Постанова

від 08.11.2022 по справі 921/135/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. Справа №921/135/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

за участю представників учасників процесу:

прокурор Бобик С.Ю.-представник

від позивача Мартинюк З.І.- представник

від відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" б/н від 30.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2186/22 від 05.09.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2022 (повний текст складено 11.08.2022)

у справі №921/135/22

за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури, м.Чортків Тернопільської області, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль,

до відповідача Копичинецького міського комунального підприємства "Господар", Тернопільська область, м.Копичинці,

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050, 20 грн

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Копичинецького міського комунального підприємства Господар про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050, 20 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що факт забруднення та засмічення земельної ділянки Копичинецьким МКП Господар підтверджено відповідними документами, складеними посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області як уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Однак шкода, заподіяна відповідачем навколишньому природному середовищу, добровільно не відшкодована, що слугувало підставою даного позову.

Прокурор звертається до суду за захистом інтересів держави Україна, а не конкретного органу державної влади, яким є позивач, котрий своїми листами № 1-1-05-3654 від 20.09.2021 та № 1-1-05-380 від 03.02.2022 фактично визнав неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави через недостатність коштів для сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2022 у справі №921/135/22 позов задоволено. Стягнуто з Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" в користь держави збитки, заподіяні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050,20 грн на р/р UA598999980333159331000019739, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977599 в Казначействі України (ЕАП), з яких 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 50% в дохід спеціального фонду місцевого бюджету Копичинецької міської ТГ, 20% в дохід спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської обласної ради. Стягнуто з Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" на користь Тернопільської обласної прокуратури - 16 980,75 грн в повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що в даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у несанкціонованому засміченні земельної ділянки; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди; вина полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу.

Копичинецьким міським комунальним підприємством "Господар" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2022 у справі №921/135/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що бездіяльність посадових осіб Державної екологічної інспекції у Тернопільській області містять ознаки злочинної недбалості, оскільки фактів подання позовної заяви Інспекцією до суду та МКП «Господар» не надано, суд першої інстанції не врахував той факт, що Чортківською окружною прокуратурою подано позовну заяву до МКП «Господар» без достатніх правових підстав.

Також, скаржник вважає, що Чортківська окружна прокуратура подала позовну заяву до суду 22.02.2022, тобто зі спливом строку застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, про що судом першої інстанції не надано правової оцінки у оскаржуваному рішенні.

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що однією із підстав не звернення з позовною заявою є те, що Інспекція, як державна установа, що наділена контрольно - наглядовими функціями, не звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а кошти на його сплату згідно видатків по розпису бюджетних асигнувань є обмеженими, виділяються помісячними надходженнями із запізненням. Як зазначає виписка із системи дестанційного обслуговування клієнтів ДКС України за 05.03.2021року (КЕКВ 2800) - залишок коштів для сплати судового збору складає 928,67грн, що є недостатньо для сплати судового збору за подання до суду позовної заяви. У зв`язку і наведкним, виходячи із суми заподіяних збитків, резонансу та значення справи, 04.03.2021 Інспекцією на адресу Теребовлянської місцевої прокуратури надіслано звернення щодо можливого розгляду питання вжиття заходів представницького характеру у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Чортківська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи відповідача, наведені у апеляційній скарзі, є безпідставними та необгрунтованими.

Прокурор зазначає, що знаючи про факти порушення з боку Копичинецького МКП «Господар» інтересів держави, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області в судовому порядку не вжито заходів щодо стягнення збитків, допущених внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Така бездіяльність контролюючого органу порушує інтереси держави, адже з моменту перевірки завдана навколишньому природному середовищу шкода залишається не відшкодованою. У керівника Чортківської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави останньою, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Таким чином твердження відповідача про те, що прокурором не підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області є необгрунтованим та не може братися судом до уваги.

Також, прокурор зазначає, що предметом спору є стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. У діях Копичинецького міського комунального підприємства «Господар» наявні усі елемент складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, що виражається у засміченні та забрудненні земельної ділянки; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому вина відповідача полягає у забруднені та засмічені земельної ділянки, що підтверджує гься наявними у справі доказами.

Прокурор зазначає, що у даномі випадку для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 Цивільного кодексу України. Таким чином, строк позовної давності не сплив.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 25 471,13 грн та належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу та Керівнику Чортківської окружної прокуратури протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2022 у справі №921/135/22, призначено розгляд справи №921/135/22 на 08.11.2022.

Прокурор та позивач в судовому засіданні виклали заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Скаржник в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та оскільки неявка скаржника не перешкоджає розгляду справи, участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги без участі представника скаржника.

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.

Обставини справи

Відповідно до рішення 24 сесії четвертого скликання Копичинецької міської ради від 23.12.2005 Копичинецькому міському комунальному підприємству (МКП) Господар надано в постійне користування земельні ділянки площею 4,12га.

Надалі рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Копичинецької міської ради № 667 від 20.08.2021 затверджено технічну документацію із землеустрою земельної ділянки площею 4,3014 га, що розташована в межах населеного пункту м.Копичинці Чортківського району для розміщення та експлуатаці основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 6121610400:02:002:1473.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14.09.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6121610400:02:002:1473 за Копичинецькою міською радою, а 13.12.2021 внесено відомості про реєстрацію права постійного користування на зазначену земельну ділянку за Копичинецьким МКП Господар.

Рішенням виконавчого комітету Копичинецької міської ради № 24 від 06.05.2020 затверджено протокол засідання конкурсної комісії щодо визначення виконавця послуг із поводження з твердими побутовими відходами на території Копичинецької ОТГ та визначено МКП Господар виконавцем послуг із поводження з твердими побутовими відходами.

Між Копичинецькою міською радою та Копичинецьким МКП Господар 06.05.2020 укладено договір №1 на надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів на території Копичинецької ОТГ.

Відповідно до абзацу 2 п.2.4 Розділу ІІ виконавець (МКП Господар) зобов`язується надати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог законодавства про відходи, санітарних норм і правил.

В абзаці 5 п.2.4 Розділу ІІ даного договору зазначено, що виконавець зобов`язується перевозити побутові відходи на міський полігон твердих побутових відходів у м. Копичинці.

Проведеною плановою перевіркою Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області Копичинецького МКП Господар з 25.05.2021 по 31.05.2021, згідно направлення № 196 від 21.05.2021, виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства щодо видалення відходів, а також псування (засміченням та забрудненням) земель побутовими відходами на земельній ділянці площею 11 770кв.м, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 за адресою м.Копичинці Чортківського району (на час перевірки кадастровий номер земельної ділянки відсутній).

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Гусятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 19-0.24-59/104-21 від 08.06.2021 земельній ділянці (на якій розташований полігон) кадастровий номер не присвоювався. Кадастровий номер суміжної земельної ділянки 6121689600:01:001:0555.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції України у Тернопільській області 31.05.2021 складено Акт №8/040, який надісланий поштою директору Копичинецького МКП Господар Дереню І.К., оскільки останній відмовився його підписувати. Зокрема, в акті зафіксовано наступні порушення:

-п.4 відсутні речові права на земельну ділянку, на якій розміщено ТПВ (земельна ділянка, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555);

-п.6 не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення, а саме: допущено захоронення твердих побутових відходів на рельєфі земельної ділянки, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555;

-п.7 не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу;

-п.12 допускається зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, а саме захоронення (видалення) відходів здійснюється на земельну ділянку, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555;

-п. 15 відсутній дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; п.24 допускається захоронення не перероблених побутових відходів ; п.26 допускається змішування відходів тощо.

За результатами виявлених порушень посадовою особою Державної екологічної інспекції в Тернопільській області 25.05.2021 складено:

протокол № 005441 про адміністративне правопорушення за порушення п. ж ч.1 ст.17 Закону України Про відходи;

протокол № 005442 про адміністративне правопорушення за порушення п. і ч.1 ст.32 Закону України Про відходи;

протокол №005443 про адміністративне правопорушення за порушення п. вч.1 ст.17 Закону України Про відходи;

протокол №005430 про адміністративне правопорушення за порушення ч.5 ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря;

протокол №005429 про адміністративне правопорушення за порушення ч.3 ст.46 Закону України Про охорону земель;

протокол № 005444 про адміністративне правопорушення за порушення п. ж, д, з, и, е ст..17 Закону України про відходи, ч.1,3,6,7 ст. 33 Закону України Про відходи.

Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю 25.05.2021 відібрано проби грунту у місці видалення відходів, про що відповідно складено Акт № 18-05-21. Вказаний Акт без будь-яких доповнень та зауважень підписано начальником Копичинецького МКП Господар Дерень І.К.

Постановою № 35 від 11.06.2021 про накладення адміністративного стягнення директора Копичинецького МКП Господар притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.78,82-4,82-8,52,82 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення директором не оскаржувалася, а накладене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00грн сплачено 17.06.2021.

Позивачем зазначено, що також на адресу Копичинецького МКП Господар поштою направлено обов`язковий до виконання припис № 1/1-2-11-2227 від 03.06.2021, виданий за результатами планової перевірки.

Державним інспектором Державної екологічної інспекції в Тернопільській області 02.07.2021 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким МКП Господар внаслідок (псування) засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 м.Копичинці, Чортківського району Тернопільської області в сумі 1 025 255,85грн.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок збитків здійснено на підставі Методики визначення розмірів школи, зумовлених забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171.

Державним інспектором Державної екологічної інспекції України в Тернопільській області 02.07.2021 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким міським комунальним підприємством Господар внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами на земельній ділянці, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 м.Копичинці, Чортківського району Тернопільської області в сумі 106 794,35грн.

Факт забруднення та засмічення земельної ділянки Копичинецьким МКП Господар підтверджено відповідними документами, складеними посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області як уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу Копичинецьким МКП Господар внаслідок (псування) забруднення земельної ділянки твердими побутовими відходами, загальна сума таких становить 1 132 050,20грн.

Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 07.07.2021 надіслано Копичинецькому МКП "Господар" претензії про необхідність сплати збитків, завданих навколишньому середовищу, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення.

Однак шкода, заподіяна відповідачем навколишньому природному середовищу, добровільно не відшкодована.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Керівника Чортківської окружної прокуратури до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Копичинецького міського комунального підприємства Господар про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 1 132 050, 20 грн.

Щодо звернення до господарського суду Керівника Чортківської окружної прокуратури судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Як зазначив, прокурор, згідно отриманої інформації № 1-1-05-3654 від 20.09.2021 та 1-1-05-380 від 03.02.2022 Державна екологічна інспекція в Тернопільській області до суду із позовною заявою про стягнення з Копичинецького МКП Господар збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства, не зверталася. При цьому Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області зазначено, що інспекція обмежена в фінансуванні коштів для сплати судового збору, тому немає змоги звернутися до суду з позовними заявами (зазначене підтверджується інспекцією у відзиві на апелційну скаргу).

Прокурор звертається до суду за захистом інтересів держави Україна, а не конкретного органу державної влади, яким є позивач, котрий своїми листами № 1-1-05-3654 від 20.09.2021 та № 1-1-05-380 від 03.02.2022 фактично визнав неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави через недостатність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до п.6.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача у справі про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду позивачем з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові верховного суду у складі колегії касаційного господарського суду від 26.02.2019 року у справі № 905/803/18.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6. постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив про необхідність врахування нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відтак, Державна екологічна інспекція в Тернопільській області будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не звернулася до суду із відповідною позовною заявою, хоч і має на це відповідні повноваження.

Враховуючи вищевикладене, не здійснення відповідним органом повноважень щодо захисту вказаних інтересів держави, є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави відповідно до ст.. 23 Закону України Про прокуратуру.

На момент пред`явлення позовної заяви до суду шкода, спричинена відповідачем, не відшкодована, що в свою чергу негативно впливає на здійснення Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області політики, направленої на охорону навколишнього природного середовища.

З врахуванням наведеного, керівник Чортківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із позовними вимогами до Копичинецького МКП Господар про стягнення 1132 050,20 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, оскільки Державна екологічна інспекції у Тернопільській області не вживала заходів щодо стягнення вказаних збитків в судовому порядку.

Наведені вище обставини спростовують твердження скаржника щодо того, що Чортківською окружною прокуратурою подано позовну заяву до МКП «Господар» без достатніх правових підстав, оскільки у керівника Чортківської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в зв`язку з нездійсненням захисту інтересів держави останньою, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки побутовими відходами.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно з ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України; не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст.2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об`єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об`єктів поводження з відходами.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини.

Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов`язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; тверді відходи - залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням;

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов`язані, зокрема: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини(ст. 33 Закону України "Про відходи").

Частиною 1 ст. 35-1 Закону України "Про відходи" передбачено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм і правил.

Згідно з ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів застосовується Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, з наступними змінами.

Згідно з п. 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Пунктом 5 Методики, в редакції на час виявлення порушення, передбачено, що розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст.ст.68, 69 Закону України"Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт засмічення земельної ділянки побутовими відходами підтверджується матеріалами справи та є самостійною підставою для відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник не заперечив факту заподіяння збитків навколишньому природному середовищу Копичинецьким МКП Господар внаслідок засмічення земельної ділянки, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555 за адресою м.Копичинці Чортківського району (на час перевірки кадастровий номер земельної ділянки відсутній) твердими побутовими відходами, а отже не довів відсутності своєї вини.

У діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка полягає у здійсненні самовільних викидів забруднюючих речовин; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована позивачем; причинний зв"язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина виражена у здійсненні викидів за відсутності дозвільних документів.

За наведених обставин матеріалами справи доведено факт порушення скаржником вимог природоохоронного законодавства, щодо видалення відходів, а також псування (засміченням та забрудненням) земель побутовими відходами на земельній ділянці площею 11 770кв.м, що знаходиться поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 6121689600:01:001:0555, за адресою м.Копичинці Чортківського району (на час перевірки кадастровий номер земельної ділянки відсутній) .

Щодо посилання скаржника на те, що за своєю суттю відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства є адміністративно-господарськими санкціями, і тому, відповідно до ст. 250 ГК України можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, а Чортківська окружна прокуратура подала позовну заяву до суду 22.02.2022, тобто зі спливом строку застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, судова колегія зазначає таке.

Статтею 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно- господарські санкції.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції зазначені у вказаній статті.

Строк застосування таких (у відповідності до вимог ст. 250 ГК України) становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на викладене, відповідальність за порушення природоохоронного законодавства внаслідок (псування) засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами у вигляді відшкодування заподіяної шкоди має цивільний характер, отже, до спірних правовідносин глава 27 ГК України не затосовується.

Окрім того, під час проведення заходу державного нагляду (контролю), інспекцією уповноважених осіб Копичинецького МПК «Господар» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за виявлені правопорушення. Також інспекцією, в межах повноважень, до зазначеного суб`єкта господарювання вживалися заходи реагування, щодо призупинення діяльності комунального підприємства до моменту усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Зокрема, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.04.2022 у справі №500/9810/21 позовні вимоги Інспекції задоволено, застосовано захід реагування до Копичинецького МКП «Господар» у вигляді тимчасової заборони (зупинення) господарської діяльності в частині експлуатації полігону твердих побутових відходів до моменту повного виконання вимог припису №1/1-2-11-2227 від 03.06.2021.

Проте, застосування зазначених заходів не позбавляє скаржника обов`язку відшкодовування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шляхом недотриманням вимог природоохоронного законодавства, що призвело до засмічення та забруднення земельної ділянки.

Основною причиною виникнення спорів у цій категорії правовідносин стало заподіяння шкоди державі внаслідок недотримання підприємствами, установами й організаціями вимог екологічного законодавства при здійсненні господарської діяльності.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Цивільним кодексом України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ч.1 ст.260 ЦК України).

Згідно зі ст. 253, ч. 1 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з положеннями ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У даній справі спір виник щодо порушення відповідачем норм Закону України «Про відходи» та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Судом встановлено, що порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства зафіксовано в акті перевірки від 31.05.2021 №8/040.

Пунктом 12) Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин.

Останніми змінами до цієї Постанови (постанова КМУ від 15 грудня 2021 р. N 1336 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236») карантин продовжено до 31 грудня 2022 р.

Отже, суд не погоджується із доводами відповідача про сплив строку позовної давності за вимогами про стягнення збитків, оскільки він не завершився до часу впровадження карантину і на час звернення з позовом до суду не сплив.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду по правах людини від 27.05.1996 у справі Гудвін проти Сполученого Королівства зазначено, що суд визнає, що у певних сферах може бути важко формулювати закони з високою чіткістю, а певний рівень гнучкості навіть може бути бажаним, щоб дати національним судам змогу застосовувати право у світлі своєї оцінки того, які заходи необхідні за конкретних обставин кожної справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1,3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія звертає увагу на те, що судове рішення переглядається на момент його прийняття судом першої інстанції з врахуванням тих доказів, які були в матеріалах справи саме на момент прийняття рішення судом першої інстанції та фактичних обставин, які існували на момент його прийняття

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269,270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2022 у справі №921/135/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Копичинецького міського комунального підприємства "Господар" б/н від 30.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/2186/22 від 05.09.2022) без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2022.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин.А. В.