Рішення

від 17.07.2022 по справі 914/354/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2022 Справа № 914/354/22

м. Львів

За позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м.Львів

в інтересах держави в особі

позивача-1: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

позивача-2: Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс», м. Київ

про стягнення 1763864,90 грн.

Суддя Щигельська О.І.

за участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Панькевич Р.В прокурор;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Волянський О.Р. представник,

від відповідача: Поцелов А.О. адвокат (в режимі відеоконференції).

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку .court.gov.ua.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, позивача-2 Західного офісу Державної аудиторської служби до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» про стягнення 1763864,90 грн.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 року справу передано судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 14.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2022.

Ухвалою суду від 14.03.2022 підготовче засідання відкладено на 11.04.2022.

11.04.2022 за вх.№7583/22 в системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.04.2022 строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів з 16.04.2022. Підготовче засідання відкладено на 12.05.2022 р.

12.04.2022 в системі документообігу суду за вх.№7705/22 зареєстровано заяву про вступ у справу як представника.

28.04.2022 за вх.№8680/22 в системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву, у якому міститься клопотання про поновлення процесуального строку на його подання.

29.04.2022 за вх.№8732/22 в підсистемі «Електронний суд» зареєстровано заяву відповідача про вступ у справу представника з проханням надати доступ до електронної справи, яка судом задоволена, представнику відповідача надано доступ до електронної справи.

03.05.2022 (вх.№9030/22) в системі документообігу суду зареєстровано заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.05.2022 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/354/22 задоволено.

10.05.2022 за вх.№9626/22 в системі документообігу суду зареєстровано подані представником відповідача на електронну адресу суду додаткові документи в додаток до відзиву.

11.05.2022 за вх.№9771/22 в системі документообігу суду зареєстровано подану прокурором відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.05.2022 підготовче засідання відкладено на 30.05.2022.

17.05.2022 (вх.№10293/22) в системі документообігу суду зареєстровано заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також заперечення на відповідь на відзив (вх.№10290/22).

Ухвалою суду від 24.05.2022 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/354/22 задоволено.

В ході проведення підготовчого засідання 30.05.2022 прокурор подав додаткові пояснення (в подальшому було зареєстровано в канцелярії суду за вх.№11472/22) на заперечення на відповідь на відзив та просив долучити їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.05.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/354/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.06.2022 р.

14.06.2022 (вх.№12511/22) в системі документообігу суду зареєстровано заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 17.06.2022 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №914/354/22 задоволено.

20.06.2022 за вх.№13099/22 в системі документообігу суду зареєстровано подане позивачем-2 клопотання.

Ухвалою суду від 20.06.2022 судове засідання відкладено на 18.07.2022.

06.07.2022 (вх.№14489/22) в системі документообігу суду зареєстровано заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 07.07.2022 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

В судове засідання 18.07.2022 з`явився прокурор, представник позивача-2 та представник відповідача в режимі відеоконференції.

Прокурор позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача-2 вимоги прокурора підтримав, просив позов задоволити.

Відповідач, щодо позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач-1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка позивача-1 не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокурора

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Львівською обласною прокуратурою вивчено питання щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти.

Зокрема, встановлено, що 01.09.2020 між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» укладено договір № 11, за умовами якого постачальник зобов`язався у 2020 році поставити товар Код ДК 021:2015:33120000-7 - Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» 33586 Система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта) для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини, відповідно до умов Договору.

Прокурор зазначає, що незважаючи на те, що портативна медична діагностична система для збору інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта внесена до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податкам на додану вартість № 224, ТзОВ «Ортоімпекс» до цінової пропозиції для участі в аукціоні її вартість подано з врахуванням ПДВ.

Згідно з даними бухгалтерського обліку станом на 31.1 2.2020, УКБ ЛОДА проведено повну оплату за поставлений ТзОВ «Ортоімпекс» товар по договору № 11 від 01.09.2020 на суму 26961934,90 грн.

Відтак прокурор вказує, що договір № 11 від 01.09.2020 в частині врахування до загальної суми договору 1763864,90 грн. ПДВ є недійсним в силу закону (нікчемним), оскільки суперечить вимогам п. 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податковою кодексу України. Відповідно, сума фактично сплаченого ПДВ - 1763 864,90 грн., підлягає поверненню покупцю.

У відповіді на відзив прокурор зазначив, що доводи представника відповідача про те, що закупівля проводилася не для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України, а для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини, не впливає на факт звільнення від оподаткування податком на додану вартість, оскільки портативна медична діагностична система для збору інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта внесена до Переліку № 224, що відповідно до Примітки до вказаного переліку є основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Прокурор також вказує, що оскільки на операції з постачання на митній території України товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання виникненню пандемії (COVID-19) поширюється режим звільнення від оподаткування ПДВ, ПДВ на визначену у договорі про закупівлю продукцію, не нараховується та не сплачується. Таким чином, порядок та механізм нарахування і сплати податку на додану вартість чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано нормами Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 та відповідно, не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Крім того зазначено, що у відповідача ще не минули строки, відповідно до яких можна провести розрахунок коригування податкової накладної, відтак в останнього відсутні будь-які обмеження щодо повернення (стягнення) надмірно сплаченого ПДВ.

Доводи представника відповідача про те, що питання завищення ціни Договору на суму ПДВ було досліджено судовим експертом Тихоненко І.П. та відображено у відповідному Висновку експерта № 01/08-21 від 30.08.2021 на думку прокурора не заслуговують на увагу, оскільки така експертиза, як вбачається з висновку, проводилася на підставі заяви захисника підозрюваного Василенка Ю.М. адвоката Яковчука І.В. у межах кримінального провадження № 42020101070000141 від 25.05.2020.

Щодо доводів представника відповідача про те, що акт Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021 суперечить вимогам податкового законодавства, прокурор зазначає, що вищевказаний акт Західного офісу Держаудитслужби № 131304-23/1 від 30.04.2021 складено особою органу державного фінансового контролю відповідно до п. 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631, на підставі направлень від 22.03.2021 № 314-315, виданих начальником Західного офісу Держаудитслужби, про що зазначено у самому акті. Отже, вказаний акт складено відповідно до чинного бюджетного (а не податкового) законодавства уповноваженим на те суб`єктом згідно з наданими повноваженнями. Більше того, згаданий акт ніким не оскаржувався та є чинним.

Аргументи позивача-1

Позивач-1 письмової позиції стосовно заявлених позовних вимог не надав.

Аргументи позивача-2

Позивачем-2 письмової позиції стосовно заявлених позовних вимог не надано. В клопотанні (вх.№13099/22 від 20.06.2022 року) повідомлено, що Західний офіс Держаудитслужби підтримує письмові пояснення Львівської обласної прокуратури від 30.05.2022 №15/2-505вих-22 щодо заперечень відповідача на відзив на позовну заяву та просить задовольнити позов в повному обсязі.

Аргументи відповідача

У відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ «Ортоімпекс» не погоджується із доводами прокурора, вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації відповідно до оголошення про проведення публічної закупівлі UA-2020-04-24-002707-b, прийнято рішення щодо закупівлі «Код ДК 021:2015: 33120000-7 Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» - 33586 Система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта) для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини». Вартість предмету закупівлі формував замовник - про що свідчить інформація на сайті «Прозорро», зі змістом: «Очікувана вартість: 27940000,00 UAH з ПДВ», а учасник торгів ТОВ «Ортоімпекс» лише виконав вказану вимогу, запропонувавши остаточну пропозицію на рівні « 27471522,40 UAH з ПДВ».

Відповідач вказує, що закупівлю товарів Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації проводилася не для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, а для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини, без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224.

Відповідач зазначає, що Договором визначено порядок здійснення післяоплати за поставлений товар.ТОВ «Ортоімпекс» на адресу Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, поставлено 65 одиниць Товару, згідно видаткових накладних.

Відразу після здійснення відповідних поставок товарів замовнику, ТОВ «Ортоімпекс» виконало свій обов`язок відповідно до Податкового кодексу України та вжило заходів до розрахунку із державою, в частині сплати ПДВ до державного бюджету України, шляхом подання податкових накладних на загальну суму 1 763 864,90 грн.

Лише після фактичної поставки товару та виконання відповідачем обов`язку, в частині сплати (перерахування) до Державного бюджету України сум податку на додану вартість, позивач-1, як державна установа, здійснювала оплату за Договором, через Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області. Факт проведення оплати Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області за Договором на переконання відповідача є окремим підтвердженням того, що умови договору відповідність вимогам чинного законодавства України.

Також відповідач вказує, що обов`язковими критеріями системи, за наявності яких передбачено застосування пільги з ПДВ, є можливість вимірювання 5 показників. Розширення обсягу функціоналу вимірювань більш, ніж зазначено у переліку, Постановою не передбачено. Включення до Системи іншого функціонального медичного обладнання призводить до невідповідності такої Системи критеріям, зазначеним у Переліку Постанови № 224 від 20.03.2020.

Система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта, у комплектації з Дерматоскопом BS3+ купувався у ТОВ «НМТ», а в подальшому реалізувався на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації без застосування пільги, а саме на всю вартість обладнання нараховувався ПДВ за ставкою 7 відсотків. Таким чином, відповідач вважає, що нарахування ПДВ за таких обставин є правомірним, та не може жодним чином завдати шкоди інтересам держави.

Крім того відповідач зазначає, що питання завищення ціни Договору на суму податку на додану вартість було досліджено судовим експертом Тихоненко І.П. та відображено у відповідному Висновку експерт № 01/08-21 від 30.08.2021 р.

Щодо Акт Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021 відповідачем вказано, що під час складання вказаного акту, посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби здійснено перевірку дотримання податкового законодавства Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та ТОВ «Ортоімпекс», що виходить за межі наданих повноважень та відноситься до виключної компетенції Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

На думку відповідача вказаний Акт суперечить вимогам податкового законодавства, оскільки складений не контролюючим органом в розрізі статті 41 Податкового кодексу України, що може свідчити про не кваліфікований, вибірковий та упереджений підхід до проведення відповідної перевірки, а відтак є таким, що не відповідає реальним обставинам справи.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що прокурор не довів та не підтвердив, що товар поставлений відповідачем за Договром №11 від 01.09.2020 року відповідає вимогам Постанови №224, оскільки не врахував зміни які були внесені у вказану постанову Постановою №127 від 08.04.2020 року, тобто до укладення Договору.

Окрім цього відповідачем зазначено, що тендерна пропозиція ТОВ «Ортоімпекс» яка була подана останнім під час участі у закупівлі не містить Декларації про відповідність №12 та Листа Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2020 №24-04/18103/2-20 , а тому посилання на них прокурора є недоречним, та нічого не доводить.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.09.2020 року за результатами закупівлі UA-2020-04-24-002707-b між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (покупець за договором, позивач-1 по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» (постачальник за договором, відповідач по справі) укладено договір №11, за яким постачальник зобов`язався у 2020 році поставити покупцеві товар Код ДК 021:2015: 33120000-7 - Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» 33586 Система моніторингу фізіологічних показників одного пацієнта) для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини відповідно до умов даного Договору (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити його. Найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару, визначені у Специфікації (п. 1.1.-1.2.).

Розділом III Договору сторонами погоджено, що ціна нього Договору становить 27471522,40 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ: 1797202,40 грн. з них: фінансування за рахунок кошти субвенції з державною бюджету - 24677522,40 грн з ПДВ; співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету - 2794000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1.- 4.2. Договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України - гривні. Покупець здійснює оплату товару після його прийняття відповідно пред`явленої постачальником видаткової накладної, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, передбаченому п. 3.1. даного Договору, на розрахунковий рахунок постачальника, після його прийняття.

Відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору) товаром є Програмно-апаратний комплекс для телемедицини IDIS2GO, одиниця виміру комплект, орієнтовна кількість 254.

06.10.2020 року сторонами підписано Додаткову угоду №1/20, якою сторони дійшли згоди керуючись п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та вирішили зменшити суму/договору й викласти в новій редакції п. 3.1. Розділу III. ЦІНА ДОГОВОРУ Договору №11 від 01 вересня 2020 року:

«Ціна цього Договору становить 26961934,90 грн. з ПДВ. в т.ч. ПДВ - 1763864,90 грн. з них: фінансування за рахунок коштів субвенції з державного бюджету - 24167934,90 грн з ПДВ; співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету - 2794000,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою №2/20 від 27.10.2020 року сторонами викладено розділ 14 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» Договору про закупівлю робіт за державні кошти №11 від 01 вересня 2020 року в новій редакції.

ТзОВ «ОРТОІМПЕКС» поставлено програмно-апаратні комплекси, що підтверджується долученими копіями видаткових накладних, а саме:

-Видаткова накладна №288 від 28.10.2020 року на суму 6899707,75 грн (в т.ч. ПДВ 451382,75 грн);

-Видаткова накладна №478 від 21.12.2020 року на суму 7324305,15 грн (в т.ч. ПДВ 479160,15 грн).;

-Видаткова накладна №477 від 21.12.2020 року на суму 7430454,50 грн (в т.ч. ПДВ 486104,60 грн);

-Видаткова накладна №469 від 21.12.2020 року на суму 5307467,50 грн (в т.ч. ПДВ 347217,50 грн).

Після здійснення відповідних поставок товарів ТОВ «Ортоімпекс» відповідно до Податкового кодексу України подано податкові накладні на загальну суму 1763864,90 грн (в частині сплати ПДВ до державного бюджету України), копії яких долучено до матеріалів справи.

Податкові накладні отримані та зареєстровані ГУ ДПС у м. Києві, що підтверджується долученими Квитанціями та лист ГУ ДПС у м. Києві від 16.08.2021 вих. №78912/6/26-15-04- 02-16.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації здійснено оплату поставленого товару на користь ТОВ «Ортоімпекс», що підтверджується долученими копіями платіжних доручень.

30.04.2021 року Західним офісом Держаудитслужби проведено перевірку публічних закупівель проведених Управлінням капітального будівництва Львівської облдержадміністрації щодо закупівель «Програмно-апаратних комплексів для телемедицини IDIS2GO за ДК 021:2015 код 33121000-7 «Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання» (ID:UA-2020-04-24-002707-b), «Медичного обладнання та виробів медичного призначення за ДК021:2015 код 33190000-8» (ID:UA-2020-06-26-009346-a) та «Устаткування для операційних блоків за ДК 021:2015 код 33160000-9» (ID:UA-2020-06-26-009354-а) за період з 01.04.2020 по 31.03.2021 року за результатами якої складено АКТ № 131304-23/1 від 30.04.2021.

Згідно зазначеного Акту за результатами перевірки встановлено, що в недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню локалізації та ліквідацію спалахів епідемій та пандемій корона вірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість», ТОВ «Ортоімпекс» та ТзОВ «Сучасна лікарня» безпідставно завищено вартість медичного обладнання та виробів медичного значення (включено до ціни товарів податку на додану вартість), а УКБ ЛОДА проведено їх оплату по завищеній вартості на загальну суму 2086556,04 гривень. Вказане порушення призвели до матеріальної шкоди (збитків), завданих УКБ ЛОДА на загальну суму 2086556,04 гривень.

31.05.2021 року Львівська обласна прокуратура звернулася до Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації з Листом №15/2-772вих-21, яким повідомлено, що Обласною прокуратурою вивчається інформація щодо законності використання бюджетних коштів на закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Вказаним листом прокурор просив в найкоротший строк надати інформацію та матеріали чи оскаржувався акт перевірки закупівель від 30.04.2021 № 111304-23/1, результати оскарження; чи усунуто порушення, зокрема відшкодовано завдані збитки в добровільному порядку; чи вживалися заходи до стягнення завданих збитків в судовому порядку та просив надати належним чином засвідчені копії договорів з додатками.

07.06.2021 року Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації звернулося до ТОВ «Ортоімпекс» з листом №318/1-2, яким повідомлено, що відповідно до перевірки публічних закупівель що проводилась Державною аудиторською службою України Західного офісу Держуадитслужби, виявлено порушення, що відображені в акті від 30.04.2021 № 131304-23/1. За результатами проведеної перевірки встановлено, що по закупівлі завищено вартість товару на суму ПДВ - 1763864,90 гривень, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) УКБ ЛОДА. Вказаним листом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації вимагало невідкладно повернути кошти за вказаними реквізитами.

Листом Вих. №06/67 від 29.06.2021 року ТОВ «Ортоімпекс» повідомлено, що ознайомившись з листом-вимогою від 07.06.2021 № 318/1-2 щодо повернення включеної до вартості товарів суми ПДВ, у ТОВ «Ортоімпекс» відсутні будь-які правові підстави для здійснення коригування податкових зобов`язань які виникли на підставі укладеного Договору №11 від 01.09.2020 року.

У відповідь на звернення прокурора від 31.05.2021 року Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації Листом №361/1-2 від 02.07.2021, повідомлено, що Акт перевірки Західного офісу Державної аудиторської служби від 30.04.2021 № 131304-23/1 не оскаржувався; станом на 02.07.2021 порушення не усунуто, зокрема кошти підрядними організаціями не відшкодовано; Управлінням скеровано листи ТзОВ «Ортоімпекс» та ТзОВ «Сучасна лікарня» щодо відшкодування завданих збитків; угоди з додатками знаходяться у відкритому доступі в автоматизованій системі здійснення закупівель Prozorro.

Також на запит від 31.05.2021 № 15/2-772 вих-21 та в додаток до листа Управління капітального будівництва від 02.07.2021 № 361/1-2 надано завірені копії документів, а саме відповідь на листи УКБ ЛОДА щодо повернення від ТзОВ «Сучасна лікарня» та ТзОВ «Ортоімпекс» завданих збитків стосовно закупівель «Програмно-апаратних комплексів для телемедицини IDIS2GO.

Крім того, листом №15/2-774 вих-21 від 31.05 2021 прокурор звертався до Західного офісу Держаудитслужби, в якому з метою з`ясування наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, просив в найкоротший строк надати інформацію та матеріали: чи оскаржувався акт перевірки закупівель від 30.04.2021№ 131304-23/1, результати оскарження; чи усунуто порушення, зокрема відшкодовано завдані збитки в добровільному порядку; чи вживалися заходи до стягнення завданих збитків в судовому порядку; чи складалися протоколи на членів тендерного комітету про адміністративне правопорушення за ст. 164-14 КУпАП, надати копії; надати належним чином засвідчену копію вищевказаного акта перевірки закупівель від 30.04.2021 № 131304-23/1.

У відповідь на вказане звернення Західним офісом Держаудитслужби листом №131304-17/3952-2021 від 08.06.2021 повідомлено, що проведеною перевіркою виявлено порушень законодавства, що призвели до втрат, на загальну суму 2086,6 тис. гривень. Крім цього, перевіркою встановлено порушення вимог окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі». Акт перевірки закупівель від 30.04.2021 № 131304-23/1 посадовими особами підписаний без зауважень та його результати не оскаржуються. На даний час сума завданих збитків не відшкодована, а заходи щодо їх відшкодування в судовому порядку на даний час не вживалися. Т.в.о. начальника УКБ ЛОДА надіслано листа з вимогою вжити заходи щодо максимального усунення виявлених порушень, але інформацію про вжиті заходи щодо усунення порушень за наслідками перевірки закупівель на даний час не надано.

Також зазначено, що про наслідки перевірки закупівель проінформовано прокуратуру Львівської області листом від 05.05.2021 №131304-17/3154-2021, а матеріали перевірки передано Подільській окружній прокуратурі м. Києва та управлінню СБУ у Львівській області. Згідно інформації Подільської (окружної прокуратури м. Києва матеріали перевірки закупівель приєднано до матеріалів кримінального провадження №42020101070000141 від 25.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а управлінням СБУ у Львівській області повідомлено про відкриття кримінального провадження №42021140000000571 від 27.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Листом 15/2-1643вих-21 від 29.11.2021 прокурор повторно просив начальника Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації надати інформацію, з підтверджуючими документами: чи оскаржувався Управлінням вищевказаний акт перевірки закупівель від 30.04.2021 № 131304-23/1, результати оскарження; чи усунуто порушення, зокрема відшкодовано завдані збитки в добровільному порядку; чи вживалися, або вживатимуться в подальшому Управлінням заходи до стягнення завданих збитків у судовому порядку, якщо ні - навести причини. У разі неможливості направити запитувану інформацію та документи у визначений прокурором строк, просив повідомити про це відповідним листом, у якому вказати причини і конкретну остаточну дату виконання. Вказаним листом також повідомлено, що у разі відсутності дієвих заходів з приводу відшкодування матеріальної шкоди (збитків), обласною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру з цією метою

Листом №1007/1-1 від 06.12.2021 року Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації повідомлено, що УКБ ЛОДА скеровано претензію №318/1-2 від 07.06.2021 про відшкодування завданої матеріальної шкоди на загальну суму 1763864,90 грн. 29.06.2021 за №06/67 ТзОВ «Ортоімпекс» надано негативну відповідь на претензію. УКБ ЛОДА зібрано усі необхідні документи для звернення з позовом до суду про відшкодування завданих збитків, проте для звернення з даним позовом до суду необхідно сплатити судовий збір в розмірі 26457,97 грн. Дані кошти в УКБ ЛОДА для оплати судового збору станом на теперішній день відсутні. Відтак, УКБ ЛОДА просило звернутися з таким позовом в інтересах УКБ ЛОДА про відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) за результатами проведеної перевірки на загальну суму 1763864,90 грн. згідно акту Західного офісу Держаудитслужби від 30.04.2021 №131304-21/1.

29.11.2021 року прокурор повторно звертався до Західного офісу Держаудитслужби з запитом №15/2-1642вих-21, яким просив надати інформацію з підтверджуючими документами, зокрема чи оскаржувався Управлінням вищевказаний акт перевірки закупівель від 30.04.2021 № 131304-23/1, результати оскарження; чи усунуто порушення, зокрема відшкодовано завдані збитки в добровільному порядку; чи вживалися, або вживатимуться в подальшому Західним офісом Держаудитслужби заходи до стягнення завданих збитків у судовому порядку, якщо ні - навести причини. У разі неможливості направити запитувану інформацію та документи у визначений прокурором строк, просив повідомити про це відповідним листом, у якому вказати причини і конкретну остаточну дату виконання. Вказаним листом також повідомлено, що у разі відсутності дієвих заходів з приводу відшкодування матеріальної шкоди (збитків), обласною прокуратурою будуть вживатися заходи представницького характеру з цією метою

У відповідь на вказаний запит Західним офісом Держаудитслужби повідомлено прокурора (Лист №131304-17/8672-2021 від 09.12.2021), що посадовими особами

Управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації акт

перевірки закупівель від 30.04.2021 № 131304-23/1 підписано без заперечень, її результати об`єктом контролю не оскаржувалися, заходи щодо їх відшкодування в судовому порядку не вживалися.

Також зазначено, що фактично категорію спорів, в якому органи Держаудитслужби можуть бути безпосередньо позивачами (діяти в інтересах держави), визначено пунктом

10 статті 10 Закону № 2939-ХII. Так, згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органам Держаудитслужби надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо Підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (з врахуванням судової практики Верховного суду вказане право стосується стягнення коштів безпосередньо з підконтрольної установи до бюджету.

01.02.2022 Львівська обласна прокуратура Листами №15/2-103вих-22 та №15/2-102вих-22 звернулася до Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби, якими відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено, що обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби до ТОВ «Ортоімпекс» про стягнення коштів.

Матеріали справи також містять Висновок Експерта №01/08-21 у кримінальному провадженні №42020101070000141 від 30.08.2021 року, який долучено відповідачем.

Зокрема на вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується встановлена актом перевірки Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021 сума матеріальної шкоди (збитків) внаслідок укладання та виконання Договору №11 від 01.09.2020 на постачання товару для потреб амбулаторії сімейної та загальної медицини, підписаного між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної адміністрації (код ЄДРПОУ 23948842) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478), за результатами проведення публічної закупівлі UA-2020-04-24-002707-b?;

2) Чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021, завищення ціни Договору №11 від 01.09.2020 на суму податку на додану вартість ?;

3) Чи підтверджується документально сплата (перерахування) ТОВ «Ортоімпекс» (код ЄДРПОУ 39496478) до Державного бюджету України сум податку на додану вартість, відображених у податкових накладних: №26 від 28.12.2020 на суму 451 382,75 грн; №79 від 21.12.2020 на суму 479 160,15 грн; №80 від 21.12.2020 на суму 486 104,50 грн; №81 від 21.12.2020 на суму 347 217,50 грн ?.

За результатами дослідження, по першому питанню експертом зазначено, що встановлена актом перевірки Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021 сума матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 1763864,90 грн., внаслідок укладання та виконання Договору №11 від 01.09.2020 на постачання товару для потреб амбулаторії сімейної та загальної медицини, підписаного між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» за результатами проведення публічної закупівлі UА-2020-04-24-002707-b, документально не підтверджується.

По другому питанню, зазначене в акті перевірки Західного офісу Держаудитслужби №131304- 23/1 від 30.04.2021, завищення ціни Договору №11 від 01.09.2020 на суму податку на додану вартість документально не підтверджується.

По третьому питанню, за результатами дослідження, сплата (перерахування) ТОВ «Ортоімпекс» до Державного бюджету України сум податку на додану вартість, відображених у податкових накладних: №26 від 28.12.2020 на суму 451382,75 грн.; №79 від 21.12.2020 на суму 479160,15 грн.; №80 від 21.12.2020 на суму 486104,50 грн.; №81 від 21.12.2020 на суму 347217,50 грн., документально підтверджується.

ОЦІНКА СУДУ

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачами дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають ураховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що Львівська обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Львівської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй Львівською обласною радою. Пункт 3 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань бюджету, фінансів та обліку.

Відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до компетенції управління належить зокрема, забезпечення реалізації державної політики у галузі будівництва, організовує виконання Конституції і законів України, актів І Ірезидента України. Кабінету Міністрів України, наказів Мінрегіону України, та здійснює контроль за їх реалізацією, готує пропозиції до пре грам соціально-економічного розвитку області, обласного бюджету і подає їх на розгляд облдержадміністрації, сприяє органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території, виконання завдань з будівництва житлових будинків, об`єктів освіти, охорони здоров`я, зв`язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, що спрямовуються на цю мету тощо.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації.

Крім того прокурор вказує, що згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43. Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпунктів 3, 9 п.4, підпункту 20 п. 6 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з низань збереження і використання активів.

Відтак, даний позов заявляється обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби, оскільки порушуються державні інтереси, однак уповноважені суб`єкти заходів щодо усунення зазначених порушень законодавства не вживають.

Оскільки позивачами не вжито заходів щодо стягнення коштів, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, прокурор зазначає, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивачі обізнані про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

Щодо суті позовних вимог

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведення процедури закупівлі 01.09.2020 року між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» укладено договір №11.

Договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ГК України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

Розділом III Договору сторони погодили, що ціна Договору становить 27471522,40 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ: 1797202,40 грн. з них: фінансування за рахунок кошти субвенції з державною бюджету - 24677522,40 грн з ПДВ; співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету - 2794000,00 грн з ПДВ.

06.10.2020 року сторонами підписано Додаткову угоду №1/20, якою викладено в новій редакції п. 3.1. Розділу III. ЦІНА ДОГОВОРУ, а саме «Ціна цього Договору становить 26961934,90 грн. з ПДВ. в т.ч. ПДВ - 1763864,90 грн. з них: фінансування за рахунок коштів субвенції з державного бюджету - 24167934,90 грн з ПДВ; співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету - 2794000,00 грн з ПДВ.»

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Зокрема, у випадку, що розглядається, можна припустити наявність договору і без включення до нього умови щодо ПДВ.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати КГС Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20.

Відтак, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами ПК України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Водночас, Законом України від 30.03.2020 N 540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, доповнено підрозділ 2 розділу XX ПК України пунктом 71, згідно з яким тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій. Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17.03.2020.

Постановою №224 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ.

Відповідно до Переліку № 224 звільнено від оподаткування податком на додану вартість портативну медичну діагностичну систему для збору інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта (температура, спірометрія, AT, пульсоксиметрія, ЕК1), її зберігання та передачі до хмарного сервісу для аналізу та використання, в тому числі у телемедичних консультаціях (код УКТЗЕД 9018 19 10 00).

Однак, як встановлено судом, ТзОВ «ОРТОІМПЕКС» до цінової пропозиції для участі в аукціоні вартість портативної медичної діагностичної система для збору інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта подано з врахуванням ПДВ, хоча така внесена до Переліку № 224.

Отже, поставка програмно-апаратного комплексу для телемедицини IDIS2GO за Договором від 01.09.2020, як операція з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнена від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 71 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України.

Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що закупівля товарів Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації проводилася не для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України, а для потреб амбулаторій сімейної та загальної медицини, без застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. №224, оскільки коди згідно з УКТЗЕД у вказаному переліку наводяться довідково. Як зазначено у Примітках до Переліку основною підставою для звільнення від оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів назві товару (медичного виробу, основного компонента), міжнародному непатентованому найменуванню (назві) лікарського засобу, які зазначені в переліку.

Як зазначалося судом вище, медичну діагностичну систему для збору інформації про фізіологічні параметри організму пацієнта (температура, спірометрія, AT, пульсоксиметрія, ЕК1), її зберігання та передачі до хмарного сервісу для аналізу та використання, в тому числі у телемедичних консультаціях до вказаного Переліку внесено.

Недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року №224 ТОВ «Ортоімпекс» та безпідставне завищення вартості медичного обладнання та виробів медичного значення (включено до ціни товарів податку на додану вартість) підтверджено також Актом № 131304-23/1 від 30.04.2021 Західного офісу Держаудитслужби.

Щодо долученого відповідачем Висновку експерта №01/08-21 від 30.08.2021 року у кримінальному провадженні №42020101070000141, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (стаття 3 Закону України "Про судову експертизу").

Зі змісту статті 4 Закону України "Про судову експертизу" слідує, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, процесуальним порядком призначення судового експерта, забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до положень частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При цьому, суд звертає увагу, що вказаний висновок експерта суперечить висновкам контролюючого органу, а саме акту Західного офісу Держаудитслужби №131304-23/1 від 30.04.2021.

Враховуючи наведене долучений відповідачем Висновок експерта №01/08-21 від 30.08.2021 року у кримінальному провадженні №42020101070000141 до уваги судом не береться.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в oднiєї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в oднiєї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в oднiєї особи за рахунок iншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна oднiєї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в iншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, відповідач як одна із сторін зобов`язання набув зазначені кошти за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України.

Подібні правові позиції викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 та у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що отримання сум ПДВ, має своїм наслідком збагачення відповідача поза підставою, передбаченою законом, у зв`язку з чим така сума підлягає поверненню.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, позивача-2 Західного офісу Державної аудиторської служби до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» про стягнення 1763864,90 грн підлягають до задоволення повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 26457,97 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 22, офіс 172; код ЄДРПОУ 39496478) до Державного бюджету на користь Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 17, код ЄДРПОУ 23948842) грошові кошти 1763864,90 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортоімпекс» (02095, місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 22, офіс 172; код ЄДРПОУ 39496478) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура , р/р UA138201720343140001000000774 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, код ЗКПОУ 02910031) 26457,97 грн судового збору.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення у зв`язку з відпусткою судді складено та підписано 01.08.2022.

Суддя Щигельська О.І.