути у вигляді 100% або часткової передоплати шляхом перерахування грошових коштів Покупцем суми, визначеної в інвойсі на рахунок вказаний продавцем, так і на умовах оплати протягом 90 днів з моменту отримання товару на склад покупця.

Згідно інвойсу (invoice) № HP 2021-2112 від 21.12.2021р. умови постачання товару - CFR-Одеса, Україна (ІНКОТЕРМС 2010),

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Тобто, у разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

За умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на продавця і не є межею компетенції покупця.

Суд зазначає, що умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 825/735/17, 825/2255/16, 825/1016/17, 420/2850/19.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року (справа №160/8775/18).

Як вбачається з умов контракту, а саме пункту 2.3 вартість упаковки та маркування включена у вартість Товару.

Оскільки за умовами Контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, то згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не потребують окремого документального підтвердження, а тому посилання відповідача про необхідність відокремлення вартості пакування від вартості товару для правильного визначення митної вартості ввезеного позивачем товару є безпідставними.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим -1,080571 дол США/кг. (митна декларація №UA110050/2022/2180 від 23.02.2022р.) ніж заявлено декларантом -0,48 дол. США/кг.нетто.

Однак, відповідачем вказано лиш номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200112/2 від 24.03.2022р., картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) № UА500500/2022/000183 від 24.03.2022р.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200112/2 від 24.03.2022р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) №UА500500/2022/000183 від 24.03.2022р.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ (код ЄДРПОУ 41544745, Одеська обл.., м.Чорноморськ, вул. Шевченка 7А, офіс 45В) судовий збір у розмірі 4962,00 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні)

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра