Постанова

від 05.05.2021 по справі 523/17805/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6383/21

Номер справи місцевого суду: 523/17805/20

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2021 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1 ,

відповідач- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Надія 139 ,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2020 року у складі судді Дяченко В.Г.,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ Надія 139 про зобов`язання вчинити певні дії та просив суд зобов`язати відповідача здійснити по його квартирі перерахунок за житлово-комунальні послуги за вивезення твердих побутових відходів для населення з розрахунку на одну особу та плати до резервного фонду відповідно до рішення загальних зборів ОСББ Надія 139 від 17.11.2018 за період з 01.01.2019 по 30.10.2020.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСББ Надія 139 залишено без руху на підставі ст. ст. 177,185 ЦПК України у зв`язку з несплатою судового збору та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.12.2020 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ Надія 139 повернуто на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.

Не погоджуючись з цією ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,в якій просить суд її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача щодо підстав звільнення його від сплати судового збору, без аргументації своєї позиції в ухвалі від 16.12.2020, лише зазначивши про не сплату судового збору і що це є підставою для повернення позовної заяви. Позивачем в позовній заяві зазначено обставини порушення права споживачів під час використання продукції (послуги), а саме: протиправного виставлення ОСББ Надія 139 безпідставно збільшених рахунків за надані послуги та намагання протиправного отримання з позивача додатково до передбачених чинним законодавством платежів на суму 191,33 грн. щомісячно. На підтвердження обставин порушення прав споживача відповідачем під час використання продукції (послуги) позивачем надано докази: копія протоколу загальних зборів ОСББ Надія 139 від 17.11.2018, рахунки-повідомлення ОСББ Надія 139 , фото об`яви, розміщеної на дверях 4 під`їзду буд. АДРЕСА_1 мал. 1-2, а також у позовній заяві зазначено про надання додаткового доказу, після отримання відповіді на адвокатський запит. Також у позовній заяві зазначено про наявність у відповідача статусу суб`єкта господарювання, який є виробником і продавцем товарів, виконавцем робіт і надавачем послуг, а саме: у позовній заяві зазначено, що відповідно до рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 №1360-VII Про передачу багатоквартирних жилих будинків, що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 . Оскільки в будинку не визначено управителя, послуги з утримання спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 забезпечуються самим ОСББ Надія 139 , плата за які і сплачується споживачами, у тому числі і позивачем, безпосередньо до ОСББ Надія 139 , що підтверджується наданими до позовної заяви доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ Надія 139 просило в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви, а саме не надано доказів сплати судового збору, які ухвалою від 30.11.2020 було зобов`язано надати. Суд дійшов висновку, що позивач на підтвердження обставин, що визнають наявність пільг у позивача по сплаті судового збору, у розумінні положення ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів не зазначив обставин та не надав доказів, що підтверджують їх, а саме: порушення права споживача під час придбання, замовлення або використання продукції (послуги); наявність у відповідача статусу суб`єкта господарювання, що є виробником і продавцем товарів та надавачем послуг.

Проте, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 22 ЗУ Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

За приписами п. 22 ч.1 ст.1 вказаного Закону надано визначення, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19 ч.1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

За правилом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.

При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Частинною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Стаття 175 ЦПК України закріплює вимоги до форму і змісту позовної заяви. Однак, судом першої інстанції не враховані положення ст. 197 ЦПК України, відповідно до п. 7 ч. 2 якої, у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Питання про характер правовідносин, належність та допустимість доказів суд повинен вирішувати у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України.

Крім того, зазначення підстави звільнення позивача від сплати судового збору є факультативною вимогою до тексту позовної заяви, яка зазначається в тому разі, якщо позивач відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняється від його сплати, тобто це звільнення відбувається відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у позові зазначив підставу звільнення від сплати судового збору, а саме ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Зміст позовних вимог зводиться до того, що позивач, який проживає в багатоквартирному будинку, як споживач продукції (послуг), що надається відповідачем щодо його утримання, безпідставно та протиправно, на думку позивача, виставляє рахунки зі збільшеним розміром, ніж було погоджено, тому просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок за надані відповідачем послуги.

За наведених обставин висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з підстав невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, є безпідставним та не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.

Відмова в судовому захисті суперечить положенням ст. ст. 55, 124 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі "Belletv. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для повернення позовної заяви позивачу не було, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: