Постанова

від 09.08.2022 по справі 640/12128/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12128/21 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСМІСТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00025520702 від 19.01.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення суду та задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта аналогічні викладеним у позовній заяві та стосуються того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки висновки перевірки про безтоварність господарських операцій з контрагентами не відповідають дійсним обставинам і є помилковими. Крім того, вказано, що укладені під час господарської діяльності договори поставки, реальність яких відповідач поставив під сумнів, укладені на підставі уніфікованого проекту договору поставки позивача та передбачають, що деталізація умов поставки відображається у специфікації.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, вказавши на його обґрунтованість та відповідність положенням чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з`явились, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.11.2020 №618-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за червень, липень, серпень 2020 року.

Актом перевірки № 12813/26-15-07-02-02/33778270 від 17.12.2020 зафіксовано висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду (ряд.21 Декларації) в сумі 2 938 415 грн., в тому числі за вересень 2020 в сумі 2 938 415 гривень.

Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» подало заперечення на акт перевірки вих. № 241 від 29.12.2020, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у м. Києві висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки № 12813/26-15-07-02-02/33778270 від 17.12.2020 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 № 00025520702, яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 2 938 415 грн за декларацією за вересень 2020 року.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до cуду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення не є таким, що підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи, доводи апелянта та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як убачається з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ", ТОВ "ЛАКТЕЛ", ТОВ «ФІН ЛАЙТ», ТОВ «РЕЙД ПРО» та ТОВ «РЕММАШ КОМПАНІ».

Між ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (покупець) та ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" (постачальник) укладено договір поставки № Е/16/П/07 від 16 липня 2020 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язаний у порядку та строки, встановлені даним Договором, поставити будівельні матеріали асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікаціях, що є додатками до цього договору та становлять його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором. При цьому, пунктом 2.2, 2.6 договору визначено: поставка Товару за цим договором здійснюється на умовах зазначених Сторонами у Специфікаціях; разом з Товаром Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: - видаткову накладну; - товарно -транспортну накладну; - паспорт якості, наданий Постачальником на кожну окрему партію Товару. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у порядку, визначеному у специфікаціях (пункт 3.2).

До матеріалів справи надано Специфікації від 16.07.2020 та від 31.07.2020. Згідно умов специфікацій поставка товару здійснюється шляхом самовивозу Покупцем. При цьому, будь-якої інформації стосовно адрес місць зберігання товарів не вказано ні в договорі, ні в специфікаціях.

На підтвердження вказаного позивачем надано: накладні №0717/84 від 17.07.2020, №0721/96 від 21.07.2020, № 0804/192 від 04.08.2020, № 0804/199 від 05.08.2020, які виписані ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" на адресу ТОВ «УКРТРАНСМІСТ», сертифікати якості. При цьому, на підтвердження перевезення вказаного товару надано лише подорожні листи, які складені покупцем, тобто ТОВ «УКРТРАНСМІСТ». Проте надані подорожні листи не містять жодної інформації про місце завантаження/розвантаження товару придбаного у ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ", також у них зазначена лише інформація про використання товару пооб`єктно ТОВ «УКРТРАНСМІСТ».

Крім того, згідно інформації зазначеної у видаткових накладних виписаних ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ», значиться адреса: м. Маріуполь, вулиця Будівельників, буд. 150, оф. 27, а з наданих подорожніх листів вбачається, що перевезення товару здійснювалося в межах м. Київ.

Інших документів на підтвердження перевезення товару, у тому числі товарно- транспортних накладних, не надано.

Розрахунки за придбаний товар на підставі Договору від 16.07.2020 № Е/16/П/07 здійснювались у безготівковій формі.

На підставі наданої контролюючим органом інформації встановлено, що згідно поданого ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" за місцем обліку податкового розрахунку сум доходу, зарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № І ДФ) від 19.10.2020 № 9270151325 у період взаємовідносин на ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" працювало 11 осіб. Всі робітники за виключеним директора (з 109.07.2020) влаштовані на роботу з 15.07.2020, 17.07.2020, 16.07.2020 (тобто робітники прийняті в період здійснення взаємовідносин з ТОВ «УКРТРАНСМІСТ»). Основні засоби - відсутні. Також, згідно вищезазначеного розрахунку ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ", не придбавало товарів у фізичних осіб (виплата доходів за ознакою 157 - відсутня).

Крім того, товар придбаний у ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" є імпортним та містить код УКТЗЕД. Однак, ТОВ "ЕЛЕМЕНТ ТКГ" за період існування, імпортних операцій не здійснювало. Згідно аналізу бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних», по ланцюгу постачання контролюючим органом не встановлено імпортера даних товарів.

Аналізом ЄРПН по ланцюгу постачання (виникнення) товарів реалізованих на користь ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» встановлено рух товару по колу між суб`єктами господарювання, які не являються імпортерами.

Під час проведення перевірки контролюючим органом здійснено висновок щодо штучного формування податкового кредиту з причин відсутності у ТОВ «ЕЛЕМЕНТ ТКГ»: ланцюгу походження та руху товарів, необхідних умов для здійснення господарських операцій (приміщень для зберігання, засобів для перевезення (навантаження, розвантаження) та виробництва вищезазначених товарів), відсутності чисельності для ведення діяльності у задекларованих обсягах, і взаємовідносини між ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (орендар) та ТОВ «ЛАКТЕЛ» орендодавець) здійснювалися на підставі договору оренди обладнання.

Поряд з цим, контролюючим органом щодо надання в оренду обладнання TOB «JIAKTEJI» встановлено, що згідно бази даних ДПС України у ТОВ «ЛАКТЕЛ» [відсутні основні засоби, згідно поданої фінансової звітності малого підприємства за 2019 рік. Фінансова звітність подавалась з нульовими показниками до ГУ ДПС у Донецькій області.

Крім того, взаємовідносини між ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «ЛАКТЕЛ» здійснювалися також на підставі Договору поставки від 12.08.2020 № 11-08/20. Відповідно до якого, постачальник зобов`язаний у порядку та строки, встановлені даним Договором, поставити будівельні матеріали асортимент, кількість і ціна якого вказуються у специфікаціях, що є додатками до цього договору та становлять його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором.

До матеріалів справи надано специфікації від 12.08.2020 та від 13.08.2020. Згідно умов специфікацій поставка товару здійснюється шляхом самовивозу Покупцем. При цьому, будь-якої інформації стосовно адрес місць зберігання товарів - не вказано ані в договорі, ані в специфікаціях. Також не надано товаро-транспортних накладних, паспортів якості, сертифікатів.

На підтвердження придбання товару за вказаним договором та специфікаціями позивачем надано: накладні № 1708/09 від 17.08.2020, № 1708/10 від 17.08.2020, № 07/17-0-11 від 17.08.2020, № 1708/11 від 17.08.2020, № 1808/14 від 18.08.2020, № 1808/12 від 18.08.2020, які виписані ТОВ «ЛАКТЕЛ» на адресу ТОВ «УКРТРАНСМІСТ».

При цьому, на підтвердження перевезення вказаного товару надано лише подорожні листи, які складені покупцем, тобто ТОВ «УКРТРАНСМІСТ». Інших документів на підтвердження перевезення товару, у тому числі товаро-транспортних накладних, не надано.

Аналізом ЄРПН по ланцюгу постачання (виникнення) товарів реалізованих на користь ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» встановлено рух товару по колу між суб`єктами господарювання, які не являються імпортерами.

Під час проведення перевірки контролюючим органом здійснено висновок щодо штучного формування податкового кредиту з причин відсутності у ТОВ «ЛАКТЕЛ»: ланцюгу походження та руху товарів, необхідних умов для здійснення господарських операцій (приміщень для зберігання, засобів для перевезення (навантаження, [розвантаження) та виробництва вищезазначених товарів), відсутності чисельності для ведення діяльності у задекларованих обсягах.

Взаємовідносини між ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» (покупець) та ТОВ «ФІН ЛАИТ» (продавець) здійснювалися на підставі договору поставки від 14.09.2020 №20914/09. Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язаний у порядку та строки, встановлені даним Договором, будівельні матеріали асортимент, кількість і ціна якого вказуються у Специфікаціях, що додатками до цього договору та становлять його невід`ємну частину, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених Договором. Поставка Товару за цим договором здійснюється на умовах зазначених Сторонами у Специфікаціях. Разом з Товаром Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: - видаткову накладну; - товарно -транспортну накладну; - паспорт якості, наданий Постачальником на кожну окрему партію Товару (пункт 2.6). Оплата [здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у порядку, визначеному у специфікаціях.

До матеріалів справи надано Специфікації від 14.09.2020, 16.09.2020, 17.09.2020, 13.10.2020 та від 19.10.2020. Згідно умов специфікацій поставка товару здійснюється шляхом самовивозу Покупцем. При цьому, будь-якої інформації стосовно адрес місць зберігання товарів не вказано ні в договорі, ні в специфікаціях. Також не надано товарно-транспортних накладних, паспортів якості, сертифікатів.

На підтвердження придбання товару за вказаним договором та специфікаціями позивачем надано відповідні накладні, При цьому, на підтвердження перевезення вказаного товару надано лише подорожні листи, які складені покупцем, тобто ТОВ «УКРТРАНСМІСТ».

Разом з тим, надані подорожні листи не містять жодної інформації про місце завантаження/розвантаження товару, придбаного у ТОВ «ФІН ЛАЙТ», також у них зазначена лише інформація про використання товару пооб`єктно. Крім того, згідно інформації зазначеної у видаткових накладних, виписаних ТОВ «ФІН ЛАЙТ», значиться адреса: м. Маріуполь, а з наданих подорожніх листів вбачається, що перевезення товару здійснювалося в межах м. Київ. Інших документів на підтвердження перевезення товару не надано.

На підставі наданої контролюючим органом інформації судом встановлено, що ТОВ «ФІН ЛАЙТ» зареєстровано - 14.12.2019. Останню звітність з ПДВ подано за місцем реєстрації у вересні 2020 року та задекларовано відсутність діяльності. Згідно поданого ТОВ «ФІН ЛАЙТ» (код 43409999) за місцем обліку Податкового розрахунку сум доходу, Нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) від 09.11.2020 № 9259055701 у період взаємовідносин на ТОВ «ФІН ЛАЙТ» (код 43409999) працювало 13 осіб. Всі робітники за виключеним директора (з 04.09.2020) влаштовані на роботу з 15.09.2020.

Також, згідно вищезазначеного розрахунку ТОВ «ФІН ЛАЙТ», не придбавало товарів у фізичних осіб (виплата доходів за ознакою 157 - відсутня).

Аналогічні до вищезгаданих обставин здійснення господарської діяльності було встановлено щодо решти контрагентів: ТОВ «РЕЙД ПРО» та ТОВ «РЕММАШ КОМПАНІ».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено приписами Податкового кодексу України, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 19.05.2020 у справі № 813/2488/14.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта стосовно того, що укладені під час господарської діяльності договори мали певну специфіку, що передбачало особливу організацію їх виконання та перевезення товарів, позаяк такі доводи жодним чином не доводять реальність проведення спірних господарських операцій.

Крім того, такі аргументи в розумінні ПК України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства та жодним чином не спростовують правомірність дій податкового органу в межах спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими, а тому правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги також - відсутні.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансміст" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови складено 15.08.2022.