Рішення

від 07.08.2022 по справі 355/1540/20

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1540/20

Провадження № 2/355/109/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участю секретаря судового засідання Спінулової В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Баришівської селищної ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень, скасування документів, що посвідчують право власності, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Перемозької сільської Ради Баришівського району Київської області від 16.01.2007 № 6 «Про переведення житлового будинку в нежитлову будівлю»; з вимогою визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності від 26.03.2007, видане Перемозькою сільською радою на ім`я ОСОБА_2 на нежитлову будівлю (цех по переробці м`яса з будівлями і спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18295686), з одночасним припиненням речового права власності ОСОБА_2 на зазначену нежитлову будівлю; з вимогою визнати недійсним та скасувати рішення Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області №156-14-05 від 18.07.2008 «Про зміну цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 »; з вимогою визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий №3220286101:16:048:0044, серія ЯЖ №683491, реєстраційний номер 010832100081, від 08.10.2008 з одночасним припиненням речового права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку із цільовим призначенням «землі комерційного використання».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що згідно ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Так, оскаржуване рішення Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області №156-14-05 від 18.07.2008р. «Про зміну цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 » прийнято з порушеннями цитованих вище нормативно-правових актів та вимог закону, та з порушенням інтересів позивача а саме: цільове призначення земельної ділянки було змінено в порушення обмежень, встановлених договором іпотеки та ст. 9 Закону України «Про іпотеку» - обов`язок іпотекодавця використання предмета іпотеки за цільовим призначенням.

Згідно ст. 9 закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки.

Також порушено вимоги ст. 10 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою іпотекодавець зобов`язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Також, не отримано встановлені Порядком зміни цільового призначення земель №502 документи. У проекті землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється з будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на землі для комерційного використання, відсутня інформація про обмеження у використанні земельної ділянки.

При цьому зазначається, що у висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Київській області від 05.09.2007 вих. №06-13/6974, який міститься у складі проекту землеустрою, зазначено , що в складі матеріалів, які передані до розгляду, наявні висновки про наявні обмеження на використання земельної ділянки. Проте у складі технічної документації такі висновки відсутні. У технічній документації із землеустрою щодо складання державного акту про право власності на земельну ділянку для комерційного використання наявні висновки про обмеження на використання земельної ділянки, які містять недостовірну інформацію про відсутність обмежень.

09.02.2021 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області надійшло підтвердження місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

25.02.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу прийнято до провадження судді Коваленка К.В.

05.04.2021 до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача та заяву про відвід судді.

05.04.2021 ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви представника ПАТ «Родовід Банк» про відвід судді Коваленку К.В.

20.04.2021 від Баришівської селищної ради Бориспільського району Київської області надійшла заява заміну сторони, а саме замінити Перемозьку сільську Раду Баришівського району Київської області на Баришівську селищну раду Бориспільського району Київської області. Також відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області № 740 від 09.07.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С..

Ухвалою суду від 08.12.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С., відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

02.03.2022 ухвалою суду замінено неналежного відповідача Перемозьку сільську Раду Баришівського району Київської області на Баришівську селищну раду Бориспільського району Київської області.

В судове засідання сторони не з`явились. Про розгляд справи повідомлені належним чином.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі , зробленою до ухвалення судом рішення.

У постанові 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що 28.12.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №37.3/МЖ-024.06.1, на забезпечення виконання зобов`язань за яким укладено договір іпотеки від 28.12.2006 № 37.3/МЖ-024.06.1, посвідчений Палладій Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. № 1441.

За умовами зазначеного договору Іпотеки Відповідачем-2 в іпотеку Банку було передано: будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з житлового будинку А загальною площею 191,80 кв.м., насосна Б загальною площею 6,20 кв.м., свердловина 1, літня кухня В загальною площею 64,3 кв.м. ворота 2, огорожа 3, ворота 4 та земельної ділянки № НОМЕР_1 , який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та земельні ділянки кадастровий номер 3220286101:16:048:0044 та кадастровий номер 3220286101:16:048:0045.

Передане в іпотеку нерухоме майно на момент передачі в іпотеку було власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, посвідченого Перемозькою сільською радою Баришівського району Київської області 26.07.2006р. №41 та зареєстрованого в Баришівському БТІ 26.07.2006 реєстр. №425 в реєстровій книзі №2, земельна ділянка - на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №506525, виданого на підставі рішення сесії Перемозької сільської ради від 13 травня 2005 року №100-14-04, кадастровий номер 3220286101:16:048:0044, та Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №506525, виданого на підставі рішення сесії Перемозької сільської ради від 13 травня 2005 року № 100-14-04 кадастровий номер 3220286101:16:048:0045.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2014 у справі № 753/20636/13 за позовом Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 1 435 555,10 грн.

Видано відповідний виконавчий лист, на підставі якого Баришівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області відкрито виконавче провадження № 45167134, виконавче провадження триває.

Однак, під час реалізації вищевказаного майна виявлені невідповідності записів у державних реєстрах, а саме Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі, внаслідок чого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.08.2019 № 2136 результати відкритих електронних торгів із продажу зазначеного майна скасовані.

Невідповідності виникли внаслідок зміни відповідачем ОСОБА_2 цільового призначення будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 3220286101:16:048:0044.

26.03.2007 в Реєстр прав власності внесено запис про об`єкт нерухомого майна з номером 18295686, опис майна - нежитлова будівля (цех по переробці м`яса з будівлями і спорудами), АДРЕСА_1 , дата прийняття рішення 26.03.2007р., підстава - свідоцтво про право власності б/н 26.03.2007р. Перемозька сільська рада, власник ОСОБА_2 .

З записів Державного реєстру прав власності вбачається, що зміни внесено до запису про об`єкт «будинок з господарськими спорудами», який перетворено на об`єкт «нежитлова будівля (цех по переробці м`яса з будівлями і спорудами)», реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності 18295686.

На адвокатський запит до архівного сектору Баришівської РДА, листом від 11.04. 2019р. вих. №142 надані документи Перемозької сільської ради за 2006-2007 роки, на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , а саме:

- рішення № 83 від 11.12.2006 - дозвіл на будівництво господарського блоку;

- рішення №7 від 16.01.2007 - дозвіл на переведення житлового будинку в нежитлову будівлю;

- рішення №43 від 24.05.2007 - дозвіл бюро технічної інвентаризації внести зміни в інвентаризаційну справу гр. ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до відомостей Національної кадастрової системи державного земельного кадастру, земельна ділянка кадастровий номер 3220286101:16:048:0044 площею 0,2500 га з цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ПАТ «Родовід Банк».

Цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 3220286101:16:048:0044 площею 0,2500 га змінено з «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» на «землі комерційного використання» на підставі:

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, призначення якої змінюється,

- технічної документації із землеустрою щодо складення державного акту на право власності на земельну ділянку для комерційного використання , видані ОСОБА_2

- рішення Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області №156-14-05 від 18.07.2008 «Про зміну цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 ».

Отже, в інтересах відповідача ОСОБА_2 . Перемозькою сільською Радою були прийняті наступні рішення, якими змінено статус нерухомого майна:

- рішення виконавчого комітету Перемозької сільської Ради Баришівського району Київської області від 16.01.2007 №6 «Про переведення житлового будинку в нежитлову будівлю»

- рішення Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області №156-14-05 від 18.07.2008 «Про зміну цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 ».

При цьому зазначені рішення прийняті без отримання згоди Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» як іпотекодержателя зазначеного майна, та з порушеннями процедури їх прийняття.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, ч. 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогами ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

Згідно ст. 10 вказаного Закону, іпотекодавець зобов`язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотеко держателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотеко держателя за іпотечним договором.

Також неправомірність перебудови будинку з житлового в нежитловий випливає з порушення відповідачем ОСОБА_2 умов договору іпотеки та закону України «Про іпотеку». А саме , відповідно до умов договору іпотеки:

- «іпотекодавець має право зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт предмету іпотеки, здійснювати його перепланування за письмовою згодою Іпотекодержателя» (п.2.2.3 Договору іпотеки);

- іпотекодавець зобов`язаний одержати письмову згоду іпотекодарежателя на зведення, знищення або проведення капітального ремонту будівлі (споруди), здійснення перепланування (п.п.2.3.3 Договору іпотеки).

Враховуючи вищевкладене, судом встановлено, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування та видані на їх підставі правовстановлюючі документи на ім`я ОСОБА_2 порушують права АТ «Родовід Банк» як іпотекодержателя та не надають можливості позивачу реалізувати предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

В матеріалах справи міститься заява представника Баришівської селищної ради Бориспільського району Київської області про застосування строку позовної давності. Заява обґрунтована тим, що позивач належним чином не обґрунтував причини пропуску трирічного строку на оскарження рішення Перемозької сільської ради Баришівського району Київської області №156-14-05 від 18.07.2008 «Про зміну цільового використання земельної ділянки ОСОБА_2 », так відповідач вказує, що строк на звернення до суду закінчився у 2011 році.

В свою чергу суд звертає увагу на те, що позивач взагалі не обґрунтував строки позовної давності у своїй позовній заяві.

Як встановлено матеріалами справи, 28.12.2006 між Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №37.3/МЖ-024.06.1.

В матеріалах справи міститься копія договору іпотеки №37.3/МЖ-024.06.1 від 28.12.2006, відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 іпотекодержатель має право перевіряти документи і фактично наявність, розмір, стан і умови зберігання переданого в іпотеку нерухомого майна (а.с. 18).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва від 23.10.2017 про право власності ПАТ «Родовід Банк» на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2017, право власнсоті на вищевказане майно зареєстровано за ПАТ «Родовід Банк» (а.с. 32).

Позивачем надано суду копію свідоцтва 23.10.2017 про право власності ПАТ «Родовід Банк» на земельну ділянку кадастровий №3220286101:16:048:0044 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2017 (а.с. 33 - 34).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п`ята статті 267 ЦК України).

Права позивача як власника земельної ділянки та житлового будинку ніхто не оспорював, отже, про порушене право він міг дізнатися з рішення державного кадастрового реєстратора у разі відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру або приватного нотаріуса.

Суд вже зазначав, що свідоцтво нотаріуса на земельну ділянку та житловий будинок було видано позивачу у жовтні 2017 році. Трирічний строк позовної давності сплив у жовтні 2020 року.

В цій справі ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом у грудні 2020 року, тобто з пропуском строків позовної давності.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав. При цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Тобто, позивачем не доведено, що він не знав та не міг знати про зміну відповідачем ОСОБА_2 , без погодження з Банком, цільового призначення земельної ділянки, що передано в іпотеку Банку, та переведення житлового будинку, який перебуває в іпотеці, в нежитлову будівлю.

Таким чином, суд застосовує до спірних правовідносин наслідки спливу строків позовної давності.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/19766/16-ц (провадження № 61-4313св19), в якій зазначено, що Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту з плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «Відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»). Порівняльний аналіз термінів «довідалася» та «могла довідатися», що містяться в статті 76 Цивільного кодексу Української РСР, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року № 6-17цс17.

На підстав вищенаведеного, керуючись ст.ст.2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Баришівської селищної ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішень, скасування документів, що посвідчують право власності залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його ухвалення до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.08.2022.

Суддя В.Червонописький