ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" серпня 2022 р. Справа №924/1231/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Плужне", Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Плужне
про стягнення 613408,33 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Представники сторін:
від позивача: Сліпчук О.П. згідно посвідчення
від відповідача: не з`явився
Рішення виноситься 03.08.2022р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Плужне" 613408,33 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
В обґрунтування позову посилається на те, що проведеним 25.02.2020р. Шепетівським MB УСБУ спільно із представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками Комунального підприємства "Плужне" обстеженням, встановлено факт незаконної рубки дерев різних порід в кількості 157 штук, в ході проведення санітарно-вибіркової рубки у лісовому масиві КП "Плужне" в кварталі 3 виділ 13 за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області. Вказані обставини, на думку позивача, підтверджується Актом обстеження місцевості від 25.02.2020р.
Як зазначає позивач, відповідно до Такс для "обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 проведено розрахунок шкоди, яка склала 613408,33 грн. Листом від 02.04.2020р. №1542/11 відповідачу пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну, навколишньому природному середовищу, однак претензія залишена без задоволення.
Відповідач у відзиві на позов від 21.01.2022р. проти позову заперечив, зазначив, що в Акті не зазначено про порушення норм будь-якого законодавства України та не вказано на факт незаконної рубки дерев. Окрім того, що в зазначеному Акті відсутній детальний опис виявленого порушення, також не вказано яким приладом здійснено заміри дерев. Не міститься в Акті інформації про винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б призвели до заподіяння шкоди. Рік дерев на яких відсутні клейма в Акті не містяться, не встановлено, чи дерева були на корені, чи зрізані. В листі адресованому на ім`я начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Віталію Гуменюку від 02.03.2020 року №7ЯЯП/256/137, який також став основою для розрахунку шкоди завданої навколишньому природному середовищу та надісланий після складання Акту, повідомляється про те, що управлінням СБУ у Хмельницькій області отримано інформацію щодо можливого нанесення збитків КП "ПЛУЖНЕ" внаслідок незаконної порубки дерев.
Відповідач зауважив, що не погоджується з Актом і Розрахунком, який не містить дати його складання. Більш того, простий підрахунок обстежених дерев показує, що вказана кількість 157 дерев для розрахунку шкоди (навіть якщо рахувати різницю між кількістю обстежених дерев 380 за мінусом пронумерованих 226 і тих де відсутні клейма 86, становить 154 дерева) не відповідає дійсності. Оскільки Акт не є рішенням органу владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Більш того в ньому не вказувалося на порушення КП "ПЛУЖНЕ" законодавства України, а тому не міг бути оскарженим відповідачем у судовому порядку.
Окремо відповідач зазначив, що не погоджується з Розрахунком розміру шкоди, оскільки не взято до уваги попередні рубки, не враховано, що на лісовій ділянці у спірному кварталі проведені розчистка квартальної просіки, лісовідновна оздоровча рубка та пройшов вітролом, тому розрахунок шкоди є недоведеним. Вважає представлені позивачем докази неналежними, оскільки шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового діаметра розмір шкоди збільшується на 105,00 грн. А також те, що при визначенні розміру враховується ознака, оскільки за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшується у 2 рази. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст.73 Господарського процесуального кодексу України. Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість дерев, їх ознаку та діаметр, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди (якби така шкода була завдана відповідачем навколишньому природному середовищу), як обов`язкової умови для настання відповідальності.
Позивач у відповіді на відзив від 31.01.2022р. зазначив, що під час проведення огляду території державним інспектором та представником Управління СБУ у Хмельницькій області було залучено директора КП "Плужне" Борща П.І. та лісника КП "Плужне" Богуша В.А. відмітка про участь яких наявна в акті обстеження місцевості. Позивач зауважив, що директору КП "Плужне" фактично зазначались місця незаконного видалення дерев з чим він безперечно погоджувався. Крім того, про безперечне погодження незаконної рубки свідчить відмітка в акті обстеження місцевості про участь та відсутність у самому акті зауважень чи інших претензій до огляду території та порушень норм екологічного і природоохоронного законодавства. За результатами виявлених порушень Інспекцією складено розрахунок шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в наслідок незаконного зрізання дерев під час санітарно-вибіркової рубки в кварталі 3 виділі 13 лісового масиву КП "Плужне" та в порядку досудового врегулювання спору відповідно до статті 222 Господарського кодексу України 02.04.2020р. за №1542/11 направлено претензію. Відповідачем зазначено, що у складеному Інспекцією розрахунку відсутня дата його складання, з приводу цього позивач повідомив, що згідно Такс зазначення дати складання розрахунку не вимагається. Зазначений розрахунок було складено 23.03.2020р. та разом із супровідним листом 1365/05 від 23.03.2020р. направлено до УСБУ у Хмельницькій області. Разом з тим, направленою претензією чітко зазначено на виявлені порушення із посиланням на норми права. Відповіді на претензію Інспекцією не отримано.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в судове засідання свого представника не направляв.
Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (29000, м. Хмельницький, вул. Соборна, 71) та отримувались представником відповідача, про що свідчать повідомлення про вручення 05.01.2022р., 04.02.2022р., 15.03.2022р., 13.04.2022р., 18.05.2022р. 29.06.2022р., 15.07.2022р.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
У листі Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 10.02.2020р., адресованого Начальнику Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, зазначається про отримання Управлінням в ході виконання завдань щодо захисту економічного потенціалу держави інформації про загрозу нанесення збитків інтересам держави внаслідок незаконної порубки лісу. Зазначено, що працівники комунального підприємства "Плужне" під час рубок проведених у період з 01.07.2019р. по 30.01.2020р. умисно з метою отримання неправомірної вигоди виходили за межі відводів. Управління СБУ просило вжити заходи реагування представницького характеру направлені на припинення шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання різних порід дерев в лісовому масиві КП "Плужне".
У відповідь на лист Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області надала відповідь від 13.02.2020р., у якій зазначається, що участь у проведені огляду місця вирубки лісових насаджень на території Комунального підприємства "Плужне" буде приймати Головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Нагорний Денис Васильович.
У листі Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 02.03.2020р., адресованого Начальнику Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, зазначається, що Управлінням СБ України у Хмельницькій області отримано інформацію щодо можливого нанесення збитків комунальним підприємством "Плужне" (код ЄДРПОУ 31672647) внаслідок незаконної порубки дерев. Управління просило провести розрахунок шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання різних порід дерев під час санітарно-вибіркової рубки в 3 кварталі 13 виділі лісового масиву КП "Плужне", яке знаходиться за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області.
Відповідно до наданої позивачем копії акту обстеження місцевості від 25.02.2020р., проведеного Шепетівським MB УСБУ з представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками Комунального підприємства "Плужне" (лісник та директор), проведено обстеження місцевості на землях лісового фонду комунальної власності комунального підприємства "Плужне" (код 31672647), розташована за межами населеного пункту с. Плужне (Плужненська сільська рада ОТГ) Ізяславського району Хмельницької області, на якій знаходиться лісова ділянка (квартал 3 виділ 13), площею 5,6 га, санітарно-вибіркова рубка 2019 року. Під час обстеження здійснено контрольний перелік дерев на даній ділянці та встановлено наступне: сосна, діаметри: 34, 20, 20, 22, 24, 22, 40, 20, 30, 38, 18, 30, 18, 20, 44, 26, 22, 32, 22, 28, 20, 34, 30, 20, 22, 22, 20, 18, 20, 22, 28, 26, 28, 28, 30, 32, 34, 20, 22, 36, 32, 28, 30, 38, 26, 24, 24, 30, 28, 44, 28, 30, 24, 22, 22, 24, 34, 40, 30, 34, 24,-20, 34, 26, 40, 38, 24, 38, 28, 36, 26, 26, 24, 30, 28, 26, 24, 34, 26, 24, 34, 28, 30, 28, 40, 34, 28, 30, 28, 22, 32, 20, 36, 30, 22, 30, 22, 24, 34, 24, 32, 30, 36, 22, 34, 24, 38, 40, 22, 30, 26, 34, 34, 38, 38, 48, 36, 32, 24, 30, 22, 30, 30, 20, 30, 28, 18, 26, 30, 20, 30, 30, 32, 30, 26, 24, 34, 20, 26, 32, 24, 28, 22, 28, 32, 26, 30, 32, 28, 28, 42, 28, 32, 32, 20, 24, 28, 24, 24, 28, 26, 26, 22, 20, 34, 26, 24, 30, 20, 20, 20, 28, 24, 24, 32, 26, 26, 38, 32, 42, 24, 36, 32, 28, 28, 22, 24, 28, 28, 34, 24, 30, 20, 50, 26, 34, 22, 22, 24, 28, 32, 36, 36, 32, 28, 26, 34, 26, 26, 22, 28, 24, 28, 28, 26, 22, 30, 26, 26, 22, 22, 34, 26, 32, 24, 26, 28, 30, 26, 26, 28, 30, 30, 28, 30, 20, 18, 18, 18, .24, 16, 16, 34, 20, 26, 16, 20, 20, 32, 30, 34, 32, 24, 30, 30, 22, 22, 20, 24, 24, 28, 22, 44, 20, 32, 40, 22, 42, 24, 36, 32, 16, 30, 28, 24, 28, 44, 40, 42, 28, 28, 30, 30, 24, 30, 30, 36, 26, 26, 24, 26, 34, 28, 32, 28, 22, 32, 28, 36, 26, 30, 40, 42, 28, 20, 36, 34, 44, 36, 48, 32, 46, 36, 40, 26, 18, 30, 40, 44, 34, 44, 36, 34, 38, 32, 30,48, 30, 48, 66 см (всього 345); черешня, діаметри: 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 16, 14 см (всього 17); клен, діаметри: 12, 14, 10, 18,20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (всього 12); граб, діаметри: 10, 12, 18, 12, 12 см (всього 5); дуб, діаметр: 16 см (всього 1). Згідно відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках кількість дерев взятих в рубку становить: сосна 226 дерев.
Також в акті в ході огляду встановлено, що на деяких деревах відсутні клейма, а саме: сосна, діаметри: 44, 28, 32, 20, 32, 28, 28, 40, 34, 28, 36, 30, 38, 34, 38, 48, 34, 28, 30, 50, 34, 28, 32, 30, 22, 44, 32, 40, 32, 28, 42, 48, 46, 30, 22, 36, 42, 34, 36, 28, 36, 32, 40, 44, 36, 38, 32, 48, 66 см (всього 51); черешня, діаметри: 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 14 см (всього 17); клен, діаметри: 12, 14, 10, 18,20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (всього 12); граб, діаметри: 10, 12, 18, 12, 12 см (всього 5); дуб, діаметр: 16 см (всього 1).
У акті зазначено, що перед початком огляду зазначеним вище особам роз`яснено їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться в процесі обстеження, робити зауваження, що підлягають занесенню до акту обстеження місцевості. Акт містить підписи представників Комунального підприємства "Плужне": лісника та директора.
Листом від 23.03.2020р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила розрахунок шкоди Управлінню Служби безпеки України у Хмельницькій області з зазначенням суми шкоди в розмірі 613408,33 грн.
Також листом від 02.04.2020р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила КП "Плужне" повідомлення, у якому зазначила, що проведеним 25.02.2020р. Шепетівським MB УСБУ спільно із представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками КП "Плужне" обстеженням, встановлено факт незаконної рубки дерев різних порід в кількості 157 штук, в ході проведення санітарно-вибіркової рубки у лісовому масиві КП "Плужне" в кварталі 3 виділ 13 за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області. Вказаний факт підтверджується Актом обстеження місцевості від 25 лютого 2020 року. Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 проведено розрахунок шкоди, яка склала 613408,33 грн. Зобов`язання по відшкодуванню шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню шляхом перерахування коштів у сумі 613408,33 грн.
Також до матеріалів справи додано розрахунок шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання дерев під час санітарно-вибіркової рубки в кварталі 3 виділі 13 лісового масиву КП "Плужне", який знаходиться за межами населеного пункту с. Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області.
У розрахунку вказано про незаконно зрізані 157 дерев різних порід (основа розрахунку: лист Управління СБ України у Хмельницькій області від 02.03.2020року №7Я/Ш/256/137).
Також у розрахунку наведено таблицю збитків на загальну суму 613408,33 грн.:
№ п/пПорода дерев / станКількість пнів, шт.Діаметр дерев у корі біля шийки кореня, смРозмір заподіяної шкодиСума шкоди, грн.1234562сосна/сира1314,1-1813*782,4710172,113сосна/сира2818,1-2228*1606,1344971,644сосна/сира2722,1-2627*2821,0376167,815сосна/сира1426,1-3014*4447,7562268,506сосна/сира1230,1-3412*5967,4071608,807сосна/сира834,1-388*7598,2460785,928сосна/сира638,1-426*9843,0259058,129сосна/сира842,1-468*11069,9788559,7610сосна/сира546,1-505*12803,7764018,8511сосна/сира1661*19722,4919722,4912черешня/сира210і<(2*172,96)*31037,7613черешня/сира410,1-14(4*304,75)*33657,0014черешня/сира714,1-18(7*782,47)*316431,8715черешня/сира218,1-22(2*1606,13)*39636,7816черешня/сира222,1-26(2*2821,03)*316926,1817клен/сирий510 і <5*172,96864,8018клен/сирий310,1-143*304,75914,2519клен/сирий314,1-183*782,472347,4120клен/сирий118,1-221*1606,131606,1321граб/сирий110 і <1*172,96172,9622граб/сирий310,1-143*304,75914,2523граб/сирий114,1-181*782,47782,4724дуб/сирий114,1-181*782,47782,4725Всього157 613408,33Відповідачем разом з відзивом на позов подано відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках: №3 виділ №13 група лісу №4 (сосна в кількості 226 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 126 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 157 одиниць).
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
За частиною першою статі 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно із статтею 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.
Згідно із статтею 65 ЛК України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до статті 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За частиною першою статті 69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.
Відповідно до частини першої статті 84 ЛК України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).
За пунктом 4 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756) (далі - Санітарні правила в лісах України) для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи: вибіркові санітарні рубки; суцільні санітарні рубки; ліквідація захаращеності; профілактика виникнення та поширення осередків шкідників і хвороб лісу, боротьба з ними та захист заготовленої деревини від шкідників і хвороб лісу.
Заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу (пункт 5 Санітарних правил в лісах України).
Згідно із пунктом 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 (далі - Правила поліпшення якісного складу лісу) санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню.
Вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп. У межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків та зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, забороняється проведення вибіркових санітарних рубок, які призведуть до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти (пункт 12 Санітарних правил в лісах України).
Відповідно до пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісу підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України (пункт 20 Правил поліпшення якісного складу лісу).
За пунктом 13 Санітарних правил в лісах України власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки. У межах природно-заповідного фонду вибіркові санітарні рубки призначаються за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки. На ділянках вибіркових санітарних рубок залишають дерева, які виконують важливі біоценотичні функції (старі дуплясті, з відшарованою корою; найстаріші; сухостійні з відламаною кроною (стремпи); з розлогою кроною та боковими гілками, перпендикулярними або близько перпендикулярними стовбуру дерева; вивернуті разом з кореневою системою (виворотні); з гніздами птахів; сховищами кажанів), про що робиться відмітка у лісорубному квитку (пункт 26 Санітарних правил в лісах України).
21.03.2013р. наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 9 затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах), які застосовується при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), зокрема рубок формування і оздоровлення лісів (догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, пов`язаних з реконструкцією, ландшафтних), інших заходів з формування і оздоровлення лісів (догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладання квартальних просік і створення протипожежних розривів).
Відповідно до пункту 4.1 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах облік деревини на виділених лісосіках здійснюється за: площею; кількістю дерев, що призначені в рубку (подеревно); кількістю заготовленої деревини.
Згідно із пунктом 4.2 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах відбір дерев у рубку здійснюється для усіх видів рубок (крім суцільних), якщо діаметр дерев на висоті 1,3 м, що призначаються до рубки, 8 см і більше. Одночасно з відбором дерев у рубку проводиться клеймування цих дерев біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м.
При проведенні вибіркових рубок та рубки поодиноких дерев застосовується облік деревини за кількістю дерев, що призначені в рубку. За необхідності орган Держлісагентства, може запровадити при здійсненні відведення і таксації лісосік вибіркових санітарних рубок нумерацію дерев, що підлягають вирубуванню із складанням спеціальної відомості та зазначенням причин включення до рубки кожного дерева (пункт 4.16 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах).
Водночас, за пунктами 4.9, 4.10 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах при проведенні суцільних рубок застосовується облік за площею, таксація лісосік здійснюється методом суцільного переліку. Суцільний перелік здійснюється в кожній ділянці окремо шляхом обміру діаметрів дерев мірною вилкою в порядку, встановленому пунктами 4.4 - 4.6 цих Методичних вказівок, та занесенням результатів обміру до польової перелікової відомості дерев, призначених в рубку (додаток 2) без їх клеймування.
Системний аналіз наведених положень статті 84 ЛК України, пункту 4, 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, пунктів 4, 12, 13, 26 Санітарних правил в лісах України, пунктів 4.1, 4.2, 4.16 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах свідчить, що вибіркова санітарна рубка лісу є одним із заходів поліпшення санітарного стану лісу, які призначаються на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень й повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень та проводяться власниками (постійними лісокористувачами) лісів на підставі виданого їм спеціального дозволу - лісорубного квитка шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених через пошкодження (внаслідок пожеж, шкідників, хвороби лісу, аварій, стихійного лиха) окремих попередньо відібраних (визначених) шляхом нумерування (вимітки) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м дерев або їх груп.
Отже проведення вибіркової санітарної рубки лісу передбачає дотримання нормативно закріплених вимог для здійснення цих заходів поліпшення санітарного стану лісу - процедури, яка на практиці включає такі етапи: 1) проведення лісопатологічного обстеження лісових насаджень зі складанням за результатами відповідного акту лісопатологічного обстеження; 2) повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень; 3) складання переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів; 4) нумерування (вимітку) дерев (їх груп) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м; 5) видачу лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу; 6) вибіркову санітарну рубку лісу.
Тож на відміну від суцільної санітарної рубки лісу для здійснення вибіркової санітарної рубки лісу визначення дерев (їх груп), що підлягають вилученню з насаджень здійснюється шляхом їх попереднього нумерування (вимітки) з проведенням клеймування біля шийки кореня і позначення категорії технічної придатності на висоті 1,3 м дерев.
Тобто нанесення клейма біля шийки кореня дерева здійснюється до початку фактичного проведення рубки і передує фактичному проведенню рубки раніше обстежених дерев. Відповідно це клеймо має залишатися і після проведення вибіркової санітарної рубки дерев.
Ураховуючи наведене, дерева, які підлягають вибірковій санітарній рубці за своїми ознаками мають зовнішні відмінні характеристики, які вирізняють їх серед усього лісового масиву та є ідентифікатором належної рубки.
Відсутність клеймування дерев біля шийки кореня навіть за наявності лісорубного квитка на проведення вибіркової санітарної рубки лісу свідчить про порушення нормативно закріплених вимог для такої рубки та вирубку не відведених у рубку дерев.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності клеймування дерев для вибіркової санітарної рубки лісу наведена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022р. по справі №922/2317/21.
Відповідно до акту обстеження місцевості від 25.02.2020р. (копія якого надана позивачем разом з позовом), під час обстеження місцевості на землях лісового фонду комунальної власності комунального підприємства "Плужне" на лісовій ділянці (квартал 3 виділ 13) площею 5,6 га, (санітарно-вибіркова рубка 2019 року) встановлено, що на деяких деревах відсутні клейма, а саме: сосна з діаметрами: 44, 28, 32, 20, 32, 28, 28, 40, 34, 28, 36, 30, 38, 34, 38, 48, 34, 28, 30, 50, 34, 28, 32, 30, 22, 44, 32, 40, 32, 28, 42, 48, 46, 30, 22, 36, 42, 34, 36, 28, 36, 32, 40, 44, 36, 38, 32, 48, 66 см; черешня з діаметрами: 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 14 см; клен з діаметрами: 12, 14, 10, 18, 20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см; граб з діаметрами: 10, 12, 18, 12, 12 см; дуб з діаметром 16 см.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за № 181/16034, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Фіксування вказаних в акті обставин здійснювалося за присутності лісника КП "Плужне", а також директора КП "Плужне", про що свідчать підписи вказаних осіб в акті.
Більше того, вказаний акт підписаний представниками КП "Плужне" (директором та лісником) без зауважень.
Дослідивши надану позивачем копію акту обстеження від 25.02.2020р. судом встановлено, що в акті зазначається про обстеження 380 дерев, з яких, згідно відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках, кількість дерев взятих в рубку становить 226 дерев сосни.
Однак, щодо дерев, які не увійшли до вищенаведених 226 дерев (380 - 226 = 154 дерева, які не взяті в вибірково-санітарну рубку), державний інспектор з охорони природного навколишнього середовища Нагорний Д.В. вказав про наявність дерев без клейм в такій кількості: 51 сосни, 17 черешень, 12 кленів, 5 грабів та 1 дуб, загалом 86 дерев.
Таким чином, державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища не вказано інформації щодо 68 дерев (154 - 81 = 68), які не взяті в рубку.
В свою чергу, у наданій позивачем копії акту обстеження від 25.02.2020р. встановлено відсутність клейм на деревах з таким діаметром: 44, 28, 32, 20, 32, 28, 28, 40, 34, 28, 36, 30, 38, 34, 38, 48, 34, 28, 30, 50, 34, 28, 32, 30, 22, 44, 32, 40, 32, 28, 42, 48, 46, 30, 22, 36, 42, 34, 36, 28, 36, 32, 40, 44, 36, 38, 32, 48, 66 см (сосна); 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 14 см (черешня); 12, 14, 10, 18, 20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (клен); 10, 12, 18, 12, 12 см (граб); 16 см дуб.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Із установлених судом обставин справи вбачається, що відповідач, як постійний користувач лісу, під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу не виконав свого обов`язку та не дотримався нормативно визначених правил проведення такої рубки щодо дерев відведених в рубку шляхом проведення їх клеймування біля шийки кореня.
Недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві (квартал 3, виділ 13), які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу).
Наслідком протиправної поведінки КП "Плужне" є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним однієї з обов`язкових умов проведення вибіркової санітарної рубки лісу попереднього визначення дерев, які підлягають вирубці шляхом проведенням їх клеймування біля шийки кореня.
Вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 ЛК України він як постійний користувач лісу не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).
Відтак відповідач як постійний користувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком вирубку невідведених у вибіркову санітарну рубку дерев.
Аналогічний висновок щодо цивільно-правової відповідальності постійних лісокористувачів за недотримання обов`язку з охорони та збереження лісу, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018р. № 909/976/17.
Таким чином, з огляду на положення ст. ст. 74, 79 ГПК України, враховуючи встановлені актом обстеження від 25.02.2020р. обставини, суд приходить до висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.
Щодо заявленого в позові розміру шкоди, судом враховується, що згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" , починаючи з 1 січня 2009 року проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться відповідно до "Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в якій зазначено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.
Щоб порахувати показник індексації за 2009 рік необхідно використати індекс інфляції за попередній рік, тобто за 2008 рік - 122,3 %, і так далі (за 2015 рік індекс інфляції за 2014 рік - 124,9 %).
Судом проведено розрахунок заподіяної шкоди з урахуванням індексації (за 2008 рік індекс інфляції - 122,3 %, за 2009 рік - 112,3 %, за 2010 рік - 109,1 %, за 2011 рік - 104,6 %, за 2013 рік - 100,5 %, за 2014 рік - 124,9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за 2018 рік - 109,8 %, за 2019 рік - 104,1 %).
Індексацію проведено починаючи з 01.01.2009, за 2012 рік індекс інфляції не перевищував 100 %, тому індексація, з урахуванням п. 2 Порядку, за 2012 рік не проводилася. Коефіцієнти індексації застосовано згідно індексу споживчих цін, розрахованих Держстатом України.
Діаметри пнів незаконно зрубаних дерев становлять: 44, 28, 32, 20, 32, 28, 28, 40, 34, 28, 36, 30, 38, 34, 38, 48, 34, 28, 30, 50, 34, 28, 32, 30, 22, 44, 32, 40, 32, 28, 42, 48, 46, 30, 22, 36, 42, 34, 36, 28, 36, 32, 40, 44, 36, 38, 32, 48, 66 см (сосна); 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 14 см (черешня); 12, 14, 10, 18, 20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (клен); 10, 12, 18, 12, 12 см (граб); 16 см дуб.
Так, сума шкоди за 16 см дерево відповідного діаметру до ступеня припинення росту з урахуванням індексації за попередні роки становить: 190 х 1,223 х 1,123 х 1,091 х 1,046 х 1,005 х 1,249 х 1,433 х 1,124 x 1,137 х 1,098 х 1,041 = 782,47 грн.
Здійснивши власний розрахунок заявленої до стягнення шкоди з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, з огляду на наявну в матеріалах справи копію акту від 25.02.2020р., судом встановлено, що вартість дерева діаметром 10 см. складає 172,96 грн., яких згідно акту без клейм налічується 8, що складає 1383,68 грн., 10,1-14 см. - 304,75 грн., яких налічується 10, що складає 3047,50 грн., 14,1-18 см. - 782,47 грн., яких налічується 11, що складає 8607,17 грн., 18,1-22 см. - 1606,13 грн., яких налічується 6, що складає 9636,78 грн., 22,1-26 см. - 2821,03 грн., яких налічується 2, що складає 5642,06 грн., 26,1-30 см. - 4447,75 грн., яких налічується 12, що складає 53373,00 грн., 30,1-34 см. - 5967,40 грн., яких налічується 12, що складає 71608,80 грн., 34,1-38 см. - 7598,24 грн., яких налічується 8, що складає 60785,92 грн., 38,1-42 см. - 9843,02 грн., яких налічується 5, що складає 49215,10 грн., 42,1-46 см. - 11069,97 грн., яких налічується 4, що складає 44279,88 грн., 46,1-50 см. - 12803,77 грн., яких налічується 4, що складає 51215,08 грн. та розміру 66 см. - 19722,49 грн. (в кількості 1 дерево). Разом - 378517,46 грн. за 83 дерева.
Таким чином, з огляду на встановлені в акті від 25.02.2020р. обставини наявності вищенаведених пнів дерев без клейма, саме такий розмір шкоди є підтвердженим належними доказами, а тому позов в частині вимог про стягнення з відповідача 378517,46 грн. шкоди підлягає задоволенню.
При цьому, надані відповідачем разом з відзивом на позов відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках: №3 виділ №13 група лісу №4 (сосна в кількості 226 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 126 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 157 одиниць), оцінюються судом критично, оскільки не містять дати рубок, та, в будь-якому випадку, не спростовують встановлених актом обставин відсутності клейм на вказаних вище деревах.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що на лісовій ділянці у спірному кварталі проведені розчистка квартальної просіки, лісовідновна оздоровча рубка та пройшов вітролом, оскільки відповідачем не надано доказів, з яких би вбачалось проведення розчистки квартальної просіки, лісовідновної оздоровчої рубки та вітролому, враховуючи відсутність клейм на пнях 83 дерев, в контексті статті 84 ЛК України, пункту 4, 19 Правил поліпшення якісного складу лісу, пунктів 4, 12, 13, 26 Санітарних правил в лісах України.
Також судом не приймаються до уваги доводи про те, що за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється вдвічі меншою таксою, оскільки у акті, який підписано без зауважень зі сторони працівника та директора КП "ПЛУЖНЕ", не зазначалося про наявність сухостіййних дерев.
Судом не приймаються доводи відповідача про недоведення позивачем розміру зрубаних дерев та яким приладом здійснено їх заміри, оскільки в розрахунку розміру шкоди (а.с.8) зазначений діаметр дерев у корі біля шийки кореня у сантиметрах, контрозрахунку та доказів в його спростування відповідачем суду не подано.
Як встановлено судом, за результатами перевірки складається акт, відсутність уніфікованої затвердженої форми не є підставою для визнання такого акту неналежним, чим спростовуються доводи відповідача.
Відтак, позивач в межах своїх повноважень здійснив планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, про що склав акт, у якому зазначено дати та час проведення перевірки, а також реквізити суб`єкта господарювання, який перевірявся (назву, адресу, код ЄДРПОУ), чим спростовуються доводи відповідача щодо неналежності акту.
Будь-яких дозвільних документів, які б підтверджували право на санітарну вирубку на кількість дерев, яка встановлена в акті, відповідачем не надано. Як не надано сторонами і лісорубного квитка.
Відсутність у розрахунку, здійсненому за результатами встановлених у акті від 25.02.2020р. обставин, дати складання ніяким чином не впливає на правильність чи неправильність здійсненого розрахунку, та в будь-якому випадку не впливає на здійснений судом розрахунок шкоди, а тому такі доводи відповідача судом до уваги не приймаються.
Актом від 25.02.2020р. встановлено факт незаконної рубки дерев в кількості 83 дерев без клеймування, що є достатнім для наступного встановлення розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, а тому доводи відповідача щодо того, що акт не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, судом до уваги не беруться.
Судом не приймаються доводи відповідача, що в акті не зазначено неправомірні дії (бездіяльність) відповідача по забезпеченню схоронності дерев, оскільки встановлена позивачем незаконна порубки 83 дерев якраз і полягає у неналежному здійсненні відповідачем заходів з охорони та збереження лісу.
Доказами, які підтверджують порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства та наявність вини, судами визнаються в сукупності: підписаний та неоскаржений акт перевірки, неоскарження дій Інспекції при проведенні перевірки та здійсненні розрахунку розміру збитків (постанови Верховного Суду від 09.11.2018 р. № 908/1593/17, від 10.07.2018 р. № 904/12434/16, від 12.10.2018 р. № 925/119/18, від 05.04.2018 р. у справі № 905/2992/16).
В свою чергу, судом враховується, що при оформленні акту від 25.02.2020р. інспектором з охорони навколишнього природного середовища вказано про дерева, на яких відсутні клейма в кількості 86 (51 дерево сосни, 17 дерев черешні, 12 дерев клену, 5 дерев грабу та 1 дерево дубу, фактично в копії акту вказано 83 дерева, з яких: 49 дерев сосни, 16 дерев черешні, 12 дерев клену, 5 дерев грабу та 1 дерево дубу), однак не зазначено, які дерева та з якими діаметрами не увійшли до вказаного переліку дерев без клейм та не увійшли до вибіркової санітарної рубки, тобто не вказано перелік та діаметр дерев, які є незаконно зрізаними, окрім встановлених дерев без клейм.
Враховуючи вищезазначене, здійснений позивачем розрахунок завданої шкоди на суму 234890,87 грн. не відповідає матеріалам справи, встановленим актом від 25.02.2020р. обставинам, з огляду на що завдання шкоди навколишньому природному середовищу на суму 234890,87 грн. є недоведеним, у позовних вимогах в цій частині належить відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Плужне" (30320, Хмельницька обл. Ізяславський р-н, с. Плужне, пров. Жовтневий, 5, код 31672647) на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Плужненської стг: УК в Ізяславському районі/Плужненська сільська територіальна громада, номер рахунку UA468999980333189331000022741, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37327772, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 378517,46 грн. (триста сімдесят вісім тисяч п`ятсот сімнадцять гривень 46 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Плужне" (30320, Хмельницька обл. Ізяславський р-н, с. Плужне, пров. Жовтневий, 5, код 31672647) на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка,2/2, код 38045514) судовий збір у розмірі 5677,76 грн. (п`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 76 коп.).
Видати наказ.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 11.08.2022р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:
1 - в матеріали,
2 - позивачу (khmeln@dei.gov.ua; 29000, м. Хмельницький, вул. Івана Франка,2/2) - рек. з пов.
3 - відповідачу (30320, Хмельницька обл. Ізяславський р-н, с. Плужне, пров. Жовтневий, 5) - рек. з пов.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105702387 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Димбовський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні