ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/454/18(918/1118/21)
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Престиж Буд" (33009, м. Рівне, вул. Олексинська, буд. 15-А, каб. 5, ідентифікаційний код 31894596)
до відповідача 1: Приватного підприємства- фірми "Інтерекопласт" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, ідентифікаційний код 30461096),
до відповідача 2: Виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12-А, ідентифікаційний код 04057758)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Апартаментс Сервіс"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління ДПС у Рівненській області, ОСОБА_1 , Акціонерне Товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Арбо Фінанс", Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації"
про визнання недійсними свідоцтв про право власності, про скасування (погашення) записів про реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння,
в межах справи №918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства- фірми "Інтерекопласт"
у судовому засіданні приймали участь:
- від позивача: Пилипака С.А.;
- від третьої особи ОСОБА_1 : Діонісьєв І.М.
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року Головне управління ДФС у Рівненській області звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт".
Ухвалою від 18.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Головка Олексія Ігоровича та попереднє засідання на 18.09.2018.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" опубліковано на сайті Вищого господарського суду України за № 52905 від 19.07.2018.
У грудні 2021 року в межах справи № 918/454/18 про банкрутство Приватного підприємства- фірми "Інтерекопласт" до Господарського суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" із позовом до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" та Виконавчого комітету Рівненської міської ради, у якій просить суд визнати недійсними свідоцтва про право власності, скасувати (погасити) записи про реєстрацію прав власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнати право власності на нерухоме майно та витребувати майно з чужого незаконного володіння. Позов подається в межах справи про банкрутство Приватного підприємства- фірми "Інтерекопласт".
Ухвалою від 13.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/454/18(918/1118/21), постановлено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.02.2022, залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Апартаментс Сервіс", залучено в якості третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС у Рівненській області, ОСОБА_1 , Акціонерне Товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Арбо Фінанс".
27 січня 2022 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Престиж Буд" надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії висновків експерта.
02 лютого 2022 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Арбо Фінанс" надійшли письмові пояснення б/н від 28.01.2022.
07 лютого 2022 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Престиж Буд" надійшло клопотання б/н в порядку ст. 90 ГПК України про письмове опитування учасників справи (Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", Виконавчого комітету Рівненської міської ради та КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації) як свідків.
07 лютого 2022 року на адресу суду від представника Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху, зважаючи на недоплату судового збору.
08 лютого 2022 року на адресу суду від Виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов відзив на позовну заяву №08-221 від 04.02.2022.
У судовому засіданні 08.02.2022 суд розглянув клопотання представника Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" розпорядника майна арбітражного керуючого Головка О.І. про залишення позовної заяви без руху, заслухавши думку присутніх учасників справи, протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні останнього.
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача-1 суд виходив із того, що питання про залишення позовної заяви без руху відноситься до компетенції судді, у провадженні якого перебуває справа та відповідно до норм чинного ГПК України не може ініціюватись стороною у справі, відтак, вказане клопотання суд залишає без розгляду.
Окрім того, суд при залишенні позовної заяви без руху в ухвалі від 13.12.2021 вказав, що позивач звертаючись з двома вимогами немайнового характеру сплатив 4 540,00 грн за подання їх на розгляд суду. Поряд з цим, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Майнові вимоги заявленого позивачем позову обліковуються виходячи з його ціни - 34 957 321,00 грн, отже за розгляд таких вимог позивачу необхідно сплатити 524 359,81 грн. Відтак ухвалою від 13.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, надавши суду докази доплати судового збору у розмірі 524 359,81 грн. 10 січня 2022 року позивач усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою від 13.12.2021, про що свідчить платіжне доручення №133 від 10.01.2022. Відповідно ухвалою від 13.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 08.02.2022 залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", встановлено третій особі Комунальному підприємству "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" строк до 18.02.2022 (включно) для надання письмової позиції по суті позовних вимог; надати суду докази направлення іншим учасникам справи, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Престиж Буд" про письмове опитування учасників справи як свідків, задоволено; зобов`язано Приватне підприємство - фірму "Інтерекопласт", Виконавчий комітет Рівненської міської ради та Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" не пізніше як за п`ять днів до наступного судового засідання у порядку ст. 90 ГПК України надати суду: відповіді на запитання, поставлені позивачем у додатку третьому до позовної заяви; докази надіслання цих відповідей на адресу позивача; розгляд справи відкладено на 22.02.2022.
14 лютого 2022 року на адресу суду від КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" надійшов відзив №163 від 11.02.2022.
16 лютого 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній просив суд залишити відзив без розгляду.
17 лютого 2022 року на адресу суду від Виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшов лист № 08-316 з відповідями на запитання позивача, поставлених у позовній заяві.
18 лютого 2022 року на адресу суду від КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" надійшли відповіді на запитання позивача, поставлені у позовній заяві.
21 лютого 2022 року на адресу суду від представника відповідача 1 арбітражного керуючого Головка О.І. надійшли відповіді на запитання позивача, поставлені у позовній заяві.
22 лютого 2022 року на адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Діонісьєва І.М. надійшла заява в порядку ст.80 ГПК України про залишення без розгляду доказів, поданих позивачем до позовної заяви (додатки до позовної заяви № 23, 24).
Ухвалою від 22.02.2022 відзив Виконавчого комітету Рівненської міської ради залишено без розгляду, закрито підготовче провадження у справі № 918/454/18(918/1118/21), призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022.
Ухвалою від 15.03.2022 розгляд справи відкладено до завершення військової агресії російської федерації проти України або до отримання судом від усіх учасників провадження письмової згоди щодо розгляду даної справи.
Ухвалою від 23.05.2022 призначено розгляд справи по суті на 07.06.2022.
01 червня 2022 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача арбітражного керуючого Головка О.І. надійшла заява про застосування строку позовної давності.
У судовому засіданні 07.06.2022 судом оголошено перерву до 23.06.2022, про що сторони повідомлялися відповідною ухвалою суду.
22 червня 2022 на адресу суду від ТОВ "Рівне Апартаментс Сервіс" надійшли пояснення на заяву про застосування строку позовної давності.
22 червня 2022 на адресу суду від ТОВ "Альянс Престиж Буд" надійшли пояснення в порядку ст. 42 ГПК України.
23 червня 2022 року на офіційну електронну адресу суду від ТОВ "ФК "Арбо Фінанс" надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 23.06.2022 судом відмовлено у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - Діонісьєва І.М. в порядку ст.80 ГПК України про залишення без розгляду доказів, зокрема, зважаючи на те, що до вказаної заяви не надано доказів у підтвердження наведених у ній обставин.
У судовому засіданні 23.06.2022 судом оголошено перерву до 21.07.2022, про що сторони повідомлялися відповідною ухвалою суду.
Ухвалою від 21.07.2022 оголошено перерву та повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 02.08.2022.
У судовому засіданні 02.08.2022 приймали участь представники позивача та третьої особи ОСОБА_1
Інші учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання з розгляду справи по суті, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка уповноважених представників у судове засідання обов`язковою не визнавалася, зважаючи на те що учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників відповідачів -1, 2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Присутній представник позивача просив позов задоволити у повному обсязі.
Присутній представник ОСОБА_1 заперечив про ти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання позову відповідачем, суд встановив наступне.
20 вересня 2005 року Рівненська міська рада та ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж" уклали договір оренди, на виконання якого підписали акт прийому-передачі земельної ділянки, яка знаходиться в м. Рівне, вулиця Марфи Струтинської, 2А загальною площею 2250 м2 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку працівників ТОВ "Рівне промсантехмонтаж".
03 жовтня 2005 року між ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж" (Замовник), в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту та ТОВ "Альянс престиж буд" (Інвестор), в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_6, що діяв на підставі статуту, було укладено Інвестиційний договір на збір попередніх даних, передпроектних пропозицій, проектування та будівництва багатоквартирного дев`ятиповерхового житлового будинку в м. Рівне по вул. Марфи Струтинської 2Б (далі - Інвестиційний договір).
За умовами п. 1.1. Інвестиційного договору Замовник прийняв на себе надання послуг Інвестору (Позивачу) по виконанню функцій замовника з будівництва багатоквартирного житлового будинку в місті Рівне по вулиці М.Струтинської 2А (будівельна адреса), а Інвестор фінансування будівництва Об`єкту та послуги Замовника.
Згідно з п. 1.3 Інвестиційного договору, фінансування збору вихідних даних проектування і будівництва Об`єкту мало здійснюватись за кошти Інвестора (Позивача). У зв`язку з чим Інвестор зобов`язувався (п.2 Договору) провести фінансування будівництва Об`єкту, його проектування та інші витрати, пов`язані з будівництвом проекту.
Пунктом 4 Інвестиційного договору також визначався порядок розрахунків між сторонами та розподіл власності.
Згідно з п.4.1.1-4.4 Інвестор (ТОВ "Альянс престиж буд") є власником Об`єкту в цілому (включаючи площу благоустрою території Об`єкту). Інвестор (ТОВ "Альянс престиж буд") є власником частин Об`єкту, всіх матеріалів, незавершеного будівництва (обсягу фактично освоєних матеріальних вкладень на незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об`єктах будівництва.
Інвестор зобов`язується після завершення будівництва та здачі Об`єкту в експлуатацію передати безкоштовно для потреб Замовника 5% від загальної житлової площі, квартирами, а також допоміжних приміщень. Інвестор передає замовнику 5% площ від загальної житлової площі квартир даного будинку, а також 5% допоміжних приміщень даного будинку.
Відповідно до розпорядження Рівненського міського голови № 2363-р від 28.12.2005 ТОВ "Рівне промсантехмонтаж" надано дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1.
01 вересня 2006 року між ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж" та ТОВ "Альянс престиж буд" було укладено договір генерального підряду на виконання будівельних та інших робіт пов`язаних з будівництвом житлового багатоквартирного будинку № 1 та № 2 по вулиці Марфи Струтинської в місті Рівне (далі - Договір генерального підряду).
24 листопада 2006 року ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж" (Організація), в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту та ТОВ "Альянс престиж буд" (Підприємство), в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі статуту, було укладено Договір № 1-20.11.06-Б-1. За цим договором Організація, яка в установленому законом порядку отримала в оренду для забудови під житловий будинок земельну ділянку, за адресою: місто Рівне, вулиця Марфи Струтинської 2А (перша черга) передає свої права Замовника з будівництва Об`єкту, а також надає за Актом приймання-передачі для забудови земельну ділянку площею 2 250 м2 Підприємству.
Таким чином за змістом вказаного Договору, з моменту його підписання Позивач отримав усі права ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж", як замовника з будівництва Об`єкту, в тому числі - розробки проектної документації, розробки проектно-кошторисної документації та здійснення інших дій, необхідних для будівництва Об`єкту та введення його в експлуатацію.
За умовами п.3.1.1-3.1.6 вказаного договору, Позивач був зобов`язаний виконувати самостійно, або із залученням інших осіб роботи та послуги необхідні для будівництва Об`єкту. Позивач був зобов`язаний здійснювати будівництво Об`єкту як генеральний підрядник з правом залучення підрядних організацій для виконання окремих видів робіт.
Підприємство має право самостійно розпоряджатись об`єктом, в тому числі уступити свої права за цим договором та на об`єкт третім особам, залучати кошти третіх осіб для фінансування будівництва об`єкту. Позивач був зобов`язаний (п.2.4) завершити будівельні роботи за цим Договором не пізніше 720 робочих днів з моменту початку будівництва.
Згідно з п. 4 вказаного договору ТОВ "Альянс престиж буд" є власником Об`єкту, всіх матеріалів, незавершеного будівництва (обсягу фактично освоєних капітальних вкладень на незакінчених і не введених в експлуатацію будовах та об`єктах будівництва) і має право використовувати та розпоряджатися ним на свій розсуд.
Виконання будівельних робіт здійснювалося Позивачем на підставі Договору підряду, що підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт № 307, що виданий 25.09.2006 Інспекцією Державного архітектурно- будівельного контролю. Згідно з його положеннями, будівельні роботи з будівництва багатоповерхового житлового будинку на вулиці Струтинської, 2-а в місті Рівне проводить позивач на підставі проектної документації, що затверджена наказом ТОВ "РІВНЕСАНТЕХМОНТАЖ" від 01.09.2006 за № 97 та зареєстрована за № 280 від 19.09.2006.
Згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.08.2008 (далі - Акт про прийняття в експлуатацію), державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію житловий будинок на АДРЕСА_1 у зв`язку з виконанням на об`єкті всіх робіт, що передбачені проектною документацією.
Вказаний Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта затверджений Розпорядженням міського голови 31.12.2008 за № 2511-р., що за змістом ч. 2 ст. 331 ЦК України з урахуванням змісту Договору № 1-20.11.06-Б-1 визначається як момент завершення будівництва (створення майна).
На переконання позивача вказаний момент завершення будівництва (створення майна) від 31.12.2008 є датою виникнення права власності на новостворене нерухоме майно у Позивача.
ТОВ "Альянс престиж буд" на підставі Інвестиційного договору від 03.10.2005 та Договору № 1-20.11.06-Б- 1 від 24.11.2006 та Договору генерального підряду від 01.09.2006, що укладені з ТОВ "Рівнепромсантехмонтаж", був замовником, інвестором та генеральним підрядником будівництва 60 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.
З метою здійснення будівництва згідно з Інвестиційним Договором та Договором № 1-20.11.06-Б-1, позивачем залучалися кошти фізичних та юридичних осіб. Відтак ТОВ "Альянс Престиж Буд" було укладено Договори комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 з ППФ "Інтерекопласт", якими було визначено взаємний обсяг прав та обов`язків між сторонами, серед яких на позивача покладався обов`язок організації та здійснення будівництва житлового будинку, а на відповідача-1 здійснення його фінансування згідно з графіком та сплатою комісії.
Предметом зазначених договорів згідно з п.п. 1.1, 1.2, визначено наступне: з метою набуття на первинному ринку нерухомості права власності на майно, визначене цим договором, Комітент (ППФ "Інтерекопласт") як довіритель уповноважує Комісіонера (ТОВ "Альянс Престиж Буд") як повіреного вчинити правочин на створення нерухомого майна, та організувати будівництво Об`єкта нерухомості за адресою: вул. М.С гру ганської, 2 А м. Рівне (будівельна адреса місцезнаходження земельної ділянки). Правочин про створення майна укладається у формі Завдання на створення об`єкта, що містить загальний опис виконуваних робіт, погоджується та приймається до виконання підрядником. Комісіонер за плату виконує цей договір в якості правомочної особи, що від власного імені здійснює фактичні дії, вчиняє правочини з метою організації будівництва, введення в експлуатацію нерухомості та підготовки документації для оформлення права власності Комітента на Об`єкт нерухомості у органі місцевого самоврядування (виконавчому комітеті чи адміністрації).
Згідно договору комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 його предметом були наступні 30 квартир загальною площею 2 464,57 кв.м. (п.2.1.1):
1. 1-й поверх, номер квартири 1, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79, 54;
2. 1-й поверх, номер квартири 6, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79, 54;
3. 2-й поверх, номер квартири 7, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79, 81;
4. 2-й поверх, номер квартири 12, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79, 81;
5. 3-й поверх, номер квартири 14, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72, 69
6. 3-й поверх, номер квартири 17, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 79, 69;
7. 4-й поверх, номер квартири 19, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79, 81;
8. 6-й поверх, номер квартири 31, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
9. 6-й поверх, номер квартири 32, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72,69;
10. 6-й поверх, номер квартири 33, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 77,15;
11. 6-й поверх, номер квартири 34, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 77,15;
12. 7-й поверх, номер квартири 37, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
13. 7-й поверх, номер квартири 38, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72,69;
14. 7-й поверх, номер квартири 39, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 80,50;
15. 7-й поверх, номер квартири 40, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 80,50;
16. 8-й поверх, номер квартири 43, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
17. 8-й поверх, номер квартири 44, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72,69;
18. 8-й поверх, номер квартири 45, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 80,50;
19. 8-й поверх, номер квартири 46, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 80,50;
20. 8-й поверх, номер квартири 47, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 73,87;
21. 8-й поверх, номер квартири 48, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
22. 9-й поверх, номер квартири 49, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
23. 9-й поверх, номер квартири 50, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 77,59;
24. 9-й поверх, номер квартири 51, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 81,4;
25. 9-й поверх, номер квартири 52, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 81,4;
26. 9-й поверх, номер квартири 53, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 78,77;
27. 9-й поверх, номер квартири 54, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
28. 10-й поверх, номер квартири 55, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16;
29.10-й поверх, номер квартири 56, тип квартири 1-но кімнатна, проектна площа 184,00;
30. 10-й поверх, номер квартири 60, тип квартири 1-но кімнатна, проектна площа 81,16;
Розрахункова вартість об`єктів нерухомості, згідно п.2.3 Договору складає 4 362 288,90 грн виходячи з умовної розрахункової вартості (ціни) квадратного метру 1770,00 грн і є незмінною. Для визначення розрахункової вартості нерухомого майна застосовується договірна ціна та проектна площа нерухомості. Договірна ціна діє на дату укладення цього правочину і є незмінною. Проектна площа, яка включає загальну площу квартири та загальну площу балкона, використовується як розрахункова величина і може змінюватися не залежно від волі сторін договору згідно з технічним паспортом, виготовленим БТІ.
Плановий термін завершення будівництва будинку визначено - 2 квартал 2008 року.
За умовами вказаного договору, Комітент (ППФ "Інтерекопласт") зобов`язувався дотримуватися термінів переказу коштів на умовах Договору; у встановлений термін здійснити повний розрахунок після утримання від Комісіонера остаточної вартості нерухомості та здійснити комісійну плату Комісіонерові на умовах цього Договору.
Сторонами було погоджено порядок виконання Відповідачем-1 Договору (п.5) наступним чином: Комітент з метою набуття у власність нерухомості здійснює безготівковий переказ коштів наступним чином (п.5.1):
214 493,00 грн - попередня оплата протягом 10-ти днів після укладення угоди;
400 000,00 грн - в термін до 01 жовтня 2007 року;
2 947 795,90 грн - в термін до 15 березня 2008 року;
800 000,00 грн - при вводі будинку в експлуатацію (акта робочої комісії).
Згідно з Договором комісії № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 його предметом були наступні 9 квартир загальною площею 637, 99 кв.м. (п.2.1.1), а саме:
1. 2-й поверх, номер квартири 9, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 65,88;
2. 2-й поверх, номер квартири 10, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 65,88;
3. 2-й поверх, номер квартири 11, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72,69;
4. 3-й поверх, номер квартири 13, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 79,81;
5. 4-й поверх, номер квартири 20, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 72,69;
6. 4-й поверх, номер квартири 22, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 65,88;
7. 5-й поверх, номер квартири 27, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 67,00;
8. 5-й поверх, номер квартири 28, тип квартири 2-х кімнатна, проектна площа 67,00;
9. 7-й поверх, номер квартири 42, тип квартири 3-х кімнатна, проектна площа 81,16.
За умовами ст.ст. 1011, 1018 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (Комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (Комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Розрахункова вартість об`єктів нерухомості, згідно п.2.3 Договору складає 1 371 997,50 грн виходячи з умовної розрахункової вартості (ціни) квадратного метру 2150,50 грн і є незмінною. Для визначення розрахункової вартості нерухомого майна застосовується договірна ціна та проектна площа нерухомості. Договірна ціна діє на дату укладення цього правочину і є незмінною. Проектна площа, яка включає загальну площу квартири та загальну площу балкона, використовується як розрахункова величина і може змінюватися не залежно від волі сторін договору згідно з технічним паспортом, виготовленим БТІ.
Плановий термін завершення будівництва будинку було визначено - 2 квартал 2008 року.
Сторонами було погоджено порядок виконання Відповідачем-1 Договору (п.5) наступним чином: Комітент з метою набуття у власність нерухомості здійснює безготівковий переказ коштів наступним чином (п.5.1):
- 1 046 940,67 грн - протягом 10-ти днів після укладення угоди;
- 325 056,83 - при вводі будинку в експлуатацію (акт робочої комісії).
Договорами Комісії, серед іншого, визначався певний обсяг обов`язків (п.3.2) для Комісіонера (Позивача), та серед іншого зокрема - забезпечити організацію та завершення будівництва будинку в заплановані терміни (2 квартал 2008 року, з можливою затримкою введення будинку в експлуатацію не більше як на шість місяців, що передбачалося п.3.5 Договорів комісії - тобто не пізніше 31.12.2008) та після проведення розрахунків за договірною ціною забезпечити передачу документації для оформлення права власності на нерухомість.
22 серпня 2008 року вказаним Актом державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію житловий будинок на АДРЕСА_1 у зв`язку з виконанням на об`єкті всіх робіт, що передбачені проектною документацією.
Виконання умов Інвестиційного договору відбулося без порушення його строків (п.8.2. Договору передбачав закінчення будівництва Інвестором - протягом 720 днів з моменту початку його будівництва - з вересня 2006 року по грудень 2008 року, згідно з Актом від 22.08.2008 та Договору № 1- 20.11.06- Б-1 (п.2.4).
Договорами Комісії визначався наступний обсяг обов`язків для Комітента (ППФ "Інтерекопласт") :
- дотримуватися термінів переказу коштів в заплановані терміни;
- здійснити оплату Комісіонеру вартості виготовлення технічної документації комунальним підприємством БТІ;
- у встановлений термін здійснити повний розрахунок після отримання від Комісіонера остаточної вартості нерухомості та вартості виготовлення технічної документації;
- здійснити комісійну плату комісіонерові на умовах Договорів комісії (1% від вартості об`єктів нерухомості).
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, взяті на себе зобов`язання щодо фінансування будівництва Відповідач-1 не виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 включно.
Так, із необхідних 5 734 286,40 грн відповідач-1 сплатив 1 661 433,00, або 28,97%.
Комітент з метою набуття у власність нерухомості зобов`язаний був здійснювати безготівковий переказ коштів наступним чином (п.5.1 Договору комісії від 20.08.2007):
- 214 493,00 грн - попередня оплата протягом 10-ти днів після укладення угоди (як вбачається із матеріалів справи 28.08.2007 відбулася сплата);
- 400 000,00 грн - в термін до 01 жовтня 2007 року (як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2008 відбулася сплата);
- 2 947 795,90 грн - в термін до 15 березня 2008 року (як вбачається із матеріалів справи - оплата не відбулася);
- 800 000,00 грн - при вводі будинку в експлуатацію (акта робочої комісії) (як вбачається із матеріалів справи - оплата не відбулася).
Комітент з метою набуття у власність нерухомості зобов`язаний був здійснювати безготівковий переказ коштів наступним чином (п.5.1 Договору комісії від 19.12.2007):
- 1 046 940 грн 67 коп. - протягом 10-ти днів з моменту укладення угоди (як вбачається із матеріалів справи 25.12.2007 відбулася сплата);
- 325 056 грн 83 коп. - при вводі будинку в експлуатацію (як вбачається із матеріалів справи оплата не відбулася).
При цьому 4 072 853,40 грн - сума, що не була сплачена Комітентом згідно з Договорами комісії на момент видачі оскаржуваних свідоцтв.
01 квітня 2009 року між сторонами підписано Доповнення № 1 до Договорів комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007, якими сторони доповнили договори комісії положеннями, щодо обов`язку Відповідача-1 виконати усі умови договору протягом 30-ти календарних днів після підписання акту прийому - передачі об`єктів нерухомості та зазначили, що право власності на об`єкти нерухомості переходить до Комітента (Відповідача-1) лише після проведення остаточного розрахунку по договору з урахуванням положень вказаних доповнень.
01 квітня 2009 року на виконання умов вказаних доповнень Позивач та Відповідач-1 підписали акти прийому-передачі об`єктів нерухомості, без передачі права власності на них, позаяк не було проведено повної оплати за Договорами.
Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням Відповідачем-1 Доповнень та Договорів комісії № 20-08- Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 ТОВ "Альянс Престиж Буд" 05.05.2009 було направлено письмову вимогу про суму та термін платежу у відповідності до положень п.3.4 Договорів комісії та попереджено відповідача-1, що у випадку затримки платежу більш як на місяць - Договори комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 вважатимуться розірваними у зв`язку з істотним порушенням їх умов Комітентом (ПП-Ф "Інтерекопластом"), на що Відповідачем-1 надано відповідь про скрутний матеріальний стан підприємства з проханням відстрочити сплату до кінця року.
На переконання позивача у зв`язку з настанням вказаних обставин Договори комісії було розірвано у 2009 році у зв`язку з істотним порушенням його умов, що передбачалося його положеннями в односторонньому порядку, з дотриманням умов, визначених Договорами комісії.
Позивач вказує, що у зв`язку із розірванням Договорів комісії право власності на квартири виникло у позивача на підставі Інвестиційного договору та Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 22.08.2008, як генерального підрядника, замовника та інвестора будівництва, що також підтверджується Архітекторно- технічним паспортом об`єкта архітектури, затвердженим управлінням містобудування та архітектури м. Рівне.
Господарський суд, дослідивши надані Позивачем докази, а саме: копію письмової вимоги від 05.05.2009 про суму та термін платежу у якій попереджено Відповідача-1, що у відповідності до положень п.3.4 Договорів комісії, що у випадку затримки платежу більш як на місяць - Договори комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 вважатимуться розірваними у зв`язку з істотним порушенням їх умов Комітентом, а також копію відповіді Відповідача-1 від 06.05.2009 про скрутний матеріальний стан підприємства з проханням відстрочити сплату до кінця року, - дійшов висновку про те, що дані докази не беруться судом до уваги, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Під час дослідження доказів, у суду виникли сумніви щодо відповідності наданої Позивачем відповіді Відповідача-1 оригіналу такого доказу. При цьому суд виходив із того, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання письмової вимоги Позивача від 05.05.2009 на адресу Відповідача-1, а представник Відповідача-1 заперечував у судових засіданнях про те, що для Позивача надавалася відповідь Відповідачем-1 від 06.05.2009 про скрутний матеріальний стан підприємства з проханням відстрочити сплату до кінця року.
На вимогу суду надати докази надіслання на адресу Відповідача-1 вимоги від 05.05.2009 та оригінал відповіді на неї від 06.05.2009, присутній у судовому засіданні 21.07.2022 представник Позивача вказав, що такі докази не має можливості надати, позаяк такі оригінали втрачено.
Відтак суд не бере до уваги копію письмової вимоги Позивача від 05.05.2009 та відповідь Відповідача-1 від 06.05.2009 про скрутний матеріальний стан підприємства з проханням відстрочити сплату до кінця року.
Зважаючи на викладене, обставина того, що Договори комісії є розірваними у 2009 році є недоведеною.
Згодом, як зазначає Позивач, з метою отримання прибутку від передачі спірних квартир та передачі їх в оренду було домовлено з фізичною особою ОСОБА_2 про створення ТОВ "Рівне апартаментс сервіс".
Також позивач вказує, що згідно з протоколом установчих зборів від 23.10.2020 погоджено створити ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" з статутним капіталом 15 000 000 грн 00 коп. з умовою передачі спірних квартир до статутного капіталу позивачем, а фізичною особою ОСОБА_2 майнового та грошового вкладу у розмірі 9 000 000 грн 00 коп. з метою приведення стану квартир до необхідного рівня, задля здійснення підприємницької діяльності ТОВ "Рівне апартаменте сервіс" щодо здачі вказаних квартир в оренду.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання протоколу установчих зборів, ТОВ "Рівне апартаменте сервіс" 28.10.2020 було підписано Акт № 1 прийому-передачі майнового вкладу ТОВ "Альянс престиж буд" до ТОВ "Рівне апартаменте сервіс", а саме: 39 квартир, що належать Позивачу на підставі Інвестиційного договору та Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 22.08.2008.
Як зазначає позивач, з метою здійснення реєстрації права власності за ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на виконання протоколу установчих зборів, до державного реєстратора було подано пакет документів для проведення державної реєстрації.
Судом встановлено, що державним реєстратором було відмовлено у проведенні державної реєстрації у зв`язку з тим, що право власності на спірні квартири зареєстровано за Відповідачем-1, що підтверджується наявними в матеріалах справи рішеннями від 30.10.2020 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Позивач вказує, що згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме щодо суб`єкта - ППФ "Інтерекопласт" № 232033596 від 11.11.2020 дізнався, що Відповідач-1 здійснив реєстрацію спірних квартир за собою, без повідомлення про це Позивача та без здійснення повної оплати по Договорам комісії, які у відповідності до його умов є розірваними (п 3.4).
При цьому Позивач вказує, що Відповідач-2 здійснив видачу свідоцтв про право власності на спірні квартири на підставі невідомих правовстановлюючих документів.
У зв`язку з викладеним Позивач звернувся до суду з даним позовом, зокрема із позовними вимогами про визнання недійсним свідоцтв про право власності та скасування (погашення) записів про реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на Відповідачем-1.
Судом встановлено, що 12.05.2009 відповідач-1 зареєстрував за собою право власності в житловому багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , а саме на:
- 3-кімнатну квартиру № 1, загальною площею (кв.м): 81,2, житловою площею (кв.м): 50,7, реєстраційний номер майна: 27242220, номер запису: 53-72053 в книзі: 254.
- 3-кімнатну квартиру № 6, загальною площею (кв.м): 81,4, житловою площею (кв.м): 50,6, реєстраційний номер майна: 27255961, номер запису: 98-71598 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 7, загальною площею (кв.м): 80,9, житловою площею (кв.м): 50,4, реєстраційний номер майна: 27256039, номер запису: 99-71599 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 9, загальною площею (кв.м): 65,8, житловою площею (кв.м): 35,8, реєстраційний номер майна: 27256105, номер запису: 100-71600 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру №11, загальною площею (кв.м): 72,7, житловою площею (кв.м): 36,1, реєстраційний номер майна: 27243739, номер запису: 47-72047 в книзі: 254.
- 3-кімнатну квартиру № 12, загальною площею (кв.м): 81,5, житловою площею (кв.м): 50,8, реєстраційний номер майна: 27256230, номер запису: 101-71601 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 13, загальною площею (кв.м): 82,1, житловою площею (кв.м): 51,4, реєстраційний номер майна: 27244919, номер запису: 49-72049 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 14, загальною площею (кв.м): 73,3, житловою площею (кв.м): 36,2, реєстраційний номер майна: 27244214, номер запису: 51-72051 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 17, загальною площею (кв.м): 74,3, житловою площею (кв.м): 36,1, реєстраційний номер майна: 27256327, номер запису: 102-71602 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 19, загальною площею (кв.м): 81,4, житловою площею (кв.м): 50,8, реєстраційний номер майна: 27256421, номер запису: 103-71603 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 20, загальною площею (кв.м): 72,0, житловою площею (кв.м): 35,4, реєстраційний номер майна: 27256500, номер запису: 104-71604 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 27, загальною площею (кв.м): 66,5, житловою площею (кв.м): 36,4, реєстраційний номер майна: 27243594, номер запису: 46-72046 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 28, загальною площею (кв.м): 66,7, житловою площею (кв.м): 36,8, реєстраційний номер майна: 27243359, номер запису: 45-72045 в книзі: 254.
- 3-кімнатну квартиру № 31, загальною площею (кв.м): 81,7, житловою площею (кв.м): 50,3, реєстраційний номер майна: 27242362, номер запису: 55-72055 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 32, загальною площею (кв.м): 73,0, житловою площею (кв.м): 36,6, реєстраційний номер майна: 27256693, номер запису: 106-71606 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 34, загальною площею (кв.м): 74,4, житловою площею (кв.м): 37,1, реєстраційний номер майна: 27242746, номер запису: 56-72056 в книзі: 254.
- 3-кімнатну квартиру № 37, загальною площею (кв.м): 82,9, житловою площею (кв.м): 50,3, реєстраційний номер майна: 27257002, номер запису: 108-71608 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 38, загальною площею (кв.м): 72,8, житловою площею (кв.м): 36,9, реєстраційний номер майна: 27241595, номер запису: 57-72057 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 39, загальною площею (кв.м): 73,1, житловою площею (кв.м): 40,5, реєстраційний номер майна: 27257268, номер запису: 109-71609 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 40, загальною площею (кв.м): 72,6, житловою площею (кв.м): 40,2, реєстраційний номер майна: 27257480, номер запису: 110-71610 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 42, загальною площею (кв.м): 82,5, житловою площею (кв.м): 50,2, реєстраційний номер майна: 27241833, номер запису: 58-72058 в книзі: 254.
- 3-кімнатну квартиру № 43, загальною площею (кв.м): 82,5, житловою площею (кв.м): 50,3, реєстраційний номер майна: 27244769, номер запису: 44-72044 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 44, загальною площею (кв.м): 73,3, житловою площею (кв.м): 36,9, реєстраційний номер майна: 27242561, номер запису: 59-72059 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 45, загальною площею (кв.м): 73,8, житловою площею (кв.м): 41,6, реєстраційний номер майна: 27244575, номер запису: 52-72052 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 46, загальною площею (кв.м): 74,1, житловою площею (кв.м): 41,6, реєстраційний номер майна: 27244430, номер запису: 50-72050 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 47, загальною площею (кв.м): 74,1, житловою площею (кв.м): 36,8, реєстраційний номер майна: 27257641, номер запису: 111-71611 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 48, загальною площею (кв.м): 82,5, житловою площею (кв.м): 50,4, реєстраційний номер майна: 27257852, номер запису: 112-71612 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 49, загальною площею (кв.м): 81,2, житловою площею (кв.м): 79,2, реєстраційний номер майна: 27241178, номер запису: 41-72041 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 50, загальною площею (кв.м): 75,7, житловою площею (кв.м): 36,6, реєстраційний номер майна: 27245046, номер запису: 42-72042 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 51, загальною площею (кв.м): 78,9, житловою площею (кв.м): 47,1, реєстраційний номер майна: 27242905, номер запису: 43-72043 в книзі: 254.
- 2-кімнатну квартиру № 52, загальною площею (кв.м): 79,2, житловою площею (кв.м): 47,6, реєстраційний номер майна: 27258043, номер запису: 113-71613 в книзі: 252.
- 2-кімнатну квартиру № 53, загальною площею (кв.м): 74,3, житловою площею (кв.м): 36,5, реєстраційний номер майна: 27258262, номер запису: 114-71614 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 54, загальною площею (кв.м): 86,0, житловою площею (кв.м): 50,1, реєстраційний номер майна: 27258372, номер запису: 115-71615 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 55, загальною площею (кв.м): 81,2, житловою площею (кв.м): 50,2, реєстраційний номер майна: 27243986, номер запису: 48-72048 в книзі: 254.
- 1-нокімнатну квартиру № 56, загальною площею (кв.м): 201,0, житловою площею (кв.м): 22,8, реєстраційний номер майна: 27258461, номер запису: 116-71616 в книзі: 252.
- 3-кімнатну квартиру № 60, загальною площею (кв.м): 81,2, житловою площею (кв.м): 49.5. реєстраційний номер майна: 27242018, номер запису: 60-72060 в книзі: 254.
Відповідно 12.05.2009 та 13.05.2009 Відповідач-1 отримав свідоцтва про право власності на вказані квартири, що видані Відповідачем-2.
Наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради № 134 від 26.06.2008 "Про присвоєння поштової адреси", багатоквартирному житловому будинку присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1.
У подальшому розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації № 418 від 08.07.2016 перейменовано об`єкти топоніміки міста Рівне, зокрема вулицю Марфи Струтинської перейменовано в Гайдамацьку, таким чином актуальна поштова адреса спірних квартир - АДРЕСА_1.
На переконання Позивача підставою для видачі свідоцтв про право власності на користь Відповідача-1 могли слугувати Договори комісії, в розумінні п 8.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (в редакції від 06.02.2009), однак станом на дату видачі вказаних свідоцтв не відбулася повна оплата згідно умов договору, тим більше - в подальшому вказані договори комісії на думку позивача були розірваними у зв`язку з істотним порушенням їх умов комітентом.
Позивач припускає, що видачу свідоцтв на ім`я Відповідача-1 здійснено на підставі розпорядження міського голови № 270-р від 03.03.2009 "Про розподіл та передачу житлової площі в житловому будинку на вул. Струтинської 2б", проте вказане розпорядження не могло слугувати правовстановлюючим документом в розумінні Тимчасового положення про державну реєстрацію, оскільки будівництво житлового будинку не відбувалося за кошт міської влади, а здійснювалося виключно за приватний кошт Позивача з залученням коштів фізичних та юридичних осіб.
Позивач зауважує, що спір у цій справі не стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності Виконкому Рівненської міської ради та КП «РМБТІ» як суб`єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій щодо державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, а є спором про визнання недійсними та скасування результатів їх дій - відповідного свідоцтва про право власності на нерухоме майно й запису про державну реєстрацію цього права.
Позивач звертає увагу, що факт державної реєстрації права власності на спірне майно за Відповідачем-1, підтверджує те, що законний власник (Позивач) не може в повному обсязі володіти належним йому майном, а право володіння є складовою частиною права власності.
З огляду на таке, позивач зазначає, що з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, вимога про визнання за позивачем права власності на спірне майно є необхідною, та дозволить йому зареєструвати його за собою у відповідних державних реєстрах, поновивши таким чином своє право володіння ним, як складову частину права власності, що не визнається ППФ "Інтерекопласт".
Відтак на переконання позивача визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно (36 квартир) є ефективним способом захисту його порушених прав.
Крім того, позивач вказує, що належним способом захисту права неволодіючого власника є саме віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позивач також зазначає, що ціна позову, що становить предмет позову дорівнює - 34 957 321,00 грн, відповідно до абз. 20 ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.01.2021 по справі № 918/454/18 (918/1070/20), якою встановлено, що у матеріалах справи № 918/454/18 про банкрутство ППФ "Інтерекопласт" міститься Звіт розпорядника майна підприємства про виконану роботу, до якою долучено як додатки до звіту Інвентаризаційний опис № 2 від 03.09.2020 та Висновок про вартість активів боржника від 01.09.2020, відповідно до якого загальна ринкова вартість об`єктів житлової нерухомості (квартири № 1, 6, 7, 9,11, 12, 13, 14, 17, 19, 20. 27, 28, 31, 32, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54. 55, 56 та 60, що знаходяться в житловому будинку за адресою: м. Рівне, вул. Марфи Струтинської (Гайдамацька), 2-Б, становить 34 957 321,00 грн.
Зважаючи на викладене в сукупності, позивач просить суд визнати недійсними свідоцтва про право власності на квартири від 12.05.2009 та від 13.05.2009, скасувати (погасити) записи про реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнати право власності на нерухоме майно (36 квартир згідно з переліком) та витребувати майно з чужого незаконного володіння (36 квартир згідно з переліком) відповідача-1.
Оскільки Позивач вважав, що Відповідач-2 здійснив видачу свідоцтв про право власності на спірні квартири на підставі невідомих правовстановлюючих документів, керівник Позивача подав заяву до Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області про вчинення кримінального правопорушення стосовно того, що невідома особа використала підроблені документи для здійснення державної реєстрації права власності на житлові квартири по вул. М.Струтинської, 2Б у місті Рівне за ППФ "Інтерекопласт".
Судом встановлено, що за вказаними матеріалами наявне відкрите кримінальне провадження, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12021186( 10002691) від 07.09.2021.
В межах вказаного кримінального провадження дізнавачем СД Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області було витребувано копії інвентаризаційних матеріалів по спірних квартирах та встановлено, що підставою для проведення реєстрації права власності було «Авізо», що підписані головним бухгалтером ТОВ «Альянс престиж буд».
Дізнавачем СД Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області направлено постанови до Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про проведення судової почеркознавчої експертизи документів, які були підставою для реєстрації прав власності на житлові квартири по АДРЕСА_1 , а саме "АВІЗО" та копії інвентаризаційних матеріалів спірних квартир.
Судом встановлено, що з висновків експерта № СЕ-19/118-21/10468-ПЧ від 17.12,2021, № СЕ-19/118- 21/10470 ПЧ від 17.12.2021, № СЕ-19/118-21/10469-ПЧ від 22.12.2021, № СЕ-19/118- 21/10515-ПЧ від 22.12.2021, № СЕ-19/118-21/10471 -ПЧ від 23.12.2021, № СЕ-19/118- 21/10514-ПЧ від 24.12.2021 вбачається, що підписи у графі "Передав ОСОБА_3 " документів авізо підроблені і не належать головному бухгалтеру ТОВ «Альянс престиж буд».
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що Відповідач-2 здійснив видачу свідоцтв про право власності на спірні квартири для Відповідача-1 на підставі документів, підписи у графі яких "Передав ОСОБА_3 " авізо підроблені і не належать головному бухгалтеру Позивача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Арбо Фінанс" у поясненнях щодо позову заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, позаяк вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права. Товариство вважає, що вимога про визнання права власності на спірні квартири за позивачем є взаємовиключною вимозі про витребування від Відповідача-1 даних квартир на користь Позивача, відтак задоволенню не підлягає. Крім того, третя особа зауважує, що право власності на спірні квартири не було зареєстровано за Позивачем, отже він не є та не був їх власником, а відтак не має права на витребування квартир від Відповідача-1.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" у відзиві заперечило проти задоволення позовних вимог та вказало, що відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе заявник. Третя особа вважає дії державного реєстратора правомірними та такими, що не суперечили проведенню державної реєстрації нерухомого майна.
Як вбачається із листа Відповідача-2 вх. № 1580/22 від 17.02.2022 Виконавчий комітет Рівненської міської ради на виконання вимог ухвали від 08.02.2022 повідомив суд, що:
- видача свідоцтв про право власності на квартири та нежитлові приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1 здійснювалась на підставі розпорядження від 03.03.2009 270-р «Про розподіл та передачу житлової площі та нежитлових приміщень організаціям та фізичним особам в житловому будинку та криті стоянки на АДРЕСА_1 (будівельна адреса: житловий будинок АДРЕСА_1 »;
- виконавчий комітет Рівненської міської ради замовником будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 не був;
- виконавчий комітет Рівненської міської ради фінансування будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 не здійснював;
- у розпорядженні виконавчого комітету Рівненської міської ради житловий будинок АДРЕСА_1 не перебував.
Із листа Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" вх. № 1614/22 від 18.02.2022 вбачається, що третя особа на виконання вимог ухвали від 08.02.2022 повідомила суд, що:
- оплату та замовлення на виготовлення технічної документації на спірні квартири № 1 , 6 , 7 , 9 , 10 , 11 , 12 , 13 , 14 , 17 , 19 , 20 , 22 , 27 , 28 , 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 60 по АДРЕСА_1 здійснювало ППФ "Інтерекопласт", в особі директора гр. ОСОБА_4 ;
- з заявами про проведення державної реєстрації права власності та про проведення технічної інвентаризації на вищезазначені квартири зверталась представник ППФ "Інтерекопласт", а саме директор ППФ "Інтерекопласт" гр. ОСОБА_4 ;
- при замовленні державної реєстрації права власності на вищезазначені квартири представник ППФ "Інтерекопласт", а саме директор ППФ "Інтерекопласт" гр. ОСОБА_4 надала наступні документи: свідоцтва про право власності на нерухоме майно; розпорядження міського голови від 03.03.2009 № 270-р; розпорядження міського голови від 31.12.2008 № 2511-р; договір № 19-12-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; договір № 20-08-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; технічні паспорти на квартири; акт авізо; статут ППФ "Інтерекопласт"; зміни до статуту ППФ "Інтерекопласт"; рішення про зміни до статуту засновника ППФ "Інтерекопласт" та призначення ОСОБА_4 на посаду директора ППФ "Інтерекопласт" від 24.01.2006; свідоцтво про державну реєстрацію ППФ "Інтерекопласт"; довідка № 001118 з ЄДРПОУ; копія паспорта ОСОБА_4
- підставою для проведення державної реєстрації права власності на квартири №1 , 6 , 7 , 9 , 10 , 11 , 12 , 13 , 14 , 17 , 19 , 20 , 22 , 27 , 28 , 31 , 32 , 33 , 34 , 37 , 38 , 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 60 по АДРЕСА_1 були наступні документи: свідоцтва про право власності на нерухоме майно; розпорядження міського голови від 03.03.2009 № 270-р; розпорядження міського голови від 31.12.2008 № 2511-р; договір № 19-12-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; договір № 20-08-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; технічні паспорти на квартири; акт авізо; статут ППФ "Інтерекопласт"; зміни до статуту ППФ "Інтерекопласт"; рішення про зміни до статуту засновника ППФ "Інтерекопласт" та призначення ОСОБА_4 на посаду директора ППФ "Інтерекопласт" від 24.01.2006; свідоцтво про державну реєстрацію ППФ "Інтерекопласт"; довідка № 001118 з ЄДРПОУ; копія паспорта ОСОБА_4 .
Із пояснень ОСОБА_5 вх. № 1623/22 від 21.02.2022 вбачається, що розпорядник майна Відповідача-1 на виконання вимог ухвали від 08.02.2022 повідомив суд, наступне:
- щодо питань, викладених у п. 1-7 клопотання обставини щодо яких Позивач просить надати інформацію, є загальновідомими та були предметом дослідження під час розгляду господарським судом Рівненської області справи № 5019/566/12 за позовом ППФ "Інтерекопласт" до ТОВ "Альянс Престиж Буд" та ОСББ "Сонячна домівка", відповідно у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 встановлені обставини, які позивач ставить в якості питань;
- щодо питань, викладених у п. 8-10 клопотання розпоряднику майна не відомо, яка посадова особа Відповідача-1 зверталася 13 років тому з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (квартири) в житловому будинку АДРЕСА_1 та які документи при цьому надавалися. У розпорядника майна відсутня інформація щодо підстав та повноти проведення розрахунків між ППФ "Інтерекопласт" та ТОВ 2Альянс Престиж Буд" за період 2007-2009 роки.
Із письмових пояснень ТОВ "Фінансової компанії "АРБО ФІНАНС" вбачається, що товариство вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, позаяк якщо позивач вважає, що відповідач має перед ним заборгованість, нехай подає позов про стягнення заборгованості за Договорами комісії № 20-08-СТ2а від 20.08.2007 та № 19-12-СТ2а від 19.12.2007. При цьому третя особа звертає увагу на ч. 1 ст. 1018 ЦК України, згідно з якою майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Зважаючи на викладене в сукупності, судом встановлено, що взяті на себе зобов`язання щодо організації та здійснення будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 Позивач виконав у повному обсязі та в обумовлений строк, що підтверджується Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.08.2008.
При цьому 4 072 853,40 грн - сума, не була сплачена Комітентом згідно з Договорами комісії № 20-08-СТ2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007.
Із матеріалів справи встановлено, що 01.04.2009 між сторонами підписано Доповнення № 1 до Договорів комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007, якими сторони доповнили договори комісії положеннями, щодо обов`язку Відповідача-1 виконати усі умови договору протягом 30-ти календарних днів після підписання акту прийому - передачі об`єктів нерухомості та зазначили, що право власності на об`єкти нерухомості переходить до Комітента (Відповідача-1) лише після проведення остаточного розрахунку по договору з урахуванням положень вказаних доповнень.
01 квітня 2009 року на виконання умов вказаних доповнень позивач та Відповідач-1 підписали акти прийому-передачі об`єктів нерухомості, без передачі права власності на них, позаяк не було проведено повної оплати за Договорами.
У судовому засіданні 02.08.2022 присутній представник третьої особи заперечив щодо прийняття виписки по рахунку за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 як єдиного доказу у справі, що підтверджує перерахування Відповідачем-1 (комітентом) на рахунок позивача (комісіонера) коштів за Договорами комісії.
Представник третьої особи припускає, що Позивач надав для суду не усі докази, що підтверджують перерахування Відповідачем-1 (комітентом) на рахунок позивача (комісіонера) коштів за Договорами комісії.
При цьому на переконання представника ОСОБА_1 . Комітент перерахував для комісіонера суму коштів, що є більшою, аніж вбачається із виписки по рахунку за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 - 614 493 грн 00 коп. за Договором від 20.08.2007 та 1 046 940 грн 67 коп. за Договором від 19.12.2007. Представник третьої особи припускає, що у Позивача існують також інші рахунки, на які відповідач-1 міг перерахувати кошти за Договорами комісії та виконати зобов`язання у повному обсязі на залишок суми 4 072 853,40 грн.
Щодо вказаних тверджень представника третьої особи суд зауважує, що Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Отже, представник позивача стверджує про існування певної обставини (не виконанням Відповідачем-1 зобов`язань за Договорами комісії від 20.08.2007 та від 19.12.2007 у повному обсязі на суму 4 072 853 грн 40 коп.) та надає відповідні докази (виписку по рахунку за період з 01.01.2007 по 31.12.2009), а Відповідач - 1 та третя особа ОСОБА_1 могли спростувати цю обставину, подавши власні докази.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі № 916/17/20).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність врахування впровадженого "стандарту доказування "вірогідності доказів" у господарському процесі. Зокрема, про це йдеться у постановах Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі №904/2357/20, від 25.06.2020 року у справі №924/233/18, від 24.09.2020 року у справі №922/2665/17, від 01.10.2020 року у справі №910/16586/18. Наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права мають загальний характер.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
При цьому, слід враховувати висновки Верховного Суду, зокрема, викладені в перелічених постановах, щодо необхідності співставлення судом наданих позивачем і відповідачем доказів з огляду на їх вірогідність для правильного застосування положень ст. 79 ГПК України.
Оскільки ані Відповідач-1, ані третя особа ОСОБА_1 , ані інші учасники справи не надали суду жодного доказу на спростування позиції Позивача, - наявність в матеріалах справи виписки по рахунку за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 підтверджує факт того, що Відповідачем -1 здійснено перерахунок коштів для Позивача у розмірі 614 493 грн 00 коп. за Договором від 20.08.2007 та 1 046 940 грн 67 коп. за Договором від 19.12.2007.
Відтак докази надані Позивачем свідчать про більшу вірогідність того, що Відповідачем-1 виконано зобов`язання за Договорами комісії лише частково в розмірі 28, 97 % на суму 1 661 433 грн 00 коп., а залишок невиконаних зобов`язань складає 4 072 853 грн 40 коп., аніж те, що Відповідачем-1 погашено усю суму зобов`язань за Договорами комісії у розмірі 5 734 286 грн 40 коп.
Згідно з п. 7.1. Договорів комісії від 20.08.2007 та від 19.12.2007 якщо комітент не переказав кошти у сумі та в терміни, що зазначені в п. п. 5, він не набуває будь-яких прав за Договором щодо об`єкта нерухомості.
Зважаючи на дані пункти 7.1. Договорів комісії, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати ППФ «Інтерекопласт» для позивача 4 072 853,40 грн - згідно з Договорами комісії № 20-08-СТ2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007, суд дійшов висновку, що фінансування будівництва житлового будинку здійснювалося Позивачем за власний кошт.
Таким чином, внаслідок невиконання Відповідачем-1 умов Договорів в частині оплати, у позивача виникло право власності на 36 спірних квартир.
При цьому, судом встановлено, що право на державну реєстрацію права власності на квартири виникло у Позивача на підставі Інвестиційного договору та Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 22.08.2008, як генерального підрядника, замовника та інвестора будівництва, що також підтверджується Архітекторно-технічним паспортом об`єкта архітектури, затвердженим управлінням містобудування та архітектури м. Рівне.
Відтак враховуючи викладене у сукупності, Відповідач-1 не міг набути та не набув будь-яких прав на спірні 36 квартир.
Незважаючи на викладене та порушенням Відповідачем-1 істотних умов Договорів комісії, як вбачається зі матеріалів справи, Виконавчим комітетом Рівненської міської ради Приватному підприємству - фірмі "Інтерекопласт" по житловому будинку АДРЕСА_1 для Відповідача - 1 видано свідоцтва про право власності:
- від 12.05.2009: САС № НОМЕР_2 на квартиру № 49 , НОМЕР_1 на квартиру № 38 , САС № НОМЕР_3 на квартиру № 42 , САС № НОМЕР_4 на квартиру № 60 , САС № НОМЕР_5 на квартиру № 1 , САС № НОМЕР_6 на квартиру № 31 , САС № НОМЕР_7 на квартиру № 44 , САС № НОМЕР_8 на квартиру № 34 , САС № НОМЕР_9 на квартиру № 51, САС № НОМЕР_10 на квартиру № 38, САС № НОМЕР_11 на квартиру № 27, САС № НОМЕР_12 на квартиру № 11, САС № НОМЕР_13 на квартиру № 55, САС № НОМЕР_14 на квартиру № 14, САС № НОМЕР_15 на квартиру № 46, САС № НОМЕР_16 на квартиру № 45, САС № НОМЕР_17 на квартиру № 43, САС № НОМЕР_18 на квартиру № 13, САС № НОМЕР_19 на квартиру №50;
- від 13.05.2009: САС № НОМЕР_20 на квартиру № 6, CAC НОМЕР_21 на квартиру № 7, CAC № НОМЕР_22 на квартиру № 9, САС № НОМЕР_23 на квартиру № 12, САС № НОМЕР_24 на квартиру № 17, САС № НОМЕР_25 на квартиру № 19, САС № НОМЕР_26 на квартиру № 20, САС № НОМЕР_27 на квартиру № 32, САС № НОМЕР_28 на квартиру № 37, САС № НОМЕР_29 на квартиру № 39, САС № НОМЕР_30 на квартиру № 40, САС № 577131 на квартиру № 47, САС № НОМЕР_31 на квартиру № 48, САС № НОМЕР_32 на квартиру № 52, САС № НОМЕР_35 на квартиру № 53, САС № НОМЕР_33 на квартиру № 54, САС № НОМЕР_34 на квартиру № 56.
В подальшому, як встановлено судом, Відповідач-1 в особі директора ППФ "Інтерекопласт" гр. ОСОБА_4 звернувся із заявами про проведення державної реєстрації права власності та про проведення технічної інвентаризації на спірні квартири.
При замовленні державної реєстрації права власності на вищезазначені квартири ППФ "Інтерекопластом" надано наступні документи: свідоцтва про право власності на нерухоме майно; розпорядження міського голови від 03.03.2009 № 270-р; розпорядження міського голови від 31.12.2008 № 2511-р; договір № 19-12-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; договір № 20-08-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; технічні паспорти на квартири; акт авізо; статут ППФ "Інтерекопласт"; зміни до статуту ППФ "Інтерекопласт"; рішення про зміни до статуту засновника ППФ "Інтерекопласт" та призначення ОСОБА_4 на посаду директора ППФ "Інтерекопласт" від 24.01.2006; свідоцтво про державну реєстрацію ППФ "Інтерекопласт"; довідка № 001118 з ЄДРПОУ; копія паспорта ОСОБА_4 .
Підставою для проведення державної реєстрації права власності на квартири №1 , 6 , 7 , 9 , 10 , 11 , 12 , 13 , 14 , 17 , 19 , 20 , 22 , 27 , 28 , 31 , 32 , 33 , 34 , 37 , 38 , 39 , 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 60 по АДРЕСА_1 були наступні документи: свідоцтва про право власності на нерухоме майно; розпорядження міського голови від 03.03.2009 № 270-р; розпорядження міського голови від 31.12.2008 № 2511-р; договір № 19-12-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; договір № 20-08-Ст2А; доповнення № 1 до договору № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 19-12-Ст2А від 19.12.2007; акт прийому-передачі нерухомого майна по договору комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007; технічні паспорти на квартири; акт авізо; статут ППФ "Інтерекопласт"; зміни до статуту ППФ "Інтерекопласт"; рішення про зміни до статуту засновника ППФ "Інтерекопласт" та призначення ОСОБА_4 на посаду директора ППФ "Інтерекопласт" від 24.01.2006; свідоцтво про державну реєстрацію ППФ "Інтерекопласт"; довідка № 001118 з ЄДРПОУ; копія паспорта ОСОБА_4 .
Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме: з висновків експерта № СЕ-19/118-21/10468-ПЧ від 17.12,2021, № СЕ-19/118- 21/10470 ПЧ від 17.12.2021, № СЕ-19/118-21/10469-ПЧ від 22.12.2021, № СЕ-19/118- 21/10515-ПЧ від 22.12.2021, № СЕ-19/118-21/10471 -ПЧ від 23.12.2021, № СЕ-19/118- 21/10514-ПЧ від 24.12.2021 - підписи у графі "Передав ОСОБА_3 " документів авізо підроблені і не належать головному бухгалтеру ТОВ «Альянс престиж буд».
Зважаючи на викладене, судом встановлено, що Відповідач-2 здійснив видачу свідоцтв про право власності на спірні квартири для Відповідача-1 на підставі документів, підписи у графі яких "Передав ОСОБА_3 " авізо підроблені і не належать головному бухгалтеру позивача.
Із викладеного в сукупності вбачається, що Відповідач-1 без жодних правових підстав отримав свідоцтва на право власності на спірні кварти від 12.05.2009 та від 13.05.2009, здійснив державну реєстрацію права власності на спірні квартири в Реєстрі прав власності на нерухоме майно та набув титул власника майна на квартири за номерами 1, 6 , 7 , 9 , 10 , 11 , 12 , 13 , 14, 17, 19, 20, 22, 27, 28, 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 60 по вул. Гайдамацькій, 2Б в м. Рівне.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що хоча і Відповідач-1 на виконання умов Договорів комісії вчиняв дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права власності на спірні квартири, визначені індивідуальними ознаками, які є річчю у розумінні статті 179 ЦК України та щодо яких можуть виникати цивільні права й обов`язки, проте повної оплати по вказаних Договорах комісії не вчинив на дату видачі свідоцтв право власності, разом з тим, документи, на підставі яких Відповідач-1 міг би здійснити реєстрацію права власності за собою на квартири, позивач йому не надавав.
Натомість, саме ТОВ "Альянс Престиж Буд" належить право власності на вказані квартири по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22.08.2008 державна приймальна комісія прийняла в експлуатацію житловий будинок на вулиці Струтинській 2- в місті Рівному у зв`язку з виконанням на об`єкті всіх робіт, що передбачені проектною документацією. Вказаний Акт затверджений Розпорядженням міського голови 31.12.2008 за № 2511-р., що за змістом ч. 2 ст. 331 ЦК України з урахуванням змісту Договору № 1-20.11.06-Б-1 визначається як момент завершення будівництва (створення майна).
Відтак суд дійшов висновку, що вказаний момент завершення будівництва (створення майна) від 31.12.2008 є датою виникнення права власності на новостворене нерухоме майно у ТОВ "Альянс Престиж Буд".
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 30.04.2009, чинній станом на момент прийняття спірного рішення), окрім ст. 26, яка передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад та ст. 30, яка передбачає повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування в галузі житлово- комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, ст. 40 передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Пунктом 6 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україниі8.02.2002 за №'157/6445, втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012) (в редакції від 06.02.2009 - чинній станом на момент прийняття спірного рішення) (надалі - Тимчасове положення) рекомендовано органам місцевого самоврядування проводити видачу свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразок та опис яких затверджується Міністерством юстиції України.
За приписами ст. 21 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно п. 1.2 Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Водночас пунктами 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також затверджено відповідне Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Оформлення права власності на об`єкти нерухомого манна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, органами місцевого самоврядування. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства проводити бюро технічної інвентаризації (за змістом пунктів 6.1, 6.2 зазначеного Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).
Суд дійшов висновку, що видачу свідоцтв на ім`я Відповідача-1, здійснено на підставі розпорядження міського голови № 270-р від 03.03.2009 "Про розподіл та передачу житлової площі в житловому будинку на вул. Струтинської 2б", однак дане розпорядження не могло слугувати правовстановлюючим документом в розумінні Тимчасового положення про державну реєстрацію, оскільки будівництво житлового будинку не відбувалося за кошт міської влади, а здійснювалося виключно за приватний кошт Позивача з залученням коштів фізичних та юридичних осіб.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право власності на спірні квартири від 12.05.2009 та від 13.05.2009 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно впливає на можливість реалізації прав особи, яка його отримала, щодо нерухомого майна.
Закон вказує, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно має наслідком скасування запису про реєстрацію права власності про дане майно, який був внесений на підставі такого свідоцтва.
Відтак суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування (погашення) запису про реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що зареєстроване за Відповідачем-1, а саме: спірні квартири за номерами 1, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 19, 20, 22, 27, 28, 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 та 60 по вул. Гайдамацькій, 2Б в м. Рівне.
У разі скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав до Реєстру прав власності на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 1 ч. 2 зазначеної статті передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном згідно з положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вимога про визнання права власності може також поєднуватися з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння (Аналогічна позиція міститься у п. 7.6. постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2019 у справі № 924/60/18).
За змістом ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
У розумінні наведених положень позов про визнання права власності у порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.
Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідач - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Судом встановлено, що таке право власності у позивача виникло у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 договорів комісії. Крім того, момент завершення будівництва (створення майна) від 31.12.2008 є датою виникнення права власності на новостворене нерухоме майно у ТОВ "Альянс Престиж Буд".
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на спірні об`єкти нерухомого майна зареєстровано за ППФ "ІНТЕРЕКОПЛАСТ", що підтверджується Інформаційною довідкою з якої вбачається наявність записів про право власності за Відповідачем-1 в житловому багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , а саме 39 квартир.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається що Відповідач-1 не визнає права власності Позивача на спірне майно, що зумовлює необхідність його захисту в спосіб визнання права власності на підставі положень ст. 392 ЦК України.
Право власності Позивача на спірне майно підтверджується наступними доказами:
1. Генеральним договором підряду в капітальному будівництві № 1 від 01.09.2006, згідно якого:
(п. 1) Позивач здійснює виконання будівельних та інших робіт пов`язаних з будівництвом житлового будинку.
(п. 55) Позивач здійснює фінансування робіт (будівництва об`єкту) з власних та кредитних коштів Позивача.
2. Дозволом на виконання будівельних робіт № 307 від 25.09.2006, згідно якого будівельні роботи проводить ТОВ "Альянс престиж буд"
3. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 22 серпня 2008 року в якому зазначено ТОВ "Альянс престиж буд", як генеральним підрядником будівництва, що здійснив будівництво, загально-будівельні роботи, сантехнічні та електромонтажні роботи.
4. Розпорядженням міського голови № 1282-р від 24.07.2008, де в якості генерального підрядника зазначений ТОВ "Альянс престиж буд".
5. Договором № 1-20.11.06-Б-1, згідно з розділом 4 - Порядок взаєморозрахунків та розподіл власності, який визначає, що Підприємство (ТОВ "Альянс престиж буд") є власником об`єкту, всіх матеріалів, незавершеного будівництва і має право використовувати та розпоряджатися ним на свій розсуд, за виключенням 296,36 кв.м. офісних приміщень, які передаються ТОВ "Рівнесантехмонтаж" після прийняття будинку в експлуатацію.
Належного фінансування, що передбачене по договорам комісії Відповідач-1 не здійснив, що підтверджується обставинами та доказами, наявними в матеріалах справи
Суд підкреслює, що існує усталена правова позиція щодо застосування приписів статті 392 ЦК України, висловленої у Постановах Верховного Суду України від 07,11.2012 №6-107цс12, від 04.12.2012 у справі М26/133, від 29.04.2015 М903/134/13-г, згідно з якою у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв 'язку з наявністю щодо цього майна сумнівів або претензій з боку третіх осіб (реєстрація за ППФ "Інтерекопласт " права власності на спірні квартири), то відповідно до статті 392 ЦК України, права такої особи підлягають захисту шляхом визнання права власності на належне цій особі майно.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 910/16594/15у подібних правовідносинах.
Факт державної реєстрації права власності на спірне майно за Відповідачем-1, підтверджує те, що законний власник (Позивач) не може в повному обсязі володіти належним йому майном, а право володіння є складовою частиною права власності.
З огляду на зазначене, з метою ефективного відновлення порушеного права Позивача, вимога про визнання за Позивачем права власності на спірне майно підлягає до задоволення, та надасть йому правову можливість зареєструвати його за собою у відповідних державних реєстрах, поновивши таким чином своє право володіння ним, як складову частину права власності, що не визнається ППФ "ІНТЕРЕКОПЛАСТ".
За встановлених обставин позову, визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно є ефективним способом захисту його порушених прав.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 1609/6643/12 (провадження № 14- 107цс19), від 24.04.2019 у справі № 1609/10810/12 (провадження № 14-15цс19), від 15.05.2019 у справі № 522/102/13-ц (провадження № 14-38цс19), від 29.05.2019 у справі № 1609/6645/12 (провадження № 14-220цс19), від 26.06.2019 у справі № 761/3428/15-ц (провадження № 14-268цс19).
Щодо вимоги про витребування майна з незаконного володіння Відповідача-1 необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Із матеріалів справи встановлено факти, що підтверджують право власності позивача, встановлено обставини вибуття майна з володіння позивача, встановлено наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача-1, а також відсутність у відповідача-1 правових підстав для володіння майном.
Належним способом захисту права неволодіючого власника є саме віндикаційний позов - витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позивач звертає увагу суду, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, адже станом на дату оформлення Відповідачем-2 свідоцтв про право власності, Позивач не отримав повної оплати (остаточного розрахунку), які встановлювалися Договорами комісії та доповненнями № 1 від 1 квітня 2009 року, що підписані сторонами.
Разом з тим, згідно положеннями з п. 7.1. Договорів комісії від 20.08.2007 та від 19.12.2007 якщо комітент не переказав кошти у сумі та в терміни, що зазначені в п. п. 5, він не набуває будь-яких прав за Договором щодо об`єкта нерухомості.
Зважаючи на дані пункти 7.1. Договорів комісії, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати ППФ «Інтерекопласт» для позивача 4 072 853,40 грн - згідно з Договорами комісії № 20-08-СТ2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007, суд дійшов висновку, що у Позивача виникло право власності на спірні 36 квартир.
Право власності у Комітента ППФ "ІНТЕРЕКОПЛАСТ" не могло виникнути допоки ним не було б здійснено розрахунок у відповідності до Доповнення № 1 від 01.04.2009 до Договорів комісії № 20-08-Ст2а від 20.08.2007 та № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 - виконання усіх умов договорів протягом 30-ти календарних днів після підписання акту прийому - передачі об`єктів нерухомості
Акти прийому - передачі об`єктів нерухомості підписані 01.04.2009.
Відтак 01.05.2009 було останнім днем включно, коли Відповідач-1 зобов`язаний був здійснити із позивачем повний розрахунок за Договорами комісії та перерахувати для ТОВ "Альянс Престиж Буд" - 4 072 853,40 грн.
Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Постанова КЦС ВС від 20.07.2022 № 442/2640/20 (61-16128св21)
Судом встановлено, що Позивач має безпосередній зв`язок із спірним майном (36 квартир), позаяк фінансування будівництва здійснювалося за його кошт, та у нього виникло право власності на спірні квартири.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 12.02.2020 у справі № П/811/1640/17 відобразила правовий висновок, що «...в разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем...
...При цьому належному способу захисту відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, а належним відповідачем є особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно...».
З огляду на викладені обставини з метою ефективного відновлення порушених прав Позивача позовні вимоги про визнання за Позивачем права власності на спірне майно та витребування його з незаконного володіння ППФ "ІНТЕРЕКОПЛАСТ" підлягають до задоволення.
При цьому суд зазначає наступне.
01 червня 2022 на офіційну електронну адресу суду від представника Відповідача-1 арбітражного керуючого Головка О.І. надійшла заява про застосування строку позовної давності.
Вказана заява мотивована тим, що обставини, якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги вже були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Рівненської області справи № 5019/556/12 за позовом ППФ «Інтерекопласт» до ТОВ «Альянс Престиж Буд» та ОСББ «Сонячна домівка». Представник Відповідача-1 зауважує, що в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 встановлено, що ППФ «Інтерекопласт» набув за договорами комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007 р., № 19-12-Ст2А від 19.12.2007р. згідно актів прийому-передачі нерухомого майна від 01.10.2009 р. нерухоме майно, що складається із 39 квартир в житловому будинку № 2б по вул. Струтинської у м. Рівне та зареєстрував на них право власності в установленому законом порядку. Вказане нерухоме майно поставлене на баланс підприємства 01.04.2009 року (довідка ППФ "Інтерекопласт" від 22.02.2012 р. № 22). ППФ "Інтерекопласт" з моменту реєстрації прав власності являється першим власником квартир в житловому будинку № 2б по вул. Струтинської у м. Рівне, оскільки фактично являється замовником їх будівництва. При цьому ТОВ "Альянс Престиж Буд" є лише комісіонером, який за кошти комітента здійснив будівництво об`єкта та після його завершення (введення в експлуатацію) передав всі необхідні документи комітенту для оформлення за останнім права власності. Тобто, ТОВ "Альянс Престиж Буд" не набувало прав власності на об`єкт будівництва. При цьому ТОВ "Альянс Престиж Буд" є лише комісіонером, який здійснив будівництво об`єкта та після його завершення (введення в експлуатацію) передав всі необхідні документи комітенту для оформлення за останнім права власності. Тобто ТОВ "Альянс Престиж Буд" не набувало прав власності на об`єкт будівництва. При цьому, як свідчать подані безпосередньо Позивачем додатки до лист ТОВ «АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД» від 05.05.2009 з заборгованості по Договорах комісії, нібито порушення прав Позивача в частині неповноти розрахунку та одностороннє розірвання договорів комісії з ініціативи Позивача відбулось ще в травні 2009 року, тобто 13 років тому.
Відтак, представник Відповідача-1 звертає увагу, що із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 вбачається, що відлік строку позовної давності на звернення позивача з даним позовом розпочався травні 2009 року, тобто 13 років тому, - коли ТОВ "Альянс Престиж Буд" дізнався про порушення його прав в частині неповноти розрахунку відповідачем-1 та одностороннього розірвання договорів комісії з ініціативи Позивача.
Зважаючи на викладене, представник Відповідача-1 просить суд у випадку встановлення фактів порушення прав Позивача з боку ППФ "Інтерекопласт" відмовити в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності.
Також як вбачається із пояснень представника ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс", третя особа також просить суд застосувати наслідки спливу процесуального строку позовної давності до позовних вимог у даній справі та відмовити у задоволенні позову повністю, позаяк на його переконання позивач міг і мав довідатися про порушення свого права починаючи з серпня 2008 року, коли будинок було здано в експлуатацію, але відповідач не повністю оплати послуги позивача, тобто до моменту звернення з даним позовом пройшло більше 13 років.
У свою чергу із позовної заяви та пояснень Позивача вх. № 4356/22 від 22.06.2022, а також із пояснень ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" вх. № 4355/22 від 22.06.2022 вбачається, що Позивач та третя особа наголошують на тому, що, звернувшись до державного реєстратора із заявами про реєстрацію права власності на квартири по вулиці Гайдамацькій у будинку 2б у місті Рівному, державним реєстратором Виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталією Анатоліївною 30.10.2020 винесено рішення про відмову у державній реєстрації права власності на спірні квартири, так як право власності вже було зареєстровано за ППФ "Інтерекопласт". Відтак, на переконання Позивача та третьої особи слід вважати, що саме 30.10.2020 є днем, коли Позивачу стало відомо про порушення права на реєстрацію права власності на спірні квартири.
Зважаючи на викладене, Позивач та третя особа ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" вважають, що строк позовної давності на звернення до суду із даним позовом не пропущено.
У вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, а саме заявлених представником Відповідача-1 та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" вимог про застосування наслідків пропуску строків позовної давності та наявних заперечень Позивача та ТОВ "Рівне апартаментс сервіс", суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність є строком, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строк позовної давності може бути загальним або спеціальним (статті 257, 258 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено представником Відповідача-1 та ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс", є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що позивач, звернувшись до державного реєстратора із заявами про реєстрацію права власності на квартири по вулиці Гайдамацькій у будинку 2б у місті Рівному, 30.10.2020 отримав відмову державного реєстратора Виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталії Анатоліївни у державній реєстрації права власності на спірні квартири, так як право власності вже було зареєстровано за ППФ "Інтерекопласт".
На переконання ТОВ "Альянс Престиж Буд" та ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" строк позовної давності розпочався 30.10.2020 та не є пропущеним, позаяк позивач звернувся із даним позовом до суду 07.12.2021.
Господарський суд не погоджується із доводами ТОВ "Альянс Престиж Буд" та ТОВ "Рівне апартаментс сервіс" щодо початку перебігу строку позовної давності з огляду на таке.
У провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 5019/556/12 за позовом Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт" до відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс престиж буд" до відповідача-2 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна домівка" про визнання правочину недійсним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 у справі № 5019/556/12 в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт" подало апеляційну скаргу.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 апеляційну скаргу приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" задоволено, рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 у справі № 5019/556/12 скасовано, прийнято нове рішення, згідно з якого ухвалено:
- позов задоволити;
- визнати недійсним з моменту вчинення правочин щодо приймання-передачі житлового комплексу або його частини за адресою: м. Рівне, вул. Струтинської, 2б з балансу на баланс, який оформлений актом приймання-передачі від 01.11.2010 року, між ТОВ "Альянс Престиж Буд" та ОСББ "Сонячна домівка";
- стягнути з ТОВ "Альянс Престиж Буд" та з ОСББ "Сонячна домівка» на користь ППФ "Інтерекопласт" в рівних частинах витрати по сплаті судового збору в сумі 1667 грн. 50 коп. (в т.ч. за розгляд апеляційної скарги).
Судове рішення у справі № 5019/556/12, а саме - постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 має преюдиційне значення для вирішення даного спору.
Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 вбачається наступне:
- Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Альянс Престиж Буд" та ППФ "Інтерекопласт" було укладено два договори комісії № 19-12-Ст2а від 19.12.2007 та № 20-08-Ст2а від 20.08.2007.
- Апелянт набув за договорами комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007 р., № 19-12-Ст2А від 19.12.2007р. згідно актів прийому-передачі нерухомого майна від 01.10.2009 р. нерухоме майно, що складається із 39 квартир в житловому будинку № 2б по вул. Струтинської у м. Рівне та зареєстрував на них право власності в установленому законом порядку. Вказане нерухоме майно поставлене на баланс підприємства 01.04.2009 року (довідка ППФ "Інтерекопласт" від 22.02.2012 р. № 22).
- Викладене свідчить про те, що апелянт з моменту реєстрації прав власності являється першим власником квартир в житловому будинку № 2б по вул. Струтинської у м. Рівне, оскільки фактично являється замовником їх будівництва. При цьому ТОВ "Альянс Престиж Буд" є лише комісіонером, який за кошти комітента здійснив будівництво об`єкта та після його завершення (введення в експлуатацію) передав всі необхідні документи комітенту для оформлення за останнім права власності. Тобто, ТОВ "Альянс Престиж Буд" не набувало прав власності на об`єкт будівництва.
- З аналізу вищенаведених норм законодавства випливає висновок, що ППФ "Інтерекопласт", з моменту набуття права власності на 39 квартир у житловому комплексі за адресою: м. Рівне, вул.. Струтинської, 2б, що складає 46,82 % загальної площі приміщень будинку та 61,8 % сукупної площі усіх квартир будинку, фактично являвся балансоутримувачем частини житлового комплексу за вищевказаною адресою, оскільки на праві спільної сумісної власності володіє допоміжними приміщеннями в багатоквартирному будинку.
- При цьому висновок суду першої інстанції, що ТОВ "Альянс Престиж Буд" на момент складання акту являвся балансоутримувачем житлового комплексу, тобто вів бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, а також забезпечував управління майном і ніс відповідальність за його експлуатацію, колегія суддів вважає помилковим та передчасним.
- По-перше, ТОВ "Альянс Престиж Буд" не набувало прав власності на частину житлового комплексу після завершення будівництва в силу укладених із замовником (ППФ "Інтерекопласт") договорів комісії.
Господарський суд зауважує, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Зважаючи на те, що із постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 вбачається, що ППФ "Інтерекопласт" набув за договорами комісії № 20-08-Ст2А від 20.08.2007 р., № 19-12-Ст2А від 19.12.2007р. згідно актів прийому-передачі нерухомого майна від 01.10.2009 р. нерухоме майно, що складається із 39 квартир в житловому будинку № 2б по вул. Струтинської у м. Рівне та зареєстрував на них право власності в установленому законом порядку, відтак господарський суд дійшов висновку, що відлік строку позовної давності у даному спорі № 918/454/18(918/1118/21) розпочався із 25.09.2013, тобто з дати набрання постановою законної сили.
Відповідно, строк позовної давності (3 роки) для пред`явлення даного позову сплинув 26.09.2016.
Відповідно, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду після спливу більше ніж 5 років з моменту того, як сплинув строк позовної давності.
З огляду на те, що відлік строку на пред`явлення даного позову розпочався 25.09.2013, а позивач звернувся до господарського суду із даним позовом 07.12.2021, господарський суд встановив, що позивач звернувся до суду з даним позовом із пропуском строку позовної давності.
Позивач зауважує, що строки звернення з даним позовом не є пропущеними, позаяк дізнався про порушення свого права 30.10.2020 - з моменту отримання відмови державного реєстратора Виконавчого комітету Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області Насанович Наталії Анатоліївни у державній реєстрації права власності на спірні квартири, так як право власності вже було зареєстровано за ППФ "Інтерекопласт".
З Єдиного державного реєстру судових рішень https://reestr.court.gov.ua/Review/34355766 вбачається, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 оприлюднено в реєстрі 28.10.2013.
Проте, з моменту публікації повного тексту постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі № 5019/556/12 (оприлюднено в реєстрі 28.10.2013) і до моменту звернення позивача із даною позовною заявою до Господарського суду Рівненської області пройшло 8 років 1 місяць та 8 днів, а з моменту початку відліку строку позовної давності у даній справі - 8 років 2 місяці та 12 днів.
Представники відповідача-1 та третьої особи ТОВ "Фінансова компанія "Арбо Фінанс" стверджують, що позивачем не зазначено жодної поважної причини, яка б перешкоджала останньому звернутись до суду раніше, тобто в межах розумного строку.
Господарський суд, оцінивши аргументи позивача та відповідача-1, третіх осіб, дійшов висновку пропущення позивачем строку позовної давності, адже очевидно, що позивач міг та мав можливість слідкувати за ходом розгляду своєї справи, дізнаватись про результати розгляду справи та своєчасно (в розумні строки) звернутись до господарського суду із позовною заявою у справі № 918/454/18(918/1118/21).
Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що за наявності поважних причин пропуску строку позовної давності, з урахуванням конкретних обставин справи, суд може поновити строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (пункти 61, 62), від 19.11.2019 у справі №911/3680/17 (пункти 5.43, 5.44) та у справі №911/3677/17 (пункти 6.43, 6.44), від 29.06.2021 у справі №904/3405/19 (п.118).
Зважаючи на викладене в сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено суду того, що строк звернення до суду з даним позовом був пропущений ним з поважних причин.
Основний юридичний наслідок спливу позовної давності полягає в тому, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Заява ж про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання недійсними свідоцтв про право власності, про скасування (погашення) записів про реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння у повному обсязі. Однак у зв`язку з тим, що позивачем пропущено строки позовної давності, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.
За результатами з`ясування обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно сплачений позивачем судовий збір у сумі 528 899 грн 81 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано "09" серпня 2022 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2022 |
Оприлюднено | 16.08.2022 |
Номер документу | 105692581 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні