Постанова

від 01.08.2022 по справі 905/1252/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року м. Харків Справа №905/1252/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Стойки В.В.

учасники провадження у справі - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник» (вх.№4054Д від 31.12.2021) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2021 (м. Харків, суддя Аксьонова К.І., повний текст складено та підписано 29.11.2021) у справі №905/1252/21,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятувальник», с. Урзуф, Донецька обл,

до відповідача-1 Урзуфської сільської ради, с. Урзуф, Донецька обл,

до відповідача-2 Мангушської селищної ради, смт. Мангуш, Донецька обл,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Маріуполь, Донецька обл,

про звільнення від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2005, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», с. Урзуф, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Урзуфської сільської ради, с. Урзуф, Донецька область, Мангушської селищної ради, смт.Мангуш, Донецька область (з урахуванням заяви позивача про залучення співвідповідача) про звільнення від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2005.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неможливість використання орендованих за договором від 16.12.2005 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які знаходяться за адресою: с.Урзуф, вул. Набережна, на яких розташована база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_3», у зв`язку з тим, що за місцем розташування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_3» дислокується підрозділ «ІНФОРМАЦІЯ_1» Національної гвардії України. З огляду на вказані обставини позивач зазначає про наявність підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати в силу приписів ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2021 у справі №905/1252/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; судові витрати віднести за рахунок відповідачів.

В обґрунтування своєї позиції по справі посилається на те, що суд першої інстанції встановивши факт розміщення воєнізованого підрозділу на території об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, що орендується позивачем, суд не визнав зазначену обставину як належну підставу для задоволення вимоги про звільнення позивача як орендаря земельної ділянки від плати за землю. При цьому посилання суду на те, що позивач мав усвідомлювати та передбачати можливість настання відповідних наслідків є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи. Скаржник вказує, що закон у ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість звільнення наймача від плати за майно за умови настання відповідних обставин, а відповідна вимога про звільнення є способом визнання наймача на таке звільнення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1252/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

10.01.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли всі матеріали справи №905/1252/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Призначено справу №905/1252/21 до розгляду на 22.02.2022.

Від Мангушської селищної ради надійшов відзив (вх.№1028 від 21.01.2022), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2021 залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції по справі, зокрема, посилається на те, що умовами договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачено звільнення від сплати орендної плати за землю. Радою рішень щодо даного питання також не приймалось, а позивач з заявою про звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки не звертався.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2022, у зв`язку з відпусткою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи №905/1252/21 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

За змістом ч.14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України означена зміна складу суду зумовлює новий відлік визначеного ст.273 цього Кодексу процесуального строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 задоволено заяву представника позивача про участь його адвоката - Рутковської О.А. у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/1252/21, яке відбудеться 22.02.2022 об 11:30 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представників, зазначених у вказаній заяві.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 оголошено перерву у розгляді справи №905/1252/21 до 29.03.2022 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№2365 від 28.03.2022).

Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану. Всі призначені у приміщенні Східного апеляційного господарського суду судові засіданні були перенесені. Враховуючи приписи ст.3 Конституції України з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного вирішення питання щодо поданої апеляційної скарги та проведення призначеного судового засідання (яке фактично не відбулось).

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2022, у зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №905/1252/21 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя Гетьман Р.А,, суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №905/1252/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю учасників судового процесу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 призначено справу №905/1252/21 до розгляду на 02.08.2022 об 11:40 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.

Про судове засідання сторони повідомлялись шляхом надсилання копій ухвали від 20.07.2022 рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та згідно картки обліку вихідних документів №931 від 20.07.2022 шляхом направлення на електронні адреси, які учасниками провадження у справі були зазначені як контактні.

Від Мангушської селищної ради надійшло клопотання (вх.№4032ел.1996 від 27.07.2022), в якому просить дату розгляду даної справи перенести до закінчення воєнного стану в Україні.

Розглянувши надане клопотання, колегія суддів зазначає таке.

Підстави для відкладення розгляду справи або оголошення перерви у її розгляді визначені ст.ст.202, 216 та ч.11 ст.270 ГПК України. Серед визначених законодавцем підстав, така обставина як дія воєнного стану - відсутня. У зв`язку з чим з зазначених заявником підстав розгляд справи не може бути відкладений.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2005 між відповідачем-1, Урзуфською сільською радою, (орендодавець) та позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2», (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки; договір посвідчений приватним нотаріусом Першотравневого районного нотаріального округу Донецької області Ковальовою М.В. та зареєстрованого в реєстрі за №3276.

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для експлуатації існуючих будівель та споруд бази відпочинку та розміщення автостоянки, яка знаходиться у с. Урзуф по вулиці Набережній Першотравневого району Донецької області на території Урзуфської сільської ради; кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2; НОМЕР_3. Загальна площа земельних ділянок - 4,4467га (п.1.2 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих будівель та споруд бази відпочинку та розміщення автостоянки (п.4.1 договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що договір укладено на строк сорок дев`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата складає 6,2376 грн - 1 м.кв на рік. Розмір орендної плати в місяць становить 23113,95грн, що складає 277367,35 грн на рік (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2013).

За змістом п.3.2 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з п.5.2 договору передача земельної ділянки за домовленістю сторін здійснюється за актом прийому передачі, який підписується сторонами в день нотаріального посвідчення договору.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.01.2014, індексні номери: 15870455 та 15909612, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,3337га га, кадастровий номер: НОМЕР_2, та земельної ділянки площею 0,1130га, кадастровий номер: НОМЕР_3 для експлуатації існуючих будівель та споруд бази відпочинку та розміщення автостоянки.

Між орендодавцем та орендарем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди від 16.12.2005, відповідно до якого орендодавець, Урзуфська сільська рада передає, а орендар, ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» приймає земельну ділянку площею 4,4467га, що розташована у с.Урзуф по вул. Набережній Першотравневого району Донецької області; кадастрові номери: НОМЕР_2; НОМЕР_3.

Матеріали справи свідчать, що на орендованих позивачем за договором від 16.12.2005 земельних ділянках розташована база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка належить позивачу на праві власності на підставі рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 31.08.2009 у справі №2-649-09, що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25058802 від 18.01.2010.

Підставою для звернення до суду з позовом є те, що позивач позбавлений можливості використовувати орендовані земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які знаходяться за адресою: с.Урзуф, вул. Набережна, та на яких розташована база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_3», яка належить позивачу, у відповідності до умов договору оренди земельної ділянки від 16.12.2005 через обставини, за які він не відповідає, а саме у зв`язку з тим, що за місцем розташування бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_3» дислокується підрозділ «ІНФОРМАЦІЯ_1» Національної гвардії України. На думку позивача відповідне є підставою для звільнення позивача від сплати орендної плати відповідно до ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції прийняв рішення відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту - звільнення від орендної плати є неналежним, оскільки не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення, з тих підстав, що виконання рішення не призведе до фактичного та належного зменшення орендної плати за земельну ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України закріплено, що в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами першою та другою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони, та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі», зокрема, статтею 1 передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про оренду землі» договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно положень Податкового кодексу України, а саме ст. 288.1. - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до умов договору, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Орендна плата складає 6,2376 грн - 1 м.кв на рік. Розмір орендної плати в місяць становить 23113,95грн, що складає 277367,35 грн на рік (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2013).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим, згідно з положеннями частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди (частини перша та друга статті 286 Господарського кодексу України).

Для застосування положень частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача (орендаря) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв`язку з природними властивостями майна, що є об`єктом оренди тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №914/2264/17, №914/1248/18, №914/70/18, №910/7495/16, №914/782/18, №905/1472/17, №910/13158/20.

Посилаючись на положення частини другої статті 286 Господарського кодексу України та частин четвертої, шостої статті 762 Цивільного кодексу України, позивач просить звільнити від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2005, укладеного між Урзуфською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» за період з 01.06.2014 року до закінчення дії таких обставин, оскільки був позбавлений можливості використовувати за призначенням земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_2; НОМЕР_3, через розміщення на них сил та засобів підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_1» Національної гвардії України, починаючи з травня 2014 році до теперішнього часу.

Фактично вказані обставини відповідачами не заперечувались.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Положеннями частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ефективний засіб правого захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Визначений позивачем предмет позову в повній мірі має забезпечувати захист його порушеного права. При цьому метою правосуддя є забезпечення ефективного поновлення порушеного права.

Згідно із статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що позовні вимоги до відповідача, викладені в прохальній частині позовної заяви повинні бути зрозумілими, чіткими та конкретизованими. При цьому, предмет позову, що являє собою матеріально-правову вимогу позивача та характеризується певним змістом, повинен бути спрямований на захист порушеного права та охоронюваного інтересу позивача та містити конкретний виклад позовних вимог.

Під час звернення до суду із даним позовом позивачем заявлено вимогу про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2005, через обставини, за які позивач (орендар) не відповідає, а саме у зв`язку із надзвичайними, непередбачуваними, непереборними та такими, що не залежать від волі або дій позивача (орендаря) обставин за період з 01.06.2014 року до закінчення дії таких обставин.

Обраний позивачем спосіб захисту - звільнення від сплати орендної плати є неналежним, оскільки не може забезпечити реального та ефективного виконання судового рішення, з тих підстав, що виконання рішення не призведе до фактичного та належного зменшення орендної плати за земельну ділянку, а позивачем не викладено чіткого змісту позовних вимог відносно того, які саме має вчинити дії відповідач (відповідачі) щодо звільнення позивача від орендної плати.

При цьому, позивач звертаючись до суду з даним позовом мав сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права, були чіткими та зрозумілими, однак, заявлена позивачем вимога про звільнення його від сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки є такою, що не відповідає наведеним вище вимогам та ефективному способу захисту.

За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 - обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд вказує, що дійсно закон прямо передбачає можливість звільнення наймача від плати за майно. При цьому таке право не оскаржується і не обмежується, однак є певні обставини по реалізації такого права. Зокрема, позивачем не надано доказів звернення до Урзуфської сільської ради та/або Мангушської селищної ради з пропозиціями (заявами) про звільнення його від сплати орендної плати протягом певного часу (періоду неможливості користування орендованою земельною ділянкою).

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі було обрано неналежний спосіб захисту своїх прав про що вірно вказано місцевим господарським судом, який дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення, у зв`язку з чим підстав для задоволення скарги - колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.11.2021 у справі №905/1252/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10.08.2022.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян