Постанова

від 15.08.2022 по справі 640/27415/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27415/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач, Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що Окружний адміністративний суд міста Києва в порушення процесуаьних норм вдруге залишив позову заяву без руху та повторно встановив строк для усунення недоліків, що прямо суперечить статті 169 КАС України

Окрім того, апелянт наголошує, що ним було виконано вимоги суду першої інстанції щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху та визначено протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідність усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, із зазначенням належного відповідача.

19 жовтня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву з визначенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійного фонду України як відповідача у вказаному позові.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року позовну заяву вдруге залишено без руху та вказано, що позовна заява Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції у вищевказаній ухвалі вказав, що в уточненому позові позивач зазначає в якості відповідачів до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійний фонд України. У свою чергу, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33. Позовних вимог до Пенсійного фонду України позивач у прохальній частині позову не заявляє, однак вказує його відповідачем 2.

Вказані недоліки суд першої інстанції запропонував усунути у семиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, із зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

05 листопада 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив, що вимога заявлена в позові щодо незаконних дій територіального підрозділу Пенсійного фонду України, саме тому позивач вважає за необхідне визначити двох відповідачів як Пенсійного фонду України як центральний орган виконавчої влади, до функцій якого входить збір та облік страхових внесків, так і його підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який безпосередньо виніс оскаржуване рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що Пенсійний фонд України має відповідати за даним позовом за дії свого структурного підрозділу, однак жодної позовної вимоги до нього не заявив.

За таких підстав суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року у справі №640/27415/21 не виконало, доказів усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, не надало.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.

Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

За правилами, встановленими статтею 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно із статтею 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі. Подання доказів можливе на наступних стадіях процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху та визначено протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху необхідність усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, із зазначенням належного відповідача.

Так, у вищевказаній ухвалі суд першої інстанції вказав, що позивач просить визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, проте відповідачем зазначає Пенсійний фонд України.

Відповідно до пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (далі по тексту - Положення) управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Підпункт 10 пункту 4 Положення встановлює, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, застосовує фінансові санкції та нараховує пеню, передбачені законом та умовами договорів з установами та організаціями, що здійснюють виплату пенсій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним відповідачем за даним позовом має виступати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

19 жовтня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву з визначенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійного фонду України як відповідача у вказаному позові.

Тобто, колегія суддів наголошує, що фактично позивачем було виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року, оскільки в уточненій позовній заяві Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області було визначено відповідачем.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що зазначення другим відповідачем Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади жодним чином не унеможливлює суду першої інстанції встановити суть позовних вимог за заявленим позовом на стадії відкриття провадження у справі.

До того, як було зазначено вище та передбачено відповідними процесуальними нормами,

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

Таким чином, за наслідком отримання заяви Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» про усунення недоліків позовної заяви, яку було зареєстровано судом першої інстанції 19 жовтня 2021 року за вх. 03-14/162131/21, суд першої інстанції мав або прийняти позовну заяву до розгляду, постановивши ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу, або ж повернути позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

В той же час, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2021 року позовну заяву вдруге залишено без руху та вказано, що позовна заява Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції у вищевказаній ухвалі вказав, що в уточненому позові позивач зазначає в якості відповідачів до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійний фонд України. У свою чергу, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33. Позовних вимог до Пенсійного фонду України позивач у прохальній частині позову не заявляє, однак вказує його відповідачем 2.

Вказані недоліки суд першої інстанції запропонував усунути у семиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, із зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В контексті вищевикладеного, колегія суддів наголошує, що приписи КАС України не передбачають можливості повторного винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при залишенні позову Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» без руху вдруге.

Як вже було вказано вище, за наслідком розгляду заяви Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» про усунення недоліків позовної заяви, суд першої інстанції мав відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву як таку, недоліки якої не було усунуто.

Однак, в порушення приписів КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва 27 жовтня 2021 року потворно залишив позову заяву без руху.

05 листопада 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив, що вимога заявлена в позові щодо незаконних дій територіального підрозділу Пенсійного фонду України, саме тому позивач вважає за необхідне визначити двох відповідачів як Пенсійного фонду України як центральний орган виконавчої влади, до функцій якого входить збір та облік страхових внесків, так і його підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, який безпосередньо виніс оскаржуване рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто позивачу.

Суд першої інстанції у вищевказаній ухвалі вказав, що в уточненому позові позивач зазначає в якості відповідачів до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Пенсійний фонд України. У свою чергу, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33. Позовних вимог до Пенсійного фонду України позивач у прохальній частині позову не заявляє, однак вказує його відповідачем 2.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Апеляційний суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин судом першої інстанції розглянуто позовну заяву та заяви на усунення недоліків Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» надмірно формально, оскільки фактично позивачем усунуто недолкіки, первинно визначено судом першої інстанції шляхом зазначення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області як другого відповідача.

Повторне залишення позовної заяви без руху з тих самих підстав суперечило нормам процесуального права. До того ж, як вже було вказано вище, недоліки позовної заяви було фактично усунто, а зазначення Пенсійного фонду України другим відповідачем як центральний орган виконавчої влади не унеможливлювало встановлення суті позовних вимог та не перешкоджало відкриттю провадження у справі.

Враховуючи, що повторне залишення позовної заяви процесуальними нормами не передбачено, а також те, що позивачем було уточнено склад відповідачів та зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області другим відповідачем, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод юридичній особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма