Рішення

від 21.07.2022 по справі 523/17805/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17805/20

Провадження №2-др/523/24/22

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача-адвоката Устимчик М. В. про ухвалення додаткового рішення, що подана в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» про зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 перерахунок за житлово-комунальні послуги за вивезення твердих побутових відходів для населення з розрахунку на одну особу та плати до резервного фонду відповідно до рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» від 17.11.2018 за період з 01.01.2019 по 30.10.2020.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 11 липня 2022 року розгляд справи було завершено та позовні вимоги ОСОБА_1 дооб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАДІЯ 139»про зобов`язаннявчинити певнідії задоволено.

Зобов`язано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 перерахунок за житлово-комунальні послуги за вивезення твердих побутових відходів для населення з розрахунку на одну особу та плати до резервного фонду відповідно до рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» від 17.11.2018 за період з 01.01.2019 по 30.10.2020.

13 липня 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача-адвоката Устимчик М. В. про ухвалення додаткового рішення. В зазначеній заяві сторона позивача просила проголосити додаткове рішення котрим вирішити питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Враховуючи, що необхідності у виклику сторін немає, суд вважає можливим постановити додаткове рішення суду без виклику сторін в судове засідання.

Суд, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 11 липня 2022 року розгляд справи було завершено та позовні вимоги ОСОБА_1 дооб`єднання співвласників багатоквартирного будинку«НАДІЯ 139»про зобов`язаннявчинити певнідії задоволено.

Правничу допомогу ОСОБА_1 у справі надавав адвокат Устимчик Михайло Володимирович, що підтверджено ордером на надання правничої допомоги і Договром про надання правової допомоги від 03.11.2020 року № 03-11/2020. В п. 3.1 зазначеної угоди зазначено, що гонорар адвоката при наданні правової допомоги за даним договором встановлено в фіксованому розмірі та складає 10000 гривень.

Відповідно дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 8, 9ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, наведеного в частині четвертійстатті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Таким чином, у разі недотримання вимог частини п`ятоїстатті 137 ЦПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шостастатті 137 ЦПК України).

Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу не надавалось.

Заяву про відшкодування судових витрат та відповідні докази було подано представником позивача у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу має бути задоволена.

Керуючись ст.ст.137,141,259,270,354ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача-адвоката Устимчик М. В. про ухвалення додаткового рішення, що подана в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» про захист прав споживачів задовольнити.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» (ідентифікаційний код 40634979, 65025, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 139) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у Суворовському районному суді міста Одеси у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Надія 139» про захист прав споживачів про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у випадку подання апеляційної скарги додаткове рішення суду набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом. Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси в порядку та у строки визначеніст. 352-354 ЦПК України.

Суддя