Рішення

від 14.07.2022 по справі 921/135/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/135/22

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Керівника Чортківської окружної прокуратури, 48500, м.Чортків Тернопільської області, вул.Горбачевського, 4 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м.Тернопіль, вул.Шашкевича, 3

до відповідача: Копичинецького міського комунального підприємства "Господар", 48260, Тернопільська обл., м.Копичинці, вул.Шевченка, 15

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050, 20 грн

За участі представників:

Позивача: Куліковська Л.Б. - прокурор; Мартинюк З.І. - представник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області

Відповідача: Кучмій М.Я. - адвокат

Встановив: Керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3 до Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050, 20 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/135/22 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 05 квітня 2022 року об 11 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України; заяви з процесуальних питань (при наявності); відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності).

31.03.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /вх.№2022 від 31.03.2022/, в якому Копичинецьке міське комунальне підприємство "Господар" позовну заяву за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в собі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства просить залишити без задоволення з огляду на те, що Чортківською окружною прокуратурою подано вищевказану позовну заяву без достатніх правових підстав та по спливу строку позовної давності для застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.04.2022 відкладено у справі 921/135/22 підготовче засідання на 26 квітня 2022 року; ухвалою суду від 26.04.2022 відкладено у справі 921/135/22 підготовче засідання на 13 травня 2022 року.

11.04.2022 року на адресу суду від Чортківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив № 814ВИХ-22 від 05.04.2022(вх..№ 2198 від 11.04.2022), згідно якого у керівника Чортківської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави останнього, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Щодо спливу строку позовної давності Чортківська окружна прокуратура вважає, що такий строк не сплив, оскільки, предметом спору є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сері охорони навколишнього природного середовища.

У діях Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, що виражається у засміченні та забрудненні земельної ділянки; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому, вина відповідача полягає у забрудненні та засміченні земельної ділянки, що підтверджується наявними у справі доказами.

15.04.2022 року на адресу суду від державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла відповідь на відзив № 1-1-21-849 від 11.04.2022 (вх.№ 2310 від 15.04.2022), згідно якого обставини, вжиття прокурором заходів представницького характеру по відшкодуванню завданої майнової шкоди викладені у позовній заяві є обґрунтованими та беззаперечними.

Аргументи відповідача, щодо посилання на ст.238 ГК України, за порушення законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, є хибним, оскільки під час проведення заходу державного нагляду (контролю), Інспекцією уповноважених осіб Копичинецького МПК «Господар» притягнуто до адміністративної відповідальної у вигляді штрафу за виявлені правопорушення. Також Інспекцією, в межах повноважень, до зазначеного суб`єкта господарювання в межах повноважень вживались заходи реагування щодо призупинення діяльності комунального підприємства до моменту усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 року у справі № 500/9810/21, позовні вимоги Інспекції задоволено, застосовано захід реагування до Копичинецького МКП «Господар» у вигляді тимчасової заборони (зупинення) господарської діяльності в частині експлуатації полігону твердих побутових відходів до моменту повного виконання припису №1/1-2-11-2227 від 03.06.2021року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2022 року відкладено підготовче засідання у справі № 921/135/22 на 13 травня 2022 року об 10год. 00хв.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/135/22 до судового розгляду по суті на 03 червня 2022 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.06.2022 відкладено розгляд справи № 921/135/22 по суті на 21 червня 2022 року .

21.06.2022 на електронну адресу суду від відповідача Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.06.2022 року відкладено розгляд справи № 921/135/22 по суті на 05 липня 2022 року.

05.07.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 05.07.2022 (вх.№ 4288 від 05.07.2022) про відкладення слухання справи на іншу дату.

В судовому засіданні 05.07.2022 року оголошено перерву до 12.07.2022 року .

12.07.2022 року на адресу суду від представника КМ КП «Господар» надійшли письмові пояснення (вх.№ 4466 від 12.07.2022), в яких представник відповідача зазначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідач, вважає, що керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах саме організації в особі екологічної інспекції.

В судовому засіданні 12.07.2022 року оголошено перерву до 15.07.2022 року.

В судовому засіданні 15.07.2022 року прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, стягнути з Копичинецького міського комунального підприємства «Господар», в користь держави збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050,20грн.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вважає їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

15.07.2022 після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

Відповідно до рішення 24 сесії четвертого скликання Копичинецької міської ради від 23.12.2005 року Копичинецькому міському комунальному підприємству «Господар» надано в постійне користування земельні ділянки площею 4,12га.

Надалі рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Копичинецької міської ради № 667 від 20.08.2021 затверджено технічну документацію із землеустрою земельної ділянки площею 4,3014 га, що розташована в межах населеного пункту м.Копичинці Чортківського району для розміщення та експлуатації, основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 6121610400:02:002:1473.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.09.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6121610400:02:002:1473 за Копичинецькою міською радою, а 13.12.2021 внесено відомості про реєстрацію права постійного користування на зазначену земельну ділянку за Копичинецьким МКП «Господар».

Рішенням виконавчого комітету Копичинецької міської ради № 24 від 06.05.2020 затверджено протокол засідання конкурсної комісії щодо визначення виконавця послуг із поводження з твердими побутовими відходами на території Копичинецької ОТГ та визначено МКП «Господар» виконавцем послуг із поводження з твердими побутовими відходами.

Між Копичинецькою міською радою та Копичинецьким міським комунальним підприємством «Господар» 06.05.2020 укладено договір №1 на надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Копичинецької ОТГ. Відповідно до абзацу 2 п.2.4 Розділу ІІ виконавець (МКП «Господар») зобов`язується надати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил.

В абзаці 5 п.2.4 Розділу ІІ даного договору зазначено, що виконавець зобов`язується перевозити побутові відходи на міський полігон твердих побутових відходів у м. Копичинці.

Проведеною плановою перевіркою Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» з 25.05.2021 по 31.05.2021, згідно направлення № 196 від 21.05.2021, виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, щодо видалення відходів, а також псування (засміченням та забрудненням) земель побутовими відходами на земельній ділянці площею 11770кв.м., що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555, за адресою м.Копичинці Чортківського району (на час перевірки кадастровий номер земельної ділянки відсутній).

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Гусятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 19-0.24-59/104-21 від 08.06.2021 земельній ділянці (на якій розташований полігон) кадастровий номер не присвоювався. Суміжний кадастровий номер земельної ділянки 6121689600:01:001:0555.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області 31.05.2021 складено Акт №8/040, який надісланий поштою директору Копичинецького МКП «Господар» Дереню І.К., оскільки останній відмовився його підписувати. Зокрема, в акті зафіксовано наступні порушення: п.4 - відсутні речові права на земельну ділянку, на якій розміщено ТПВ (земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555); п.6 - забезпечується захист земель від забруднення засмічення, а саме: допущено захоронення твердих побутових відходів на рельєфі земельної ділянки, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555; п.7 - не вживаються заходи щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу; п.12 - допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, а саме захоронення (видалення) відходів здійснюється на земельну ділянку, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером6121689600:01:001:0555; п. 15 - відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; п.24 - допускається захоронення не перероблених побутових відходів ; п.26 - допускається змішування відходів тощо.

Акт № 8/040 від 31.05.2021 року не визнано недійсним та в установленому порядку не скасовано, а відтак даний акт слугує належним доказом порушення Копичинецьким МКП «Господар» вимог природоохоронного законодавства.

За результатами виявлених порушень посадовою особою Державної екологічної інспекції в Тернопільській області 25.05.2021 складено: протокол № 005441 про адміністративне правопорушення за порушення п. «ж» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»; протокол № 005442 про адміністративне правопорушення за порушення п. «і» ч.1 ст.32 Закону України «Про відходи»; протокол №005443 про адміністративне правопорушення за порушення п. «в`ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»; протокол №005430 про адміністративне правопорушення за порушення ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; протокол №005429 про адміністративне правопорушення за порушення ч.3 ст.46 Закону України «Про охорону земель»; протокол № 005444 про адміністративне правопорушення за порушення п. «ж», «д», «з», «и», «е» ст..17 Закону України «про відходи, ч.1,3,6,7 ст. 33 Закону України «Про відходи».

Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю 25.05.2021 року відібрано проби грунту у місці видалення відходів, про що відповідно складено Акт № 18-05-21. Вказаний Акт без будь-яких доповнень та зауважень підписано начальником Копичинецького МКП «Господар» Дерень І.К.

Постановою № 35 від 11.06.2021 про накладення адміністративного стягнення директора Копичинецького МКП «Господар» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.78,82-4,82-8,52,82 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення директором не оскаржувалася, а накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень сплачено 17.06.2021.

Позивачем зазначено, що також на адресу Копичинецького МКП «Господар» поштою направлено обов`язковий до виконання припис № 1/1-2-11-2227 від 03.06.2021, виданий за результатами планової перевірки.

Державним інспектором Державної екологічної інспекції в Тернопільській області 02.07.2021 року проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким міським комунальним підприємством «Господар» внаслідок (псування) засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 м.Копичинці, Чортківського району Тернопільської області в сумі 1 025 255,85грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок збитків здійснено на підставі Методики визначення розмірів школи, зумовлених забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171.

Відповідно до п.5.4 Методики розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: Ршз=А*Б*Гоз*Пдз*Кзз*Кег, де Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку , що при засміченні земельної ділянки відходами дорівнює 15, а небезпечними відходами - 300; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кВ.м.; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кВ.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення відходами, який визначається за додатком 5; Кег - коефіцієнт еколого - господарського значення земель визначається за додатком 2.

Таким чином, розмір завданої шкоди становить: Ршз = А (0,5 стала величина) * Б (15 коефіцієнт для відходів) * Гоз (2,9035 - значення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь - рілля відповідно до загально національної нормативно грошової оцінки земель по Тернопільській області)*Пдз (площа землі - 11770м.кв.)*Кзз(4-при засміченні понад 100куб.м.)*Кег(1-коефіцієнт для земель с/г призначення) = 1 025 225,85грн.

Державним інспектором Державної екологічної інспекції України в Тернопільській області 02.07.2021 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким міським комунальним підприємством «Господар» внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердити побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 м.Копичинці, Чортківського району Тернопільської області в сумі 106 794,35грн.

Відповідно до п.4.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається формулою: Рш.заг=Ршмакс+0,5*(Рш1+Рш2+…Ршn), де Рш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн; Рш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн; Рш1, Рш2та Рш - розрахункові розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Відтак, виявлено підвищення гранично допустимих концентраційних показників забруднення землі, а саме: нітратами, сульфатами та фосфором.

Факт забруднення та засмічення земельної ділянки Копичинецьким міським комунальним підприємством «Господар» підтверджено відповідними документами, складеними посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області як уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким міським комунальним підприємством "Господар" внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами нітратами (коефіцієнт 90,7 згідно протоколу вимірювань, при допустимій 11,85) розмір шкоди становить 42 717,74грн.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким міським комунальним підприємством «Господар» внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами фосфором (крефіцієнт 41 згідно протоколу вимірювань, при допустимій 18) розмір шкоди становить 42 717,74грн

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному Копичиненцьким міським комунальним підприємством «Господар» внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами сульфатами (коефіцієнт 242,25 згідно протоколу вимірювань, при допустимій 136,3) розмір шкоди становить 42 717,74грн.

Таким чином, розмір збитків внаслідок забруднення становить: Рш.заг.= 42717,74+05(42717,74грн+42717,74грн.+47717,74грн)= 103 794,35грн.

Загальна сума збитків становить 1 132 050,20грн.

Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 07.07.2021 року надіслано Копичинецькому міському комунальному підприємству "Господар" претензії про необхідність сплати збитків завданих навколишньому середовищу, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення.

Однак шкода заподіяна відповідачем навколишньому природному середовищу добровільно не відшкодована, що слугувало підставою даного позову.

Як зазначив, прокурор, згідно отриманої інформації № 1-1-05-3654 від 20.09.2021 та 1-1-05-380 від 03.02.2022 Державна екологічна інспекція в Тернопільській області до суду із позовною заявою про стягнення з Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» збитків завданих порушенням природоохоронного законодавства не зверталася. При цьому Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області зазначено, що інспекція обмежена в фінансуванні коштів для сплати судового збору, тому немає змоги звернутися до суду з позовними заявами.

Прокурор звертається до суду за захистом інтересів держави Україна, а не конкретного органу державної влади, яким є позивач, котрий своїми листами № 1-1-05-3654 від 20.09.2021 та № 1-1-05-380 від 03.02.2022 фактично визнав неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави через недостатність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до п.6.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача у справі про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду позивачем з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові верховного суду у складі колегії касаційного господарського суду від 26.02.2019 року у справі № 905/803/18.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6. постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив про необхідність врахування нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того , у постановах від 26.02.2019 року у справі № 905/803/18 та від 13.02.2019 у справі № 914/225/18 Верховний Суд погодився з доводами прокурора та наданим ним листом як доказом бездіяльності органу державної влади, в якому вказаний орган вказав причиною неможливості самостійного належного захисту майнових інтересів держави недостатність коштів для сплати судового збору, визнавши таким чином цей лист достатнім доказом нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

Відтак, Державна екологічна інспекція в Тернопільській області будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах не звернулася до суду із відповідною позовною заявою, хоч і має на це відповідні повноваження.

Враховуючи вищевикладене, не здійснення відповідним органом повноважень щодо захисту вказаних інтересів держави, їх бездіяльність, є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.. 23 Закону України « Про прокуратуру».

На момент пред`явлення позовної заяви до суду, шкода, спричинена відповідачем не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища.

Органом, який уповноважено здійснювати охорону навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекція України.

Аналізуючи надані по справі докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

У даній справі керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із позовними вимогами до Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» про стягнення 1 132 050,20 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки Державна екологічна інспекції у Тернопільській області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Згідно з ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України; не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-XII від 25.06.1991, з наступними змінами, надалі Закон № 1264-XII)).

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

За визначенням наданим у ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини(ст. 33 Закону України "Про відходи").

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України "Про відходи" передбачено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил.

Згідно з ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів застосовується Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, з наступними змінами (надалі - Методика).

Згідно з п. 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Р. 5 Методики, в редакції на час виявлення порушення, передбачено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою: Ршз = А x Б x ГозПдзКззКнв Кег, , де: РШз -розмір шкоди від забруднення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100; ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м; Пдз - площа засміченої земельної ділянки кв.м; Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6; Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення , надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно із ст.ст. 68, 69 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що факт засмічення земельної ділянки побутовими відходами є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що порушення вимог природоохоронного законодавства (засмічення земельної ділянки площею 11 770 кв.м. за твердими побутовими відходами, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555, за адресою м. Копичинці, Чортківський район, Тернопільська область, зафіксовані позивачем в Акті від 31.05.2021, примірник якого надіслано на пошту директору Копичинецького МКП «Господар» Дереню І.К., оскільки керівник підприємства відмовився його підписувати.

З наданих позивачем протоколів № 005441 про адміністративне правопорушення за порушення п. «ж» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»; № 005442 про адміністративне правопорушення за порушення п. «і» ч.1 ст.32 Закону України «Про відходи»; протокол №005443 про адміністративне правопорушення за порушення п. «в`ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи»; №005430 про адміністративне правопорушення за порушення ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; №005429 про адміністративне правопорушення за порушення ч.3 ст.46 Закону України «Про охорону земель»; протокол № 005444 про адміністративне правопорушення за порушення п. «ж», «д», «з», «и», «е» ст..17 Закону України «про відходи, ч.1,3,6,7 ст. 33 Закону України «Про відходи» вбачається, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області визначено особу, винну у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 52, 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - керівник Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» Дерень І.К.

Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної 31.05.2021 інспекційної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять.

Розмір завданих збитків позивачем розраховано відповідно до вимог Методики та в межах визначеного нею строку.

Відповідачем не оскаржено в порядку адміністративного судочинства і дії позивача щодо проведеної 31.05.2024 перевірки, зокрема щодо складених Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Акту обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанови про адміністративне правопорушення.

Накладений на Дереня І.К. (керівника Копичинецького міського комунального підприємства "Господар"), згідно з постановою від11.06.2021 штраф в розмірі 850 грн за засмічення вказаної вище земельної ділянки сплачений 17.06.2021 року в добровільному порядку.

Враховуючи усе наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась несанкціонованому засміченні земельної ділянки; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Що ж до пропуску строків позовної давності слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону (постанова ВП ВС від 22.05.2018 по справі № 369/6892/15-ц; постанова ВП ВС від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16; постанова ВП ВС від 14.11.2018 по справі № 183/1617/16).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (постанова ВП ВС від 19.11.2019 по справі № 911/3680/17; постанова ВП ВС від 26.11.2019 по справі № 914/3224/16; постанова ВП ВС від 21.08.2019 по справі № 911/3681/17).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами та доповненнями) на всій території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р., №392 від 20 травня 2020р. та №641 від 20 липня 2020р., до 31 березня 2022 року, до 31 травня 2022 року та до 31 серпня 2022 року.

Отже, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. продовжено відповідними постановами уряду до 31.08.2022 року включно.

Вказані обставини є загальновідомим фактом та на підставі приписів ч.3 ст.75 ГПК України не потребують доказуванню.

Таким чином, враховуючи п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким строки, зокрема визначені ст.258 ЦК України продовжуються на строк дії карантину, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення з вимогами про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, отже підстави для застосування інституту позовної давності до вимог позивача відсутні.

Враховуючи наведене вище, витрати по сплаті судового збору в сумі 16 980 грн 75 коп., відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 191, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Копичинецького міського комунального підприємства "Господар", 48260, Тернопільська обл., м.Копичинці, вул..Шевченка, 15, ідентифікаційний код 33486925 в користь держави збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050,20 грн на р/р UA598999980333159331000019739, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначействі України (ЕАП), з яких 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Копичинецької міської ТГ, 20% в дохід спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської обласної ради.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Копичинецького міського комунального підприємства "Господар", 48260, Тернопільська обл., м.Копичинці, вул..Шевченка, 15, ідентифікаційний код 33486925 на користь Тернопільської обласної прокуратури, ідентифікаційний код 02910098, р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172 - 16 980,75 грн в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.08.2022.

Суддя А.М. Сидорук