Постанова

від 15.08.2022 по справі 567/1008/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року

м. Рівне

Справа № 567/1008/21

Провадження № 22-ц/4815/1015/22

Головуючий у Острозькому районному суді

Рівненської області: суддя Назарук В.А.

Час, дата і місце постановлення ухвали суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини):

14 год. 08 хв. 16 червня 2022 року в м. Острог Рівненської області

Повний текст складено: 17 червня 2022 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимківа С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Волкова Сергія Вікторовича на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 червня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Острозької міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання протиправними та скасування правовстановлюючих документів, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року в суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Острозької міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання протиправними та скасування правовстановлюючих документів, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки. Позивач просив визнати протиправним та скасувати порядковий № 40 підпункту 3.1. пункту 3 рішення Острозької міської ради Рівненського району Рівненської області від 25 червня 2021 року № 282, в частині затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в с. Милятин з кадастровим номером 5624284600:01:001:0018 площею 0,40 га. для ведення особистого селянського господарства; скасувати рішення державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області Калька С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59084821 від 05 липня 2021 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5624284600:01:001:0018 площею 0,40 га. для ведення особистого селянського господарства, за ОСОБА_2 , та припинити її право власності на означену ділянку; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5624284600:01:001:0018 площею 0,40 га. для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Милятин Рівненського району Рівненської області.

Під час розгляду справи представником ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі. Зазначалось про те, що ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 03 червня 2022 року було відкрито провадження у справі №567/483/22 за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування в частині рішення Милятинської сільської ради №219 від 02 грудня 2013 року і обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу скасування права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у справі №567/1008/21 є предметом розгляду у справі №567/483/22 та можуть вплинути на оцінку доказів у цій справі, що є підставою для зупинення провадження у справі №567/1008/21.

Ухвалою Острозького районного суду від 16 червня 2022 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №567/483/22 за позовною заявою ОСОБА_2 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування в частині рішення Милятинської сільської ради №219 від 02 грудня 2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель с.Милятин Милятинської сільської ради площею 483,2000 га".

Суд першої інстанції ґрунтувався на тому, що судове рішення у справі №567/483/22 може вплинути на оцінку доказів у даній справі.

На ухвалу представником позивача - адвокатом Волковим С.В. подано апеляційну скаргу, де покликався на її незаконність і необґрунтованість, які полягали в порушенні норм процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги зазналось, що станом на дату постановлення ухвали у справі судом було закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті. Тобто, у справі були зібрані усі необхідні докази та вирішено усі процесуальні питання необхідні для встановлення та оцінки обставин (фактів), які є предметом судового розгляду та є необхідними та достатніми для ухвалення судового рішення по суті. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зважав на те, що підставами позову є те, що зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 земельна ділянка порушує право позивача на оформлення права власності на земельну ділянку розміром 0,39 га. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка належала спадкодавцю на підставі Рішення Милятинської сільської ради народних депутатів №50 від 30 січня 1998 року, що встановлено постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року. Накладення земельних ділянок підтверджується Висновком експерта № 211123/2_З.О.В. за результатами судової земельно-технічної експертизи в цій справі та іншими доказами. На переконання заявника сама по собі взаємопов`язаність справ ще не доводить неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 567/483/22, суд першої інстанції має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 567/1008/21.

З наведених підстав просив скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У поданих відзивах ОСОБА_2 та Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника і відзиви інших учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

Згідно з п.6 ч.1ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними в п.33постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбаченихстаттею 201 ЦПКУкраїни (аналогічна норма міститься в ст. 251 ЦПК України в редакції 2017 року), за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 (постанова від 01 лютого 2017 року) вказував, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2021 року у справі № 914/2312/20.

Як видно з матеріалів справи, і це встановлено постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цивільній справі №567/675/20, батько позивача набув право на спірну земельну ділянку на підставі рішенням Милятинської сільської ради № 50 від 30 січня 1998 року. У зв`язку із тим, що батько позивача помер, а позивач є єдиним спадкоємцем всього майна спадкодавця, в том числі і спірної земельної ділянки, право на спірну земельну ділянку набуте батьком позивача на підставі рішення Милятинської сільської ради № 50 від 30 січня 1998 року перейшло і до самого позивача.

Оскільки на час вирішення спірних правовідносин відсутні належні та допустимі докази, якими спростовується право позивача на спірну земельну ділянку, тому порушення його суб`єктивних прав та інтересів щодо цього нерухомого майна підлягає відповідному судовому захисту в розумні строки.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому одне лише припущення, що рішення Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області №219 від 02 грудня 2013 року може бути скасовано, не може виправдовувати вжитий судом попередньої інстанції процесуальний захід і це суперечить засадам практичності та ефективності судового розгляду.

Крім того, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Між тим, очевидно, що зупинення провадження в цій справі, яке було відкрито у серпні 2021 року і де призначено розгляд справи по суті та закінчується з`ясування обставин, перевірка їх доказами, до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 567/483/22, провадження в якій відкрито лише в червні 2022 року, потягне за собою порушення принципу розумності строків розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції").

Проте суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі, на зазначені обставини також уваги не звернув.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду попередньої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, заслуговують на увагу, адже зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, може призвести до зволікань під час розгляду справи й перешкоджатиме подальшому процесуальному перебігу.

Мотивом для скасування ухвали суду першої інстанції як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку ст. 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Волкова Сергія Вікторовича задовольнити.

Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 червня 2022 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М. Ковальчук

С.С. Шимків