Рішення

від 01.08.2022 по справі 917/1885/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2022 Справа № 917/1885/21

за позовною заявою Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», код ЄДРПОУ 43080257, 01021, Київ, вул. Шовковична, 10, оф. 28, Адреса для листування: 61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта», Код ЄДРПОУ 32038171, 37600, Полтавська обл., Миргородський р-н, місто Миргород, вул. Гоголя, буд. 64

про укладення договору

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явилися

Від відповідача: не з`явилися

Громадська спілка «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбіта» про визнання (вважати) з 10.04.2020 укладеним між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіта» Договору № 01-05/10/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах позивача.

Ухвалою від 13.12.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 11.01.22.

06.01.22 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

19.01.22 від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.01.22 відповідачем подані заява про подання доказів та клопотання про долучення доказів.

15.02.22 відповідачем подані заперечення по справі, до яких додані додаткові докази, зокрема: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 10.02.2022 № 115 "Про анулювання ліцензії провайдера програмної послуги ТОВ «ОРБІТА», м. Миргород Полтавської обл. (НР № 00340-п від 12.01.2016) (аналогова та цифрова)".

В підготовчому засіданні 15.02.22 представник відповідача заявив клопотання про залучення в матеріали справи вказаного доказу з огляду на те, що цей доказ був створений лише 10.02.22, а тому не міг бути поданий разом з відзивом.

Суд клопотання задовольнив.

Підготовчі засідання по справі неодноразово відкладалися.

У підготовчому засіданні, 21.06.2022р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.06.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1885/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05.07.2022.

Судові засідання неодноразово відкладалися.

Представником Громадської спілки «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» до Господарського суду Полтавської області подане клопотання про проведення судового засідання 02.08.22 о 10:00 по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 20.07.2022р. відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання 02.08.22 в режимі відеоконференції.

Представники сторін у судове засідання 02.08.22 не з`явились.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.08.22 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування позову позивач послався на наступні обставини:

- Відповідно до вимог ст.ст. 1, 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст.ст. 1, 12, 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» ГС «КАМП» має статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Зазначений факт підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019.

- Відповідно до вимог ст. 1, 23, 28, 42 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Відповідач є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення НР № 00302-п, що діє з 14.12.2010 по 14.12.2020 та НР № 00340-п, що діє з 12.01.2016 по 12.01.2026, та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

- 05.10.2021 року Позивач в порядку ст. 181 ГК України надіслав на адресу Відповідача цінний лист з пропозицією укласти Договір № 01-05/10/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення та два примірники проекту зазначеного договору, скріплених печаткою та підписом Генерального директора ГС «КАМП».

- Відповідач не здійснив жодних дій, направлених на укладення договору відповідно до загального порядку укладення договору, визначеному ст. 181 ГК України та ст. 53 ЦК України. ГС «КАМП» не отримала від Відповідача прийняття пропозиції (акцепту), а також не отримало іншого проекту договору чи протоколу розбіжностей.

Таким чином, як стверджує Позивач, Відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність без підписання договору з акредитованою організацією використовувати у своїй діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав, чим створює загрозу порушення прав інтелектуальної власності численної кількості правовласників, зокрема авторів, виконавців, виробників фонограм і відеограм.

При цьому, Позивач зауважує, що предметом позовної заяви є не виявлений факт порушення конкретних прав суб`єктів авторського права і / або суміжних прав, а наявність факту невиконання з боку Відповідача прямої вказівки ч. 3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання (вважати) з 10.04.2020 укладеним між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіта» Договору № 01-05/10/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах позивача.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступні обставини:

- ТОВ «ОРБІТА» є провайдером програмної послуги згідно рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 523 від 28.04.2021 року «Про заяву ТОВ «ОРБІТА», м. Миргород Полтавської обл., щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги» та має ліцензію НР 00898-п від 07.06.2021 р строком на 10 років: з 07.06.2021 р по 07.06.2031 р. У вищезазначеному рішенні вказана загальна кількість програм програмної послуги на території м. Миргород Полтавської області - 45, з них вітчизняних програм - 44.

До червня 2021 року до переліку програм програмної послуги ТОВ «ОРБІТА» входив єдиний невітчизняний канал - телеканал «Беларусь 24», який є міжнародним супутниковим телеканалом Республіки Білорусь та здійснював мовлення у відкритому вигляді на супутнику EUTELSAT HOTBIRD 13А. Відповідно до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №743 від 10.06.2021 р «Про внесення змін до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України» телеканал «Беларусь 24» було виключено з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України

ТОВ «ОРБІТА» отримав ліцензію ППП НР 00898-п 07.06.2021 року, тобто практично одночасно з виключенням телеканалу «Беларусь 24», тому, не дивлячись на те, що телеканал «Беларусь 24» був включений до переліку програм програмної послуги ТОВ «ОРБІТА» на етапі подання документів для отримання ліцензії провайдера програмної послуги, відповідач фактично не здійснював кабельну ретрансляцію цього іноземного каналу як такого, що виключений з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України.

- ТОВ «ОРБІТА» не здійснило жодних дій, направлених на укладення договору з КС «КАМП» відповідно до загального порядку укладення договору, визначеному ст. 181 ГК України та гл. 53 ЦК України, оскільки ТОВ «ОРБІТА» на дату звернення ГС «КАМП» з пропозицією укладення договору як було зазначено вище не здійснювало кабельну ретрансляцію передач (програм) організацій мовлення, початкова трансляція яких здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

- Строк дії ліцензії НР №00302-п, дія якої розповсюджувалася на територію м. Миргород, сплив 14.12.2020 р., тому ця ліцензія не була чинною станом на дату звернення позивача з пропозицією укласти договір №01-05/10/21.

Ліцензія НР №00340-п від 12.01.2016 року, дія якої розповсюджувалася на територію м. Лубни, не використовувалася ТОВ «ОРБІТА» для здійснення діяльності провайдера програмної послуги з початку 2020 року в зв`язку з переходом багатоканальної телекомунікаційної мережі на території м. Лубни у власність іншого суб`єкта господарювання та припиненням обслуговування цієї мережі оператором телекомунікацій ФОП Габідуллін В.Ф.

- Відповідач ТОВ «ОРБІТА» не здійснив волевиявлення на укладання з позивачем ГС «КАМП» спірного договору у редакції, запропонованій позивачем, зокрема, в п. 5.1. договору: застосування умов договору на правовідносини між сторонами з 10.04.2020 р. Разом з тим позивачем не доведено відповідними доказами існування будь-яких правовідносин з відповідачем з 10.04.2020 р, тобто з дати затвердження тарифів, до 08.10.2021 р - дати отримання відповідачем оферти позивача з пропозицією укласти спірний договір №01- 05/10/21, тому відсутні підстави застосовувати умови договору №01-05/10/21 до правовідносин між сторонами з 10.04.2020 р.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

У наданих сторонами відповіді на відзив та запереченнях на відповідь на відзив сторони навели додаткові доводи в обгрунтування вимог та заперечень.

При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне.

Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського і (або) суміжних прав в Україні, зокрема в сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

За визначенням наведеним в статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" колективне управління - діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюються в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом.

Обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організацій колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Обов`язкове колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно у таких сферах: 1) право слідування щодо творів образотворчого мистецтва; 2) репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); 3) відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; 4) кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється обов`язкове колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою обов`язкового колективного управління визначається одна акредитована організація.

Таким чином, незалежно від передання правовласниками в управління акредитованої організації, що здійснює діяльність у сфері обов`язкового колективного управління (зокрема в сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення), лише позивач має право здійснювати колективне управління в даній сфері.

Отже, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", яка є єдиною в Україні акредитованою організацією в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського і (або) суміжних прав (крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення) (згідно з чинним на час вирішення спору наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №14 від 10.09.2019) є належним позивачем у даній справі.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" провайдер програмної послуги - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж; програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах.

Відповідно до статті 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.

Суб`єкт господарювання, який перебуває під юрисдикцією України, має на меті здійснювати ретрансляцію програм та передач і отримав на це дозвіл від правовласника (виробника), який не підпадає під юрисдикцію держави - члена Європейського Союзу або держави, яка ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, має право здійснювати ретрансляцію програм та передач лише за умови відповідності їх змісту вимогам законодавства України, Європейської конвенції про транскордонне телебачення та у разі їх включення до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.

Максимальні обсяги ретрансляції та орієнтовний перелік (за жанрами) передбачених до ретрансляції програм та передач визначаються програмною концепцією мовлення згідно з вимогами цього Закону.

Провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" встановлено, що користувачі зобов`язані до початку використання в своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права" укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами в відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання його є обов`язком для суб`єкта господарювання в випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як вбачається, предметом даного позову є спонукання користувача до укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, з єдиною акредитованою організацією обов`язкового колективного управління в даній сфері.

Згідно із статтею 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звернувшись до відповідача з пропозицією укласти договір, по закінченню двадцятиденного строку з дня отримання відповідачем проекту договору, відповідь не отримав, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Суд зазначає, що Верховний Суд в своїй постанові №№910/17099/20 від11.11.2021 року зазначає, що з огляду на те, що укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організації мовлення для відповідача, як провайдера програмної послуги (користувача у розумінні Закону №2415-VIII) з позивачем як єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління у сфері кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, є обов`язковим у силу вимог чинного законодавства, обставинами, які підлягають обов`язковому доведенню позивачем у даному спорі та встановленню судами, є: 1) наявність/відсутність у ТОВ «ТРК Ефір» відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; 2) обставини щодо здійснення/нездійснення відповідачем кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і суміжних прав на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ОРБІТА» є провайдером програмної послуги згідно рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 523 від 28.04.2021 року «Про заяву ТОВ «ОРБІТА», м. Миргород Полтавської обл., щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги» та має ліцензію НР 00898-п від 07.06.2021 р строком на 10 років: з 07.06.2021 р по 07.06.2031 р. У вищезазначеному рішенні вказана загальна кількість програм програмної послуги на території м. Миргород Полтавської області - 45, з них вітчизняних програм - 44.

До червня 2021 року до переліку програм програмної послуги ТОВ «ОРБІТА» входив єдиний невітчизняний канал - телеканал «Беларусь 24», який є міжнародним супутниковим телеканалом Республіки Білорусь та здійснював мовлення у відкритому вигляді на супутнику EUTELSAT HOTBIRD 13А. Відповідно до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №743 від 10.06.2021 р «Про внесення змін до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України» телеканал «Беларусь 24» було виключено з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України

ТОВ «ОРБІТА» отримало ліцензію ППП НР 00898-п 07.06.2021 року, тобто практично одночасно з виключенням телеканалу «Беларусь 24», тому, не дивлячись на те, що телеканал «Беларусь 24» був включений до переліку програм програмної послуги ТОВ «ОРБІТА» на етапі подання документів для отримання ліцензії провайдера програмної послуги, відповідач фактично не здійснював кабельну ретрансляцію цього іноземного каналу як такого, що виключений з Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України.

ТОВ «ОРБІТА» на дату звернення ГС «КАМП» з пропозицією укладення договору як зазначено вище не здійснювало кабельну ретрансляцію передач (програм) організацій мовлення, початкова трансляція яких здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами:

-копія листа ТОВ «ОРБІТА» №38 від 05.04.2021 р про надання додаткових документів до заяви про видачу ліцензії ППП з додатками: загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції та інформація про програми, які провайдер програмної послуги має намір ретранслювати;

- копія рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 523 від 28.04.2021 року «Про заяву ТОВ «ОРБІТА», м. Миргород Полтавської обл., щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги»;

-копія ліцензії НР 00898-п від 07.06.2021 р з додатками;

- копія рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №743 від 10.06.2021 року «Про внесення змін до Переліку іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і законодавства України»;

-копія інформації з сайту АТ «Укрпошта» про отримання листа ГС «КАМП» №01 -05/10/21 від 05.10.2021 р, трекінг 0102121671635.

Щодо зазначеної в позовній заяві ліцензії НР №00302-п, строк дії з 14.12.2010 р по 14.12.2020 р, суд приймає до уваги твердження відповідача про те, що строк дії ліцензії НР №00302-п, дія якої розповсюджувалася на територію м. Миргород, сплив 14.12.2020 р, тому ця ліцензія не була чинною станом на дату звернення позивача з пропозицією укласти договір №01-05/10/21.

Ліцензія НР №00340-п від 12.01.2016 року, дія якої розповсюджувалася на територію м. Лубни, не використовувалася ТОВ «ОРБІТА» для здійснення діяльності провайдера програмної послуги з початку 2020 року в зв`язку з переходом багатоканальної телекомунікаційної мережі на території м. Лубни у власність іншого суб`єкта господарювання та припиненням обслуговування цієї мережі оператором телекомунікацій ФОП Габідуллін В.Ф.

При цьому, прийнято Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 10.02.2022 № 115 "Про анулювання ліцензії провайдера програмної послуги ТОВ «ОРБІТА», м. Миргород Полтавської обл. (НР № 00340-п від 12.01.2016) (аналогова та цифрова)".

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач фактично здійснює кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Позивачем не доведено наявність обставин, які б підтверджували заявлені позовні вимоги про укладення між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Орбіта» Договору № 01-05/10/21 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах позивача.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду позивачем не доведено наявності всіх умов, на яких наголошував Верховний Суд в постанові №№910/17099/20 від11.11.2021 року, необхідних для виникнення у відповідача обов`язку на укладення з позивачем договору, а саме здійснення відповідачем кабельної ретрансляції об`єктів авторського права і суміжних прав на території України.

За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа "Трофимчук проти України" §54 рішення від 28 жовтня 2010 року, справа "Серявін та інші проти України" § 58 рішення від 10 лютого 2010 року), отже інші доводи сторін судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.22 р.

Суддя Киричук О.А.