Ухвала

від 04.08.2022 по справі 2-8761/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-8761/2010

Провадження № 6/201/108/2022

У Х В А Л А

05 серпня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Ткаченко Н.В.

за участю секретаря Алпенідзе К.Т.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-8761/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06.07.2022р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-8761/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.№129-132).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.

В обґрунтування вимог заяви, заявник посилався на те, що рішенням суду від 31.08.2010р. з нього та ОСОБА_2 солідарно стягнута заборгованість на користь банку в розмірі 593114грн. 33коп. за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.08.2021р. було визнано припиненою поруку за договором від 19.02.2008р. № IFHA-4V, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання умов кредитного договору № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.12.2021р. рішення від 04.08.2021р. було змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті рішення суду залишено без змін. Оскільки порука ОСОБА_1 за договором поруки № IFHA-4V від 19.02.2008р. припинилася у зв`язку із закінченням п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором (з дня звернення АТ КБ «ПриватБанк» до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), боржник просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-8761/2010, виданий 04.11.2010р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2-8761/2010, в частині солідарного стягнення 593114грн. 33коп. з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р.

На виконання вимог ст. 183 ЦПК України боржником копія заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню була надіслана сторонам по справі, що підтверджується наданими суду квитанціями (а.с.№163).

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с.№164-165).

01.08.2022р. до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Кузь А.П., який просив забезпечити розгляд справи в режимі відеоконференції, а у разі неможливості призначення відеоконференції на 05.08.2022р., просив відкласти розгляд справи (а.с.№166).

Інші сторони про причини неявки суд не сповістили.

Враховуючи, строки розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, встановлені ч. 3 ст. 432 ЦПК України, а також приймаючи до уваги, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви і представнику ОСОБА_1 роз`яснена неможливість розгляду справи в режимі відеоконференції, на підставі ч. 2 ст. 247, ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути процесуальне питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в судовому засіданні 05.08.2022р. за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд в постанові від 16.01.2018р. у справі № 755/15479/14-ц зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2010р. (під головуванням судді Маймура Ф.Ф.) по цивільній справі № 2-8761/2010 були частково задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в тому числі стягнута солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р. сума 593114грн. 33коп. (а.с.№82-85).

Рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.08.2021р. було визнано припиненою поруку за договором від 19.02.2008р. № IFHA-4V, укладену між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , за зобов`язаннями ОСОБА_2 за кредитним договором № IFHAGL0000004V від 19.02.2008р. (а.с.№152-154).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09.12.2021р. заочне рішення від 04.08.2021р. було змінено, викладена його мотивувальна частина в редакції постанови від 09.12.2021р. та в решті рішення суду залишено без змін (а.с.№155-161).

Змінюючи мотивувальну частину рішення суду від 04.08.2021р. апеляційний суд зазначив, що в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України та умов договору поруки, порука за договором № IFHA-4V від 19.02.2008р., укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 припинилася у зв`язку із закінченням п`яти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором (з дня звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 ) (а.с.№159).

З цих підстав, боржник ОСОБА_1 вважає, що у нього відсутній обов`язок перед банком щодо погашення заборгованості, оскільки його порука припинена.

Однак, суд критично оцінює посилання боржника щодо припинення поруки та визнання у зв`язку з цим виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що обов`язок ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за договором поруки № IFHA-4V від 19.02.2008р. виник на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.08.2010р. по цивільній справі № 2-8761/2010, яке набрало законної сили та відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015р. у справі № 6-172цс15.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц (провадження 14-67цс20) закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Отже, право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості було реалізоване банком шляхом звернення до суду з позовом 20.01.2010р., на момент, коли порука за договором поруки № IFHA-4V від 19.02.2008р. не була припинена, а отже припинення поруки на сьогоднішній день не свідчить про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку виконання рішення суду від 31.08.2010р. в частині стягнутої з нього суми заборгованості.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-8761/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись постановою Верховного Суду від 16.01.2018р. у справі № 755/15479/14-ц, правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015р. у справі № 6-172цс15, висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц (провадження 14-67цс20), ч. 2 ст.247, ст.ст. 260, 353, 432 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого по цивільній справі № 2-8761/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарга протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.