Рішення
від 14.08.2022 по справі 333/8709/21
КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/8709/21

Провадження № 2-а/333/36/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

справа № 333/8709/21

провадження № 2-а/333/36/22

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Балабко Андрій Вікторович

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу про адміністративне правопорушення, у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 24 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною, складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24.11.2021 року, серія ВМ № 00001549, якою застосовано до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень 00 коп. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 1321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.3% (5.58 тон). Постанову отримано 29.11.2021 року.

Відповідно до п. 22.5 «Правил дорожнього руху» затвердженого постановою КМ України від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т(для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т,здвоєні осі -18т,строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т,здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т. автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п. п. 3 п. 2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Таким чином, законодавцем встановлено мінімальну похибку для вагового вимірювального засобу для транспортного засобу не менше 2 відсотків, що з врахуванням зафіксованого відповідачем перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,3% (5.58 тон) виключає можливості притягнення до відповідальності, так як з урахуванням законодавчо встановленої похибки перевищення складає 3,3 %. В той же час адміністративна відповідальність наступає у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5%.

Якщо повернутись до нашої справи, то перевищення в 0.3% це всього 66 кг. (22 000 кг. х 0.3 = 66 кг.).

Також, в постанові явно вказані невірні відомості. Так, вказано перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,3% (5.58 тон). Якщо провести розрахунок, то 5,3% складає 1,166 тон. Натомість в постанові зазначено перевищення навантаження 5.58 тон, що явно перевищує вказаний відсоток у розмірі 5,3%.

Відповідно до ст. 143 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другоюстатті 122 2. частинами другоюі третьою статті 1321 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно нотаріального договору найму від 25.05.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 4166 спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 та загальний напівпричіп Н/ПР бортовий, тентований SCHMITZ S01 державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 передано в оренду ТОВ «Баскар» (код ЄДРПОУ 39517157).

Таким чином, належним користувачем транспортних засобів спеціалізованого вантажного сідлового тягачу DAF XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 та загального напівпричіпу Н/ПР бортовий, тентований SCHMITZ S01 державний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Баскар» (код ЄДРПОУ 39517157), що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серія НОМЕР_3 та НОМЕР_4 відповідно. Тобто, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача ТОВ «Баскар».

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи ТОВ «Баскар» (код ЄДРПОУ 39517157), є ОСОБА_2 з 20.11.2014 року.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не є належним користувачем. отже не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення в даному випадку.

Транспортний засобів спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом державний номер НОМЕР_2 здійснювали перевезення вантажу на замовлення ТОВ «АВ Метал Груп» код ЄДРПОУ 36441934.

Загальна маса вантажу при перевезенні складала 19,522 тон., що підтверджується товарно - транспортною накладною від 23.11.2021 року № АВ05231121-0216. Тобто не порушено допустиму масу у 22 тон.

Зазначене також підтверджується, тим що жодних претензій від Департаменту державного контролю на транспорті щодо перевищення загальної маси вантажу не було.

У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду і просить суд скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. від 24.11.2021 року серія ВМ № 00001549, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП та закрити провадження у справі, судові витрати покласти на відповідача.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

13 грудня 2021 року ухвалою суду позовна заява залишена без руху.

17 січня 2022 року представник позивача надав до суду заяву на усунення недоліків.

18 січня 2022 року ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі (письмове провадження) без участі, повідомлення та виклику сторін.

22 червня 2022 року до суду повернулося повідомлення про отримання відповідачем копії позовної заяви з додатками та ухвали суду.

Судове засідання здійснюється в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Установлені судом фактичні обставини справи.

Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2021 року, серія ВМ № 00001549, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень 00 коп. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 1321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5.3% (5.58 тон).

Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 , та загальний напівпричіп Н/ПР бортовий, тентований SCHMITZ S01 державний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Баскар».

Відповідно до нотаріально посвідченого договору найму від 25.05.2018 року зареєстрованого в реєстрі за № 4166, спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF XF 105.410 державний номер НОМЕР_1 , та загальний напівпричіп Н/ПР бортовий, тентований SCHMITZ S01 державний номер НОМЕР_2 , передано в оренду ТОВ «Баскар», код ЄДРПОУ 39517157.

Згідно з товарно - транспортною накладною від 23.11.2021 року № АВ05231121-0216, в автомобілі ДАФ НОМЕР_1 , загальна маса вантажу при перевезенні складала 19,522 тон.

Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року, Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року.

Відповідно до п. 22.5. Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Частина 2 ст. 132-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами

Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення стаття 251 КУпАП визначає будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зі змісту спірної постанови випливає, що підставою для притягнення особи до відповідальності слугувало те, що позивач порушив правила перевезення вантажів, перевищив навантаження на строєні осі транспортного засобу.

Разом з цим, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про не підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

При цьому, сама лише винесена постанова про накладення адміністративного стягнення не є достатнім доказом вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до правових позицій Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в постанові від 26.04.2018 року по справі 338/1/17 та постанові від 27.02.2018 року по справі № 813/2451/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено лише допустимими доказами.

Приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд бере до уваги і висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17, де останній вказав про те, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту 22.5.Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, чек зважування, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів тощо. На противагу цьому відповідачем не надано і не зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення жодного доказу зафіксованого технічними засобами, жодного доказу здійснення габаритно-вагового контролю за допомогою відповідного вимірювального і зважувального обладнання.

З аналізу статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників.

За визначенням статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Отже, власником транспортного засобу і автомобільним перевізником не завжди є одна і та сама особа.

Підсумовуючи вищевикладене, та з урахуванням того, що оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та, як наслідок, неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За такого слід визнати, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому заявлені позовні вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Поряд із цим, оскільки позивачем до суду надано заяву про надання доказів про понесені ним витрати по оплаті професійної правничої допомоги у продовж п`яти днів після ухвалення рішення, що передбачено ч. 7 ст. 139 КАС України, питання про стягнення витрат при ухвалення рішення на теперішній час не вирішується.

Керуючись положеннями ст. 2, 19, 294, 295 КАС, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови від 24 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталі Геннадіївни від 24 листопада 2021 року, серія ВМ № 00001549, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП - скасувати, провадження у справі - закрити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 серпня 2022 року.

Копію рішення направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва


Дата ухвалення рішення	14.08.2022
Оприлюднено	17.08.2022