Ухвала

від 05.10.2022 по справі 420/9344/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/9344/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Стас Л.В.

суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П..

перевіривши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року по справі № 420/9344/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю М-ТРАНС ІНВЕСТМЕНТ до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

На зазначене рішення Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання ухвали суду апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого апелянт зазначав, що в умовах воєнного стану відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Також заявник зазначав про неприпустимість позбавлення права доступу до правосуддя.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказана норма Закону України "Про судовий збір" кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що відстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Разом з цим, в поданому клопотанні апелянтом не наведено обґрунтованих доводів стосовно неможливості сплати судового збору при поданні даної апеляційної скарги.

Посилання заявника на той факт, що в умовах воєнного стану відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору, суд не приймає, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати та стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд зауважує, що заявником до апеляційного суду не надано жодних доказів стосовно вчинення дій задля досягнення мети щодо виконання процесуального обов`язку з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене а також те, що відстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

При цьому, суд вважає необхідним звернути увагу на тому, що обов`язок щодо сплати за подання апеляційної скарги, передбачений пп. 2 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Суб`єкт владних повноважень, який звертається до суду апеляційної інстанції, повинен дотримуватись вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від нього дії для виконання такого обов`язку, в тому числі щодо організації своєчасної сплати судового збору у випадку наміру оскаржити судове рішення.

Таким чином, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку і умов реалізації цього права, зокрема обов`язку щодо оплати судового збору. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні заявленого клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк..

Враховуючи викладене, а також те, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 298 КАС України підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року по справі № 420/9344/22 - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.