Ухвала

від 09.08.2022 по справі 904/5968/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5968/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2022 (колегія суддів: Іванов О.Г. - головуючий, Дармін М.О., Антонік С.Г.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до 1. Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІО СІСТЕМ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпровської міської ради

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути нежитлову будівлю до комунальної власності

за участю:

відповідача-2: Шевченко І.В. (адвокат)

прокурора: Красножон О.М. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (далі - прокурор) звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЛІО СІСТЕМ" (далі - відповідач - 2), просив:

- визнати недійсним договір від 03.09.2020 № 412-ДРА/20 оренди нерухомого комунального майна, розташованого за адресою: вул. Космонавтів, 7, м.Дніпро, укладений між відповідачами;

- зобов`язати відповідача - 2 повернути до комунальної власності в особі територіальної громади міста Дніпра, нежитлову будівлю літ. А-2, загальною площею 1 739,5 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Космонавтів, 7, м.Дніпро, що перебуває на балансі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради шляхом підписання акту приймання - передачі, відповідно до умов договору оренди від 03.09.2020 № 412-ДРА/20.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог законодавства, тому наявні підстави для визнання його недійсним та зобов`язання відповідача - 2 повернути нежитлову будівлю, яка одержана за цим договором.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2022, в позові відмовлено повністю.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що прокурор не довів тих обставин, з якими він пов`язував свої позовні вимоги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 922/2632/17, від 14.04.2020 у справі № 917/782/20, від 05.08.2020 у справі № 913/152/18, від 15.06.2018 у справі № 906/164/17, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 30.03.2021 у справі № 922/2712/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

4. Мотивувальна частина

4.1 Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.2 У даній справі, судові рішення, які переглядаються у касаційному порядку, суди встановили, що 03.09.2020 між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 412ДРА/20, за умовами якого та на підставі акта приймання-передачі, відповідач - 2 отримав у строкове платне користування, комунальне нерухоме майно, нежитлову будівлю, площею 1739,5 кв.м, а-а6-ганки та а-1 навіс (далі - нерухоме майно), що знаходиться на балансі Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю», за адресою: м.Дніпро, вул.Космонавітів, 7 (літ.А-2), строком до 01.09.2025.

4.3 При цьому встановлено, що прокурор наполягаючи на задоволенні позову, вказував на те, що нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору, належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра та є приміщенням колишнього дошкільного навчального закладу № 268, по вул. Космонавтів, 7 у м.Дніпро.

4.4 Відмовляючи у позові місцевий господарського суду своє рішення мотивував тим, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, як в підтвердження того, що майно належить до державного чи комунального закладу дошкільної освіти і в підтвердження його використання саме для цілей позашкільної освіти з моменту передачі у комунальну власність і до передачі в оренду.

4.5 Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, крім того, зазначив, що суду не надано жодного рішення позивача про передачу майна будь-якому закладу освіти, або доказів будь-якого використання цього майна для роботи з дітьми в будь-якій формі. Більше того, всі надані рішення міськради та її виконкому свідчать про невикористання цього майна жодним закладом освіти.

4.6 Заявник у касаційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 922/2632/17 зі спору про зобов`язання відповідача виконати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області в частині повторного укладення договору оренди нерухомого майна нежитлових приміщень вищого навчального закладу, яким є Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ.

4.7 Також, заявник посилається у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/2712/19 за позовом про внесення змін до договору оренди державного майна, що перебуває на балансі Харківського національного медичного університету. У цій справі суди вказали, що передача в оренду приміщень закладу освіти для розміщення солярію та об`єкту з продажу непродовольчих товарів суперечить забороні, встановленій частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" №2145 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін), оскільки надання послуг солярію та продаж непродовольчих товарів не пов`язане з навчально-виховним процесом.

4.8 Постановою Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 917/782/20 скасовані судові рішення попередніх інстанцій та прийнято нове, яким задоволено позов про визнання недійсним договору погодинної суборенди приміщення тиру та зобов`язання ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» звільнити та повернути балансоутримувачу приміщення тиру, з тих підстав, що спірне приміщення передане в суборенду ТОВ «Полтавський стрілецький клуб» всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки спірне майно передано в оренду з метою використання його під стрілецький тир, тобто для діяльності, не пов`язаної з навчально-виховним процесом КЗ «Полтавська гімназія «Здоров`я» № 14. З огляду на це, Верховний Суд дійшов висновку, що спірне приміщення навчального закладу використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу.

4.9 У справі № 913/152/18 Верховний Суд постановою від 05.08.2020, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, згідно яких судами встановлено, що предмет спірного договору оренди розміщується в будівлі гуртожитку та є об`єктом освіти згідно з інвентарними картками обліку основних засобів ДНЗ "Сєвєродонецьке вище професійне училище".

4.10 Велика Палата Верховного Суду приймаючи постанову від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 виходила із встановлених судами обставин справи про те, що спірне майно передано в оренду для діяльності не пов`язаної з навчально-виховним процесом Маріупольського професійного ліцею.

4.11 Приймаючи постанову від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 Верховний Суд виходив із встановлених судами обставин справи про те, що нежитлове приміщення розташоване в приміщенні Барашівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів.

4.12 Верховний Суд приймаючи постанову від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 виходив із встановлених судами обставин справи про те, що, у оренду підприємству передано нежитлові приміщення в будівлі учбового корпусу № 1, які знаходиться на балансі Державного навчального закладу "Сєвєродонецьке вище професійне училище".

4.13 Отже, у наведених у касаційній скарзі справах, на відміну від даної справи, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, судами було встановлено, що майно, щодо якого виник спір, розташоване у відповідних закладах освіти і стосовно його вирішено, або вирішується питання про передачу у користування іншим особам за рахунок відповідних закладах освіти.

4.14 Відтак, вище наведені постанови Верховного Суду ухвалені за правовідносин, які не є подібними із тими, що мають місце у даній справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку.

4.15 Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.16 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.17 Зважаючи на те, що у касаційній скарзі для відкриття касаційного провадження прокурор зазначив лише пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а інші доводи стосуються дослідження та встановлення судом касаційної інстанції певних фактичних обставин, що згідно із положеннями статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не допускається, тому такі доводи, з огляду на можливість касаційного оскарження судових рішень лише за наявності виключних випадків, визначених у частині другій статті 287 ГПК України, не можуть буди правовою підставою для касаційного перегляду судових рішень.

4.18 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 904/5968/21, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич