Ухвала

від 15.08.2022 по справі 460/9416/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 серпня 2022 року

Київ

справа № 460/9416/20

адміністративне провадження № К/990/21000/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №460/9416/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 до суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову суду апеляційної інстанції у справі, предметом спору у якій було визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0005591304 від 07.05.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати фізичних осіб на загальну суму 185685,50 грн, в тому числі 148548,40 грн - за податковим зобов`язанням та 37 137,10 грн - за штрафними санкціями.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та скасування рішень контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (185685 грн < 210200 грн).

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на те, що ця касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі судова практика є суперечливою. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що різне правозастосування здійснено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 20.06.2018 у справі №813/3819/17, від 09.06.2020 у справі №911/2685/18, від 03.06.2020 у справі №920/356/19, від 15.07.2021 у справі №140/9355/20.

Однак, проаналізувавши зазначені судові рішення, відсутні підстави вважати, що практика суду не є єдиною, оскільки висновки, сформовані у зазначених постановах ґрунтуються на фактичних обставинах справи та предметі спору, які є відмінними від справи, у якій подано касаційну скаргу. Розглянуті за правилами господарського судочинства справи мали як інший предмет спору, так і інші предмети доказування. Розглянута за правилами адміністративного судочинства справа №813/3819/17 стосувалася іншого відсоткового розміру орендної плати, який перевищував мінімальний, встановлений ПК України.

За змістом приведених скаржником доводів висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2021 у справі №140/9355/20, у якій також зазначено про те, що викладений у ній висновок підтверджується чіткою та послідовною судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду України від 02.12.2014 у справі № 21-274а14, від 07.04.2015 у справі №21-117а15, від 14.04.2015 у справі № 21-165а15, від 24.04.2015 у справі № 21-131а15. Аналогічний підхід до розуміння норм права, зокрема, й підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України, було підтримано Верховним Судом у постановах від 18.03.2019 у справі №823/219/18, від 16.04.2019 у справі №2140/1586/18, від 11.06.2019 у справі №826/17049/16, від 10.10.2019 у справі №824/2281/15-а, від 17.09.2020 у справі №160/3242/19, від 02.12.2020 у справі №160/2705/19.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №460/9416/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко