Рішення
від 23.11.2021 по справі 758/7729/19
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7729/19

Категорія 62

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Карпишиній К.С.,

за участю: представника позивача - адвоката Сінюхіної І.В.,

відповідача-1 ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 - адвоката Колбун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1 ім.П.Загороднього» про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій та повернення майна до попереднього стану, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 р. позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, просить: 1) визнати недійсним Договір № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 р., укладений між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; 2) визнати недійсним договір Договір № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р., укладений між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; 3) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 40850915 від 27.04.2018, яким було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 10 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1541221580000, номер запису про право власності 25921615; 4) зобов`язати органи державної реєстрації прав, за місцем знаходження нерухомого майна, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення №10 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1541221580000, номер запису про право власності 25921615; 5) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 41014112 від 10.05.2018, яким було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 11 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1548886380000, номер запису про право власності 26070840; 6) зобов`язати органи державної реєстрації прав, за місцем знаходження нерухомого майна, внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення № 11 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 8886380000, номер запису про право власності 26070840; 7) зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути майно (підвал-допоміжне приміщення будинку АДРЕСА_1 ), до попереднього стану згідно технічного паспорту та поверхового плану будинку АДРЕСА_1 ;

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2018 році за рішенням житлових/нежитлових приміщень багатоквартирного тинку АДРЕСА_1 було створено 'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5», про що в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 42146568. Після отримання від колишнього балансоутримувача технічної та іншої документації на будинок у порядку частини 18 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», правлінням ОСББ «Дегтярна 5» було проведено огляд будинку АДРЕСА_1 на його відповідність технічному паспорту та поверховому плану. За результатами огляду, позивачем було виявлено приміщення, яке згідно технічного паспорту на будинок є - -налом в якому знаходяться приміщення: № І тамбур-шлюз площею 13,2 м2, № II котельня площею 17,1 м2, № III коридор площею 4,8 м2, № IV вузол площею 17,1 м2, № V щитова площею 8,0 м2. Підвал, що складається з перелічених приміщень, має статус допоміжного і призначений для обслуговування будинку АДРЕСА_1 . Всі ці приміщення відповідно до технічної документації на будинок та на момент їх огляду у 2018 році відділялися одне від одного стінами і були окремими приміщеннями. На даний час підвал, що складався з комплексу 5-и вищезазначених приміщень знаходиться у володінні сторонніх осіб, які проводять ремонтні роботи (стіни між приміщення підвалу демонтовані) та відмовляються надавати будь-які документи, що підтверджують правомочність перебування в підвалі та ведення будівельних робіт (реконструкції). Крім того, під час першого огляду представниками ОСББ «Дегтярна 5» було виявлено архітектурну конструкцію, яка згідно технічного паспорту на будинок є арочним простором. Даний арочний простір призначений для наскрізного проїзду і проходу його мешканців, є спорудою загального користування та має допоміжну функцію. Пізніше, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що міститься у відкритому доступі, було встановлено, що сформовано 2 нових об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких являється відповідач, а саме: нежитлове приміщення № 10 (площею 62,2 м2), відомості про яке вперше внесено ж Реєстру речових прав на нерухоме майно 26.04.2018 р.; нежитлове приміщення № 11 (площею 60,6 м2), відомості про яке вперше внесено до Реєстру речових прав на нерухоме майно 08.05.2018 р. Станом на 21.10.2019 р. відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав з на нерухоме майно інформація щодо даних об`єктів не змінилася. Дані об`єкти нерухомості являються тими самими арочним простором та підвалом, які описані вище та виявлені представниками правління ОСББ «Дегтярна 5». Зазначають, що станом на момент проведення установчих зборів з створення ОСББ «Дегтярна 5», було зібрано всю інформацію про співвласників будинку (з БТІ до 2013 року і з реєстру речових прав на нерухоме майно з 01.2013 року) - і станом на квітень місяць 2018 року була вся інформація про співвласників квартир і нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 . Згідно цих даних станом на квітень 2018 р. нежитлового приміщення № 10 (площею 62,2 м2) і нежитлового приміщення №11 (площею 60,6 м2) в будинку юридично не існувало. Прибудов і реконструкцій існуючих приміщень також не проводилось. Наразі ж, арочний простір (площею 62,2 м2) та підвал (площею 60,2 м2), що розташовані за адресою буд. АДРЕСА_1 , та згідно положень чинного законодавства повинені перебувати в спільній власності співвласників цього будинку, незаконно вибули з власності співвласників та перебувають у фактичному володінні третіх осіб. Так, як посилається позивач, виявляється дивним сам факт видачі технічної документації в порядку інвентаризації нерухомого майна та подальша реєстрація права власності на арочний простір, як на нежитлове приміщення. Оскільки арочний простір як фізично (має лише дві стіни), так і юридично (оскільки за проектною документацією та технічним призначенням с наскрізним проїздом) не може вважатися приміщенням. Відповідно до абз. 51 до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127: «приміщення - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена з усіх сторін захисними к інструкціями - стінами або перегородками (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею перекриттям) і підлогою, з можливістю входу і виходу.» На даний час у підвалі, що відповідно до технічної документації повинен складатися і комплексу 5-й вищезазначених приміщень ведуться ремонтні роботи. Так, зокрема стіни т к приміщення підвалу демонтовані, забудовано виходи до спеціального обладнання, що забезпечує водопостачання, газопостачання, електропостачання та надходження тепла до приміщень будинку. Таким чином, мешканці будинку, представники ОСББ «Дегтярна 5» та відповідні організації, що є постачальниками комунальних послуг, не мають вільного доступу до даних допоміжних приміщень, що може мати наслідком спричинення аварійних ситуацій та неможливість оперативно реагувати на них, припинення постачання комунальних послуг послуг до будинку та порушення Державних будівельних нормативів. Крім того, за словами осіб, які проводять будівельні роботи у підвалі даного § синку. ними найближчим часом буде здійснено переобладнання арки (наскрізного що оду' з перетворенням його на закрите приміщення. Зауважили, що арка (наскрізний проїзд) відповідно до норм ДБН В2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» передбачена для проїзду спеціального ш~ п транспорту: медичних, пожежних, сміттєзбиральних та інших автомобілів до житлових будинків кварталу. Переобладнання та будівельні роботи, як у підвальних приміщеннях, так і у наскрізному проїзді (арці) ставлять під загрозу нормальне функціонування будинку та безпеку його мешканців. Така реконструкція та переобладнання здійснюється з метою приведення допоміжних приміщень у стан придатний для проживання або ведення господарської діяльності. Такі дії здійснюються для надання даним приміщенням такого вигляду, який не викличе сумніви сумніви щодо їх призначення у потенційних покупців нерухомості та, зокрема, суду. Крім того, того, дані допоміжні приміщенні та наскрізний проїзд передбачені відповідно до будівельних стандартів для забезпечення належного обслуговування та безпеки будинку та не можуть бути переобладнані чи перебудовані без дозволу відповідних органів та всупереч ДБН. Представник Позивача 29.07.2019 р. звертався до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської ради стосовно необхідності перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт в підвальних приміщеннях та арочному просторі будинку № на АДРЕСА_2 . В свою чергу, Департаментом було надано відповідь від 28.08.2019 р., де вказано, що «Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надали право на виконання підготовчих і будівельних робіт а не приймав в експлуатацію об`єктів будівництва за вище вказаною адресою.» Позивач наголошує, що приміщення підвалу про яке йдеться мова, яке має статус допоміжного приміщення багатоквартирного руднику АДРЕСА_2 , належить усім співвласникам житлового/нежитлового фонду даного будинку на праві спільної сумісної власності і не було ними відчужене. Одночасно, наскрізний проїзд не може і вважатися приміщенням та бути відчужений на праві приватної власності, оскільки а своєю конструкцією не є приміщенням, несе відповідне функціональне призначення конструкції будинку, а територія під аркою являється прибудинковою територією будинку. 24.04.2018 р. державним реєстратором Осиповичем Ігорем Віталійовичем, Київська філія комунального підприємства «Новозаводське» Мартенівської сільської ради Пулинського району, Житомирської області, здійснив державну реєстрацію права власності в нежитлове приміщення № 10, загальною площею 62,2 кв. м за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідача 1 підставою виникнення права власності на дане приміщення є такі документи: Договір № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р., укладеного між ВАТ трест "Київміськбуд-1» ім. у М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; Додаткова угода № 1 Договору № Д5-НЕЖ-2 від 18.10.2006 р., укладеної між ВАТ трест Київміськбуд-1" ім. М.П, Загороднього та ОСОБА_1 ; акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 18.10.2006 р. укладеного між З л.7 трест "Київміськбуд-1" ім. М.П, Загороднього та ОСОБА_1 ; список інвесторів № 346 від 18.10. 2006 р., виданого ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього; довідка № 344 від 18.10.2006 р., виданого ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього; Підставою внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40850915 від 24.0421018 р. З даної вбачається, що Договір № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р, укладений між ВАТ трест Київміськбуд-1" ім. М.П, Загороднього імовірно за своєю природою є інвестиційним договором. 08.05.2018 р. державним реєстратором Пономаренко Оксаною Вікторівною, Київська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» здійснила державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №11, загальною площею 60,6 кв.м за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідача 1 підставою виникнення права власності на дане приміщення є такі документи: Договір № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 р., укладеного між ВАТ трест "Київміськбуд- ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; акт прийому-передачі нежитлового приміщення інвестору від 18.10.2006 р. укладеного між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П, Загороднього та ОСОБА_1 ; Додаткова угода № 1 Договору № Д5-НЕЖ-3 від 18.10.2006 р., укладеної між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; список інвесторів № 347 від 18.10. 2006 р., виданого ВАТ трест «Київміськбуд-1» М.П. Загороднього; довідка про повну сплату вартості нежитлового приміщення № 345 від 18.10.2006 виданого ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім. М.П. Загороднього. Підставою внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41014112 від 10.05.2018 р.

З даної інформації можна зробити висновок, що Договір № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 укладений між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього імовірно за своєю природою є інвестиційним договором. Таким чином, Позивач вважає договори: Договір № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 р., укладений між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 ; Договір № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р., укладений між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього та ОСОБА_1 , такими, що укладений з порушенням норм цивільного законодавства та через представника звертається до суду з позовом про визнання їх недійсними, а також заявляє вимогу щодо повернення спірного майна до попереднього стану.

Ухвалою від 18.06.2019 р. вищевказаний позов був залишений без руху.

Ухвалою від 03.09.2019 р. була повернута заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.11.2019 року після усунення недоліків провадження у справі за вищевказаним позовом було відкрито з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.11.2019 р. задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нежитлове приміщення № 11 (площею 60,6 м2), що знаходяться на за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548886380000, , номер запису про право власності 26070840, власником якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно визначено ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 10 і № 11). Заборонено суб`єктам державної реєстрації до вирішення спору по суті, зокрема, будь-яким державним реєстраторам, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) спрямовані на відчуження, розпорядження та (або) реєстрацію, перереєстрацію нежитлового приміщення № 10 (площею 62,2 м2), нежитлового приміщення № 11 (площею 60,6 м2), що знаходяться на за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548886380000, зареєстрованого за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 10 і № 11) на праві власності, а також вчиняти будь-які дії щодо внесення записів про припинення/зміну/скасування/поновлення та інші дії, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна щодо даного об`єкта нерухомого майна. Заборонено відповідачу 1 та іншим особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, переобладнання в нежитловому приміщенні № 10 (площею 62,2 м2) за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1541221580000, номер запису про право власності 25921615, та нежитловому приміщенні № 11 (площею 60,6 м2), що знаходяться на за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548886380000, номер запису про право власності 26070840, власником яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно визначено ОСОБА_1 .

Представником відповідача-1 - адвокатом Сичовим О.О. подано відзив на позовну заяву, сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову та зазначає про те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідач є власником наступних об`єктів нерухомості: нежитлове приміщення № 10, площею 62,2 м.кв. нежитлове приміщення № 11, площею 60,6 м.кв., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Вказані об`єкти нерухомості були набуті у власність відповідачем 1 внаслідок у кладення з ПАТ Трест «Київміськбуд-1 ім. П. Загородного» Договорів № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р. та № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 року. Відповідно до технічної документації, а саме Технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Акропром» станом на 24.04.2014 року, нежитлове приміщення № 11, площею 60,6 м.кв. (складається з двох приміщень по 30,3 м.кв кожне) знаходиться в підвалі будинку (літера за планом «А»), а приміщення № 10, площею 62,2 м.кв. знаходиться на першому поверсі будинку по АДРЕСА_1 (літера за планом А). При цьому приміщення не є «аркою» як стверджує Позивач, оскільки з чотирьох боків обмежено несучими та не несучими конструкціями. Відповідачем 1 було в повному обсязі сплачено вартість вказаних нежитлових приміщень, що підтверджується довідками про сплату, виданими Відповіачем-2 та Актами прийому-передачі приміщення. Право власності на нежитлове приміщення № 10 було зареєстровано за Відповідачем 26.04.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 27.04.2019 року. Право власності на нежитлове приміщення № 11 було зареєстровано за Відповідачем 10.05.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 10.05.2019 року. Таким чином ОСОБА_1 на передбачених законом підставах набув право власності на об`єкти нежитлової нерухомості. Його право власності було визнано Державою шляхом проведення реєстрації. Вимоги позивача в справі обґрунтовуються припущеннями, що нежитлове приміщення № 11, площею 60,6 м.кв. є допоміжним приміщенням (підвалом), а тому належить до спільної власності мешканців будинку. Приміщення № 10 за припущенням Позивача є арочним простором, який не може бути виділений в натурі і також є спільною власністю мешканців будинку. Такі припущення спростовуються наданим Відповідачем 1 доказами (договори, технічні паспорти тощо), з яких вбачається, що вказані приміщення є окремими об`єктами нерухомого майна, набуті в передбаченому Законом порядку та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вимоги Позивача про визнання недійсними правочинів, за якими відповідачем було набуто право власності на нежитлові приміщення також ґрунтуються на припущеннях, що ці приміщення є допоміжними, а тому є об`єктами спільної сумісної власності мешканців будинку та відповідно оскаржувані правочини (договори) суперечать положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України. Суперечність положенням ч. 1 статті 203 ЦК України позивач вбачає у відсутності згоди співвласників будинку на відчуження спірних приміщень. Але оспорювані договори були укладені значно раніше, а ніж виникло право власності у кожного окремого мешканця будинку та право спільної сумісної власності всіх мешканців будинку. Враховуючи викладене, в момент укладення оспорювані Договори ніяким чином не могли суперечити положенням ч. 1 статті 203 ЦК України, а тому й не можуть бути визнані недійсними відповідно до вказаної норми закону. З урахуванням викладеного, вважаємо що позовні вимоги не піддягають задоволенню.

Представником відповідача-1 - адвокатом Кобун Н.П. подано додаткові пояснення, де сторона відповідача зазначає, що ОСОБА_1 у 2006 році придбав два нежитлових приміщення в об`єкті Забудови Урочища Гончарі-Кожум`яки Подільського району на підставі договорів, укладених із ВАТ Трест «Київміськбуд» ім. П. Загороднього: Договору № Д 5-НЕЖ-З від 10.08.2005 року з додатковою угодою №1 від 18.10.2006 року (нежитлове приміщення №11 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 60,6 кв.м.); Договору № Д 5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 року з додатковою угодою №1 від 18.10.2006 року (нежитлове приміщення №10 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м.). Всі зобов`язання щодо оплати за договорами, відповідачем 1 були виконані вчасно та в повному обсязі, що підтверджується довідками № 344 та № 345 від 18.10.2006 року. Участь Відповідача 1 в будівництві підтверджується наданими Забудовником витягами згідно Списку інвесторів за № № 346 та 347 від 18.10.2006 року відповідно. 18 жовтня 2006 року, на підставі Актів приймання-передачі нежитлових приміщень Забудовником було передано відповідачу 1 нежитлові приміщення з підтвердженням факту повної оплати за них. Наявність отриманих документів, підтвердження оплати Забудовником, оформлення права власності на нежитлові приміщення свідчить про дійсність та реальність виконання вищевказаних зобов`язань. Позивач в зазначених доводів свого позову, не довів порушення відповідачем 1 істотних умов оскаржуваних договорів та не навів належних фактів того, що договори не виконані відповідачами, тому посилатися на їх недійсність та вимагати зобов`язання повернути майно в попередній стан, не має обгрунтованих підстав, а всі доводи спираються лише на ймовірні припущення. Щодо повноважень ОСББ у спірних правовідносинах, як володільця та користувача майна співвласників. Позивачем, за зазначеним позовом виступає Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5» (ідентифікаційний код юридичної особи 42146568). Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Об`єднання зареєстроване 21.05.2018року, номер запису: 10711020000040901. Правовий статус та повноваження Позивача визначений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ. Відповідно до ч.4 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом; майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю. Однак, не може належати до майна співвласників, в тому числі передане співвласниками у власність ОСББ, майно, яке належить на праві приватної власності іншим особам, а тому не можуть бути у розпорядженні співвласників Позивача приміщення, які належать на праві приватної власності іншій особі, яка є їх добросовісним набувачем - Відповідачу 1. Оспорювані права на нежитлові приміщення не могли бути передані у розпорядження та користування Позивача, оскільки право власності на них, було оплачене, передане відповідачем 2 відповідачу 1 та зареєстроване ним, до створення позивача, як юридичної особи з певним колом прав та обов`язків. Зокрема та з урахуванням вимог ч.2 cm. 331 ЦК України, право на нежитлове приміщення №10 за реєстраційним № 1541221580000 виникло 26.04.2018 року, а право на нежитлове приміщення №11, за реєстраційним № 1548886380000 - 08.05.2018 року. Позивач зареєстрований як юридична особа - 21.05.2018 року, номер запису: 10711020000040901, тобто після набуття права власності на майно Відповідачем 1. Застосування вищезазначених договорів остаточно легітимізоване Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Постанова КМУ № 553 від 23.08.2016 р.). Порядком встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подається документ, що підтверджує набуття у власність особою об`єкта інвестування, передбаченого законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо). Даний факт чітко підтверджує набуте Відповідачем 1 право власності на ці приміщення з відповідністю ч.2 cm. 331 ЦК України, якою визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Цей факт, також спростовує доводи позивача стосовно суперечності оспорюваних правочинів невідповідністю, як останній вважає, положенням ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки договори є обгрунтованими, реальними та виконаними, а тому не суперечать умовам Цивільного кодексу та актам цивільного законодавства.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Не може бути правом спільної сумісної власності майно, яке є окремою власністю осіб, в тому числі співвласників. Разом з тим, відповідач 1 є власником нежитлових приміщень в будинку, а тому також, з огляду на встановлені норми спільної сумісної власності є співвласником майна спільної сумісної власності того ж будинку, та має рівні права в користуванні разом з іншими мешканцями будинку. Також, варто зауважити, що позиція позивача з посиланнями на норми законодавства, які втратили свою чинність ще в 2015 року є досить суперечливою та не зрозумілою (зокрема статтю 19 виключено на підставі Закону № 417-ГІП від 14.05.2015). Даний факт ще раз підтверджує суперечливість позиції позивача. Суперечливими є також, посилання позивача на Законодавство про приватизацію, як на практику щодо предмету спору. Право власності на нежитлові приміщення та оспорювані договори не були предметом приватизації як і те, що вони ніколи не перебували у державному житловому фонді. Тому, ураховуючи вищевикладене, вважаємо позицію позивача не обгрунтованою, суперечливою та такою, що не підлягає задоволенню. Просимо відмовити в задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позов, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.

В судовому засіданні відповідач-1 та його представник просили відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та письмових поясненнях обставинах.

Представник відповідача-2 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавав.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Особливості державної реєстрації ОСББ визначені Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ. Згідно з преамбулою цього Закону він визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

За статтею 2 цього Закону він регулює, зокрема, порядок створення, діяльності і ліквідації об`єднань; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об`єднанні.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» членом об`єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку. Членство в об`єднанні є добровільним і може набуватися одночасно зі створенням об`єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.

Із нормативного підходу до розуміння наведених положень закону вбачається, що питання (порядок) створення та функціонування об`єднання співвласників квартир у багатоквартирному будинку, суб`єктний склад засновників об`єднання, членство в ньому, питання вступу в об`єднання чи прийняття нових членів на умовах, передбачених статутом, внутрішні та інші питання діяльності цього утворення, стосуються правомочностей власників квартир - засновників об`єднання, які згідно зі статтею 3 України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» регулюються цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання.

01 липня 2015 року набув чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року № 417-VIII, яким було внесено зміни і доповнення до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Однак, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Судом встановлено, що у 2018 році за рішенням житлових/нежитлових приміщень багатоквартирного тинку АДРЕСА_2 було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5», про що в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи, та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 42146568.

Правовий статус та повноваження позивача визначений Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ. Відповідно до ч.4 ст. 4 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. (ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»)

Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»)

Згідно п. 2.1, 2.2 Статуту, метою створення об`єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Типового статуту, та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Завданням та предметом діяльності об`єднання, зокрема, є забезпечення сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником наступних об`єктів нерухомості: нежитлове приміщення № 10, площею 62,2 м.кв. нежитлове приміщення № 11, площею 60,6 м.кв., які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Вказані об`єкти нерухомості були набуті у власність відповідачем 1 внаслідок у кладення з ПАТ Трест «Київміськбуд-1 ім. П. Загородного» Договорів № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р. та № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на нежитлове приміщення № 10 було зареєстровано за ОСОБА_1 26.04.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 27.04.2019 року. Право власності на нежитлове приміщення № 11 було зареєстровано за ОСОБА_1 10.05.2019 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 10.05.2019 року.

Таким чином ОСОБА_1 на передбачених законом підставах набув право власності на об`єкти нежитлової нерухомості. Його право власності було визнано Державою шляхом проведення реєстрації. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у законодавстві.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції, статті 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 у 2006 році придбав два нежитлових приміщення в об`єкті Забудови Урочища Гончарі-Кожум`яки Подільського району на підставі договорів, укладених із ВАТ Трест «Київміськбуд» ім. П. Загороднього: Договору № Д 5-НЕЖ-З від 10.08.2005 року з додатковою угодою №1 від 18.10.2006 року (нежитлове приміщення №11 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 60,6 кв.м.); Договору № Д 5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 року з додатковою угодою №1 від 18.10.2006 року (нежитлове приміщення №10 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 62,2 кв.м.). Всі зобов`язання щодо оплати за договорами, відповідачем 1 були виконані вчасно та в повному обсязі, що підтверджується довідками № 344 та № 345 від 18.10.2006 року.

18 жовтня 2006 року, на підставі Актів приймання-передачі нежитлових приміщень Забудовником було передано відповідачу 1 нежитлові приміщення з підтвердженням факту повної оплати за них.

Наявність отриманих документів, підтвердження оплати Забудовником, оформлення права власності на нежитлові приміщення свідчить про дійсність та реальність виконання вищевказаних зобов`язань. Такої ж позиції притримується Верховний суд України у складі Касаційного цивільного суду, зокрема, у справі № 367/7976/16-ц від 17.03.2021р.

Відповідно до статті 16 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дії, як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату. Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, варто зауважити, що цивільне законодавство передбачає принцип свободи договору. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Зміст принципу свободи договору полягає в свободі особи вільно вступати в договірні відносини; самостійно обирати контрагента; самостійно визначати структуру й вид договірного зв`язку.

Таким чином, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

З наведеного слідує, що недійсність правочину може наступати лише у разі певних порушень закону.

Згідно статті 41 Конституція України визначає, що право приватної власності набувається на основі закону. До того ж це положення кореспондується гарантією, що права і свободи, закріплені Конституцією, не є вичерпними, і вони не можуть бути скасовані (частини 1, 2 ст. 22). У світлі цих конституційних принципів мають інтерпретуватися положення Цивільного кодексу України та спеціальних законів, які визначають засади договірної діяльності.

У світлі зазначених принципів має забезпечуватися еквівалентність сторін у договірних відносинах. Це має досягатися шляхом вирівнювання положення слабшої сторони з метою забезпечення належного виконання зобов`язань.

У своїй постанові від 27.01.2020 року у справі № 761/26815/17 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що позивач не є стороною в оспорюваних ним правочинах. Договір № Д5-НЕЖ-3 від 10.08.2005 р. та Договір № Д5-НЕЖ-2 від 03.11.2005 р. укладені між ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім.М.П.Загороднього (відповідач-2 по справі) та ОСОБА_1 (відповідач-1 по справі).

Крім того, щодо повернення відповідачем 1 приміщень в попередній стан, як визначається вимогою позивача, то суд вбачає, що реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, статті 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним та набутим на основі дійсних та реально виконаних договорів, зазначених вище та долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 89 ЦК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Варто також зазначити, що ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмовий відзив та додаткові пояснення, сторін по суті позову, ураховуючи вищенаведені положення норм діючого законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, з огляду на те, що вимоги позивача про визнання недійсними правочинів, за якими відповідачем було набуто право власності на нежитлові приміщення ґрунтуються на припущеннях, що ці приміщення є допоміжними, а тому є об`єктами спільної сумісної власності мешканців будинку та відповідно оскаржувані правочини (договори) суперечать положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України. Суперечність положенням ч. 1 статті 203 ЦК України позивач вбачає у відсутності згоди співвласників будинку на відчуження спірних приміщень. Оспорювані договори були укладені значно раніше, а ніж виникло право власності у кожного окремого мешканця будинку та право спільної сумісної власності всіх мешканців будинку. Враховуючи викладене, в момент укладення оспорювані договори ніяким чином не могли суперечити положенням ч. 1 статті 203 ЦК України, а тому й не можуть бути визнані недійсними відповідно до вказаної норми закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа - 21.05.2018 року, номер запису: 10711020000040901, тобто після набуття права власності на майно ОСОБА_1 .

Тим самим, суд не погоджується з твердженнями позивача про порушення його прав.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними.

Відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст.ст.204, 316, 319, 321, 385 ЦК України, ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст.ст.1, 4, 9, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В позові Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1 ім.П.Загороднього» про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій та повернення майна до попереднього стану - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дегтярна 5» (місцезнаходження за адресою: 04071, м.Київ, вул.Дегтярна, буд.5; код ЄДРПОУ 4214);

Відповідач-1 - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-1 ім.П.Загороднього (місцезнаходження за адресою: 17500, Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Київська, буд.307; код ЄДРПОУ 04012655).

Суддя Н. М. Ларіонова

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.11.2021
Оприлюднено17.08.2022
Номер документу105669984
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Судовий реєстр по справі —758/7729/19

Ухвала від 12.08.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Ухвала від 04.11.2022

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Рішення від 23.11.2021

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 29.12.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Головачов Ярослав Вячеславович

Рішення від 24.11.2021

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 22.11.2021

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 19.10.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 28.02.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 28.02.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 11.02.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні