Рішення

від 10.08.2022 по справі 160/7908/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року Справа № 160/7908/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 03.06.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ф №68611/1-5340-0417 від 16.06.2020 р. (89 208,81 грн. за 2018-2019 р.р.), №68611-5340-0417 від 16.06.2020 р. (62 970,92 грн. за 2020 р.), № 564564-2407-0417 від 19.04.2021 р. (87 216,04 грн. за 2021р.).

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №29392074 від 11.10.2021 р. про встановлення обтяження згідно з актом опису майна № 1182/2712700599/13-05-17 від 11.08.2021 р. у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідачем здійснено нарахування грошового зобов`язання в більшому розмірі ніж передбачено договором оренди, укладеним між сторонами, та чинним законодавством.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

18 червня 2022 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому він заперечував проти заявлених позовних вимог, та вказував на те, що грошове зобов`язання з орендної плати за землю визначено вірно, оскільки було прийнято рішення про збільшення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а отже зобов`язання нараховано відповідно до даного розміру оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Договору оренди землі від 09.11.2009 р. №2 Новоолександрівська сільська рада в особі сільського голови - Приймаченко Валентини Василівни, з одного боку, та орендар гр. ОСОБА_2 , з другого, уклали цей договір, предметом якого орендодавець надає, орендатор приймає в строкове платне користування земельну ділянку для: комерційного використання (обслуговування будівель і споруд гаражного комплексу) (рішення Новоолександрівської сільської ради XXVI сесія V скликання від 13.08.2009 р.), яка знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території Новоолександрівської сільської ради.

Згідно з п.2 цього договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1650 га , у тому числі: забудовані землі - 0,1650 га за рахунок земель наданих в користування Дніпропетровському обласному радіо-телецентру.

Відповідно до п.3 цього договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: гараж на 20 автомашин , а також інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Згідно з п.5 цього договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44121,00 грн.

Відповідно до п.9 цього договору, орендна - плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 44121,00x10%=4412,10 коп., без ПДВ на рік.

Згідно з пп.11, 12, 13 цього договору, Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у січні у разі: зміни умов господарювання, передбаченим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, змін коефіцієнтів індексації, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; після введення в експлуатацію переглянути ставку орендної плати на черговому засіданні комісії, в інших випадках, передбачених законодавством.

У разу невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 09.11.2009 р. №2, укладеною 08.08.2018 р. між Новоолександрівською сільською радою Дніпровського район Дніпропетровської області та гр. ОСОБА_1 , відповідно до якої орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1650 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:05:009:0127. Державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди землі від 09.08.2018 р. за № 27477252. Договір укладено на сорок дев`ять років. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на час укладення договору оренди від 09.11.2009 р. становила 44 121,00 грн. Орендна плата на час укладення договору була 10% від НГО = 4412,10 грн.

Листом від 24.12.2019 р. № 47283/04-36-53-40 відповідач направив до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області запит щодо надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ОСОБА_1 за 2017, 2018, 2019 роки, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:05:009:0127.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом вих. №4-0.21-9/104-20 від 10.01.2020 р. надало розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1650 га (кадастровий номер 1221486200:05:009:01271 складає: за 1 півріччя 2018 р. - 419816,59 грн., за II півріччя 2018 р. - 629709,24 грн., за 2019 р. 629 709,24 грн.

Рішенням Новоолександрівської сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Новоолександрівської сільської ради селища Дослідне, сіл Новоолександрівка, Старі Кодаки, Дороге, Кам`янка, Братське, Волоське» від 18.06.2020 р. № 5683-51/VІІ, з 01.01.2021 р. була затверджена базова вартість 1 кв.м. по с. Новоолександрівка у розмірі 149,79 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення форми Ф №68611/1-5340-0417 від 16.06.2020 р. на суму 26237,89 грн. за 2018 р. та на суму 6 970,92 грн. за 2019 р., №68611-5340-0417 від 16.06.2020 р. на суму 629 70,92 грн. за 2020 р., №564564-2407-0417 від 19.04.2021 р. на суму 87216,04 грн. за 2021 р.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно із п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

За положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За приписами ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Як встановлено, згідно з п.5 Договору оренди землі від 09.11.2009 р. №2, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44 121,00 грн.

Відповідно до п.9 цього договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 44121,00x10%=4 412,10 коп., без ПДВ на рік.

Як вбачається з договору оренди від 09.11.2009 р. №2 площа орендованої позивачем земельної ділянки площею 0,1650 га, розташованої за адресою: Новоолександрівка, вул.Журавлина, буд. 20-Б, кадастровий номер 1221486200:05:009:0127 складає 1650 кв.м. (0,1650 га).

Рішенням Новоолександрівської сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Новоолександрівської сільської ради селища Дослідне, сіл Новоолександрівка, Старі Кодаки, Дороге, Кам`янка, Братське, Волоське» від 18.06.2020 р. № 5683-51/VІІ, з 01.01.2021 р. була затверджена базова вартість 1 кв.м. по с. Новоолександрівка у розмірі 149,79 грн.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

При цьому, пунктом 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі Порядок №489), визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Відтак, розмір земельного податку встановлюється виключно на підставі нормативної грошової оцінки землі, яка повинна бути затверджена органом місцевого самоврядування, а розмір такої оцінки зазначається у витягу з технічної документації, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за законодавчо визначеною формою.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувані повідомлення рішення прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області із використанням даних листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання інформації» від 10.01.2020 р. №4-0.21-9/104-20, відповідно до якого відповідачу повідомлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:05:009:01271 за 2017 р. складає 419 816,59 грн., за 1 півріччя 2018 р. складає 419816,59 грн., за II півріччя 2018 р. 629 709,24 грн., за 2019 р. складає 629 709,24 грн.

Суд зазначає, що визначальним є те, що лист листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання інформації» не є витягом з технічної документації, як це передбачено ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель», та не відповідає формі, визначеній у додатку 9 до Порядку № 489.

Таким чином, лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про надання інформації» від 10.01.2020 р. №4-0.21-9/104-20 не може вважатися належними відомостями із Державного земельного кадастру у розумінні чинного законодавства України, оскільки не є витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

До того ж, зазначений лист містить лише відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2017-2019 роки, а отримання податковим органом даних від Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки за 2020-2021 рік матеріали справи взагалі не містять.

Таким чином, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правильності визначення розміру податкових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями з огляду на не підтвердження такого розміру витягами з технічної документації про розмір нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем недотримано процедуру обчислення ОСОБА_1 суми земельного податку за 2017-2021 роки, що свідчить те, що при прийнятті оскаржуваних податкового повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством України, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування.

Відповідач у відзиві, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, зазначає, що у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 р. у справі № 804/886/18 вказано, що законодавством не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу.

Проте, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на вказану постанову Верховного Суду, оскільки висновки викладені у ній незастосовні до спірних правовідносин, які суттєво відрізняються.

Так, у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що чинним законодавством, зокрема пунктом 286.1 статті 286 ПК України, не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення. В ході розгляду справи встановлено, що станом на дату надання листа на запит відповідача вказані у ньому відомості відповідали даним ДЗК.При цьому, вказані дані суд встановлював на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, зі змісту вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що така форма документа, як лист, є припустимою саме для мети надання Держгеокадастром інформації на запит контролюючого органу, однак при цьому така інформація має відповідати відомостям ДЗК, які встановлюються на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Проте, суд зазначає, що у справі, яка розглядається, відповідач не довів, що станом на дату надання листа на запит відповідача, вказані у ньому відомості відповідали даним ДЗК. Відповідних витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідач не надав.

При цьому, в ухвалі суду від 08.06.2022 р. про відкриття провадження відповідачу роз`яснено, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з цим, відповідно до абз.1 ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в ході розгляду справи відповідачем, в порушення зазначених норм процесуального права, не було доведено правомірність своїх дій у спірних відносинах.

Крім того, у відзиві на позов відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №3613-VІ відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Так, суд зазначає, що ст.38 Закону №3613-VІ містить загальні положення щодо усіх видів документів, які містять інформацію з Державного земельного кадастру. Ці документи стосуються усіх видів інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі, а не тільки щодо нормативно грошової оцінки.

Тому, з вказаної норми не можна зробити висновок, що відомості про нормативно грошову оцінку можуть міститися у будь-яких з документів, передбачених ч. 1 ст. 38 Закону №3613-VІ. До того ж, такого документа, як лист Держгеокадастра, зазначена норма не передбачає.

Натомість, ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель», яка є спеціальною нормою у питанні визначення виду документа, у якому міститься інформація про нормативно грошову оцінку, прямо вказано, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, посилання відповідача на ст.38 Закону №3613-VІ не є обґрунтованими та не свідчать про правомірність врахування податковим органом інформації про нормативну грошову оцінку лише на підставі інформації з листа Держгеокадастра, без її підтвердження витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис, суд зазначає таке.

На підставі пункту 93.1 статті 93 ПКУ рухоме майно платника податків ОСОБА_1 згідно з актом опису рухомого майна від 11.08.2021 р. № 1182/271270059/13-05-17 (запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 29392074 від 11.10.2021 р.) звільнено з-під податкової застави, що підтверджується витягом з реєстру.

Таким чином спір з даних обставин між позивачем та відповідачем відсутній, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3386,36 грн., згідно з квитанцією від 11.03.2022 р. №66439409.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 2 393,96 грн. (2390395,77*1%).

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними і скасуваня податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ф №68611/1-5340-0417 від 16.06.2020 р., №68611-5340-0417 від 16.06.2020 р., №564564-2407-0417 від 19.04.2021 р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2393,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко