Ухвала

від 09.08.2022 по справі 13/197-10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 13/197-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г.М. - головуючий, Уркевич В.Ю., Краснов Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020

за позовом Закритого акціонерного товариства "Еколенд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1. ОСОБА_2 ;

2. Дніпровської міської ради;

3. ОСОБА_1 ,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Еколенд" (далі - ЗАТ "Еколенд", Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" (далі - ТОВ "Фактор Д", Відповідач) у якому просило, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати за Позивачем право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення № 55 поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 м2, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач фактично не визнає за Позивачем його право власності на зазначене нерухоме майно з огляду на те, що договір купівлі-продажу № 18/Н від 17.12.2003, за яким Позивач його придбав, не посвідчений нотаріально та не зареєстрований в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 позов задоволено та визнано за ЗАТ "Еколенд" право власності на зазначене нерухоме майно.

У липні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка обґрунтована тим, що господарський суд розглянув справу за відсутністю Ради, не повідомленої належним чином про дату, час та місце судового засідання, та прийняв рішення без залучення її до участі у справі як власника наведеного вище приміщення, тобто прийняв рішення, що стосується її прав та обов`язків, у зв`язку з чим просила рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 у справі №13/197-10 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі №13/197-10 відмовлено Дніпровській міській раді у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2020 касаційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2020 скасовано; справу передано до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження; відкрито провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 залучено Дніпровську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 та прийнято нове про відмову в позові.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 13/197-10 касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка вважає себе особою, що не була залучена до участі в розгляді справи, задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2021 скасовано; справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2022 залучено Дніпровську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2010 та прийнято нове про відмову в позові.

19.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 (повний текст постанови складено 13.07.2022) та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020.

Суд вважає, що вирішення питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження є передчасним з огляду на таке.

Як установлено Судом позовну заяву у цій справі подано в 2010 році.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Згідно із пунктом 4 Перехідних положень цього Кодексу касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При цьому суд касаційної інстанції зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35) загальновизнаним є принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Оскільки у розглянутій Європейським судом з прав людини справі вирішувалось питання дії процесуальних змін саме щодо позовів які розглядаються, та виходячи із вищенаведених положень національного законодавства суд касаційної інстанції зазначає, що такий принцип негайного впливу процесуальних змін поширюється і на розгляд касаційної скарги.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Як з`ясовано Судом предметом позову у даній справі є вимога про визнання права власності на нерухоме майно за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, 5, яке в цілому складається з нежитлового приміщення № 55 поз. 1 - 18, загальною площею 333,2 м2, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-5, ганок літ. а 1 та ганок літ. а 2. вартістю 628 520 грн (згідно висновку про незалежну оцінку ринкової вартості від 11.10.2021 ІН №: MF-01-10-11-2021), що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 (2 481,00 грн х 500 = 1 240 500,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим, під час перевірки матеріалів поданої касаційної скарги встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 04.07.2022 передано справу №924/337/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зі стадії вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження з підстав різного застосування Верховним Судом пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України у сукупності з положеннями частини сьомої статті 12 ГПК України у питанні реалізації встановленого законодавцем обмеження на касаційне оскарження прийнятих зі справи судових рішень за критерієм ціни позову, а саме: виходячи з якого розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць слід обраховувати п`ятсот прожиткових мінімумів (ціну позову), передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, - що був встановлений на 1 січня року, в якому особа звернулася з позовом зі справи, чи на 1 січня року, в якому було подано касаційну скаргу. Існування різних підходів Верховного Суду у застосуванні пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України без відступлення від однієї з цих позицій унеможливлює розгляд колегією суддів питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2022 прийнято справу № 924/337/21 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства ?Старокостянтинівський молочний завод? на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 до розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2022 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2020 безпосередньо пов`язане із результатом касаційного розгляду справи №924/337/18, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №13/197-10 до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №924/337/18.

Керуючись статтями 11, 228, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження за касаційною скаргою у справі №13/197-10 зупинити до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №924/337/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді В.Ю. Уркевич

Є.В. Краснов