Рішення

від 11.07.2024 по справі 640/27415/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 року № 640/27415/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш»

до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в

Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Пенсійного фонд України (далі по тексту відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі по тексту відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні безпідставно нараховано штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за несвоєчасно сплачені страхувальником страхові внески, оскільки підстава (п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») на момент винесення такого рішення в діючому законодавстві відсутня.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва повернув позовну заяву Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш».

Постановою від 16 серпня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року, а справу направив до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 адміністративну справу №640/27415/21 прийнято до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов заперечував щодо задоволення позову та вказав, що нараховані згідно оскаржуваного рішення пеня та фінансові санкції, які застосовані до позивача, стосуються несвоєчасної сплати нарахованих ним страхових внесків за період з 01.08.2011 по 08.09.2021, що підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку. Оскільки заборгованість позивача стосується періоду нарахованих страхових внесків до 01.01.2011, з урахуванням п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI та Закону № 1058-IV вбачається, що саме Головне управління є належним суб`єктом, який наділений повноваженнями застосовувати фінансові санкції за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків. У зв`язку з чим, Головне управління правомірно застосувало до позивача фінансові санкції, зокрема, нарахувало штраф та пеню за несвоєчасну сплату ним страхових внесків за період з 01.08.2011 по 08.09.2021.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідача та вказав, що відповідно до пункту 9 прим 11.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.12.1994, про що в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис від 11.11.2005. З 24.01.1995 перебуває на обліку в органах податкової служби.

AT «Хімтекстильмаш» отримано рішення № 33 від 15 вересня 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. Відповідно до вказаного рішення структурному підрозділу Дослідний завод Відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» за період з 01.08.2011 по 08.09.2021 було нараховано штрафну санкцію (у розмірі 10%) у сумі 11 036,82 грн та пеню (0,1% на суму недоїмки і фінансових санкцій) у сумі 597 874,25 грн.

Відповідно до рішення вказані штрафні санкції нараховані на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує Закон України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі також - Закон №1058-ІV), Закон України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування'' №2464-VI від 08.07.2010 (надалі також - Закон №2464-VI) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правлінні Пенсійного Фонду України за №21-1 від 19.12.2003 (надалі, також - Інструкція №21-1), у редакціях чинних на час спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об`єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058 визначено, що страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частин 6 і 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 Інструкції №21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV (в редакції закону яка діяла до 01.01.2011) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV передбачалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 12 статті 106 Закону №1058-ІV нарахування пені, передбаченої частинами дев`ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Вказані норми також кореспондуються із нормами Інструкції № 21-1, а саме абзацом першим підпункту 9.3.2 пункту 9.3 розділу 9 вказаної Інструкції та абзацом першим пункту 10.1 розділу 10 Інструкції.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, позивачем несвоєчасно сплачено страхові внески, у результаті чого ГУ ПФУ в Чернігівській області на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' прийнято рішення № 33 від 15.09.2021 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Судом встанволено, що AT «Хімтекстильмаш» мало заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Страхові внески сплачувались підприємством частково і з порушенням строків сплати, тому на кінець базових періодів воно мало заборгованість, яка виникла з серпня 2009 року, про що свідчать картки особових рахунків платника.

Розрахунок заборгованості здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі даних картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%-5%) Розділ 1 та картки особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) Розділ 1 в автоматизованому режимі.

Щодо доводів позивача стосовно здійсненого ГУ ПФУ в Чернігівській області розрахунку фінансових санкцій та пені на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV, який виключений на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010, який набрав чинності з 01.01.2011, суд зазначає таке.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV в редакції, яка діяла до 01.01.2011, передбачалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Із набранням чинності з 01.01.2011 Закону №2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону №1058-ІV була виключена.

Водночас згідно абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 цього ж пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Закону.

Відповідно до пункту 9.1. Інструкції № 21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Згідно з положеннями пункту 9.3 Інструкції № 21-1 фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев`ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм, за органами Пенсійного фонду України, після набрання чинності Закону № 2464-VІ, збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 19.09.2020 у справі № 805/1452/16-а.

В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних постановах Верховного Суду України.

Також суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи нараховані згідно з оскаржуваним рішенням пеня та фінансові санкції, які застосовані до позивача, стосуються несвоєчасної сплати нарахованих ним страхових внесків за період з 01.08.2011 до 08.09.2021.

Нарахування пені позивачу підтверджується розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 1-5% (розділ 1), розрахунком фінансових санкцій та пені по особовому рахунку 4%, 32%, 42% (розділ 1).

Проте суд не погоджується з твердженням відповідача, що ним правомірно застосовано до позивача фінансові санкції, зокрема, нараховано пеню за несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків за період з 01.03.2020 по 08.09.2021, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 9 прим 11.2. розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, враховуючи викладену правову норму, відповідачем протиправно нараховано позивачу пеню за період з 01.03.2020 по 08.09.2021, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення № 33 від 15.09.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про застосування відносно структурного підрозділу Дослідного заводу Відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, в частині нарахування структурному підрозділу Дослідний завод Відкритого акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» пені (0,1% на суму недоїмки і фінансових санкцій) з 01.03.2020 по 08.09.2021, а в іншій частині рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов містить декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає вся сума сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №33 в частині нарахування пені з 01.03.2020 по 08.09.2021.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 9 133 грн. (дев`ять тисяч сто тридцять три гривні) 66 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.