Ухвала

від 30.11.2020 по справі 523/17805/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17805/20

Провадження №2/523/4886/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ НАДІЯ 139 про зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою про зобовязання відповідача здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги відповідно до рішення загальних зборів ОСББ.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Предметом позову є належне виконання позивачем вимог по сплаті за послуги ОСББ та безпідставне нарахування відповідачем необгрунтованих розмірів платежів за вивіз сміття та в резервний фонд ОСББ.

Позивачем судовий збір не сплачено, доказів пільг по сплаті судового збору не надано. Позивач посилається на положення ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

В позовній заяві йдеться не про обставини які передували виникненню обов`язку ОСББ щодо надання житлово-комунальних послуг, а з приводу його виконання.

Пунктом 23 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно п.17 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування Закону України Про захист прав споживачів до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини.

Відповідно ст.1-1 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Відповідно ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; виробник - суб`єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб`єкта господарювання; або імпортує товар.

Відповідно ч.1ст.4 Закону України Про захист прав споживачів , споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Отже, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Отже, на підтвердження наявності обставин що визначають наявність пільг у позивача по сплаті судового збору, у розумінні положення ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , позивачем не зазначено обставини та не надано доказів, що підтверджують їх, а саме:

-порушення права споживача під час придбання, замовлення або використання продукції (послуги);

-наявності у відповідача статусу суб`єкта господарювання, який є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг.

За змістом п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу слід надати суду підтвердження сплати судового збору в розмірі 840,80 грн., або наявність пільг.

Враховуючи наведене, подальший рух позовної заяви неможливий і позивачу слід надати термін для усунення вказаних недоліків .

Керуючись ст.ст. 177,185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ НАДІЯ 139 про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки та роз`яснити , що в іншому випадку позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя