Постанова

від 07.12.2022 по справі 924/1231/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Справа № 924/1231/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Плужне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 в частині стягнення 378517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (суддя Димбовський В.В., м. Хмельницький, повний текст складено 11.08.2022 року)

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Комунального підприємства "Плужне", Хмельницька обл., Ізяславський р-н, с. Плужне

про стягнення 613408,33 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Плужне" 613408,33 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

В обґрунтування позову посилається на те, що проведеним 25.02.2020р. Шепетівським MB УСБУ спільно із представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками Комунального підприємства "Плужне" обстеженням, встановлено факт незаконної рубки дерев різних порід в кількості 157 штук, в ході проведення санітарно-вибіркової рубки у лісовому масиві КП "Плужне" в кварталі 3 виділ 13 за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області. Вказані обставини, на думку позивача, підтверджується Актом обстеження місцевості від 25.02.2020р.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Плужне" на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Плужненської стг: УК в Ізяславському районі/Плужненська сільська територіальна громада, номер рахунку UA468999980333189331000022741, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37327772, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 378 517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням Комунальне підприємство "Плужне" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року у справі №924/1231/21 в частині стягнення з Комунального підприємства ПЛУЖНЕ 378 517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Скаржник в обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що виходячи зі змісту Акту обстеження місцевості від 25 лютого 2020 року стає зрозумілим, що було проведено обстеження дерев, які підлягають вибірковій санітарній рубці на наявність чи відсутність клейм. В даному акті жодним чином не згадується, що це були пеньки або зрізані дерева. Однак, судом першої інстанції, сам факт обстеження на наявність чи відсутність клейм на деревах помилково кваліфікувався як факт зрізання дерев (факт незаконної рубки дерев). Оскільки в рішенні зазначено наступне: Дослідивши надану позивачем копію Акту... судом встановлено... кількість дерев взятих в рубку становить 226 дерев сосни, а також надалі по тексту: ... 68 дерев (154-81=68), які не взяті в рубку. Як наслідок, через необґрунтованість та неправильність установлення обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку, що КП ПЛУЖНЕ заподіяно шкоду навколишньому середовищу. При цьому, роблячи в частині рішення системний аналіз положень Лісового кодексу України, суд не прийняв до уваги те, що КП ПЛУЖНЕ не погоджувалося з Актом і Розрахунком завданої шкоди, який навіть не містить дати його складання, а відповідно не може вважатися належним доказом у справі.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що представники відповідача і не мали наміру надавати заперечення до Акту, оскільки в ньому жодним чином не було зазначено про заподіяння шкоди навколишньому середовищу та інформації про винних осіб. Якщо дерева дійсно були зрізані, тоді заміри і наявність клейм визначаються на пеньках, а не на деревах. В ньому також не вказувалося на порушення КП ПЛУЖНЕ законодавства України, а відповідно він не оскаржувався відповідачем у судовому порядку.

Також, скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваного рішення в порушення норм процесуального права, навіть не взято до уваги обставину про те, що за повідомленням самого ж позивача, в провадженні СВ Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали досудового розслідування №12020240000000110 від 03 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) ч.1 ст.364 КК України. Підозра по даному кримінальному провадженню, жодній особі не повідомлена.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Плужне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 та розгляд апеляційної скарги призначено на 16 листопада 2022 року.

03 листопада 2022 року від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшов відзив в якому просить суд апеляційну скаргу Комунального підприємства «Плужне» на рішення Господарського суду Хмельницької області (суддя Димбовський В.В.) від 03.08.2022 у справі №924/1231/21 за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства «Плужне» про стягнення 613408,33 гри. шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

03 листопада 2022 року від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшла заява про участь представника Ступка Г.М. в судовому засіданні у справі №924/1231/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2022 року заяву Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про участь в судовому засіданні у справі №924/1231/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено.

В судове засідання 16.11.2022 Комунальне підприємство "Плужне" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку на електронну адресу, причини неявки представника суду не повідомило.

Представник Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 16.11.2022 на відеоконференцзв`язок з судом апеляційної інстанції не вийшов, попередньо повідомивши суд апеляційної інстанції засобами телефонного зв`язку про відсутність електроенергії. Поряд з цим, вказаний представник просив суд відкласти розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07 грудня 2022 року. Витребувано у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - докази проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів враховуючи приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами яких встановлено заподіяння Комунальним підприємством "Плужне" 613 408 грн. 33 коп. шкоди навколишньому природному середовищу в наслідок незаконного зрізання різних порід дерев, зокрема проведення планової (позапланової) перевірки в т. ч. в рамках кримінального провадження на підставі постанови слідчого; на підставі акта обстеження місцевості від 25.02.2020 року та належним чином завірені копії вказаних документів. Забезпечено участь представника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - Ступки Г.М. в судовому засіданні у справі №924/1231/21, яке відбудеться 07.12.2022 о 12:00 год. в режимі відеоконференції з використанням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС на сайті https://vkz.court.gov.ua. Роз`яснено, що участь в судовому засіданні у справі №924/1231/21, призначеному на 07 грудня 2022 року о 12:00 год., у режимі відеоконференції відбуватиметься з урахуванням Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв`язку. Попереджено, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

01 грудня 2022 року від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2022 року надійшли копії наступних документів: листа Служби безпеки України у Хмельницькій області №72/ш/256/85 від 10.02.2020року; відповіді на лист Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 708/05 від 13.02.2020 року щодо надання спеціаліста у проведені огляду місця вирубки; акту обстеження від 25.02.2020 року; листа Управління СБ України у Хмельницькій області від 02.03.2020 року №7Я/ш/256/137 щодо проведення розрахунків; розрахунку шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок зрізання дерев під час санітарно-вибіркової рубки в кварталі 3 виділі 13 лісового масиву КП «Плужне» із супровідним листом, які вже були додані до позовної заяви.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 року №01-05/657 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі № 924/1231/21 - Олексюк Г.Є. у період з 29 листопада 2022 р. по 07 грудня 2022 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/1231/21.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 визначений наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Плужне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22р. у справі №924/1231/21 розгляд якої відкладено на 07.12.2022 року о 12:00 год. у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Представник позивача 07.12.2022 року не вийшла на відеоконференцзв`язок, забезпечений для неї ухвалою суду від 16.11.2022 року, для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю електроенергії та поганою якістю мобільного інтернету. Про день, час та місце проведення судового засідання позивач та його представник з урахуванням приписів ч.5 ст.6 ГПК України повідомлені належним чином засобами електронного зв`язку, що підверджується довідками суду про доставку електронного листа (а.с.135-136).

За даних обставин, колегія суддів звертає увагу на те, що позивача в ухвалі суду від 16.11.2022 попереджено, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Крім того, колегія суддів зазначає, що явку представників сторін, зокрема, позивача Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області ухвалою суду від 16.11.2022 у судове засідання на 07.12.2022 року не було визнано обов`язковою, а його правова позиція викладена у відзиві, якій надійшов на адресу суду апеляційної інстанції 03.11.2022 року.

В судове засідання 07.12.2022 Комунальне підприємство "Плужне" своїх представників не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, причини неявки представника суду не повідомило.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та Комунального підприємства "Плужне" .

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши 07.12.2022 року доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Комунального підприємства "Плужне" слід задовольнити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 в частині стягнення 378517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області листом №72/Ш/256/85 від 10.02.2020р., адресованого Начальнику Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, повідомило про отримання Управлінням в ході виконання завдань щодо захисту економічного потенціалу держави інформації про загрозу нанесення збитків інтересам держави внаслідок незаконної порубки лісу. Зазначено, що працівники комунального підприємства "Плужне" під час рубок проведених у період з 01.07.2019р. по 30.01.2020р. умисно з метою отримання неправомірної вигоди виходили за межі відводів. Управління СБУ просило вжити заходи реагування представницького характеру направлені на припинення шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання різних порід дерев в лісовому масиві КП "Плужне" (а.с. 4).

Листом №708/05 від 13.02.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомило Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про те, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області діє на підставі та відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади; органами місцевого самоврядування і частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами законодавства у сфері охорони навколишнього) .природного середовища, в тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом Украіни «Про основні засади державного. наглядуг (контролю) у сфері господарської діяльності".

За формою заходи державного нагляду (контролю) можуть бути плановими та позаплановими. Планові заходи здійснюються відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня, передує плановому. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до статті 6 цього Закону, в якій визначені підстави для здійснення позапланових заходів, однією з яких є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Поряд з цим, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила що участь у проведені огляду місця вирубки лісових насаджень на території Комунального підприємства «Плужне» буде прймати: Головний спеціаліст відділу державного екодогічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Змельницької області Нагорний Денис Васильович (а.с. 5).

Листом №72/Ш/256/137 від 02.03.2020р. Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області повідомила Начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про те, що Управлінням СБ України у Хмельницькій області отримано інформацію щодо можливого нанесення збитків комунальним підприємством "Плужне" (код ЄДРПОУ 31672647) внаслідок незаконної порубки дерев. Управління просило провести розрахунок шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання різних порід дерев під час санітарно-вибіркової рубки в 3 кварталі 13 виділі лісового масиву КП "Плужне", яке знаходиться за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області (а.с.6).

Згідно акту обстеження місцевості від 25.02.2020р., проведеного Шепетівським MB УСБУ з представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками Комунального підприємства "Плужне" (лісник та директор), проведено обстеження місцевості на землях лісового фонду комунальної власності Комунального підприємства "Плужне" (код 31672647), розташованих за межами населеного пункту с. Плужне (Плужненська сільська рада ОТГ) Ізяславського району Хмельницької області, на якій знаходиться лісова ділянка (квартал 3 виділ 13), площею 5,6 га, санітарно-вибіркова рубка 2019 року. Під час обстеження здійснено контрольний перелік дерев на даній ділянці та встановлено наступне: сосна, діаметри: 34, 20, 20, 22, 24, 22, 40, 20, 30, 38, 18, 30, 18, 20, 44, 26, 22, 32, 22, 28, 20, 34, 30, 20, 22, 22, 20, 18, 20, 22, 28, 26, 28, 28, 30, 32, 34, 20, 22, 36, 32, 28, 30, 38, 26, 24, 24, 30, 28, 44, 28, 30, 24, 22, 22, 24, 34, 40, 30, 34, 24,-20, 34, 26, 40, 38, 24, 38, 28, 36, 26, 26, 24, 30, 28, 26, 24, 34, 26, 24, 34, 28, 30, 28, 40, 34, 28, 30, 28, 22, 32, 20, 36, 30, 22, 30, 22, 24, 34, 24, 32, 30, 36, 22, 34, 24, 38, 40, 22, 30, 26, 34, 34, 38, 38, 48, 36, 32, 24, 30, 22, 30, 30, 20, 30, 28, 18, 26, 30, 20, 30, 30, 32, 30, 26, 24, 34, 20, 26, 32, 24, 28, 22, 28, 32, 26, 30, 32, 28, 28, 42, 28, 32, 32, 20, 24, 28, 24, 24, 28, 26, 26, 22, 20, 34, 26, 24, 30, 20, 20, 20, 28, 24, 24, 32, 26, 26, 38, 32, 42, 24, 36, 32, 28, 28, 22, 24, 28, 28, 34, 24, 30, 20, 50, 26, 34, 22, 22, 24, 28, 32, 36, 36, 32, 28, 26, 34, 26, 26, 22, 28, 24, 28, 28, 26, 22, 30, 26, 26, 22, 22, 34, 26, 32, 24, 26, 28, 30, 26, 26, 28, 30, 30, 28, 30, 20, 18, 18, 18, .24, 16, 16, 34, 20, 26, 16, 20, 20, 32, 30, 34, 32, 24, 30, 30, 22, 22, 20, 24, 24, 28, 22, 44, 20, 32, 40, 22, 42, 24, 36, 32, 16, 30, 28, 24, 28, 44, 40, 42, 28, 28, 30, 30, 24, 30, 30, 36, 26, 26, 24, 26, 34, 28, 32, 28, 22, 32, 28, 36, 26, 30, 40, 42, 28, 20, 36, 34, 44, 36, 48, 32, 46, 36, 40, 26, 18, 30, 40, 44, 34, 44, 36, 34, 38, 32, 30,48, 30, 48, 66 см (всього 345); черешня, діаметри: 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 16, 14 см (всього 17); клен, діаметри: 12, 14, 10, 18,20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (всього 12); граб, діаметри: 10, 12, 18, 12, 12 см (всього 5); дуб, діаметр: 16 см (всього 1). Згідно відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках кількість дерев взятих в рубку становить: сосна 226 дерев (а.с. 7).

Також в ході огляду встановлено, що на деяких деревах відсутні клейма, а саме: сосна, діаметри: 44, 28, 32, 20, 32, 28, 28, 40, 34, 28, 36, 30, 38, 34, 38, 48, 34, 28, 30, 50, 34, 28, 32, 30, 22, 44, 32, 40, 32, 28, 42, 48, 46, 30, 22, 36, 42, 34, 36, 28, 36, 32, 40, 44, 36, 38, 32, 48, 66 см (всього 51); черешня, діаметри: 20, 26, 10, 16, 14, 26, 10, 16, 12, 20, 12, 18, 16, 16, 14 см (всього 17); клен, діаметри: 12, 14, 10, 18,20, 18, 10, 10, 16, 10, 10, 14 см (всього 12); граб, діаметри: 10, 12, 18, 12, 12 см (всього 5); дуб, діаметр: 16 см (всього 1).

У вказаному акті зазначено, що перед початком огляду зазначеним вище особам роз`яснено їхнє право бути присутніми при всіх діях, які проводяться в процесі обстеження, робити зауваження, що підлягають занесенню до акту обстеження місцевості. Акт містить підписи представників Комунального підприємства "Плужне": лісника та директора.

Листом №1365/05 від 23.03.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила розрахунок шкоди Управлінню Служби безпеки України у Хмельницькій області з зазначенням суми шкоди в розмірі 613 408,33 грн. (а.с.8).

Листом №1542/11 від 02.04.2020 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила КП "Плужне" повідомлення, у якому зазначила, що проведеним 25.02.2020р. Шепетівським MB УСБУ спільно із представником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та представниками КП "Плужне" обстеженням, встановлено факт незаконної рубки дерев різних порід в кількості 157 штук, в ході проведення санітарно-вибіркової рубки у лісовому масиві КП "Плужне" в кварталі 3 виділ 13 за межами населеного пункту с. Плужне Ізяславського району Хмельницької області. Вказаний факт підтверджується Актом обстеження місцевості від 25 лютого 2020 року. Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665 проведено розрахунок шкоди, яка склала 613408,33 грн. Зобов`язання по відшкодуванню шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню шляхом перерахування коштів у сумі 613408,33 грн. (а.с.9).

Також до матеріалів справи додано розрахунок шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного зрізання дерев під час санітарно-вибіркової рубки в кварталі 3 виділі 13 лісового масиву КП "Плужне", який знаходиться за межами населеного пункту с. Плужне, Ізяславського району, Хмельницької області (а.с.10).

У розрахунку вказано про незаконно зрізані 157 дерев різних порід (основа розрахунку: лист Управління СБ України у Хмельницькій області від 02.03.2020року №7Я/Ш/256/137).

Також у розрахунку наведено таблицю збитків на загальну суму 613 408,33 грн.:

№ п/пПорода дерев / станКількість пнів, шт.Діаметр дерев у корі біля шийки кореня, смРозмір заподіяної шкодиСума шкоди, грн.1234562сосна/сира1314,1-1813*782,4710172,113сосна/сира2818,1-2228*1606,1344971,644сосна/сира2722,1-2627*2821,0376167,815сосна/сира1426,1-3014*4447,7562268,506сосна/сира1230,1-3412*5967,4071608,807сосна/сира834,1-388*7598,2460785,928сосна/сира638,1-426*9843,0259058,129сосна/сира842,1-468*11069,9788559,7610сосна/сира546,1-505*12803,7764018,8511сосна/сира1661*19722,4919722,4912черешня/сира210і<(2*172,96)*31037,7613черешня/сира410,1-14(4*304,75)*33657,0014черешня/сира714,1-18(7*782,47)*316431,8715черешня/сира218,1-22(2*1606,13)*39636,7816черешня/сира222,1-26(2*2821,03)*316926,1817клен/сирий510 і <5*172,96864,8018клен/сирий310,1-143*304,75914,2519клен/сирий314,1-183*782,472347,4120клен/сирий118,1-221*1606,131606,1321граб/сирий110 і <1*172,96172,9622граб/сирий310,1-143*304,75914,2523граб/сирий114,1-181*782,47782,4724дуб/сирий114,1-181*782,47782,4725Всього157 613 408,33

В матеріалах справи наявні відомості нумерації дерев при вибірково-санітарних рубках: №3 виділ №13 група лісу №4 (сосна в кількості 226 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 126 одиниць), №3 виділ №6 група лісу №2 (сосна в кількості 157 одиниць) (а.с. 29-32).

Враховуючи вищевикладене, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Плужне" 613 408,33 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Плужне" на користь держави в дохід Державного бюджету України, місцевих бюджетів Хмельницької обласної ради та Плужненської стг: УК в Ізяславському районі/Плужненська сільська територіальна громада, номер рахунку UA468999980333189331000022741, код класифікації доходів бюджету 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37327772, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 378 517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. У решті позову відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють:

державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;

лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Виходячи зі змісту норм ст. ст. 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Враховуючи викладене, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16).

Відповідно до положень ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 року у справі N 909/976/17.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Отже, відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Статею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що законодавством про охорону навколишнього природного середовища передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність за порушення лісового законодавства, які мають різні підстави застосування до особи правопорушника. Підставою позову у цій справі є наявність складу цивільного правопорушення у діях Комунального підприємства "Плужне", котре як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території та допустило самовільну вирубку лісу.

У деліктних правовідносинах саме на Інспекцію покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, підприємство повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 р. у справі №925/119/18 та від 22.07.2019 року у справі №909/374/18.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017 р. Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 4 вищевказаного Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Абз. 3 ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає, що порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Статтею 7 вказаного Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно з ч. ч. 3, 11, 12, 15 ст. 4 Закону планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Стаття 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" врегульовує планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

Зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Стаття 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ч. 4 ст. 2 цього Закону.

Позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) щодо суб`єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", здійснюється лише з підстав, прямо передбачених законами України, та виключно за наявності письмового погодження керівника (його заступника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Копія погодження, передбаченого абз. 1 цієї частини, разом з іншими документами, передбаченими цим Законом, надається керівнику або уповноваженій особі суб`єкта господарювання, який перебуває у статусі резидента Дія Сіті, перед початком перевірки.

Частинами 1-6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №350 затверджено Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), який визначає процедуру здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державного нагляду (контролю) (далі - комплексний захід). У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 4 Порядку визначено, що комплексні заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктами 8-10 Порядку встановлено, що за результатами здійснення комплексних заходів кожним органом державного нагляду (контролю) окремо складаються акти у двох примірниках.

Кожен орган державного нагляду (контролю) забезпечує ознайомлення суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи з відповідним актом протягом останнього дня здійснення комплексного заходу з урахуванням робочого часу суб`єкта господарювання, встановленого його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В останній день здійснення комплексного заходу два примірники такого акта підписуються посадовими особами відповідного органу державного нагляду (контролю), які його здійснювали, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує такий акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання від підписання акта органу державного нагляду (контролю) посадова особа такого органу вносить до цього акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) в останній день здійснення комплексного заходу, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання від отримання примірника акта другий примірник акта надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів після завершення комплексного заходу.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що застосовані Державною екологічною інспекцією України до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції можуть бути лише за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Однак з матеріалів справи вбачається, що Державна екологічна інспекція України, в тому числі її територіальний орган (Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області), як єдиний державний центральний орган, який відповідно до покладених на нього повноважень реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не здійснював заходи державного нагляду (контролю) в частині перевірки Комунального підприємства "Плужне" на предмет наявності там незаконних рубок та не оформляв у встановленому порядку результати перевірки, як це передбачено п.4 вищевказаного Положення.

Як вбачається з матеріалів справи, фіксація незаконної порубки в кварталі 3 виділу 13 лісового масиву КП "Плужне" 157 дерев різних порід була здійснена на підставі листа Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 10.02.2020 №72/Ш/256/85 (а.с.4-6) шляхом проведення 25.02.2020 року обстеження місцевості старшим оперуповноваженим Шепетівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області капітаном Войцихівським В.О. в присутності директора КП "Плужне" Борща П.І., мл.лісника КП "Плужне" Богуша В.А., державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Хмельницької області Нагорного Д.В. з оформленням акту обстеження місцевості (а.с.7).

Колегія суддів зазначає, що акт обстеження місцевості від 25.02.2020 року складений оперуповноваженим Шепетівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області капітаном Войцихівським В.О. в присутності вищевказаних осіб є лише наслідком дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

За приписами ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Згідно ч.3 ст. 237 КПК України, з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Частиною 7 ст. 237 КПК України встановлено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

За змістом даної норми закону огляд місцевості в даному випадку складання оперуповноваженим Шепетівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області капітаном Войцихівським В.О. в присутності директора КП "Плужне" Борща П.І., мл.лісника КП "Плужне" Богуша В.А., державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Хмельницької області Нагорного Д.В. акту обстеження місцевості від 25.02.2020 року є процесуальна дія, яка проводиться в досудовому розслідуванні, що виявляє та письмово фіксує відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не встановлює факт правопорушення.

Проте, огляд місцевості та оформлення за результатами огляду місцевості акту обстеження місцевості не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення, підтвердження наявності незаконно зрубаних дерев.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 року на підставі ч.4 ст.74 ГПК України витребувано у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - докази проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів враховуючи приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами яких встановлено заподіяння Комунальним підприємством "Плужне" 613 408 грн. 33 коп. шкоди навколишньому природному середовищу в наслідок незаконного зрізання різних порід дерев, зокрема проведення планової (позапланової) перевірки в т. ч. в рамках кримінального провадження на підставі постанови слідчого; на підставі акта обстеження місцевості від 25.02.2020 року та належним чином завірені копії вказаних документів.

01 грудня 2022 року від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на виконання вимог ухвали суду від 16.11.2022 року надійшли копії наступних документів: листа Служби безпеки України у Хмельницькій області №72/ш/256/85 від 10.02.2020 року; відповіді на лист Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 708/05 від 13.02.2020 року щодо надання спеціаліста у проведені огляду місця вирубки; акту обстеження від 25.02.2020 року; листа Управління СБ України у Хмельницькій області від 02.03.2020 року №7Я/ш/256/137 щодо проведення розрахунків; розрахунку шкоди завданої навколишньому природному середовищу внаслідок зрізання дерев під час санітарно-вибіркової рубки в кварталі 3 виділі 13 лісового масиву КП «Плужне» із супровідним листом.

Однак копії вказаних документів додані до позовної заяви та наявні в матеріалах справи (а.с.4-8).

Таким чином, акт обстеження місцевості від 25.02.2020 року є єдиним доказом встановлення незаконної рубки дерев та на підставі цього єдиного доказу проводилися позивачем нарахування шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.

Так, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було здійснено розрахунок суми завданої шкоди в частині незаконної порубки дерев, яка становить 613 408,33 грн. згідно акту обстеження місцевості від 25.02.2020 року складеного оперуповноваженим Шепетівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області капітаном Войцихівським В.О., а не за результатами складання уповноваженими державою особами, які мають право проводити перевірку дотримання природоохоронного законодавства, з оформленням документів, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що для встановлення судом, чи мало місце правопорушення, основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду України у постанові від 20.05.2014 у справі №14/121-12 та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21.

Враховуючи встановлене у сукупності та приписи законодавства, що регулюють процедуру проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, колегія суддів зазначає, що акт обстеження місцевості від 25.02.2020, який підписаний старшим оперуповноваженим Шепетівського МВ Управління СБ України у Хмельницькій області капітаном Войцихівським В.О., директором КП "Плужне" Борщем П.І., мл.лісником КП "Плужне" Богушем В.А., державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Хмельницької області Нагорним Д.В. мав би бути фактично додатком до акта перевірки планового чи позапланового заходу, який проведений не був.

А тому, вказаний акт обстеження місцевості від 25.02.2020 не може бути належним та достатнім доказом встановлення факту правопорушення, як наслідок вини та протиправної поведінки відповідача.

Інших доказів на підтвердження правопорушення, за яке нараховано заявлену до стягнення з відповідача шкоду в розмірі 613 408,33 грн. позивачем суду апеляційної інстанції не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дотримання цієї норми Основного Закону, а також вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є запорукою унеможливлення свавільної і протиправної поведінки контролюючих органів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Дотримання процесових, у тому числі процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.

Таким чином, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Враховуючи встановлені у справі обставини у їх сукупності та норми чинного законодавства, які підлягають застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області не доведені належними доказами на підтвердження покладених в їх обґрунтування обставин, а відтак задоволенню не підлягають.

Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 в частині стягнення 378517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу має бути скасовано з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Плужне" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 в частині стягнення 378517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.08.22 р. у справі №924/1231/21 в частині стягнення 378517,46 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул. Івана Франка,2/2, код 38045514) на користь Комунального підприємства "Плужне" (30320, Хмельницька обл. Ізяславський р-н, с.Плужне, пров. Жовтневий, 5, код 31672647) - 8516,64 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

5. Матеріали справи №924/1231/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "09" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.