СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2022 року Справа № 480/11715/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11715/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Барко - Трейд», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить:
- податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021 р. № 46451828/807, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30187,95 грн., прийняте ГУ ДПС у Сумській області - скасувати повністю як незаконне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад 2020 року та березень 2021 року, за результатами якої складено акт № 29491/А/18-28-18-07- 05/32325351 від 09.06.2021 р. та 06 липня 2021 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 46451828/807, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25 % у сумі 30187 грн. 95 коп.
Позивач зазначає, що в строки передбачені для адміністративного оскарження, звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення, відповідь на яку було отримано лише 26.10.2021 року.
Позивач вважає, що скарга розглянута поза межами відведених для цього строків , а тому скарга від 08. 07.2021 № 292 на податкове повідомлення - рішення вважається повністю задоволеною
Також позивач вважає, що камеральна перевірка передбачає перевірку саме податкової звітності платника податків та не передбачає дослідження будь-яких первинних документів платника. За таких обставин, ГУ ДФС в Сумській області в рамках камеральної перевірки не мало можливості дослідити своєчасність погашення позивачем податкового боргу. Крім того в акті перевірки не повідомлено про причини проведення перевірки податкових декларацій позивача за листопад 2020, березень 2021 роки з перевищенням строків, встановлених Рекомендаціями.
Крім того, позивач зазначає, що до 1 січня 2021 року відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань передбачалась п. 126.1 ст.126 ПКУ в інших розмірах. В той же час нараховуючи штрафні санкції за листопад 2020 року, вищевказані положення Податкового кодексу враховані не були взагалі.
Позивач стверджує, що акт перевірки при цьому взагалі не надає жодних підтверджень, щодо наявності умислу в діях ТОВ "Барко-Трейд", наявність якого є обов`язковою для застосування положень, передбачених пунктом 124.1 статті 124 в частині накладення штрафу в розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, а отже й прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.
На виконання вимог суду, відповідачем було надано суду відзив на позов в якому він проти позовних вимог заперечує та зазначає, що за результатами камеральної перевірки позивача встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад 2020р. (реєстраційний №9337382022 від 17.12.2020р.) та березень 2021р. (реєстраційний №9087676957 від 15.04.2021р.), та визначено вину платника на підставі п. 124.1 ст.124 ПКУ.
За результатами розгляду скарги позивача рішенням ДПС України №23880/6/99-00-06-03-02- 06 від 22.10.2021р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 02.07.2021р. №464518281807 - без змін.
Відповідач зазначає, що відповідно до п. 52.8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу в частині процедури адміністративного оскарження.
Також відповідач наголошує, що пунктом 76.3 статті 76 ПК передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. Тобто камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість ТОВ «Барко -Трейд» проведена з урахуванням строків давності визначених статтею 102 цього Кодексу.
Крім того, відповідач стверджує, що наявність умислу в діях позивача підтверджується: обізнаністю платника про терміни сплати та відповідальність за порушення строків сплати; не використанням права про можливість оформлення розстрочки; використання коштів на інші цілі; відсутністю самостійного повідомлення платником про обставини порушення платіжної дисципліни та підтвердження обставин, які пом`якшують або звільняють його від відповідальності за листопад 2020р. та березень 2021р.
Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету податкового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад 2020 року та березень 2021 року ТОВ «Барко - Трейд» код ЄДРПОУ 32325351, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 09 червня 2021 року №2949/А/18-28-07-05/32325351 (далі акт перевірки, а.с. 8 11).
За результатами камеральної перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати до бюджету податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій за листопад 2020 року в сумі 33617,39 грн. та березень 2020 в сумі 87134,39 грн. внаслідок чого порушено вимоги пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 02.07.2021р. №464518281807 та застосовано штрафну санкцію в розмірі 25% на суму 30 187,95 грн., яке направлено платнику рекомендованим листом та вручене 06.07.2021р. (поштове відправлення №4161509940515) (а.с. 35).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням ТОВ «Барко - Трейд» подано скаргу №292 від 08.07.2021р. до ДПС України (вх. ДПСУ №20485/9 від 13.07.2021р.) (а.с. 5 - 7).
За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України №23880/6/99-00-06-03-02- 06 від 22.10.2021р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 02.07.2021р. №464518281807 - без змін (а.с.13 15).
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021р. №464518281807 позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Розглядаючи дану справу суд в межах доводів позову суд виходить із такого.
Згідно з приписамистатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Положеннями пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України(даліПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом36.1 статті 36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.203.2 ст. 203 ПК Українисума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Устатті 76 ПК Українизазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимогстатті 86 ПК України.
Із зазначеного слідує те, що законодавчо закріплено правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань під час проведення камеральних перевірок.
Пунктом124.1. статті 124 ПК Українивизначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно пункту124.2. статті 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
З вищезазначеного, можна зробити висновок, що застосування п. 124.2 ст. 124 ПК України, можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника щодо не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.
Відповідно до п.109.1 ст. 109 ПК Україниподатковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбаченихПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбаченихПК України.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто, з системного аналізу вищевикладених норм, можна зробити висновок, що необхідною та достатньою підставою для встановлення умислу в діях платника, є встановлення обставин, які прямо стверджують що платник податку не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки а й бажав їх настання. Саме бажання настання негативних наслідків є необхідною та достатньою умовою для встановлення умислу.
У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Положення пункту 109.3 статті 109 ПКУ містять вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2,123.3 та 123.5 статті 123 ПКУ, пунктами 124.2,124.5 статті 124 ПКУ, а також пунктами 125-1.2, 125-1.4 статті 125-1 ПКУ. І всі ці склади правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.
Інші склади правопорушень, передбачених відповідними статтями ПКУ, не вимагають встановлення вини для притягнення платника податків до відповідальності.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на те, що платник був належним чином обізнаний з вимогами податкового законодавства в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету та інформації щодо наявності обставин, які звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату до податкового органу не подавав. На переконання суду, сама по собі обізнаність платника про вимоги податкового законодавства не свідчить про наявність умислу в діях такого платника.
Суд зазначає, що матеріали справи, зокрема акт про результати камеральної перевірки від 09.06.2021 не містить інших мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 ст. 124 ПК України.
Щодо твердження відповідача про те що протягом IV квартал 2020р. -1 квартал 2021 року позивачем було перераховано кошти на користь самозайнятих осіб за «157» ознакою доходу - у сумі 921,3 тис. грн., суд зазначає, що вказані обставини в акті перевірки не зазначені та під час її здійснення не були досліджені податковим органом.
Тобто, відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.2 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Суд зазначає, що факт не своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивача, а саме не є доказом наявності діяння, передбаченого пунктом 124.2 цієї статті яке призвело до прострочення сплати грошового зобов`язання.
Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 є протиправним.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що позивач дійсно не сплатив вчасно узгоджену суму грошового зобов`язання, що є підставою для застосування п. 124.1 ст. 124 ПКУ та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, та у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.
Суд зазначає, що в даному випадку до позивача застосована не та норма закону, а у суду відсутні повноваження застосовувати іншу норму закону для притягнення позивача до відповідальності, яку не застосував податковий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
В даному випадку має місце не помилка в розрахунку застосованих до позивача санкцій, а помилка в застосуванні правової норми.
Як вже було зазначено вищета вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування сум штрафних санкцій у зв`язку з порушенням строків сплати грошового зобов`язаннябуло прийнято на підставіп. 124.2 ст. 124 ПКУ.
Проте відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, тому застосування п. 124.2 ст. 124 ПКУ є протиправним
При цьому, контролюючий орган, з врахуванням висновків суду, в порядку передбаченому законодавством, може переглянути свої висновки про необхідність нарахування штрафних санкцій за результатами проведеної камеральної перевірки позивача.
Отже, в ході судового розгляду справи судом відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.
Частиною 2ст.77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування невірної норми Податкового кодексу України п. 124.2 ст. 124, що, в свою чергу, спричинило протиправне визначення відсоткового значення нарахованого штрафу 25% замість належного застосування п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, що передбачає 5% та 10% штрафу від погашеної суми податкового боргу.
Щодо інших підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд зазначає, що невірне застосування штрафних санкцій само по собі вже є підставою для скасування спірного податкового повідомлення рішення.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2021 р. № 46451828/807 Головного управління ДПС у Сумській області, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30187,95 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барко-Трейд" (вул. Миколи Амосова, 4,м. Конотоп,Сумська область,41615, код ЄДРПОУ 32325351) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105712575 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні