Рішення

від 08.08.2022 по справі 910/1455/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

09.08.2022Справа № 910/1455/22Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1455/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Козак» (ідентифікаційний код: 25400096; 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 Г, підвальне приміщення нежитлове, номер 1.50; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Київської міської ради (ідентифікаційний код: 22883141; 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, буд.36; e-mail kmr@kmr. gov.ua)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 В» (ідентифікаційний код: 43677643, 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 В); об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 Б» (ідентифікаційний код: 44468547, 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 Б),

про розірвання договору та визнання припиненим права,

за участю представників:

позивача: Гаврилюк М.В. (договір про надання (правничої) допомоги від 15.02.2022);

відповідача: Поліщук М.В. (довіреність від 01.06.2022 №225-КМГ-1702);

третя особа-1: Баграмян В.Р. (ордер від 17.02.2022 серії АІ №1220897); Ісмаїлов С.Ф. (голова ОСББ);

третя особа-2: Баграмян В.Р. (ордер від 17.02.2022 серії АІ №1220970); Ісмаїлов С.Ф. (голова ОСББ).

вільного слухача Агеєвої В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Козак» (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - КМР, відповідач) про таке:

- розірвання договору оренди земельної ділянки (далі - Договір), укладеного 05.12.2014 КМР і Товариством, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за №198, з урахуванням договору від 01.12.2016 про внесення змін до Договору, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за №265;

- визнання припиненим права користування (оренди) Товариства земельними ділянками площею 2,2503 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0071 та площею 0,0619 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0070.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач повідомив відповідача про свою добровільну відмову від права користування (оренди) земельної ділянки та пропозицію розірвати, у зв`язку із цим Договір. Проте, відповідачем не прийнято рішення про припинення права користування та розірвання Договору. У зв`язку із зволіканням зі сторони відповідача у позивача наявний обов`язок з внесення плати за користування земельною ділянкою, від якого він відмовився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/1455/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 В» (далі - ОСББ «Ревуцького 40 В») та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 Б» (ОСББ «Ревуцького 40 Б»); підготовче засідання призначено на 22.02.2022.

16.02.2022 треті особи подали суду письмові пояснення, в яких підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

21.02.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 22.02.2022 було оголошено перерву до 15.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2022 повідомлено учасників справи про те, що через непровоковану і невиправдану війну росії проти України, основану на відвертій умисній російській брехні, неможливо на час засідання встановити остаточне волевиявлення учасників справи та належно повідомити їх представників про/для вирішення завдань судочинства, про відкладення засідання; про дату, час і місце засідання учасники справи будуть повідомлені в установленому Господарського процесуального кодексу України порядку.

13.05.2022 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів КМР і просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 учасники справи були повідомлені про призначення підготовчого засідання на 07.06.2022.

25.05.2022 треті особи подали суду відповідь на відзив, в кому заперечили проти доводів КМР.

03.06.2022 на електронну пошту суду від третьої особи-1 надійшла заява про участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 постановлено надати можливість голові ОСББ «Ревуцького 40 В» Ісмаїлову Сергію Фатуловичу брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

07.06.2022 представник третіх осіб подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.06.2022.

14.06.2022 позивач подав суду клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 було повідомлено про відкладення судового засідання на 07.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 було повідомлено про відкладення судового засідання на 02.08.2022.

У судовому засіданні 02.08.2022 було оголошено перерву до 09.08.2022.

Представники позивача та третіх осіб у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив повністю.

Посилання відповідача у судових дебатах на позиції касаційного суду у судових рішеннях у справах 922/2182/21, 523/5169/18 та 916/546/21 не враховуються судом при вирішенні спору, оскільки дослідивши в засіданні відомості ЄДРСР встановлено, що спори у названих справах є відмінними за предметом спору, предметом доказування та правовим регулюванням.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 09.08.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Указами Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 року №259/2022 та від 17.05.2022 №341/2022 затвердженими Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, від 21.04.2022 №2212-IX) введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповіді на відзив, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням КМР від 22.05.2013 №510/9567 передано Товариству у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку комунальної власності загальною площею 2,3561 га (кадастровий номер 8000000000:90:003:0055) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель торговельного та адміністративного призначення і благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва.

05.12.2014 КМР (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено Договір, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в оренди земельну ділянку по вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва площею 2,3561 га з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування комплексу будівель торговельного та адміністративного призначення і благоустрою зеленої зони, строком на 5 років.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №198.

Рішенням КМР 01.10.2015 №96/1999 внесено зміни до Договору та залишено в оренді у Товариства до 05.12.2019 земельну ділянку площею 2,3122 га (кадастровий номер 8000000000:90:003:0058) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель торговельного та адміністративного призначення і благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва в межах категорії земель житлової та громадської забудови.

На підставі вказаного рішення 01.12.2016 відповідачем і позивачем укладено Договір про внесення змін до Договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстровим №265 (далі - Договір про внесення змін).

Позивач вказує, що на земельній ділянці по вул. Ревуцького,40 у місті Києві розташовувався належний йому на праві власності майновий комплекс загальною площею 4 021 кв.м.

Пунктом 8.3 Договору з урахуванням Договору про внесення змін передбачено, що орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Водночас, відповідно до умов пункту 8.4 Договору оренди орендар зобов`язаний у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України.

Позивачем було прийнято рішення про проведення реконструкції належного йому на праві власності майнового комплексу.

На виконання визначеного Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку забудови земельної ділянки, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської ради) було надано позивачеві та товариству з обмеженою відповідальністю «НІКА» ЛТД (далі - ТОВ «НІКА») містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для зведення об`єкту будівництва «Реконструкція майнового комплексу будівель із влаштуванням благоустрою зеленої зони на вул. Ревуцького, 40 у Дарницькому районі м. Києва» від 15.02.2017 №204/17/012/009-17 (далі - об`єкт).

У подальшому позивачем і ТОВ «НІКА» отримали від Державної архітектурно- будівельної інспекції України дозволи на виконання робіт по всіх трьох чергах будівництва об`єкта, так само як і сертифікати, які підтверджують готовність складових об`єкта до експлуатації.

Враховуючи, що строк дії Договору з урахуванням Договору про внесення змін було визначено до 05.12.2019, позивач як орендар, що належним чином виконував свої обов`язки, включаючи своєчасне та в повному обсязі внесення орендної плати за землю, у визначеному положеннями Договору та статті 33 Закону України «Про оренду землі» порядку звернулось до КМР щодо продовження дії Договору.

Оскільки КМР не було висловлено заперечення щодо поновлення Договору, укладеного на три роки (до 05.12.2019), строк його дії було поновлено на тон самий строк, а саме до 05.12.2022.

19.06.2019 відповідно до технічної документації із землеустрою щодо поділу і об`єднання земельних ділянок, розробленої на замовлення позивача, здійснено фактичний поділ земельної ділянки, площею 2,3122 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058 на дві окремі земельні ділянки площею 2,2503 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0071 та площею 0,0619 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0070.

Відповідні новоутворені земельні ділянки мають можливість стати окремими об`єктами цивільних правовідносин лише після реєстрації речового права на такі земельні ділянки у відповідному державному реєстрі. За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме, майно вказані земельні ділянки зареєстровані на праві користування за позивачем 12.02.2020.

Отже, технічний поділ земельної ділянки площею 2,3122 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058 відбувся 12.02.2020, тобто вже після поновлення до 05.12.2022 дії Договору оренди з урахуванням Договору про внесення змін, яке відбулось з 05.12.2019.

В результаті поділу у користуванні позивача залишилась та сама земельна ділянка площею 2,3122 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058, фактично розподілена на дві ділянки.

Правомірність правочину щодо поновлення Договору оренди, фактичного поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058 та підтвердження відсутності порушення пункту 8.3 Договору здійсненням реконструкції об`єкта було встановлено судовими рішеннями у справі №910/3753/20 (рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020).

Позивач вказує, що на даний момент реконструкція об`єкта повністю завершена, його введено в експлуатацію, що підтверджується відповідними сертифікатами, копії яких долучено до матеріалів справи.

Так, розпорядженнями Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 04.03.2019 №119, від 25.10.2019 №964 та від 26.08.2021 №644 присвоєно поштові адреси по вулиці Ревуцького,40-Г,40-В та 40-Б у місті Києві.

Створений в результаті реконструкції житловий комплекс «Лебединий» знаходиться на частині земельної ділянки 8000000000:90:003:0058, а саме земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:003:0071 та перебуває в управлінні й експлуатації спеціально створених ОСББ «Ревуцького 40 В» та «Ревуцького 40 Б», що підтверджується відповідними актами загального огляду житлових будинків від 02.05.2022 та від 01.07.2020, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, майно позивача, яке було розташоване на земельній ділянці по вулиці Ревуцьйого,40 у місті Києві на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:003:0058, на даний момент перебуває у володінні та користуванні третіх осіб.

У зв`язку із вказаним, 09.11.2021 позивачем як орендарем земельної ділянки, розташованої по вулиці Ревуцького,40 у місті Києві, на адресу відповідача як орендодавця та органу, уповноваженого приймати рішення щодо користування земельними ділянками комунальної власності територіальної громади міста Києва, за допомогою засобів поштового зв`язку було направлено заяву №09/11-21/1 про припинення права користування (оренди) земельною ділянкою, якою він засвідчив та попросив прийняти його добровільну відмову від права користування (оренди) земельної ділянки по вулиці Ревуцького,40 у місті Києві загальною фактичною площею 2,3122 га, яке виникло на підставі Договору оренди з урахуванням Договору про внесення змін, розглянути відповідне питання на сесії відповідача та прийняти рішення про припинення зазначеного права, розірвати Договір оренди у зв`язку із добровільною відмовою позивача від права користування (оренди).

Зазначена заява була отримана відповідачем 10.11.2021 та зареєстрована за вхідним №08/27-968.

18.01.2021 на офіційну електронну адресу позивача надійшов сканований примірник підписаного кваліфікованим електронним підписом листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР від 13.12.2021 №05716-32941, складений за результатами розгляду заяви позивача від 09.11.2021 №09/11-21/1.

У вказаному листі по суті не надано жодної відповіді щодо заяви щодо припинення права користування (оренди) земельною ділянкою позивача та розірвання Договору оренди, а лише наведено ряд норм законодавства України про порядок передачі земельних ділянок в оренду та зазначено про можливість нових власників нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:90:003:0071 та 8000000000:90:003:0070 звернутись у встановленому порядку до КМР із заявою щодо прийняття рішення про розпорядження ділянками.

Крім того, листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР від 18.01.2022 №05716-980, отриманим позивачем на офіційну електронну пошту та наданим у відповідь на його лист від 14.12.2021 відносно статусу розгляду КМР заяви від 09.11.2021 №09/11-21/1, повідомлено, що за наявною у Департаменті інформацією, КМР рішення про припинення права користування позивача та розірвання Договору оренди не приймала.

Вказане, на думку позивача, свідчить про порушення його права на розірвання Договору оренди з припиненням права користування (оренди) земельною ділянкою та зумовлює необхідність судового захисту його порушених прав.

Відповідач, у свою чергу заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись зокрема на те, що: позивач не навів підстав для дострокового розірвання у судовому порядку Договору; відповідно до правової позиції Верховного Суду у разі переходу права власності на нерухомість зміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично в силу прямої норми закону.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 11.05.2021 у справі №910/1582/21 було викладено правові позиції щодо врегулювання правовідносин, які є подібними правовідносинам у даній справі, які слід врахувати під час вирішення даного господарського спору.

Згідно з положеннями частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами першою та другою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У свою чергу, положеннями частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", яка прямо називається "Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання," на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Таким чином, право позивача, як добросовісного орендаря, на дострокове припинення дії Договору оренди землі у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме наведеної частини другої статті 19 Закону України "Про оренду землі", способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом (пункт 34 постанови від 11.05.2021 у справі №910/1582/21).

Аналогічна правова позиція вже неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 22.03.2018 у справі №909/560/17, від 06.06.2018 у справі №910/17652/17, від 12.06.2018 у справі №910/18941/17, від 27.11.2019 у справі №910/4540/19, від 27.03.2019 у справі №925/315/18.

Водночас, Верховний Суд неодноразово також висновував (постанови від 27.03.2019 у справі №925/315/18, від 30.06.2021 у справі №914/1304/20, від 04.03.2020 у справі №910/7294/19), що у даному випадку завершення будівництва має розглядатися в контексті припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою.

Тобто, сам факт завершення будівництва ще не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону та ці події, як правило, не співпадають в часі.

Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного кодексу України (пункт 37 від 11.05.2021 у справі №910/1582/21).

З поданих суду доказів вбачається, що реконструкція завершена, об`єкти введені в експлуатації, створені ОСББ, яким і були передані в управління відповідні будинки.

Враховуючи викладене, Товариство повністю припинило використання орендованої земельної ділянки та у зв`язку з цим набуло право на дострокове припинення Договору оренди в силу приписів Закону України "Про оренду землі".

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до решти доводів і тверджень учасників процесу, які викладені у позові, відзиві на позов і письмових поясненнях, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Козак» до Київської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 В»; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ревуцького 40 Б», про розірвання договору та визнання припиненим права задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 05.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю «Козак» (ідентифікаційний код: 25400096; 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 Г, підвальне приміщення нежитлове, номер 1.50; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) та Київською міською радою (ідентифікаційний код: 22883141; 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, буд.36; e-mail: kmr@kmr. gov.ua), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за №198, з урахуванням договору від 01.12.2016 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладений 05.12.2014, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П за №265.

3. Визнати припиненим право користування (оренди) товариства з обмеженою відповідальністю «Козак» (ідентифікаційний код: 25400096; 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 Г, підвальне приміщення нежитлове, номер 1.50; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) земельними ділянками площею 2,2503 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0071 та площею 0,0619 га з кадастровим номером 8000000000:90:003:0070.

4. Стягнути з Київської міської ради (ідентифікаційний код: 22883141; 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, буд.36; e-mail: kmr@kmr. gov.ua) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Козак» (ідентифікаційний код: 25400096; 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 40 Г, підвальне приміщення нежитлове, номер 1.50; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.08.2022.

Суддя Ігор Курдельчук