Постанова

від 09.08.2022 по справі 816/1054/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 816/1054/18

адміністративне провадження № К/9901/36290/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ТД» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2020, ухвалене у складі головуючого судді Шевякова І.С., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, прийняту у складі колегії суддів: Бартош Н.С. (головуючий), Подобайло З.Г. , Чалого І.С.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Гранд ТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просило суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 №0003894003 про застосування до ТОВ «Гранд ТД» штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне (код платежу 14021900) у сумі 217674,01 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Гранд ТД» зазначило, що прийняте контролюючим органом за наслідками проведення камеральної перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку є неправомірним, оскільки позивач здійснював операції з реалізації скретч-карток, а не пального, а відтак не є платником акцизного податку та не має податкового обов`язку щодо реєстрації таким платником /а.с. 4-7 т.1/.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «Гранд ТД» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 15851020000009606 (а.с. 9-16 т. 1), основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

4. Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Гранд ТД» щодо порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального).

5. За результатами перевірки складено Акт про результати камеральної перевірки даних від 12.09.2017 № 4599/16-31-40-03-08/40475283, в якому зафіксовано здійснення ТОВ "Грант-ТД" операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку (а.с. 42-46 т. 1).

6. На підставі висновків акту перевірки, 31.10.2017 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення 31.10.2017 №0003894003 про застосування до ТОВ «Гранд ТД» штрафних (фінансових) санкцій за платежем: пальне (код платежу 14021900) у сумі 217674,01 грн у зв`язку з порушенням платником податку вимог пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України (а.с. 19 т. 1).

7. Позивач, уважаючи податкове повідомлення-рішення від 31.10.2017 №0003894003 протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Справа слухалась судами не одноразово.

9. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 адміністративний позов задовольнив.

10. Верховний Суд постановою від 25.06.2019 скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції /а.с. 193-201 т.1/.

11. Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд прийняв до уваги доводи скаржника про те, що згідно наявних в матеріалах справи податкових накладних, в якості найменування товару, що реалізовувався, сторонами вказано відповідну марку дизельного пального та його обсяг. Згідно складених за результатом виконання умов договору купівлі - продажу від 03.04.2017 №03/04-2017 податкових накладних від 17.07.2017 №РН-17/08, від 18.08.2017 №РН-18/08, що наявні в матеріалах справи, позивач фактично здійснював реалізацію ТОВ "Фірма "Вітеко" дизельного палива у вказаних у накладних об`ємах.

12. Верховний Суд уважав, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки характеру укладеного договору купівлі - продажу від 03.04.2017 №03/04-2017. Не враховано, що реєстрація платником акцизного податку та проведення операцій з реалізації пального, які мають оподатковуватись акцизним податком, є не тотожними в розумінні Податкового кодексу України, що свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про те, що у позивача не виникло обов`язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних, оскільки ним не здійснено фактичного (фізичного) відпуску пального кінцевим споживачам, тобто не відбувся фактичний руху пального через цього суб`єкта господарювання. Метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару - пального, та виявлення об`єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов`язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови - такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб`єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.

13. Отже, визначальним при новому розгляді цієї адміністративної справи є питання про те, який все ж саме товар був предметом спірної господарської операції - власне пальне, чи скретч-картки на його відпуск.

14. За наслідками нового розгляду Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 19.05.2020, яким адміністративний позов задовольнив повністю.

15. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

16. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.11.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

18. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

19. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

22. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

23. Відповідно до підпункту 14.1. пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і надалі, у редакції чинною на час виникнення спірних правовідносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

24. За визначенням підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

25. Слід звернути увагу на те, що Законом України від 20.12.2016 № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон № 1791-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни до Податкового кодексу України у частині акцизного податку.

26. Так, зокрема, підпунктом 2 пункту 1 розділу І Закону № 1791-VIII у підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України із визначенням терміну «реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» вилучено положення щодо реалізації пального, як фізичного відпуску з автозаправної станції (АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (АГЗС) незалежно від форми розрахунків.

27. Відтак, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін станом на час виникнення спірних правовідносин) реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

28. Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

29. Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

30. Тому, суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені підпунктом 14.1.212 пунктом 14.1. статті 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього ж Кодексу є платником акцизного податку.

31. Об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункт 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).

32. Згідно підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

33. Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України).

34. Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абз. 2 підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації.

35. Відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах, встановлена статтею 117 ПК України.

36. Відповідно до статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

37. тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

38. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

39. Здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

VІ. Оцінка Верховного Суду

40. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 31.10.2017 №0003894003.

41. При вирішенні цієї справи визначальним є встановлення і дослідження обставин щодо здійснення/нездійснення позивачем реалізації палива.

42. З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що між позивачем (Продавець) та ТОВ фірма «Вітеко» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу скретч-карток від 03.04.2017 № 03/04-2017 (далі - Договір), згідно умов якого продавець бере на себе зобов`язання передати, а покупець прийняті оплатити скретч-картки згідно накладних.

43. Зі змісту цього договору судом встановлено найменування товару, який реалізовується є скретч-картки згідно накладних (п. 2.2 Договору). На умовах цього Договору Покупцю за Актом (та/або специфікацією) надається (передається) визначена Актом (та/або рахунком / видатковою накладною) кількість скретч-карток (п. 2.4 Договору). Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання згідно умов Договору (п. 3.1 Договору).

44. Тобто, договором купівлі-продажу скретч-карток № 03/04-2017 від 03.04.2017 встановлено права та обов`язки сторін, які регулюють купівлю-продаж саме скретч-карток і умовами цього договору не передбачено передачу (відпуск, відвантаження) пального позивачем.

45. Надані позивачем первинні документи: акти приймання-передачі; видаткові накладні, рахунки (а.с. 25-30), оформлені на виконання договору купівлі-продажу скретч-карток № 03/04-2017 від 03.04.2017, свідчать про реалізацію від продавця покупцю саме скретч-карток, що свідчить про те, що підприємство позивача не здійснювало будь-яких операцій з підакцизним товаром, зокрема пальним, а здійснювало операції із скретч-картками.

46. Крім того, реалізовані на адресу ТОВ фірма «Вітеко» за умовами договору № 03/04-2017 від 03.04.2017 скретч-картки попередньо були придбані підприємством позивача у ТОВ «ТД «ДНІПРОБЕТОН», на підтвердження чого позивачем надано: договір купівлі продажу скретч-карток № 27/03/1-К від 27.03.2017, укладений між позивачем та ТОВ «ТД «ДНІПРОБЕТОН»; рахунок-фактура № СФ-0604/4 від 06.04.2017; акт приймання-передачі товару (скретч-картки) № ПП-06/04/1 від 06.04.2017; видаткова накладна № РН-0604/4 від 06.04.2017; рахунок-фактура № СФ-2704/2 від 27.04.2017; акт приймання-передачі товару (скретч-картки) № ПП-27/04/2 від 27.04.2017; видаткова накладна № РН-2704/4 від 27.04.2017.

47. Із наданих позивачем документів убачається, що ТОВ «ГРАНТ ТД» у квітні 2017 року придбало у ТОВ «ТД «ДНІПРОБЕТОН» саме скретч-картки, (тобто право на отримання пального) а не пальне, отже, тільки скретч-картки могли бути в подальшому продані позивачем.

48. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів того, що позивач мав у власності пальне та здійснював будь-які операції із таким пальним.

49. При цьому, Суд звертає увагу, що спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

50. Так, відповідно до пункту 1 Інструкції, її вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

51. В пункті 3 Інструкції наведені терміни, які мають визначення в цій Інструкції, зокрема, термін «талон» має таке значення це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

52. Також підпунктом 10.3.3.2 пунктом 10.3.3 Інструкції передбачений відпуск нафтопродуктів за талонами, а заправлення за талонами відображається у відповідному звіті АЗС за формою N 17-НП.

53. На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП (пункт 10.4.1 вказаної Інструкції).

54. Також, Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (далі - Правила № 1442), які визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров`я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування (пункт 1).

55. За змістом пункту 2 зазначеного Правила роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Продаж нафтопродуктів (крім бензину, дизельного палива, скрапленого вуглеводневого газу) у дрібній розфасовці здійснюється також через спеціалізовані магазини, що продають товари господарського вжитку (далі - спеціалізовані магазини).

56. Відповідно до пункту 10 Правил № 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

57. Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури.

58. При цьому, заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Відпуск бензину в тару з полімерних матеріалів і в скляну тару забороняється (пункт 34 Правил № 1442).

59. З урахуванням зазначених норм, обов`язковою умовою для фізичної реалізації палива за талонами (одноразовим відомостям) потрібна наявність самої автозаправочної станції (АЗС), так як учасником операції з реалізації пального є АЗС (а не продавець карток на пальне, зокрема, скретч-карток).

60. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 440/1971/20.

61. Судами не встановлено, що позивач користується на праві власності чи оренди автозаправочною станцією, що само по собі унеможливлює здійснення операцій з придбання та подальшої реалізації пального.

62. У цьому випадку предметом договору була передача скретч-карток на паливно, за таких обставин позивач по спірним операціям здійснював фактично операції по реалізації скретч-карток на пальне, попередньо придбавши їх у ТОВ «ТД «ДНІПРОБЕТОН».

63. Факт передачі талонів на пальне підтверджується відповідними накладними, що не спростовує відповідач. Разом з тим, посилання відповідача на те, що в податковій накладній вказано марку палива, в розмірі, що обраховувався тонами, а не кількість карток (штук), то дані обставини, на переконання Суду, не спростовують того що фізичний відпуск палива, тобто його відвантаження не відбувалося.

64. Суд вважає за доцільно зазначити, що за своєю суттю картка на пальне є технічним засобом фіксування права на отримання пального її власником, то реалізація пального буде мати місце лише у разі пред`явлення такої картки на АЗС. При цьому підтвердженням фізичного відпуску пального будуть видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального на АЗС. Отже, сама по собі реалізація талонів на пальне юридичним особам та фізичним особам-підприємцям не відноситься до безпосередньої реалізації суб`єктами господарювання пального.

65. Враховуючи те, що позивачем здійснювалися лише операції з реалізації талонів на пальне, за якими пальне отримувалось в пунктах реалізації, що належать іншим суб`єктам господарювання, у нього не виникло і обов`язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

66. З урахуванням викладеного, колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що мала місце реалізація не пального, а передача талонів відповідно до договору, то закономірним є висновок про те, що у спірних правовідносинах відсутні ознаки об`єкта оподаткування акцизним податком, а тому у позивача не було обов`язку реєструватись платником акцизного податку.

67. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

68. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

69. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

70. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року справі № 816/1054/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко