ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/101/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання: Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Конкін В. В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1206514 від 23.01.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7743/10 від 19.04.2019 (в режимі відеоконференції)
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк бізнес груп" (м. Житомир)
про стягнення 70087,10 грн
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
ТОВ "Компанія "Транспеле" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Спарк бізнес груп" про стягнення 70087,10 грн, з яких 61495,85 грн боргу, 5489,15 грн пені, 985,62 грн 3% річних, 2116,38 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за надані послуги за договором про надання транспортно -експедиційних послуг № 167 ТП від 15.11.2018.
Ухвалою від 04.02.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 72).
Ухвалою від 30.03.2022 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі по 05.05.2022, призначив підготовче засідання на 05.05.2022 о 14:30 (а. с. 82).
12.04.2022 до суду від відповідача надійшов відзив від 06.04.2022, вих. №59 з клопотанням про закриття провадження в частині стягнення 61495,85 грн основного боргу, у зв`язку із його сплатою за платіжним дорученням №215 від 04.02.2022, а також із запереченнями щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних (а. с. 84 - 90).
27.04.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 27.04.2022, вих. №44/12, у якому визнає сплату 61495,85 грн основного боргу (а. с. 91, 92).
06.06.2022 до суду від відповідача надійшов лист від 31.05.2022, вих. №66 із власним розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій (а. с. 105-106).
Ухвалою від 08.06.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07.07.2022 о 11:00 (а. с. 113).
30.06.2022 до суду від позивача надійшла заява від 29.06.2022 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у прохальній частині якої заявлено клопотання про закриття провадження у справі №906/101/22 в частині стягнення основного боргу в розмірі 61495,85 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та стягнення з відповідача 5489,15 грн пені, 985,62 грн 3% річних, 2116,38 грн інфляційних втрат, а також судових витрат (а. с. 114 -116).
Ухвалою від 07.07.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 04.08.2022 р. о 15:00 (а. с. 126).
11.07.2022 до суду від позивача надійшла заява від 11.07.2022, вих. №53/12 про розподіл судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (а. с. 129), яку ухвалою від 11.07.2022 господарський суд призначив до розгляду в тому ж засіданні суду.
До суду від сторін надійшли такі документи:
- 28.07.2022 - від позивача - заява від 28.07.2022, вих. №62/12 щодо судових витрат з копіями рахунку на оплату від 26.07.2022, платіжними дорученнями №1817 від 27.07.2022 щодо перерахування позивачем адвокатському бюро 5625,00 грн та зарахування вказаних коштів банком (а. с. 133 -135);
- 03.08.2022 - від відповідача - клопотання від 03.08.2022, вих. №80 про розгляд справи за відсутності учасника справи з підстав, у ньому викладених (а. с. 136).
Ухвалою від 04.08.2022 господарським судом оголошувалась перерва у судовому засіданні до 12:00 05.08.2022 для надання можливості відповідачу прийняти участь у судових дебатах (а. с. 139).
Присутній в засіданні суду в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги та клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 61495,85 грн підтримав у повному обсязі.
Відповідач повноважного представника в засідання суду не направив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
15.11.2018 між ТОВ "Спарк Бізнес Груп" (експедитор/відповідач) та ТОВ "Компанія "Транспеле" (перевізник/позивач) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №167ТП (далі - договір) (а. с. 13 - 17), за умовами п. 1.1 якого в період дії даного договору на його умовах експедитор доручає заявками, а перевізник приймає і організовує за винагороду в інтересах експедитора замовлені ним міжнародні та міжміські перевезення вантажів автомобільним транспортом. Перевезення вантажів здійснюються відповідно до чинного законодавства України, умовами Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах [далі КДПВ] (зі змінами, внесеними Протоколом від 05.07.1978 року), Статутом автомобільного транспорту та положеннями даного Договору.
Відповідно до п. 2.1 договору загальні умови щодо перевезень вантажів обумовлюються в заявках (договорах-заявках на перевезення вантажів), які є невід`ємною частиною даного договору. При тлумаченні положень цього договору пріоритет має договір-заявка.
За умовами п. 3.1 договору експедитор зобов`язаний направити перевізнику до початку навантаження заявку за допомогою факсимільного або електронного зв`язку на перевезення вантажів із зазначенням: місця (адреси) завантаження, місця (адреси) розвантаження; дати і часу подачі автомобіля під завантаження; найменування та маси вантажу; особливих умов перевезення і т.д.
Експедитор зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за надані перевізником послуги з перевезення вантажів, згідно 6 розділу договору (п. 3.5 договору).
Перевізник здійснює доставку вантажу в узгоджені з експедитором терміни і передбачені в договорі-заявці (п. 4.5 договору).
За п. 4.8 договору обов`язок перевізника в термін не більше 10 календарних днів після вивантаження надати експедитору (рахунок, акт виконаних робіт, податкову накладну, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) з оригінальною печаткою вантажоодержувача в 2-ох примірниках і з оригінальною печаткою перевізника з обов`язковим зазначенням реєстраційного номера автомобіля).
у разі невиконання або неналежного виконання умов організації, перевезень і розрахунків за перевезення перевізник несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України, положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом КДПВ і цього договору п. 5.1 договору.
Відповідно до п. 6.1 договору орієнтовна вартість договору складається з суми вартості цін, тарифів та інших витрат пов`язаних з виконанням даного договору, але не більше ніж 300 000 гривень в місяць.
Ціна кожного окремого транспортного замовлення, вказуються сторонами в додатках до даного договору або в заявках, які є невід`ємною частиною даного договору, є договірними і визначаються виключно з конкретної ситуації на ринку транспортних послуг (п. 6.2 договору).
Згідно з п. 6.3 договору експедитор здійснює оплату протягом 15 банківських днів після надання Перевізником повного переліку документів згідно п. 4.8, 4.10 або протягом строків обумовлених в Договорі - заявці.
Відповідно до п. 6.4 договору експедитор проводить оплату фактично наданих транспортних послуг в національній валюті України шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок перевізника з коштів, що надходять від замовника за вирахуванням своєї комісійної винагороди, яка обкладається ПДВ, залишається на рахунку експедитора і є різницею між сумою, яка надійшла від замовника і сумою, яку експедитор оплачує перевізнику на його розрахунковий рахунок відповідно до умов, обумовлених у договорі-заявці
Згідно з п. 10.1, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і зберігає свою дію до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо одна зі сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, дія договору автоматично пролонгується на наступні 12 місяців без складання додаткової угоди до договору.
Відповідно п.10.7 договору вантаж вважається доставленим за наявності печатки інспектора митниці в CMR-накладній та CARNET-TIRi і печатки отримувача в CMR-накладній.
03.11.2020 між сторонами укладено договір-заявку на перевезення вантажу (крохмаль кукурудзяний сухий) за маршрутом Україна-Німеччина (далі договір -заявка), дата завантаження: 04.11.2020 0:00:00, дата вивантаження 13-16.11.2020 0:00:00, адреса вивантаження: Martin Oelrich GmbH Co. KG Saerbeckerstrasse 42 DE-49549 Ladbergen. Вартість перевезення і умови оплати: 1850 євро по курсу НБУ на день розвантаження, 20 банківських днів по оригіналам документів, оплата буде виконуватись тільки після виконання п. 16 договору і вимог до оформлення пакету документів по наданим послугам.
Відлік строків оплати буде відліковуватись від дати отримання ТОВ "Спарк Бізнес Груп» всіх правильно оформлених документів (а. с.18).
Пунктом 19 договору - заявки визначено вимоги до оформлення та надання пакету документів по наданим послугам перевізниками (експедиторами) для оплати відповідно до умов договору та договору-заявки.
У період 04.11.2020 по 17.11.2020 ТОВ "Компанія "Транспеле" виконано перевезення вантажу відповідно до CMR № 601005 від 04.11.2020 складом власних транспортних засобів реєстраційні номери д. н. з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (а. с.19).
12.03.2021 позивач направив на адресу ТОВ "Спарк Бізнес Груп" пакет документів для оплати: оригінал CMR 601005 від 04.11.2020, оригінал рахунку - фактури № 2415 від 17.11.2020, оригінал акту № 2727 від 17.11.2020; копію договору - заявки па перевезення вантажу від 03.11.2020, який отриманий відповідачем 23.03.2021 (а. с. 23, 24).
У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань згідно з договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 61495,85 грн боргу, 5489,15 грн пені, 985,62 грн 3% річних, 2116,38 грн інфляційних втрат, а також 2481,00 грн судового збору та 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи № 906/464/21.
ТОВ "Компанія "Транспеле" звернулось до Господарського суду Житомирської області з вимогою про стягнення з ТОВ "Спарк Бізнес Груп" 61495,85 грн боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №167ТП від 15.11.2018.
Натомість ТОВ "Спарк Бізнес Груп" звернулось із зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "Компанія "Транспеле" 36524,84 грн збитків за частково пошкоджений товар при перевезенні вантажу на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №167ТП від 15.11.2018.
15.09.2021 рішенням Господарського суду Житомирської області відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позову у справі №906/464/21 (а. с. 25 - 40).
Північно-Західний апеляційний господарський суд постановою від 21.12.2021 у справі №906/464/21 апеляційні скарги ТОВ "Спарк Бізнес Груп" в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ТОВ "Компанія "Транспеле" в частині відмови у задоволенні первісного позову на рішення господарського суду від 15.09.2021 у справі №906/464/21 залишив без задоволення; постановив рішення в частині розгляду первісного позову змінити, доповнивши його мотивувальну частину в редакції даної постанови; зміни мотивувальної частини рішення господарського суду полягають у висновку апеляційного суду щодо передчасного звернення ТОВ "Компанія "Транспеле" до господарського суду з даним позовом, оскільки строк оплати наданої позивачем ТОВ "Спарк Бізнес Груп" послуги з перевезення вантажу наступає 01.07.2021 (а. с. 41 - 59).
3. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував Господарський суд Житомирської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
За ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Отже, однією із підстав виникнення господарського зобов`язання є юридично значимі дії суб`єктів господарювання, наслідком вчинення яких є встановлення, зміна або припинення взаємних прав та обов`язків сторін.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
4. Щодо клопотання позивача про закриття провадження в частині позовних вимог.
У відзиві від 06.04.2022, вих. №59 відповідач заявив клопотання про закриття провадження в частині стягнення 61495,85 грн основного боргу, у зв`язку із його сплатою; до вказаної процесуальної заяви відповідач подав копії рахунку - фактури №2417 від 17.11.2020 та платіжного доручення №215 від 04.02.2022 (а. с. 84 - 90).
30.06.2022 до суду від позивача надійшла заява від 29.06.2022 про проведення засідання суду в режимі відеоконференції, у прохальній частині якої заявлено клопотання про закриття провадження у справі №906/101/22 в частині стягнення основного 61495,85 грн боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (а. с. 114-116).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Зважаючи на погашення відповідачем основного боргу за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №167ТП від 15.11.2018 у розмірі 61495,85 грн, суд дійшов висновку, що в цій частині відсутній предмет спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України. Таким чином, слід вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з ТОВ "Спарк Бізнес Груп" 5489,15 грн пені, 985,62 грн 3% річних, 2116,38 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 5489,15 грн пені з 02.07.2021 до 12.01.2022 згідно з детальним розрахунком, наведеним у позовній заяві (а. с. 5).
Відповідно до п. 5.11 договору у разі прострочення оплати з перевезення експедитор оплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР (зі змінами) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст.549 ЦК України).
Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд погоджується із розрахунком відповідача, що викладений у заяві від 31.05.2022 (а. с. 105, 106), оскільки строк нарахування штрафних санкцій повинен починатися із наступного дня після дня винесення Північно-Західним апеляційним господарським судом постанови від 21.12.2021 у справі №906/464/21, у якій остаточно визначено сума основного боргу.
За розрахунком суду, здійсненому у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", обґрунтованою є сума пені в розмірі 667,19 грн за період з 22.12.2021 по 12.01.2022.
У частині задоволення 4821,96 грн пені слід відмовити за безпідставністю нарахування.
6. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 985,62 грн 3% річних та 2116,38 грн інфляційних втрат
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.
Дослідивши порядок нарахування позивачем 3% річних, суд здійснив їх перерахунок за період з 22.12.2021 по 12.01.2022 за допомогою правового портала України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", відповідно до якого розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 111,20 грн.
У стягненні 3% річних у сумі 874,42 грн необхідно відмовити.
Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат здійсненого позивачем, суд бере до уваги, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.
Суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за період з 22.12.2021 по 12.01.2022 та встановив, що інфляційні нарахування на суму боргу не здійснюються у даний період, оскільки прострочення боргу тривало менше повного місяця.
З огляду на викладене, в частині заявленого розміру інфляційних втрат у сумі 2116,38 грн слід відмовити.
7. Висновок Господарського суду Житомирської області.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 778,39 грн, з яких 667,19 грн пені та 111,20 грн 3% річних. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 4821,96 грн пені, 874,42 грн 3% річних та 2116,38 грн інфляційних втрат слід відмовити за безпідставністю нарахування.
8. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
8.1. Стосовно судового збору.
За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим судом взято до уваги, що згідно з п. 9 ст.129 ГПК України якщо, серед іншого, спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
8.2. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
03.01.2022 між позивачем та Адвокатським бюро "Володимир Конкін" укладено договір про надання правової допомоги б/н (а. с. 60), відповідно до п. 2.1. сторони домовились про розмір гонорару у відповідності до акту приймання-передачі наданої правової допомоги.
У матеріалах справи є акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 23.01.2022 на загальну суму 7500,00 грн із детальний описом та переліком послуг, які надані адвокатом під час розгляду справи (а. с. 61).
У матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7743/10 від 19.04.2019 Конкіна В. В. та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1206514 від 23.01.2022 (а. с. 63, 124).
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від ТОВ "Спарк бізнес груп" до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України та враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд прийшов до висновку про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Закрити провадження у справі №906/101/22 в частині стягнення з відповідача 61495,85 грн основного боргу на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк бізнес груп" (10008, м. Житомир, вул. Житній Базар, 8, код ЄДРПОУ 42473439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Транспеле" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 13378964):
- 667,19 грн пені;
- 111,20 грн 3% річних;
- 2481,00 грн судового збору;
- 7500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Відмовити у стягненні 4821,96 грн пені.
5. Відмовити у стягненні 874,42 грн 3% річних.
6. Відмовити у стягненні 2116,38 грн інфляційних втрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.08.22
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу на електронну адресу: sparkbgroup@gmail.com
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105701811 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Лозинська І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні