Постанова

від 30.11.2022 по справі 926/1041/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2022 р. Справа №926/1041/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Малех І.Б.

Марка Р.І.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача Чепишко Д.В. (ордер серія СЕ № 1047302 від 05.09.2022)

від відповідача не з`явилися

від третьої особи-1 не з`явилися

від третьої особи-2 не з`явилися

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 05.09.2022 року (вх. №01-05/2238/22 від 08.09.2022 року)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022, суддя Тинок О.С., м. Чернівці, повний текст рішення складено 10.08.2022

у справі № 926/1041/21

за позовом ОСОБА_1

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс"

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про визнання недійсним договору відступлення частки в статутному капіталі товариства,

В С Т А Н О В И В:

18.03.2021 ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" (надалі ТОВ "Сі Ейч Компані") про визнання недійсним договору відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" від 19 серпня 2013 року, умовами якого передбачено передачу (відступ) у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" статутний капітал у розмірі 100 % часток.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 19 серпня 2013 року вона була єдиним засновником ТОВ ТКФ "Зевс" та стверджує, що не підписувала договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс", не перебувала у місці його укладення (м. Чернівці) та не отримувала від відповідача жодних коштів за спірним договором, а також не вчиняла жодних дій, що свідчили б про його виконання чи схвалення.

Про оспорюваний договір позивач дізналась лише тоді, коли Верховний Суд встановив наявність вищевказаного договору під час перегляду справи №926/4729/16 .

Таким чином, позивач просить визнати недійсним договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ "Сі Ейч Компані" від 19.08.2013 на підставі ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України у зв`язку відсутністю волі та волевиявлення позивача на вчинення такого правочину. заперечує факт підписання оспорюваного договору від 19 серпня 2013 року і факт перебування останньої в м. Чернівці станом на день його укладення/підписання.

Правовою підставою зазначає ст.ст. 116, 140, 202, 203, 207, 215 ЦК України, ст. 50 Закону України «Про власність» (в редакції Закону станом на 19.08.2013) та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.08. 2022 року в справі № 926/1041/21 в задоволені позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог та недоведеністю, що спірний договір позивачем не укладався.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що

-місцевий господарський суд не надав оцінку тому, що на момент підписання договору позивач не перебувала у місці його укладення (м. Чернівці) та не отримувала від відповідача жодних коштів за спірним договором;

-факт встановлення Львівським апеляційним господарським судом в постанові від 08.11.2017 (справа № 926/4729/16) наявності оспорюваного договору не має значення для вирішення цього спору.

Узагальнені заперечення третьої особи-2.

Третя особа-2, ОСОБА_2 , подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу посилається на те, що договір відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) від 19 серпня 2013 року, був наміром позивачки відчужити свої корпоративні права на користь ТОВ "Сі Ейч Компані", який отримав свою реалізацію в тому, що вона підписала протокол загальних зборів засновників ТОВ ТКФ "Зевс" №48 від 19.12.2013 року.

В судове засідання 30.11.2022 з`явився представник позивача.

Представники відповідача та третіх осіб, в судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце слухання справи, а тому в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за їх відсутності.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними в справі доказами.

08.09.2022 на адресу суду від позивача (апелянта) надійшло клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи. У судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача підтримав подане клопотання.

Заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів протокольною ухвалою ухвалила відмовити в задоволенні поданого клопотання у зв`язку з безпідставністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та заперечення у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин судами встановлено:

Спір по справі стосується наявності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-комерційна фірма "Зевс" (ТОВ ТКФ "Зевс") ідентифікаційний код юридичної особи 14267669 є зареєстрованим на момент звернення позивача до суду, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту ТОВ ТКФ "Зевс" у редакції 2004 року, його засновником є громадянка України ОСОБА_1 .

Пунктом 5.1 Статуту встановлено, що для забезпечення господарської діяльності за рахунок грошових та майнових внесків засновників статутний фонд збільшується до розміру 53760 грн. Статутний фонд ділиться на 100 (сто) часток. В формуванні статутного фонду до заявленого розміру беруть участь: ОСОБА_1 - 100 часток, що становить 53760 гривень в грошовому виразі.

19 серпня 2013 року між ОСОБА_1 (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сі Ейч Компані" (Покупець) в особі директора - ОСОБА_3 було укладено договір відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс", за умовами пункту 1.1. якого, Продавець передала (відступила) у власність Покупця статутний капітал (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-комерційна фірма "Зевс" у розмірі 100 (сто часток), а Покупець прийняв статутний капітал та зобов`язався оплатити його вартість на умовах та в порядку, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 2.1 та 2.4 Договору, Покупець зобов`язується сплатити Продавцю за частку, що складає 100 (часток) у Статутному капіталі Товариства, 53760, 00 грн. ( п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят гривень 00 коп.). Номінальна вартість відповідно п. 1.2. становить 53760,00 грн. (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят гривень 00 коп.). Покупець зобов`язується повністю та своєчасно сплатити ціну за продаж (відступлення) Статутного капіталу товариства, в тому числі, шляхом поетапної оплати. У будь-якому випадку, сплата 100% ціни, зазначеної в п. 2.1. цього Договору, здійснюється Покупцем не пізніше " 20" листопада 2013 року.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, Продавець гарантує, що на момент підписання цього Договору він є учасником Товариства, йому належить 100% (сто відсотків) Статутного (складеного) капіталу Товариства, що підтверджується Статутом Товариства, і Статутний капітал, який відступається Покупцю за цим Договором, нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, в спорі не перебуває, не є предметом обтяження, прав щодо неї у третіх осіб не має.

Пунктами 3.5 та 3.6 Договору унормовано, що Продавець та Покупець стверджують, що не визнані у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними повністю або частково, однаково розуміють значення і умови цього Договору та його правові наслідки, підтверджують, що волевиявлення їх є вільним, усвідомленим і відповідає їх намірам, умови Договору, що укладається, є для них зрозумілими, відповідають їх волевиявленню і не викликають будь-яких запитань, а також те, що він не носить характеру фіктивного та удаваного правочину. Ціна продажу, зазначена в п. 2.1 цього Договору, за твердженням Сторін, відповідає їх дійсним намірам. Продавець та Покупець також стверджують, що не страждають на захворювання, що перешкоджають усвідомленню ними суті цього Договору.

У відповідності до пунктів 5.1 та 5.2 Договору, право власності на Статутний капітал переходить до Покупця в день підписання Сторонами договору. З моменту переходу до Покупця права власності на Статутний капітал (п. 5.1. цього Договору), він зобов`язаний внести відповідні зміни та доповнення до Статуту Товариства (шляхом викладення вказаного Статуту в новій редакції) та здійснити державну реєстрацію таких змін та доповнень.

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Усі спори, що пов`язані із цим Договором, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку у відповідності до законодавства України (пункти 6.1 та 7.1 Договору).

Згідно пунктів 10.1-10.2.4 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Покупцем і Продавцем та діє до повного виконання Сторонами всіх зобов`язань за цим Договором, але не пізніше " 08" грудня 2013 року. Цей Договір припиняє свою дію лише: у випадку повного виконання Сторонами всіх обов`язків за цим Договором; в разі укладення Сторонами двосторонньої угоди про припинення дії цього Договору; у випадку, якщо обставини непереборної сили (форс-мажору) тривають більше ніж шість місяців (п. 8.4 цього Договору); за рішенням суду.

Предметом позову є визнання недійсним договору від 19 серпня 2013 про відступлення 100% часток в статутному капіталі (корпоративних прав) товариства з обмеженою відповідальністю торгово-комерційна фірма "Зевс", оскільки у позивача була відсутня воля на його укладення, відповідно позивач його не підписувала і дізналась про факт його існування, коли Верховний Суд установив його наявність під час розгляду справи №926/4729/16 23 грудня 2020 року (пункти 21-25 позовної заяви).

Звертаючись з позовом про визнання недійсними правочинів, позивач повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення цих обставин суд не має підстав для задоволення позову. З огляду на положення ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Більше того, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що відповідно до пунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" особа, яка вважає себе власником частки, що незаконно вибула з її володіння, має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а). Саме такий спосіб захисту є належним, адже судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.

Як свідчать матеріали справи, скаржниця вважає себе власницею частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ ТКФ «Зевс, яка вибула з її володіння поза її волею на укладення договору відступлення 100 % часток в статутному капіталі (корпоративних прав). Ця частка на момент звернення з позовом відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ "ТКФ "Зевс" № 50 від 21.10.2014 та даних ЄДР належить (90 % - ОСОБА_2 ; 10% ТОВ "Сі Ейч Компані").

Відтак визнання недійсним оспорюваного договору не призведе до повернення частки у розмірі 100% у власність саме ОСОБА_1 та не відновить її прав щодо порушення яких вона стверджує, оскільки оспорювана частка вже належить на час вирішення спору судом 90 % - ОСОБА_2 та 10% ТОВ "Сі Ейч Компані".

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що належним способом захисту є звернення ОСОБА_1 до володільця частки (особи, щодо якої у ЄДР містяться відомості як про власника спірної частки) з позовом про витребування частки із чужого незаконного володіння.

Колегія суддів також звертає увагу, що обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Відтак висновки місцевого господарського суду про безпідставність та недоведеність позовних вимог, є передчасними і тому підстави у відмові в позові суду першої інстанції підлягають виключенню з його мотивувальної частини оскаржуваного рішення, відповідно до підстав у відмові в позові сформульованих апеляційним судом.

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд залишає без оцінки доводи апеляційної скарги, які стосуються підстав відмови в позові сформульованих судом першої інстанції та які підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, оскільки спосіб захисту обраний позивачем є неефективним та не призведе до відновлення прав, в разі їх порушення іншою особою.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ним обставин та в межах доводів апеляційної скарги позивача, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що спосіб захисту обраний позивачем є неефективним та не призведе до відновлення прав.

З цих підстав апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 у справі № 926/1041/21 слід змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 у справі № 926/1041/21 слід залишити без змін.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 405,00 грн., який сплачений згідно з квитанцією за № ПН9373 від 19.09.2022.

Керуючись ст. ст. 226, 236, 269, 275, 277, 278, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 05.09.2022 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 у справі № 926/1041/21 змінити.

Мотивувальну частину рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 у справі № 926/1041/21 викласти в редакції мотивувальної частини цієї постанови.

Судові витрати в розмірі 3 405,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно з ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя С.М. Бойко

СуддіІ.Б. Малех

Р.І. Марко

Повний текст постанови складено 06.12.2022