Рішення

від 14.08.2022 по справі 910/4758/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2022Справа № 910/4758/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті" вул. Гоголівська, 21, офіс 1, м. Київ, 01054

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01014

про стягнення 390 226,50 грн.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" про стягнення 390 226,50 грн., а саме 209 499,37 грн. основного боргу та 180 727,13 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору субпідряду № 2020.11-27_1 від 27.11.2020 в частині своєчасної та повної оплати виконаних за договором робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані штрафні санкції.

Також позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва 25.03.2021 разом з позовною заявою подано заяву б/н від 25.03.2021 року про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" в розмірі 390 226,50 грн., які знаходяться на рахунку IBAN № НОМЕР_1 в "КБ "Приватбанк" м.Київ, МФО 321842.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 05.04.2021 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2021 надійшли письмові пояснення б/н від 05.04.2021 про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши які суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4758/21 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/4758/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, 20.05.2021 від позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.04.2021, а саме копії додатку № 2 та № 3 до Договору субпідряду № 2020.11-27_1 від 27.11.2020, що була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд".

Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 24.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній частково визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконанні роботи за січень 2021 року на суму 6513,53 грн., а також про стягнення штрафних санкцій за порушення строку оплати виконаних робіт за січень 2021 року на суму 104,20 грн., не визнає позовні вимоги частково про стягнення заборгованості за виконані роботи за січень 2021 року на суму 150365,44 грн. та стягнення штрафних санкцій за порушення строку оплати виконаних за січень 2021 року робіт на суму 156774,77 грн., а також не визнає позовні вимоги в повному обсязі про стягнення заборгованості за виконані роботи за лютий 2021 на суму 54620,40 грн. та штрафних санкцій за порушення строку оплати виконаних робіт за лютий 2021 на суму 21848,16 грн.

Відзив разом з доказами направлення на адресу позивача долучено судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін до суду не надходило.

Наразі, від позивача станом на час винесення рішення до суду не надходила відповідь на відзив, жодних заяв про неможливість подання такої заяви по суті спору та/або про намір вчинення відповідних дій та/або продовження відповідних процесуальних строків.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивач не скористався наданими йому процесуальними правами в частині надання відповіді на відзив тощо, суд здійснював розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 27 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" (відповідач у справі, підрядник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Віт Ті" (позивач у справі, субпідрядник за договором) укладено Договір субпідряду № 2020.11-27_1 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами і засобами, власних будівельних матеріалів, крім випадків передбачених Договором, у відповідності до проектної документації, кошторисної документації, Договірної ціни, діючих будівельних норм і правил та у визначений Договором строк виконати та передати підряднику роботи на об`єкті: "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва", а підрядник зобов`язується надати субпідряднику фронт робіт, проектну документацію, прийняти завершені роботи та оплатити їх вартість у відповідності до умов договору.

Розділами 1 - 17 Договору сторони узгодили предмет договору, строки виконання робіт, права та обов`язки сторін, вартість робіт та порядок розрахунків, ризики знищення або пошкодження об`єкта будівництва, відповідальність сторін, строки дії договору тощо.

Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як визначено пунктом 16.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його укладення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення, та погоджується сторонами в графіку виконання робіт.

Вказаний Договір підписаний представниками підрядника і субпідрядника та скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено в пункті 1.2 Договору роботи виконуються субпідрядником за адресою: м. Київ, Святошинський район, вулиця Василя Стуса, 35-37.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За приписами частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Сторони домовились, що загальна вартість робіт за цим договором визначена сторонами в договірній ціні. Договірна ціна робіт за цим договором, визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору та визначається у Додатку № 1. Договірна ціна є твердою та може бути змінена лише на умовах, встановлених цим Договором (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.3. Договору договірна ціна робіт за договором визначена методом прямої домовленості сторін і враховує всі витрати субпідрядника, пов`язані з виконанням робіт за цим договором.

Так, сторонами погоджено та підписано Додаток № 1 до Договору, згідно якого вартість робіт за договором складає 518 222,06 грн. з ПДВ, вартість матеріалів - 1 190 221,85 коп. з ПДВ, вартість доставки матеріалів - 16 000,00 грн, вартість адміністративних витрат - 47 000,00 грн.

Загальна вартість робіт за цим Договором становить загальну вартість виконаних підрядником та прийнятих підрядником робіт на підставі Актів та Довідок № КБ-3 (пункт 4.4).

У відповідності до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно пункту 2.3. Договору субпідрядник зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з дня виконання підрядником зобов`язань щодо узгодження певних етапів робіт, передачі проектної та іншої договірної документації, надання фронту робіт, сплати авансового платежу на придбання матеріалів.

Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт (пункт 2.4. Договору).

Так, в матеріалах справи наявний підписаний з боку субпідрядника Додаток № 2 до Договору - Календарний графік виконання Договору, який, як зазначено позивачем, надсилався на адресу відповідача та станом на час розгляду справи в суді із наявністю зауважень позивачеві повернуто не було.

Згідно частин 4, 5 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (підрядника).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства субпідрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника (підрядника) до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

В силу частини 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності до пункту 12.1. Договору здача-прийняття завершених робіт здійснюється протягом 5 робочих днів з дня завершення виконання робіт, про що субпідрядник письмово повідомляє підрядника.

Здача-прийняття завершених робіт оформляється Актом форми № КБ-2в та Довідкою форми № КБ-3, підписання яких визначає момент передачі робіт у власність підрядника. (пункт 12.2. Договору).

Відповідно до пункту 12.3. Договору в процесу здачі-приймання завершених робіт сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам Договору.

Суд зазначає, що положеннями Договору, зокрема, пунктом 12.12 розділу 12, передбачений порядок приймання - передачі закінчених робіт за актами форми КБ2-В та довідками форми КБ-3.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 року № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14- 295 від 16.03.2010 року роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов`язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконання та прийняття робіт.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 03.10.2018 року у справі № 922/509/17.

За матеріалами справи судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи на суму 264 730,90 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими печатками підрядника і субпідрядника Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ - 2в) № 1 за грудень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2020 року, за якими вартість робіт складає 107851,93 грн. з ПДВ та 239 048,23 грн. з ПДВ - матеріали, а також Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за січень 2021 року і Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за січень 2021 року, за якими вартість робіт складає 156 878,97 грн. з ПДВ та 440 241,66 грн. з ПДВ - матеріали. Копії вказаних актів та довідок наявні в матеріалах справи.

Як вбачається із наданих позивачем копій актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами та довідками відсутні, зокрема, замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Доказів пред`явлення відповідачем претензій щодо виявлення відхилень при виконанні робіт від належної якості, обсягів та ціни робіт, а також термінів виконання робіт, як і обґрунтованих письмових відмов від їх оплати до суду не надходило, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови від приймання виконаних робіт та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року - січень 2021 року, а також заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору у вказаній частині з боку відповідача відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню робіт, обумовлених Договором та в обсягах, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт та Довідках про вартість виконання будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року та січень 2021 року, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Крім того, як встановлено судом за матеріалами справи та підтверджено відповідачем, відповідно до реєстру передачі документів про виконану роботу на об`єкті "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва" від 24.02.2021 року, копія якого надана позивачем, останнім передано, а відповідачем отримано підписані в односторонньому порядку з боку ТОВ «Ейч Ві Ті» як підрядника Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за лютий 2021 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за лютий 2021 року, згідно яких вартість робіт становить 54 620,40 грн. з ПДВ та вартість матеріалів - 87 547,22 грн. з ПДВ.

Проте, відповідачем не підписано наданий позивачем Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2021 року та листом від 03.03.2021 вих. № 03/03.2021-1 проінформовано позивача про відкладення прийняття робіт з влаштування цементно-піщаної стяжки на 17, 18, 19, 20, 21 поверхах об`єкта, у зв`язку з негативними результатами ультразвукового дослідження цементно-піщаної стяжки до набрання розчином необхідної міцності (Протокол № 117У випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю від 02.03.2021).

Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.10 Договору сторони погодили, що підрядник перераховує субпідряднику на його рахунок авансовий платіж для придбання ресурсів у розмірі 100 % вартості ресурсів на підставі рахунку-фактури виставленого субпідрядником.

Відповідно до умов Договору ресурсами є обладнання, устаткування, витратні матеріали тощо, що використовуються для виконання робіт.

За змістом Додатку № 1 «Кошторис» до Договору вартість робіт складає 518 222,06 грн., вартість матеріалів - 1 190 221,85 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 2018 від 30.11.2020 року, відповідачем на користь позивача було здійснено авансовий платіж в розмірі 1 192 221,85 грн. з ПДВ, розмір якого перевищує суму погодженого сторонами авансу на 18 000,00 грн.

Заперечень від позивача щодо розміру та строку здійсненої відповідачем як замовником авансової оплати матеріли справи не містять.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Отже, відповідно до вимог закону та умов Договору позивач зобов`язаний виконати належним чином обумовлені договором будівельні роботи та здати їх відповідачу за актом виконаних робіт, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати повного обсягу виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договором.

Згідно з пунктом 4.9. Договору оплата робіт здійснюється підрядником субпідряднику поетапно за кожен етап виконаних робіт. Оплату робіт підрядник здійснює протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт та Довідки Форми № КБ-3 з урахуванням сум авансових платежів, сплачених раніше. Сторони домовились, що підрядник розраховується з субпідрядником за підписаними Актами приймання-передачі виконаних робіт в загальному розмірі не більше 50% зазначеної в акті вартості робіт. Остаточний розрахунок з субпідрядником, а саме сплату останніх 50% вартості виконаних робіт субпідрядником за цим договором, підрядник зобов`язаний провести протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати успішного проведення гідровипробувань покрівлі, що буде підтверджено відповідним актом випробувань.

Доказів узгодження сторонами іншого строку та/або порядку оплати виконаних за Договором робіт матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами Договору, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт за завданням відповідача так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість викоаних будівельних робіт та витрати, які мають бути сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень.

Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт.

Таким чином, підписання та узгодження генпідрядником (відповідачем) актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/174, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, виходячи з приписів чинного законодавства та умов Договору є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем будівельні роботи.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відповідачем на підставі підписаного обома сторонами Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року здійснено перерахування позивачеві як підряднику грошових коштів в сумі 107 851,93 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2193 від 29.12.2020 року на відповідну суму.

Отже, надані сторонами докази свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлант Мегабуд» як замовник частково виконало взяті на себе зобов`язання відповідно до умов Договору, здійснивши часткову оплату робіт, залишок неоплачених замовником будівельних робіт, за твердженням позивача, становить 156 878,97 грн. за виконані в січні 2021 року та 54620,40 грн. за роботи, виконані в лютому 2021 року, всього 211 499,37 грн.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідач свої зобов`язання щодо перерахування коштів за виконані позивачем будівельні роботи в розмірі 211 499,37 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у встановленому судом вище розмірі, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктах 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Доказів визнання недійсним Договору субпідряду № 2020.11-27_1 від 27.11.2020 та/або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

Поряд із цим у позовній заяві позивач зазначає з посиланням на п. 3.3.4 Договору та факт безпідставного, за твердженням позивача, ухилення від оплати прийнятих за актом прийняття виконаних будівельних робіт за січень 2021 року більше ніж на 30 днів, про відмову субпідрядника від Договору, у зв`язку з чим суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, згідно п.3.3.4 Договору субпідрядник має право призупинити виконання обов`язків по договору, якщо підрядник не здійснює оплату в обсягах і строках згідно умов Договору, повідомивши підрядника про це за 10 календарних днів. В разі необґрунтованої затримки по розрахункам, згідно умов Договору понад 30 днів субпідрядник може відмовитись від Договору в цілому.

Відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторони мають право припинити дію Договору за взаємною згодою, шляхом укладення відповідної письмової угоди (п. 15.3 Договору).

Відповідно до 15.5 Договору субпідрядник має право розірвати договір тільки за взаємною згодою сторін, у разі порушення підрядником своїх зобов`язань за Договором.

Наразі, матеріали справи не містять та позивачем не надано суду доказів повідомлення позивачем підрядника - ТОВ «БК «Атлант Мегабуд» про призупинення виконання обов`язків по Договору та/або відмови від Договору, а також не заявлено відповідні позовні вимоги в даному спорі.

В свою чергу щодо викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень суд зазначає, що за приписами статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Пунктом 12.5 Договору сторонами погоджено, що субпідрядник повідомляє підрядника про готовність до передачі виконаних робіт, які підрядник зобов`язується оглянути та перевірити спільно з субпідрядником і, при відсутності зауважень до якості, кількості та обсягів виконаних робіт, використаних ресурсів, підписати Акти та Довідку форми № КБ-3, що були надані, з підписом представника технічного нагляду на об`єкті на протязі 5 робочих днів з дня їх отримання, та передати ї другі екземпляри Субпідряднику протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Акту та Довідки форми № КБ-3 або надати мотивовану відмову від прийняття робіт.

Відповідно до пункту 12.6. Договору якщо під час прийому-передачі виконаних робіт будуть виявлені неякісно виконані роботи (мається на увазі недоробки, недоліки, дефекти закінчених робіт, змонтованих конструкцій, використаних ресурсів), що не відповідають проектній документації, вимогам діючих норм і правил, встановлених нормативними документами, технологічних карт, чи інші відступи від умов Договору (виключаючи випадок виявлення неякісно виконаних робіт при проведенні перевірки на об`єкті Департаментом державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві (або іншим компетентним органом) з метою визначення відповідності об`єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, під час проведення перевірок або інших процедур інших процедур іншими компетентними органами, організаціями, згідно вимог чинного законодавства України) підрядник має право не приймати роботи до усунення субпідрядником таких недоліків. У цьому випадку сторони зобов`язані скласти дефектний акт, з зазначенням усіх недоліків, недоробок, дефектів виконаних робіт, ресурсів та строків їх усунення субпідрядником.

У такому разі субпідрядник власними силами, без збільшення договірної ціни чи додаткової оплати, зобов`язаний переробити ці неякісно виконані роботи для забезпечення їх належної якості, у визначений в дефектному акті термін.

Якщо субпідрядник у визначений в дефектному акті термін не виправить неякісно виконані роботи і не приведе їх у належний стан, то підрядник має право у такому разі залучити третіх осіб для виправлення неякісно виконаних робіт і приведення їх у належний стан, з компенсацією такихвитрат за рахунок субпідрядника, шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи,а також має право вимагати від субпідрядника відшкодування понесених збитків, включаючи упущену вигоду.

Згідно з пунктом 12.8. Договору якщо субпідрядник відмовляється від складання дефектного акту та/або не бажає чи не може виправити неякісно виконані роботи або інші недоліки, та/або не розпочинає їх виправлення з будь-яких причин, підрядник має право виправити їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати підрядника, пов`язані з виправленням неякісно виконаних робіт або інші недоліки, компенсуються субпідрядником у повному обсязі.

Пунктом 12.9 Договору визначено, що у разі виявлення відступів від умов Договору або інших недоліки чи неякісно виконаних робіт, які виключають можливість використання результату робіт, чи відступи у виконаних роботах від умов Договору або недоліки, недоробки, дефекти у виконаних роботах є істотними та такими, що не можуть бути усунені субпідрядником, підрядником чи третьою особою, або не були усунені у строк, встановлений згідно дефектного акту, Підрядник має право не приймати роботи, відмовитися від Договору, або в односторонньому порядку відповідного зниження договірної ціни або відшкодування витрат з виправлення таких робіт за рахунок субпідрядника.

Відповідно до пункту 17.7 Договору усі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі, направляються адресатові рекомендованим або цінним листом, телеграмою, або вручаються під розписку.

Отже, відповідно до умов Договору на підрядника, після повідомлення про готовність до передачі виконаних робіт, покладено обов`язок оглянути та перевірити їх спільно з субпідрядником і, при виявлені неякісно виконаних робіт (недоробки, недоліки, дефекти закінчених робіт, змонтованих конструкцій, використаних ресурсів) підрядник має право не приймати роботи до усунення субпідрядником таких недоліків. У цьому випадку сторони зобов`язані скласти дефектний акт.

Пунктом 4.11 Договору сторонами погоджено, що субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання підряднику протягом 3 (трьох) днів після виконання певного етапу робіт. Підрядник зобов`язаний підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п`яти) днів з дня одержання.

Як зазначалось судом вище, відповідно до реєстру передачі документів про виконану роботу на об`єкті "Будівництво науково-учбового центру з гуртожитком готельного типу на вул. Василя Стуса, 35-37 у Святошинському районі м. Києва" від 24.02.2021, позивачем передано, а відповідачем отримано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2021 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2021 року.

Проте, відповідачем не підписано наданий позивачем Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2021 року, натомість листом від 03.03.2021 вих. № 03/03.2021-1, копія якого наявна в матеріалах справи, проінформовано позивача про відкладення прийняття робіт з влаштування цементно-піщаної стяжки на 17, 18, 19, 20, 21 поверхах об`єкта у зв`язку з негативними результатами ультразвукового дослідження цементно-піщаної стяжки до набрання розчином необхідної міцності, на підтвердження чого надано Протокол № 117У випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю від 02.03.2021 року, складений ТОВ «БК «Опора» на замовлення відповідача.

У зв`язку з відсутністю відповіді на вказаний лист та/або звернення до відповідача із відповідними запереченнями, останнім 18.03.2021 року та 07.04.2021 року проведено повторні лабораторне випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю (влаштування цементно-піщаної стяжки на 17, 18, 19, 20, 21 поверхах об`єкта), про що складено протоколи випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю № 121У від 02.03.2021 року та № 127У від 07.04.2021 року, копії яких надані відповідачем.

В подальшому, 14.04.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" складено дефектний акт № 1 до Договору субпідряду № 2020.11-27 від 27.11.2020 року, з якого вбачається, що враховуючи дані Протоколів № 117У, №121У, № 127У випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю від 02.03.2021, 18.03.2021, 07.04.2021 встановлено, що роботи з влаштування цементно-піщаної стяжки підлоги терас, балконів і покрівлі 19-21 поверхів об`єкта виконані субпідрядником з недоліками. Міцність цементно-піщаної стяжки підлоги терас, балконів і покрівлі 19-21 поверхів об`єкта становить 10,57-12,39 МПа, що складає 71,9-84,3 % міцності, для розчину марки МІ50, норма якого є 14,7 МПа. Також наявні наступні недоліки: рихла структура, локальні розшарування цементно-піщаної стяжки на ділянці в/в 3/1-4/1 / К-М (19 поверх); відшарування по поверхні цементно-піщаної стяжки на ділянці в/в 8- 12/Д-Ета2/1- 5/1, Д-К(21 поверх).

При цьому як встановлено судом, зазначений Дефектний акт підписано одноособово підрядником ТОВ «БК «Атлант Мегабуд» та не містить підпису уповноваженого представника субпідрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙЧ ВІ ТІ".

Так, дослідивши надані відповідачем Дефектний акт 14.01.2021 року № 1 до Договору субпідряду № 2020.11-27 від 27.11.2020 року та протоколи № 117У, №121У, № 127У випробування конструкцій неруйнівним ультразвуковим методом контролю від 02.03.2021 року, 18.03.2021 року, 07.04.2021 року суд зазначає про відсутність у складі осіб, що проводили випробування, представників субпідрядника - ТОВ «Ейч Ві Ті», а також доказів ознайомлення останнього зі змістом вказаних протоколів випробування №№ 121У, 127У та Дефектного акту від 14.04.2021 року, будь - які докази надсилання актів випробування №№ 121У, 127У та Дефектного акту від 14.04.2021 року на адресу позивача в матеріалах справи також відсутні, в зв`язку з чим суд не приймає до уваги відповідні твердження відповідача про належне фіксування виявлених недоліків як такі, що проведені з порушенням процедури, передбаченої умовами Договору.

Отже, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази спільного, за участі субпідрядника, огляду та перевірки виконаних позивачем робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2021 року, а також відповідачем не надано доказів письмового повідомлення позивача про час проведення огляду та перевірки виконаних робіт, а також складання дефектного акту № 1 від 14.04.2021 до договору субпідряду № 2020.11-27 від 27.11.2020.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.08.2018 року у справі №911/662/17, відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє відповідача від покладених на нього обов`язків прийняти та оплатити роботи за ціною погодженою ним у договорі.

Тобто, з огляду на умови Договору суд вважає вказані підписані в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч Ві Ті» акт прийняття виконаних будівельних робіт № 1 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2021 року такими, що погоджені замовником (підрядником), та є доказом виконання позивачем своїх зобов`язань щодо здійснення будівельних робіт на об`єкті, отже приходить до висновку про можливість вважати вказані в цих акті та довідці роботи такими, що позивачем виконані в повному обсязі та відповідно до умов Договору.

Таким чином, оскільки відповідачем не було дотримано встановленого Договором порядку огляду та перевірки виконаних робіт, відтак, за відсутності підстав для відмови від прийняття робіт та підписання акту в контексті умов Договору, зазначені у вказаному акті приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2021 року та відповідній довідці роботи, з урахуванням пункту 12.5 Договору, є такими, що прийняті відповідачем 10.03.2021 року.

Крім того судом встановлено, що у разі відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту, визнані судом обґрунтованими (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України)

Наразі, підрядником (відповідачем) не ставилися вимоги про визнання спірного акту недійсним, як того вимагають приписи Цивільного кодексу України, а тому відповідачем не доведено факту невиконання позивачем підрядних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за лютий 2021 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 913/1397/16.

Разом з тим судом встановлено, що відповідно до пункту 3.4.14 Договору субпідрядник зобов`язаний, у випадках, передбачених діючими нормами і правилами, в тому числі ДБН, за власний рахунок, здійснювати необхідну перевірку і випробування (експертизи) результатів робіт, устаткування, та матеріалів і повідомити про це підрядника протягом 5 (п`яти) календарних днів до моменту проведення таких перевірок і випробувань з наданням відповідних підтверджуючих документів

Також згідно з пунктом 3.4.40 Договору на субпідрядника покладено обов`язок передати підряднику акти та протоколи перевірок і випробувань, що будуть здійснюватися в ході виконання робіт.

Таким чином судом встановлено, що з урахуванням визначених сторонами умов Договору, а саме пунктів 3.4.14, 3.4.40 та 4.11, саме на субпідрядника покладено обов`язок щодо здійснення необхідної перевірки та випробування (гідровипробування) результатів робіт, а також підготовки відповідних документів та подання їх для підписання підряднику, що є підставою для остаточного розрахунку за виконані роботи з урахування умов пункту 4.9. Договору, згідно якого сплата останніх 50% вартості виконаних робіт субпідрядником здійснюється підрядником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати успішного проведення гідровипробувань покрівлі, що підтверджується відповідним актом випробувань.

Так, у зв`язку з відсутністю доказів проведення чи ініціювання субпідрядником гідровипробувань покрівлі суд прийшов до висновку, що з урахуванням положень пункту 4.9 Договору оплаті підрядником підлягає лише 50% вартості робіт виконаних за актами приймання-передачі виконаних робіт за грудень 2020 року, січень 2021 року та лютий 2021 року, що складає 159 675,65 грн. ((107 851,93 грн. (акт за грудень 2020 року) + 156 878,97 грн. (акт за січень 2021 року) + 54 620,40 грн. (акт за лютий 2021 року)) / 50% ).

З урахуванням вкладених висновків судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за Договором субпідряду № 2020.11-27_1 від 27.11.2020 з урахуванням оплати проведеної відповідно до платіжного доручення № 2193 від 29.12.2020 на суму 107 851,93 грн. складає 51 823,72 грн.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо необхідності врахування здійсненої під час проведення авансового платежу переплати на 18 000,00 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2022 року у справі № 910/17433/21, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 18.05.2022 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" стягнуто 497 931,96 грн. невикористаного авансу за Договором субпідряду № 2020.11-27_1 від 27.11.2020 року, враховуючи той факт, що перераховані підрядником на користь субпідрядника 30.11.2020 року кошти в розмірі 1 192 221,85 грн. були сплачені в якості авансу для придбання ресурсів (обладнання, устаткування, витратні матеріали тощо, що використовуються для виконання робіт) на виконання п 4.10. Договору.

При цьому судом також враховано умови п.3.4.26 Договору, згідно якого аванс на закупівлю матеріалів/устаткування не може бути використаний субпідрядником в якості оплати виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором у встановлений строк та на момент прийняття рішення доказів повної оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за виконані за вказаним Договором роботи підлягають частковому задоволенню в сумі, встановленій судом, а саме 51 823,72 грн.

Як вже було встановлено вище судом, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату послуг у визначені законодавством та Договором строки, а отже в розумінні приписів статті 612 Цивільного кодексу України є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 546 та статті 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за умовами пункту 14.4.1 Договору у разі порушення грошових зобов`язань, несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів, підрядник зобов`язується сплатити субпідряднику неустойку у розмірі 2 % від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у строк, визначений умовами Договору, позивачем нараховано за загальний період прострочення з 04.02.2021 до 25.03.2021 та пред`явлено до стягнення на підставі пункту 14.4.1 Договору неустойку у розмірі 178 727,13 грн., яку останній просив стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за Договором, зокрема, в частині пені, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас, частиною 6 статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 2 статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У відповідності до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

При цьому перебіг часу, за який нараховуються пені, проценти річних та інфляційні втрати, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Проте, як встановлено судом, при визначенні граничного строку виконання зобов`язань з оплати виконаних за Договором робіт та визначення початку періоду прострочення, позивачем не враховані вищезазначені приписи чинного законодавства, оскільки граничною датою сплати відповідачем коштів за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2021 року та лютий 2021 року є 05.02.2021 та 17.03.2021 відповідно, а отже початком періоду прострочення та нарахування пені має бути 06.02.2021 та 18.03.2021 відповідно.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договору та приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного судом згідно приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України періоду нарахування та з урахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 343 ГК України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», становить 478,77 грн., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі, визначеній судом, а саме 478,77 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Атлант Мегабуд" (01014, місто Київ, вулиця Болсуновська, 13-15; код ЄДРПОУ 43084780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті" (01054, місто Київ, вулиця Гоголівська, 21, офіс 1; код ЄДРПОУ 41664721) 51 823 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 72 коп. боргу, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 77 коп. та 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 15 серпня 2022 року.

Суддя А.М. Селівон