Постанова

від 01.08.2022 по справі 910/17078/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2022 р. Справа№ 910/17078/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тарасенко К.В.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: адвокат Фісенко Я.О.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 (суддя Ващенко Т.М., м. Київ)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд"

про стягнення 2 152 344,31 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" (далі - позивач/ТОВ"ТК Карат") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (далі - відповідач/ТОВ "Юнібілд") про стягнення 2 152 344,31 грн, з яких: 1 677 242,68 грн основного боргу, 13 038,85 грн 3% річних, 18 151,95 грн інфляційних втрат, 72 479,36 грн пені, 371 431,47 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду від 02.02.22 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 677 242,68 грн основного боргу, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" 12 898,62 грн 3 % річних, 18 025,30 грн інфляційних втрат, 71 696,97 грн пені, 177 86,85 грн штрафу та 4 209,12 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

04.02.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до прохальної частини якої він просить суд стягнути з відповідача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" 31 837,27 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

При прийняті додаткового рішення, місцевий господарський суд, з огляду на часткове позову, керуючись положеннями п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прийшов до висновку про розподіл витрати на правову допомогу у відсотковому співвідношені до задоволених позовних вимог, тобто на суму 31 837,27 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ "Юнібілд" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" 31 837,27 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове, яким задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" про задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга ТОВ "Юнібілд" обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Узагальнені доводи, апеляційної скарги зводяться до наступного:

- місцевим господарським судом не було враховано подані відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу;

- справа відноситься до незначної складності з сформованою та усталеною судовою практикою щодо вирішення аналогічних справ, тому від адвоката позивача при складанні позовної заяви та відповіді на відзив не вимагалось значного обсягу юридичної та технічної роботи;

- судом не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 126,129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №911/2737/17, від 24.01.2022 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19 та від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

- судом першої інстанції не враховано, що відповідачем під час розгляду справи здійснено заходи щодо врегулювання спору мирним шляхом, у вигляді погашення заборгованості у повному обсязі, а поведінка відповідача під час розгляду справи не призвела до затягування розгляду справи.

Крім того скаржник у прохальній частині апеляційної скарги просив поновити пропущений процесуальний строк н оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції у встановлений строк не надходив.

Частиною 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзиви на апеляційну скаргу через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Відтак, приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений судом апеляційної інстанції не подали відзивів на апеляційні скарги, суд дійшов висновку, що неподання позивачем відзиву не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Юнібілд" у справі №910/17078/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга ТОВ "Юнібілд" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 вирішено витребувати матеріали справи №910/17078/21 з місцевого господарського суду, а вирішення питання щодо відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

29.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17078/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 поновлено ТОВ "Юнібілд" пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21; відкрито апеляційне провадження у справі №910/17078/21; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Юнібілд" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 призначено на 02.08.2022; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Явка представників учасників справи

У судове засідання з`явився представник відповідача (скаржника).

У судове засідання, призначене на 02.08.2021, представник відповідача не з`явився. Усі учасники справи були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги. Клопотань/заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги, який призначено на 02.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

З огляду на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Позиція учаників справи

У судовому засіданні представник скаржника просив скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 , яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" 31 837,27 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове, яким задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" про задоволення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн позивачем надано суду Договір про надання правової допомоги від 20.11.2019, Специфікацію №3 від 06.10.2021, рахунок на оплату від 06.10.2021, платіжне доручення №1007 від 06.10.2021, Акт приймання-передачі послуг станом на 03.02.2021, звіт про надану правничу допомогу станом на 03.02.2022.

Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу наголошував на тому, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу має бути доведений та обґрунтований, а, відтак, просив зменшити витрати на правничу допомогу до 4 000,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, місцевий господарський суд, керуючись положеннями п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України прийшов до висновку про розподіл витрати на правову допомогу у відсотковому співвідношені до задоволених позовних вимог, тобто на суму 31 837,27 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положенням ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Згідно зі ст. 123 вказаного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2021 між Адвокатським об`єднанням «Віннерлекс» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - Договір), відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити відповідно до умов Договору надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу та витрати, пов`язані з виконанням Договору, що здійснюються Адвокатським об`єднанням.

У п. 1.2. Договору сторони визначили, що конкретний вид та обсяг правової допомоги за Договором Сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до Договору, яка відображає доручення Клієнта Адвокатському об`єднананню на надання певної правової допомоги, та її вартість відповідно до такого обсягу.

Згідно із п. 2.3.4. Договору Клієнт зобов`язується здійснити своєчасну і повну оплату правничої допомоги Адвокатського об`єднання відповідно до розділу 4 Договору.

Положеннями п. 4.1. Договору визначено, що сторони погоджують порядок обчислення гонорару (вартості послуг) Адвокатського об`єднання за Договором у вигляді погодинної оплати або фіксованого розміру гонорару.

Відповідно до укладеної між Сторонами специфікації №3 від 06.10.2021, правова допомога надається Адвокатським об`єднанням Клієнту вартістю 35 000, 00 грн, складається з надання комплексної професійної правничої допомоги під час розгляду Господарським судом м. Києва позовної заяви Клієнта про стягнення заборгованості з ТОВ «Юнібілд» по Договору поставки №73/2019 від 06.02.2019, зі складанням позовної заяви та усіх інших необхідних процесуальних документів.

Матеріали справи містять копію рахунку від 06.10.2021 на оплату юридичних послуг відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 06.10.2021, а також копію платіжного доручення №10007 позивачем у сумі 35 000, 00 грн на рахунок адвокатського об`єднання.

Відповідно до акта приймання - передачі послуг від 03.02.2022, підписаного керуючим партнером Адвокатського об`єднання «ВіннерЛекс» Вінниченком А.О. та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" Панченком Ю.І., вартість наданої правничої допомоги згідно додатку №1 до цього акта, становить 35 000,00 грн.

У відповідності до звіту про надану правничу допомогу від 03.02.2022 на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 06.10.2021 Адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс» надано професійну правничу допомогу, під час розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/17078/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки №73/2019 від 06.02.2019, на виконання комплексу робіт включно зі складанням позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог части 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, вказуючи,що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

11.02.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, яке обґрунтовано тим, що:

- враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами та предмет доказування, справа відноситься до незначної складності з формованою та усталеною практикою щодо вирішення аналогічних спорів;

- у провадженні Господарського суду міста Києва перебували дві справи - №910/17080/21 та №910/17078/21. Вказані справи мають ідентичні підстави позовних вимог; відповідачем в обох справах є ТОВ «Юнібілд»; відмінність у даних справах лише у тому, що у справі №910/17080/21 позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД», у справі №910/1078/21 позивачем є ТОВ «ТК Карат», а інтереси вказаних позивачів представляє адвокат Адвокатського об`єднання «Віннерлекс»;

- при порівнянні позовних заяв та відповідей на відзив на позовну заяву, підготовлених представником позивача вбачається, що вони практично ідентичні т копіювалися з позову до позову, з відповіді на відповідь, без жодних змін; при цьому, при підготовці вказаних документів (позовної заяви, відповіді на відзив) у вказаних правах, лише замінити сторону, інший номер справи та розрахунок штрафних санкцій; зі змісту вказаних документів вбачається, які були складені по вказаним справам убачається, що викладений аналіз висновків Верховного Суду є загальним;

Як зазначено у звіті про надану правничу допомогу станом на 28.12.2021 Адвокатським об`єднанням надані наступні послуги: складання позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, під якими слід мати на увазі складання відповіді на відзив.

При цьому, позовна заява підписана представником позивача адвокатом Чумасом Г.Г., що діяв на підставі ордеру серія КС №766268 від 20.10.2021 про надання правової допомоги ТОВ «Карат ЛТД», виданого Адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс».

Відповідь на відзив позивача підписана генеральним директором ТОВ «Карат ЛТД» Панченком Ю.І.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору щодо оплати поставленого товару, що не потребує вивчення та застосування спеціальних законів та підзаконних актів; спір є незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку з неналежним виконанням договору. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутні протиріччя між наявними у справі документами щодо факту поставленого товару та його оплати, судова практика є сталою (тим більше, відповідач не заперечує факт несплати); не зважаючи на невелику суму позову, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат би витратив значний час, дана справа є звичайним розрахунковим спором, адвокат мав дослідити умови договору, а саме факт поставки товару та факт несплати; є ідентичний спір у справі №910/17080/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" про стягнення 402 659,18 грн; правова позиція, викладена у позовній заяві не відрізняється від правової позиції, викладеної у позовній заяві у справі №910/17080/21 та правова позиція, викладена у відповіді на відзив та у відповіді на відзив у справі №910/17080/21. Тобто фактично позиція та доводи представника позивачів (ТОВ «ТК Карат та ТОВ «Карат ЛТд»), яких представляє адвокат Адвокатського об`єднання «Віннерлекс» під час усього розгляду справ №910/17078/21 та №910/17080/21 були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа, з огляду на викладене, затрачений час та розрахунок вартості наданих адвокатських послуг є завищеним.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 35 000,00 грн, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, (яке фактично є клопотанням відповідача про зменшення), колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат", з покладанням на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Отже, зменшення судом першої інстанції розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка була надана адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс» є обґрунтованим.

Разом з тим, апеляційна інстанція враховує позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19), а саме, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення заяви позивача в розмірі 31 837,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 зміні з викладенням резолютивної частини в редакції даної постанови.

Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 244, 267-270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 7; ідентифікаційний код 42675928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 86; ідентифікаційний код 34925417) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В інші частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Карат" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

4. Видати наказ".

3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 у справі №910/17078/21.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Справу №910/17078/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 16.08.2022.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді К.В. Тарасенко

І.А. Іоннікова