Рішення

від 31.07.2022 по справі 926/1041/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01 серпня 2022 року Справа № 926/1041/21

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" (1), ОСОБА_2 (2)

про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі товариства

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Меленко О.С.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3

від відповідача - не з`явився

від третьої особи 1 - не з`явився

від третьої особи 2 - Гнатовський О.С.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , яка станом на 19 серпня 2013 року була єдиним засновником ТОВ ТКФ "Зевс", не підписувала договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, умовами якого передбачено передачу (відступ) ОСОБА_1 у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" статутний капітал у розмірі 100 (сто часток).

Представник позивача стверджує, що позивач на час укладення вказаного договору не перебувала у місці його укладення (м. Чернівці) та не отримувала від відповідача жодних коштів за оспорюваним договором, а також не вчиняла жодних дій, що свідчили б про його виконання чи схвалення. Про оспорюваний договір позивач дізналась лише тоді, коли Верховний Суд установив наявність вищевказаного договору під час перегляду справи №926/4729/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ТКФ "Зевс" про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування записів про реєстрацію змін до установчих документів.

З огляду на те, що позивач заперечує факт підписання оспорюваного договору від 19 серпня 2013 року і факт перебування останньої в м. Чернівці станом на день його укладення/підписання, представник позивача, який діє від імені ОСОБА_1 в прохальній частині просить суд визнати недійсним договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, укладений між громадянкою України ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року, позовну заяву №926/1041/21 передано судді Тинку О.С.

Одночасно, разом із поданням позивачем позову до суду, представником позивача подано клопотання (вх. №1049 від 18 березня 2021 року) про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи та про витребування доказів.

Ухвалою суду від 22 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі товариства, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 18.03.2021 року за вх. № 1041, залишено без руху.

01 квітня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача (вх. №1287) про усунення недоліків позовної заяви.

Також 01 квітня 2021 року представником позивача надіслано на адресу суду клопотання (вх. №1288) про витребування доказів (нова редакція), а саме витребувати у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 квітня 2021 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 21 квітня 2021 року. Також даною ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" та ОСОБА_2 . Розгляд поданих позивачем клопотань про витребування доказів (у новій редакції) та про призначення судової експертизи призначено у підготовчому засіданні 21 квітня 2021 року.

08 квітня 2021 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання (вх. №1414) про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

13 квітня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. №771) про доступ до електронної справи, яке судом задоволено.

21 квітня 2021 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення (вх. №827) з додатками, які долучено до справи.

В обґрунтування поданих письмових пояснень ОСОБА_2 зазначає, що доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не мала наміру та не здійснювала жодних дій, спрямованих на відчуження (відступлення) належної їй частки в статутному капіталі ТОВ ТКФ "Зевс", у тому числі не брала участі в зборах учасників/засновників цього товариства, не підписувала прийнятих за наслідками таких зборів рішень (зокрема про вихід з ТОВ ТКФ "Зевс"), а також не підписувала жодних договорів купівлі-продажу (відступлення частки в статутному капіталі товариства) спростовуються матеріалами справи. Договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) від 19 серпня 2013 року, був наміром позивачки відчужити свої корпоративні права на користь ТОВ "Сі Ейч Компані", який отримав свою реалізацію в тому, що вона підписала протокол загальних зборів засновників ТОВ ТКФ "Зевс" №48 від 19.12.2013 року. В поданих письмових поясненнях ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні позову оскільки позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (нова редакція). Витребувано у Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року. Розгляд клопотання представника позивача про призначення по справі судової експертизи відкладено на невизначений строк, але до закриття підготовчого провадження у справі. Відкладено підготовче засідання на 13 травня 2021 року. Постановлено повідомити відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області. Також повідомити відповідача шляхом здійснення телефонограми за телефоном НОМЕР_1 . Копію ухвали надіслати також засновнику ТОВ "Сі Ейч Компані" ОСОБА_4 за адресою (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб): АДРЕСА_1 .

13 травня 2021 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради на виконання вимог ухвали суду від 21 квітня 2021 року надіслано лист-відповідь (вх. №943).

Зі змісту вищевказаного листа вбачалося, що відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 липня 2017 року по справі № 727/6603/17 слідчому відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області Кучіну О.О. надано тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради, оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс" вилучено.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року відкладено підготовче засідання на 25 травня 2021 року. Витребувано в Слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року. Повідомлено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

24 травня 2021 року Слідчим управління ГУНП в Чернівецькій області на виконання вимог ухвали суду від 13 травня 2021 року надіслано на адресу суду оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 09 червня 2021 року. Позивачу до початку підготовчого засідання постановлено надати суду вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 , порівняні за часом нанесення з наданим на дослідження документом, а саме: договір від 19 серпня 2013 року (не менше ніж на 15 документах), а також забезпечити явку у судове засідання 09 червня 2021 року на 14 годину 30 хвилин ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підпису. Запропоновано відповідачу та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надати суду письмові пояснення щодо поданого позивачем клопотання про призначення судової експертизи. У разі згоди з заявленим клопотанням, надати суду орієнтовний перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом та запропонувати експертну установу.

04 червня 2021 року позивач надіслала засобами електронного зв`язку на електронну пошту Господарського суду Чернівецької області клопотання про відкладення розгляду справи, яку судом залишено без розгляду.

09 червня 2021 року від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшло клопотання (вх. №2398) про долучення до матеріалів справи документів, які містять вільні зразки підписів позивача, а саме: свідоцтво про вручення дозволу на проживання від GR4520223 від 2012 року; квитанцію про вручення дозволу на проживання № 4899423 від 22 липня 2014 року; лист-повідомлення ОСОБА_1 до Господарського суду Чернівецької області по справі № 926/4729/16; лист ОСОБА_1 до Господарського суду Чернівецької області; медичну карту амбулаторного хворого ОСОБА_1 (де містяться 9 зразків підписів ОСОБА_1 ); паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 ; підтвердження про виплату заробітної плати ОСОБА_1 від 12 квітня 2014 року; підтвердження про виплату заробітної плати ОСОБА_1 від 30 квітня 2014 року; платіжне доручення на оплату страховки ОСОБА_1 від 06 вересня 2010 року; довіреність від 02 липня 2018 року посвідчена приватним нотаріусом Соломко М.В. Загальна кількість підписів ОСОБА_1 на зазначений вище документах складає 18 зразків.

09 червня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. №2399) про відкладення розгляду справи.

09 червня 2021 року від представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали суду, надійшли письмові пояснення (вх. №1130), які судом долучено до матеріалів справи.

Згідно поданих пояснень, ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 09 червня 2021 року клопотання представника позивача про долучення документів до матеріалів справи від 09 червня 2021 року (вх. №2398) задоволено та долучено вказані документи з вільними зразками підписів ОСОБА_1 . Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи від 09 червня 2021 року (вх. №2399) задоволено. Відкладено підготовче засідання на 22 червня 2021 року. Повідомлено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

11 червня 2021 року представником позивача подано клопотання (вх. № 2459) про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

17 червня 2021 року представником третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 подано клопотання (вх. №2546) про витребування доказів.

22 червня 2021 року представником позивача подано доповнення до клопотання (вх. №2575) про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В зазначеному клопотанні представник позивача просив поставити на вирішення експертів запитання: 1) Яким способом виконано підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту "Продавець" та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту "Н.Гладій" Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, а також чи виконано дані підписи з попередньою технічною підготовкою чи за допомогою технічних засобів? 2) Чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту "Продавець" та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту "Н.Гладій" Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року тією особою, від імені якої вони зазначені, чи іншою особою?

В ході судового засідання представник позивача уточнив, що він просить поставити на вирішення судових експертів питання під номером 2, яке зазначене у доповненні до клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а саме: Чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту "Продавець" та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту " ОСОБА_5 " договору відступлення 100% часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 13.08.2013 - ОСОБА_1 або іншою особою.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 в ході судового засідання підтримав подане ним клопотання про витребування доказів. Стосовно поданих ним 09 червня 2021 року письмових пояснень щодо призначення судової експертизи уточнив, що у разі задоволення судом клопотання позивача про призначення експертизи, вважає за доцільне поставити перед експертом запитання: Чи виконано підпис в договорі відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року ОСОБА_1 чи іншою особою ? Від запитання під № 2, згідно його письмових пояснень, відмовляється.

Під час проведення судового засідання 22 червня 2021 року судом було відібрано експериментальні зразки підписів позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22 червня 2021 року залишено без задоволення клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів; задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи; призначено у справі № 926/1041/21 судову почеркознавчу експертизу; проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Київському науково- дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ. вул. Смоленська, 6); на вирішення судових експертів поставити питання: - чи виконано підписи від імені ОСОБА_1 на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту "Продавець" та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту "Н.Гладій" Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року тією особою, від імені якої вони зазначені, чи іншою особою?; витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, до вирішення спору по суті, покладено на позивача; зупинено провадження у справі № 926/1041/21 на період проведення судової почеркознавчої експертизи до одержання її результатів.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2021 року ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 22 червня 2021 року у справі №926/1041/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення; матеріали справи №926/1041/21 постановлено повернути до Господарського суду Чернівецької області.

11 жовтня 2021 року до Господарського суду Чернівецької області від Західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №926/1041/21 у двох томах.

На виконання ухвали суду від 22 червня 2021 року супровідним листом №926/1041/21-792/21 Господарським судом Чернівецької області 12 жовтня 2021 року направлено матеріали справи №926/1041/21 до Київського науково-дослідному інституту судових експертиз.

22 березня 2022 року від представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшла заява (вх. №1139) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, яке судом задоволено.

12 квітня 2022 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали справи № 926/1041/21 із судово-експертної установи разом із складеним 15 лютого 2022 року висновком експерта № 31989/32121/21-32.

Ухвалою суду від 15 квітня 2022 року суд поновив провадження у справі з 03 травня 2022 року та призначив підготовче засідання на 03 травня 2022 року.

18 квітня 2022 року представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням (вх. №1437) про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

Представник позивача також звернувся до суду клопотанням (вх. №1412 від 18 квітня 2022 року) про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

02 травня 2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. №1592) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 03 травня 2022 року відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 18 травня 2022 року; зобов`язано представника позивача надати суду докази його перебування, а також позивача за межами України 03 травня 2022 року.

18 травня 2022 року представник позивача подав до суду письмове клопотання (вх. №1805) про долучення доказів на виконання ухвали суду від 03 травня 2022 року.

Також, представник позивача подав письмове клопотання (вх. №1806 від 18 травня 2022 року) про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 18 травня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання представника ОСОБА_1 (вх. №1806) про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи від 18 травня 2022 року; закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 01 червня 2022 року.

30 травня 2022 року представник позивача подав до суду письмове клопотання (вх. №1963) про виклик експертів.

В поданому клопотанні представник позивача зазначав, що у висновку не вказано, які саме зразки підписів ОСОБА_1 було взято до уваги (вільні, умовно-вільні чи експериментальні), а які зразки були відхилені та чому. Таким чином, на думку представника позивача, для дослідження повинні були б взяті в однаковій мірі усі наявні зразки підписів ОСОБА_1 . Далі представник позивача стверджував, що висновок експерта викликає сумніви у правильності та обґрунтованості викладеного результату, оскільки експерти серед іншого не вказують: на які саме конкретні збіжні ознаки або ж окремі почеркознавчі ознаки дали їм підстави стверджувати, що підписи від імені ОСОБА_1 виконанні саме однією особою; не охарактеризовано темп, ступінь виконання, розмір елементів тощо. З огляду на викладене в клопотанні представник позивача просив суд викликати судових експертів Таєвську Аллу Володимирівну та ОСОБА_6 в судове засідання для пояснень-роз`яснень щодо вказаних суперечностей та неповноти висновку.

Ухвалою суду від 01 червня 2022 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 (вх.№1963 від 30 травня 2022 року) про виклик судових експертів; відкладено розгляд справи по суті на 15 червня 2022 року; вирішено викликати судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвську Аллу Володимирівну та ОСОБА_6 у судове засідання призначене на 15 червня 2022 року о 14 годині 30 хвилин для надання пояснень стосовно висновку експертів №31989/32121/21-32 від 15 лютого 2022 року; повідомлено судових експертів про наявність в Господарському суді Чернівецької області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до пункту 4 статті197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до частин 5-7 статті 197 ГПК України; повідомлено судових експертів про виклик у судове засідання шляхом надіслання копії ухвали на електронну адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та шляхом здійснення телефонограми.

В судовому засіданні 15 червня 2022 року представник позивача просив суд відкласти судове засідання та повторно викликати експертів для надання пояснень-роз`яснень щодо наданого висновку.

Ухвалою суду від 15 червня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 27 червня 2022 року; повторно викликано судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвську Аллу Володимирівну та ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 27 червня 2022 року для надання пояснень стосовно висновку експертів №31989/32121/21-32 від 15 лютого 2022 року; повідомлено судових експертів про виклик у судове засідання шляхом надіслання копії ухвали поштовим перебігом, а також на електронну адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та шляхом здійснення телефонограми.

16 червня 2022 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою (вх. №2233) про участь в судовому засіданні 15 червня 2022 року в режимі відеоконференції, забезпечення якого просив доручити Солом`янському суду м. Києва за адресою: вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ.

24 червня 2022 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою (вх. №2347) про участь в судовому засіданні 27 червня 2022 року в режимі відеоконференції, забезпечення якого просив доручити Солом`янському суду м. Києва за адресою: вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ.

Ухвалою суду від 27 червня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в зв`язку з відсутністю вільного майданчика для проведення відеоконференцзв`язку у Солом`янському районному суді міста Києва.

27 червня 2022 року представник позивача подав до суду клопотання (вх. № 2402) про відкладення судового засідання.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 27 червня 2022 року також подав до суду клопотання (вх. № 2398) про відкладення судового засідання, в якому просить суд повторно викликати судових експертів в наступне судове засідання та вказує на те, що не заперечує проти проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27 червня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку на 18 липня 2022 року; повторно викликані судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвську Аллу Володимирівну та ОСОБА_6 у судове засідання, призначене на 18 липня 2022 року о 14 годині 30 хвилин, для надання пояснень стосовно висновку експертів №31989/32121/21-32 від 15 лютого 2022 року; повідомлено судових експертів про наявність в Господарському суді Чернівецької області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до пункту 4 статті197 ГПК України та в приміщенні суду відповідно до частин 5-7 статті 197 ГПК України.

07 липня 2022 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою (вх.№2572) про участь в судовому засіданні 18 липня 2022 року в режимі відеоконференції, забезпечення якого просив доручити Солом`янському суду м. Києва за адресою: вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ.

Ухвалою суду від 08 липня 2022 року задоволено заяву Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх. №2572 від 07 липня 2022 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; судове засідання у справі призначено в режимі відеоконференції на 18 липня 2022 року на 14 годину 30 хвилин в приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 2; доручено Солом`янському районному суду м. Києва (03680, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1) забезпечити проведення судового засідання у справі № 926/1041/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі товариства призначене на 18 липня 2022 року на 14 годину 30 хвилин, у режимі відеоконференції в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва зал ВКЗ за участю судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвської Алли Володимирівні та Тарасюк Ірини Миколаївни.

В судовому засіданні 18 липня 2022 року судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвська Алла Володимирівна та ОСОБА_6 надали представнику позивача та суду, на поставлені останніми запитання, відповіді та роз`яснення щодо висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 №31989/32121/21-32 від 15 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах розумного строку на 01 серпня 2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01 серпня 2022 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 01 серпня 2022 року представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 просив суд у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позову відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 01 серпня 2022 року не забезпечив, причини неявки суду не відомі, відзив на позовну заяву не подано. Поштові кореспонденції направлені судом на юридичну адресу відповідача: 58001, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Соборна, буд. 9, оф. 33 (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб) повернулись до суду з довідками АТ "Укрпошти" з вказаною причиною повернення кореспонденції - "За закінченням терміну зберігання".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" явку належного представника в судове засідання 01 серпня 2022 року не забезпечило. При цьому, суд зазначає, що копії ухвали суду, які надсилались судом на офіційну адресу товариства останнім отримувалось, а отже учасник по справі був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

При цьому суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами пункту 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено.

Оскільки довідками Укрпошти підтверджено факт відсутності відповідача за адресою, тому день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" та Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" були належним чином повідомлені судом про розгляд спору за їх участі. При цьому, неотримання відповідачем кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Крім того, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 11 квітня 2017 року) про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014. Також просила скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", здійснені 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними: - рішення загальних зборів засновників ТОВ "ТКФ "Зевс", оформлені протоколом № 49 від 19.12.2013; - рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТКФ "Зевс", оформлені протоколом № 50 від 21.10.2014; - рішення загальних зборів засновників ТОВ "ТКФ "Зевс", оформлені протоколом №1 від 16.06.2016. Скасовано записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ТКФ "Зевс", здійснені 14.01.2014 за номером 10381050007000696, 23.10.2014 за номером 10381050009000696 та 14.07.2016 за номером 10381070014000696.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2017 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" б/н і дати та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" б/н від 12 серпня 2017 року задоволено, рішення Господарського суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 31 липня 2017 року у справі №926/4729/16. Справу №926/4729/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Колегія Верховного Суду зазначила, що з огляду на те, що позивач станом на момент проведення загальних зборів ТОВ "ТКФ "Зевс", які відбулись 19 грудні 2013 року, володіла часткою ТОВ "ТКФ "Зевс" у розмірі 100%, важливим та першочерговим є встановлення факту участі позивача у цих зборах та прийняття відповідних рішень, дійсність та правомірність яких є предметом розгляду справи.

За новим розглядом справи Господарський суд Чернівецької області ухвалив рішення 06 грудня 2019 року яким позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлене протоколом № 49 від 19.12.2013. Визнав недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлене протоколом № 50 від 21.10.2014. Визнав недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлене протоколом №1 від 16.06.2016. Скасував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" (код 14267669), здійснений 14.01.2014 за номером 10381050007000696. Скасував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" (код 14267669), здійснений 23.10.2014 за номером 10381050009000696.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2020 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року у справі №926/4729/16 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" - без задоволення.

23 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду знову переглядаючи справу №926/4729/16 постановив: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" задовольнити частково; рішення Господарського суду Чернівецької області від 06 грудня 2019 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2020 року у справі за № 926/4729/16 скасувати; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014 і скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", здійснених 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696 відмовити; скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-комерційна фірма "Зевс" (код 14267669), здійснений 14.07.2016 за номером 10381070014000696.

При цьому, Верховний Суд зауважив, що судами не було взято до уваги, що у цій справі позивачка, пред`явивши позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", оформлених протоколами № 49 від 19.12.2013, № 1 від 16.06.2016 та рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 50 від 21.10.2014 та скасування записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Торгово-комерційна фірма "Зевс", здійснених 14.01.2014 за № 10381050007000696, 23.10.2014 за № 10381050009000696, 14.07.2016 за № 10381070014000696, обрала неналежний спосіб захисту її права, у зв`язку із чим колегія дійшла висновку, що судові рішення необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Врахувавши вищевказане твердження колегії Верховного Суду, ОСОБА_1 звернулась 18 березня 2021 року до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" про визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства від 19 серпня 2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" (ТОВ ТКФ "Зевс") ідентифікаційний код юридичної особи 14267669 є зареєстрованим та не припиненим на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження юридичної особи: 58032, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 265 С.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту ТОВ ТКФ "Зевс" у редакції 2004 року, його засновником є громадянка України ОСОБА_1 .

Пунктом 5.1 Статуту встановлено, що для забезпечення господарської діяльності за рахунок грошових та майнових внесків засновників статутний фонд збільшується до розміру 53760 (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят) грн. Статутний фонд ділиться на 100 (сто) часток. В формуванні статутного фонду до заявленого розміру беруть участь: ОСОБА_1 - 100 часток, що становить 53760 (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят) гривень в грошовому виразі.

19 серпня 2013 року між ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" (Покупець) в особі директора - Чопюк Микола Денисович було укладено договір відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс", за умовами пункту 1.1. якого, Продавець передала (відступила) у власність Покупця статутний капітал (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" у розмірі 100 (сто часток), а Покупець прийняв статутний капітал та зобов`язався оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 2.1 та 2.4 Договору, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю за частку, що складає 100 (часток) у Статутному капіталі Товариства, 53760, 00 грн. ( п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят гривень 00 коп.). Номінальна вартість відповідно п. 1.2. становить 53760,00 грн. (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят гривень 00 коп.). Покупець зобов`язується повністю та своєчасно сплатити ціну за продаж (відступлення) Статутного капіталу товариства, в тому числі, шляхом поетапної оплати. У будь-якому випадку, сплата 100% ціни, зазначеної в п. 2.1. цього Договору, здійснюється Покупцем не пізніше " 20" листопада 2013 року.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, Продавець гарантує, що на момент підписання цього Договору він є учасником Товариства, йому належить 100% (сто відсотків) Статутного (складеного) капіталу Товариства, що підтверджується Статутом Товариства, і Статутний капітал, який відступається Покупцю за цим Договором, нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, в спорі не перебуває, не є предметом обтяженню, прав щодо неї у третіх осіб не має.

Пунктами 3.5 та 3.6 Договору унормовано, що Продавець та Покупець стверджують, що не визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними повністю або частково, однаково розуміють значення і умови цього Договору та його правові наслідки, підтверджують, що волевиявлення їх є вільним, усвідомленим і відповідає їх намірам, умови Договору, що укладається, є для них зрозумілими, відповідають їх волевиявленню і не викликають будь-яких запитань, а також те, що він не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Ціна продажу, зазначена в п. 2.1 цього Договору, за твердженням Сторін, відповідає їх дійсним намірам. Продавець та Покупець також стверджують, що не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього Договору.

У відповідності до пунктів 5.1 та 5.2 Договору, право власності на Статутний капітал переходить до Покупця в день підписання Сторонами договору. З моменту переходу до Покупця права власності на Статутний капітал (п. 5.1. цього Договору), він зобов`язаний внести відповідні зміни та доповнення до Статуту Товариства (шляхом викладення вказаного Статуту в новій редакції) та здійснити державну реєстрацію таких змін та доповнень.

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Усі спори, що пов`язані із цим Договором, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку у відповідності до законодавства України (пункти 6.1 та 7.1 Договору).

Згідно пунктів 10.1-10.2.4 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Покупцем і Продавцем та діє до повного виконання Сторонами всіх зобов`язань за цим Договором, але не пізніше " 08" грудня 2013 року. Цей Договір припиняє свою дію лише: у випадку повного виконання Сторонами всіх обов`язків за цим Договором; в разі укладення Сторонами двосторонньої угоди про припинення дії цього Договору; у випадку, якщо обставини непереборної сили (форс-мажору) тривають більше ніж шість місяців (п. 8.4 цього Договору); за рішенням суду.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 має бути визнаний недійсним, оскільки, позивач його не підписувала і дізналась про факт його існування, коли Верховний Суд установив його наявність під час розгляду справи №926/4729/16 23 грудня 2020 року (пункти 21-25 позовної заяви).

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу згідно з частини 2 статті 656 Цивільного кодексу України, можуть бути майнові права.

За статтею 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 Цивільного кодексу України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Згідно із частиною 1 статті 147 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів: в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Права власності на частку в статутному капіталі господарського товариства є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 Цивільного кодексу України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) та статті 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

У силу статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відчуження власником свого майна визначено частиною 1 статті 346 Цивільного кодексу України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу).

Згідно з положеннями статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований статтею 147 ЦК України (яка була чинною на день виникнення спірних відносин), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства".

Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) визначає перехід частки (її частини). Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження часником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) часника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Згідно з положеннями зазначених норм права учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Відступлення частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відступлення за правовою природою є відчуженням частки за волею учасника, що спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. У вказаних відносинах поняття відступлення і відчуження є тотожними, оскільки вони є аналогічними за правовими наслідками.

Термін відступлення використовувався у Цивільному кодексі Української РСР 1963 року стосовно майнових прав, які не визнавалися об`єктами і не могли перебувати в цивільному обороті, тобто продаватись, даруватись тощо, на відміну від речей. Тому їх можна було лише відступити, а не продати. За такою моделлю правовідносин майнові права в однієї особи припинялись, а в іншої виникали. Навпаки, за статею 190 чинного ЦК України майнові права дорівняні речам і тому стали об`єктом, який є оборотоздатним. Тому їх можна продавати, дарувати тощо. Утім у статті 53 Закону України Про господарські товариства та статті 147 ЦК України поряд із терміном відчуження вживається й застарілий термін відступлення. Контекст, в якому цей термін вживається, свідчить про те, що відступлення означає відчуження частки на користь іншої особи . Відтак це вольова дія, яка являє собою правочин.

Про вірність такого тлумачення свідчить і те, що в новому Законі України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06 лютого 2018 року, внаслідок ухвалення якого втратили чинність стаття 147 ЦК України та стаття 53 Закону України Про господарські товариства , взагалі не вживається термін відступлення щодо частки учасника у статутному капіталі. Відповідно до частини першої статті 21 зазначеного Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору.

Якщо сторони або особа певним чином називають правочин який нею/ними вчиняється, але по суті він відповідає ознакам іншого правочину, мають застосовуватися норми, що регулюють цей останній правочин. Тобто якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти або інше майно чи майнові права, то це звичайний договір купівлі-продажу або міни.

Саме цей правочин (договори про відчуження частки товариству) є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.

(Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 909/1294/15).

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри і волевиявлення учасників правочину та забезпечувати їх ідентифікацію.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладено в постанові від 21 грудня 2020 року у справі №916/401/17.

Відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, за приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Під час з`ясування всіх обставин справи та під час здійснення правосуддя суд стикнувся з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Так, ухвалою від 22 червня 2021 року суд призначив судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

12 квітня 2022 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 від 15 лютого 2022 року №31989/32121/21-32.

Судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвською Аллою Володимирівною та ОСОБА_6 після проведення судової почеркознавчої експертизи надано висновок про те, що підписи від імені ОСОБА_1 : на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту "Продавець" та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту ОСОБА_5 " Договору відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року виконані ОСОБА_1 .

Дослідженню судовим експертам підлягали підписи від імені ОСОБА_1 : на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту «Продавець» та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту ОСОБА_5 » Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма «Зевс» від 19 серпня 2013 року.

У наданому судовими експертами висновку за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 від 15 лютого 2022 року №31989/32121/21-32 вказано, які зразки підпису ОСОБА_1 надані для порівняльного дослідження, зазначено, які інформаційні джерела використовувалися при проведенні експертизи.

Також, судовими експертами при дослідженні встановлено, що при вивченні штрихів досліджуваних підписів від імені ОСОБА_1 на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту «Продавець» та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту ОСОБА_5 » Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма «Зевс» від 19 серпня 2013 року на першому аркуші під друкованим текстом та на другому аркуші у графі «Позичальник» за допомогою мікроскопу «KONUS CRYSTAL-45» та лупи відеоспектральної «Regula 4177» (в різних умовах освітлення та зонах спектру) встановлено, що краї штрихів рівні, інтенсивність забарвлення у ділянках з повним профарбовуванням - постійна, проте на деяких ділянках елементів підпису барвна речовина розташовується нерівномірно - по краях штрихів більш інтенсивне забарвлення, а в середині штрихів у вигляді світлої смуги. Більшість штрихів мають блиск, характерний для чорнил на гелевій основі. При кососпрямованому освітленні в штрихах спостерігається втиснений рельєф у вигляді борозенки.

При досліджені місць розташування підписів у видимій та невидимій зонах спектру, при різних кутах нахилу до джерел світла та при різному збільшенні з використанням мікроскопу «KONUS CRYSTAL-45» та лупи відеоспектральної «Regula 4177»:- штрихів або залишків штрихів, жодних інших штрихів, відмінних від штрихів даних почеркознавчих об`єктів, за місцем розташування та використаною барвною речовиною судовими експертами не виявлено; - сторонніх незабарвлених втиснутих штрихів та інших слідів механічного впливу на матеріал аркушів, на яких містяться досліджувані підписи, також не виявлено.

Судові експерти вказали, що встановлені вище ознаки істотні, достатні та в сукупності свідчать про те, що вказані підписи від імені ОСОБА_1 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

Далі в висновку зазначено, що досліджувані підписи від імені ОСОБА_1 : на першій, другій, третій сторінках праворуч від друкованого тексту «Продавець» та на третій сторінці ліворуч від друкованого тексту ОСОБА_5 » Договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма «Зевс» від 19 серпня 2013 року складаються з монограми «ГН», літери «В» та окремого додаткового штриха. Підписи виконано рухами високого ступеня виробленості у швидкому темпі письма. Розмір елементів підписів - в межах середнього, розгін - середній, нахил - правий. Форма лінії основи підписів - хвиляста, за напрямком - донизу або наближається до горизонтального.

При порівнюванні даних досліджуваних підписів між собою судовими експертами були встановлені збіжності вказаних загальних, а також суттєвих окремих почеркових ознак, які утворюють індивідуальну сукупність, і тому є достатніми в кожному випадку для висновку про те, що ці підписи виконані однією особою.

При порівнюванні даних досліджуваних підписів від імені ОСОБА_1 зі зразками підпису ОСОБА_1 були встановлені збіжності вказаних вище загальних, а також таких окремих ознак почерку: - форми рухів при виконанні початкової частини першого елемента літери «Г» монограми (дугова), лівої частини другого елемента літери «Г» монограми (дугова або кутаста), верхньої частини другого елемента літери «В» (зворотно-прямолінійна, кутаста або дугова), - форми рухів при поєднанні низхідної частини першого елемента літери «Г» монограми з наступним елементом (петльова або зворотно - прямолінійна), низхідної частини другого елемента літери «Н» монограми з наступним елементом (дугова, кутаста або зворотно-прямолінійна), другого елемента літери «Г» монограми з наступним елементом (зворотно- прямолінійна або маленька трикутна петля), другого та третього елементів літери «В» (дугова або кутаста); - напрямку рухів при виконанні заключної частини третього елементу літери «В» (правоокружний або донизу ліворуч),-взаємного розміщення рухів по горизонталі при виконанні нижніх частин першого та третього елементів літери «В» (на відстані), окремого додаткового штриха та літери «В» (на відстані або стикаються), - взаємного розміщення рухів по вертикалі при виконанні верхніх частин першого та другого елементів літери «Н» монограми (верхня частина першого елемента розміщена вище), верхніх частин першого та другого елементів літери «В» (верхня частина першого елемента розміщена вище), першого та другого елементів літери «Г» (перетинаються), - розміщення точки початку рухів при виконанні першого елемента літери «Г» монограми відносно низхідної частини цього елемента (праворуч від неї).

Так, судовими експертами суттєвих розбіжних ознак в порівнюваних почеркових об`єктах не встановлено. Останні вказують, що вищенаведені збіжні ознаки суттєві, утворюють індивідуальну сукупність, достатню для висновку про те, що дані досліджувані підписи виконані ОСОБА_1 .

Досліджуючи порівняльні зразки підпису ОСОБА_1 та оригінал договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ ТКФ «Зевс» від 19 серпня 2013 року судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Таєвською Аллою Володимирівною та ОСОБА_6 підтвердили про те, що кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за статтею 385 Кримінального кодексу України попереджені.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні також копії декількох висновків експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, які проводились в період з 2017 по 2019 рік. При цьому, суд вказує про те, що означені висновки призначались судом та розглядались в рамках справи №926/4729/16 задля встановлення факту - чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 , який наявний у протоколах, рішень загальних зборів учасників товариства саме позивачем чи іншою особою і задля встановлення дійсності факту непідписання оспорюваних документів саме ОСОБА_1 .

Одночасно, до висновоку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 від 15 лютого 2022 року №31989/32121/21-32 додано ілюстровану таблицю.

Окрім цього, судом досліджено і встановлено наявність кримінального провадження №42017261010000028, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 385 Кримінального кодексу України.

В рамках даного кримінального провадження також були призначені почеркознавчі експертизи і з`ясовано, що у зв`язку із тим, що факт підробки підпису ОСОБА_1 не підтвердився, кримінальне провадження було закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено факт скасування ухваленої постанови дізнавача сектору Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області від 14 квітня 2021 року ОСОБА_7 про закриття кримінального правопорушення. Під час розгляду справи, суд запитував учасників по справі про подальший хід вирішення означеного кримінального правопорушення, однак представник позивача в судовому засіданні 01 серпня 2022 року повідомив суд про те, що кримінальне провадження залишається на тому ж етапі, що і під час винесення ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 червня 2021 року, яким ухвалено скасувати постанову про закриття кримінального правопорушення.

Висновки судових експертиз, які були проведені в межах провадження з іншої справи і наявність кримінального провадження за фактом підроблення підпису ОСОБА_1 можуть оцінюватись господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що ці висновки містять відповіді на питання, які виникають у спорі в межах провадження справи №926/1041/21, і які подані до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

З огляду на те, що у справі №926/1041/21 розглядається позовна вимога щодо визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, то попередні висновки експертів судом до уваги не беруться, а оцінюється висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 від 15 лютого 2022 року №31989/32121/21-32, які досліджували питання щодо підписання саме ОСОБА_1 оспорюваного договору щодо відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ ТКФ "Зевс" чи іншою особою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01 червня 2006 року експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частини 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

З огляду на те, що суд ухвалою про призначення судової почеркознавчої експертизи повідомив судових експертів до початку проведення судової експертизи про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, а також, те, що судові експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Таєвська Алла Володимирівна та ОСОБА_6 в судовому засіданні 18 липня 2022 року надавали представнику позивача та суду, на поставлені останніми запитання, відповіді та роз`яснення щодо висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі №926/1041/21 №31989/32121/21-32 від 15 лютого 2022 року, у суду немає недовіри до правильності винесеного судовими експертами висновку щодо того, що підписи в договорі відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року здійснювались позивачем.

Окрім вищевикладеного, позивач в позовній заяви, як на підставу для визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року вказує на те, що в період з 27 січня 2012 року до 05 листопада 2016 року вона перебувала за кордоном, не мала наміру та не здійснювала в цей період жодних дій, спрямованих на відчуження (відступлення) належної їй частки в статутному капіталі ТОВ ТКФ «Зевс» та не підписувала жодних договорів купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд зазначає, що перебування ОСОБА_1 поза межами України на момент укладення оспорюваного договору не є безумовним фактом неможливості підписання нею означеного договору.

Сторони означеного договору мали право обмінятись підписаними примірниками договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року поштовим чи будь яким іншим не забороненим законом шляхом в період перебування позивача поза межами країни.

Також, в позовній заяві позивач стверджує, що їй не було відомо про порушене право та наявність укладеного договору від 19 серпня 2013 року до моменту, коли Верховний Суд під час розгляду справи №926/4729/16 (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року) установив наявність укладеного договору, за яким позивач відступила свою частку в статутному капіталі ТОВ "Сі Ейч Компані" (пункти 21-24 позовної заяви за вх. №1041 від 18 березня 2021 року).

В подальшому у позовній заяві зазначає, що вона довідалась про оспорюваний договір лише з постанови Західного апеляційного господарського суду від 21 вересня 2020 року, в якій йому була надана правова оцінка. До цього моменту вона не могла дізнатись про існування оспорюваного договору, оскільки про такий правочин не зазначалось у рішеннях господарських судів, позивачка не була присутня під час розгляду справи по суті та на розгляді апеляційних і касаційних скарг, так як була за межами України, не ознайомлювалась із матеріалами справи №926/4729/16, а прибула до Господарського суду Чернівецької області лише для відібрання зразків свого підпису для проведення судової почеркознавчої експертизи (пункти 67-68 позовної заяви за вх. №1041 від 18 березня 2021 року).

З огляду на те, що позовна заява містить два різних твердження про момент, коли позивач довідалася про існування оспорюваного договору, суд встановив та дослідив, що в матеріалах справи (сторінка 51 тому №1) до позовної заяви долучено копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2017 року по справі №926/4729/16, де колегією суддів вказано: "…Твердження позивача про те, що договір про відступлення 100% часток у статутному капіталі ТзОВ Торгово-комерційна фірма «Зевс» від 19.08.2013 року є неукладеним, оскільки ОСОБА_1 не підписувала зазначений договір, так як в зазначений час перебувала за межами України, колегією суддів оцінюються критично. Адже, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним…". Також, в матеріалах справи (сторінка 56 тому №1) міститься копія постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 02 травня 2018 року по справі №926/4729/16, де вказано: "…2.6. Крім того, суд вказав, що 19.08.2013 ОСОБА_1 та ТОВ "Сі Ейч Компані" було укладено договір про відступлення 100% часток у статному капіталі ТОВ "ТКФ "Зевс", який не оскаржується та є дійсним…".

Як вбачається з вищевказаного, Західним апеляційним господарським судом та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було надано правову оцінку договору про відступлення 100% часток у статутному капіталі ТзОВ Торгово-комерційна фірма Зевс від 19 серпня 2013 року, з огляду на що позивач мала змогу дізнатись про існування оспорюваного договору.

Інших доказів на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин позивач не надав.

Отже, твердження позивача щодо факту підроблення та не підписання оскаржуваного договору не доведені та не підтверджені належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами по справі.

З огляду на те, що договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року містить усі істотні умови, суд заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріли справи дійшов висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір та витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 / фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" (58001, м. Чернівці, площа Соборна, 9, оф. 33, код 38178892), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 265 С, код 14267669), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_4 ) про визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, укладеного між громадянкою України ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані", повністю.

У судовому засіданні 01 серпня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 10 серпня 2022 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.С. Тинок