Ухвала

від 14.08.2022 по справі 922/803/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

15 серпня 2022 року м. ХарківСправа № 922/803/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

при секретарі судового засідання Салюк І.О.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трістар Енергія» про повернення позовної заяви у справі № 922/803/22 (вх.№5961 від 29.06.2022) та заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення позовних вимог (вх.№7827/22 від 05.08.2022)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трістар Енергія» (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 60, код ЄДРПОУ 35859031) про стягнення коштів у сумі 4 564 803,01 грн. за участі представників:

позивача- ОСОБА_1;

відповідача- не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трістар Енергія» про стягнення заборгованості за фактично надані послуги у розмірі: 3 454 843,64 грн., штрафних санкцій 1 109 959,37 грн., з яких: пені (подвійної облікової ставки НБУ) - 316 755,08 грн.; штрафу - 482 865,76 грн.; 3 % річних - 57 176,06 грн.; інфляційних витрат - 253 162,47 грн. Позов мотивований порушенням відповідачем вимог договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019р. № 0269-02024 щодо строків оплати наданих послуг, передбачених розділом 6 договору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "22" червня 2022 р. о 11:00.

Проте, підготовче засідання призначене на 22.06.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Гребенюк Т.Д. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2022 підготовче судове засідання у справі №922/4869/21 призначено на 15.08.2022.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання (вх.№ 5961/22 від 29.06.2022), за змістом якого відповідач просив повернути позовну заяву у справі № 922/803/22 Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» та додані до позовної заяви документи.

Вказане клопотання мотивоване наступним.

По-перше, з урахуванням положень ч.4 ст. 60 ГПК України, ордера на представництво до позовної заяви додано не було, а додана довіреність № 01/12-1 від 01.12.2021 року видана на фізичну особу ОСОБА_1 , а не на адвоката ОСОБА_1, я того вимагає Закон України "Про адвокатуру і

адвокатську діяльність".

Також, на довіреності відсутня печатка Приватного акціонерного товариства

«Національна енергетична компанія «Укренерго», що викликає сумніви у дійсності вказаної довіреності.

По-друге, представник відповідача зазначив, що подана позовна заява підписана не позивачем особисто, в особі його керівного органу, а уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (на засадах самопредставництва) ОСОБА_1. Надані позивачем в якості доказів наявності повноважень ОСОБА_1, що підписала позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на засадах самопредставництва, не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 повноважень на підписання від її імені позовної заяви на засадах самопредставництва, оскільки в них відсутній обсяг повноважень, ОСОБА_1, зокрема, наявності у неї права на підписання вказаної позовної заяви від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

По-третє, з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається жодного іншого документа, що підтверджує повноваження самопредставника ОСОБА_1, якиа підписала зазначену позовну заяву, на підписання позовної заяви від імені Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на засадах самопредставництва, а відтак неможливо встановити обсяг повноважень, наданих ОСОБА_1, зокрема, на підписання позовної заяви на засадах самопредставництва.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана представником, який має на це право.

Від відповідача 01.07.2022 надійшов відзив (вх.№ 6076/22), у якому просить: поновити строк на подання відзиву; у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Крім того, через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№ 6381 віл 11.07.2022) на клопотання відповідача про повернення позовної заяви, відповідно до яких позивач просив долучити письмові пояснення на клопотання відповідача б/н від 28.06.2022 до матеріалів справи та врахувати їх при винесенні рішення.

У письмових поясненнях, представником позивача вказано, що відповідач помилково вважає, що якщо довіреність за №01/12-1 від 01.12.2021 видана саме на ОСОБА_1, то вона видана саме фізичній особі, а не адвокату, вона не може вважатися належним підтвердженням його повноважень для представництва Товариства в суді першої інстанції з огляду на приписи ч. 4 ст. 60 ГПК та ч. 3 ст. 26

Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові ОП КГС ВС від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17.

Також, Законом України від 23.03.17 р. № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями» внесені зміни до низки нормативно-правових актів, відповідно до яких відтепер не є обов`язковим використання печаток незалежно від їх наявності у суб`єктів господарювання. Так, зокрема, при оформленні довіреності на представника юридичної особи завіряти таку довіреність печаткою не обов`язково. Крім того, відповідно до Статуту НЕК «Укренерго» Товариство здійснює свою діяльність без застосування печатки.

Крім того, твердження відповідача, що подана позовна заява підписана не позивачем особисто, в особі його керівного органу, а уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (на засадах самопредставництва) є необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог процесуального законодавства в господарському суді повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява НЕК «Укренерго» підписана його представником - адвокатом ОСОБА_1 що підтверджується доданою до матеріалів справи копією довіреності за №01/12-1 від 01.12.2021, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копією посвідчення адвоката. Отже, довіреність, яка видана відповідно до норм чинного законодавства, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, що також підтверджує числення судова практика.

Більше того, посилання представника відповідача на правові позиції, висвітлені в ухвалі Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №160/2199/19, ухвалі Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2020 у справі №17/495-08, ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 та ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 є безпідставними, адже правові позиції викладені у вказаних вище ухвалах не є релевантними до справи 922/803/22.

Розглянувши клопотання відповідача про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України , Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені частиною п`ятою статті 174 ГПК України.

За змістом частини другої статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною п`ятою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 60 ГПК України).

Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема, статтею 247 ЦК України.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта статті 60 ГПК України).

Відповідно до приписів частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, довіреність.

Частиною 3 ст. 26 вказаного Закону встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Такі вимоги також відсутні в ГПК та ЦК, яким врегульовано питання представництва за довіреністю. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018 у справі №908/1101/17.

Так, відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.ч. 2, 3 ст. 244 ЦК).

В даному випадку визначальним є те, що особа, яка здійснює представництво за довіреністю, має статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. При цьому довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти. Вказане відповідає правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30 серпня 2021 року у справі № 915/253/20.

З матеріалів справи вбачається, що представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на підтвердження своїх повноважень надав, зокрема копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджує наявність у нього статусу адвоката, а також копію довіреності, якою визначено перелік повноважень такої особи, в тому числі на здійснення представництва.

Крім того, за змістом ч. 1. ст. 58-1 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відповідно до пункту 3.5 Статуту НЕК «Укренерго» Товариство здійснює свою діяльність без застосування печатки.

Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства, а також Статуту НЕК «Укренерго», наявність печатки товариства не є обов`язковим реквізитом документів.

Отже, адвокат ОСОБА_1 є такою, що може представляти інтереси Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в суді.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що підстави для задоволення клопотання відповідача про повернення позовної заяви на підставі п.5. ч.1 ст. 174 ГПК України відсутні, з огляду на підтвердженість повноважень представника позивача, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Також, від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. №7827 від 05.08.2022), за змістом якої позивач даною Заявою донараховує: суму основного боргу за Актом коригування до Акту приймання-передачі за жовтень 2021 від 19.05.2022 в розмірі 736 887,56 грн.; суму пені у відсотках на день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 158 963,21 грн.; суму штрафу в розмірі 327 541,13 грн.; суму інфляційних збитків в розмірі 501 761,91 грн.; суму трьох відсотків річних за користування грошовими коштами у розмірі 69 113,07 грн.

Розглянувши заяву представника позивача про збільшення позовних вимог. Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 2 статті 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Враховуючи вище викладене, проаналізувавши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що вказана заява не суперечить вимогам норм чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду та подальший розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням збільшених позовних вимог.

Керуючись статтями 46, 56, 58,60, 162, 164, 234 та 235 ГПК України, господарський суд Харківської області,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трістар Енергія» про повернення позовної заяви у справі №922/803/22 (вх.№5961 від 29.06.2022) - відмовити.

Заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення позовних вимог (вх.№7827/22 від 05.08.2022) прийняти до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням збільшених позовних вимог.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 16.08.2022.

Суддя Т.Д. Гребенюк