Постанова

від 14.08.2022 по справі 357/8368/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 357/8368/19

провадження номер: 22-ц/824/3674/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Кашперської Т.Ц., Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року складі судді Кошель Б.І., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин»), державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2013 року між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Котовського», яке у листопаді 2016 року було перейменовано на ТОВ «Олійникова Слобода», укладено договір оренди землі №35, за яким ОСОБА_1 передав в оренду позивачу земельну ділянку площею 2,396 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років. Позивач вказував, що 12 вересня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В. було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди на підставі рішення за індексним номером 5817847. Протягом усього часу дії вказаного договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату.

Зазначав, що з лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ТОВ «Олійникова Слобода» права користування за договором оренди. За скаргою ОСОБА_1 та інших особі наказом Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018 за ТОВ «Олійникова Слобода».

Вказував, що 05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ Агрокомплекс «Узин» договір оренди № б/н цієї ж земельної ділянки. ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. 04 грудня 2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди від 05 березня 2018 року. Після цього, ОСОБА_1 за власною заявою, що була посвідчена 22 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018 на дві: земельну ділянку площею 1,1979 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0039 та земельну ділянку площею 1,1979 га з кадастровим номером 3220484400:01:002:0040. 13 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 . Також 10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, за яким передав в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:002:0039 та 3220484400:01:002:0040. 13 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М.О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрокомплекс «Узин». Позивач стверджував, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за товариством права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Олійникова Слобода» просило: визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484400:01:002:0039 та 3220484400:01:002:0040; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на ці земельні ділянки; витребувати із незаконного володіння ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484400:01:002:0039 та 3220484400:01:002:0040; внести зміни до договору оренди землі № 35 від 17 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, в тому числі, акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову у справі № 357/8368/19, які було застосовано ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2019 року у вигляді арешту на спірні земельні ділянки.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 12 500 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» 17 000 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року заяву представника ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвоката Червінчика Є.Е. про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено. Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення, а додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року - без змін.

Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 5 000 грн 00 коп. у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

У вересні 2021 року ТОВ «Олійникова Слобода» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» суд виходив із того, що у зв`язку із скасуванням наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року договори оренди землі між ОСОБА_1 і ТОВ «Олійникова Слобода» не набрали чинності, а їх сторони не набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при укладенні цих договорів, тобто ТОВ «Олійникова Слобода» не набуло право оренди за цим договором, а тому у позивача відсутнє право оренди спірних земельних ділянки і, як наслідок, відсутнє порушення його прав внаслідок передачі ОСОБА_1 цієї ділянки в оренду ТОВ Агрокомплекс «Узин». Заявник вказував, що якби на час ухвалення рішення у цій справі наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року був визнаний незаконним і скасований у судовому порядку або взагалі не існував, то суд дійшов би протилежних висновків та задовольнив позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода».

Зазначав, що 25 серпня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову у справі № 357/9440/20, якою скасував рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2021 року та ухвалив нове рішення, яким, зокрема, визнав незаконним і скасував наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, відповідно до якого було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018, за договором оренди землі. Вказував, що цей наказ Міністерства юстиції України на момент ухвалення судового рішення не мав жодних правових наслідків для дійсності договорів оренди землі і права оренди позивача, що виникло на підставі цих договорів, тобто обставина його незаконності і недійсності існувала під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції. Про існування цієї обставини, ні ТОВ «Олійникова Слобода», ні іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду справи, адже наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року був оскаржений в судовому порядку і справа № 357/9440/20 за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» про визнання його незаконним і скасування перебувала на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області. На думку заявника, наведене свідчить про те, що недійсність наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року у результаті визнання його незаконним і скасування постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року має усі ознаки нововиявлених обставин, визначених у п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, та є підставою для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року у справі №357/8368/19 за нововиявленими обставинами у порядку, визначеному Главою 3 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, ТОВ «Олійникова Слобода» просило задовольнити заяву про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року у справі № 357/8368/19 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Олійникова Слобода» (а.с.75-107, т.3).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 18 листопада 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2021 року за нововиявленими обставинами -відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «Олійникова Слобода» - адвокат Тетеря С.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинами справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що ТОВ «Олійникова Слобода» у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вказувало, що нововиявленою обставиною є встановлений Київським апеляційним судом у постанові від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9044/20 факт незаконності і недійсності наказу Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, а не факт прийняття постанови апеляційним судом. Вказує, що у даному випадку постанова Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 357/9440/20 є доказом, який підтверджує нововиявлені обставини, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року був дійсним на момент ухвалення судового рішення, оскільки наказ є актом суб`єкта владних повноважень індивідуальної дії, у результаті визнання його незаконним і скасування, він не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття. Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки обставинам, на які посилалось ТОВ «Олійникова Слобода» у своїй заяві, не з`ясував та не зазначив, чи є вони нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України, а тому дійшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні заяви.

Представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що позивач не обґрунтовував у позові порушення його прав наказом Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року, а навпаки вказував, що скасування цим наказом державної реєстрації речового права, що виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Олійникова Слобода», не припинило це право і жодним чином не вплинуло на дійсність цього договору. Скаржник не змінював у відповідності до процесуальних норм права підстави позову. Наголошує, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення не можуть визнаватися нововиявленими. Тому вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм процесуального права, передбачені законом підстави для її скасування відсутні. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Також адвокат Косяк В.М. просить стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 11 000 грн 00 коп., з яких: 6 000 грн 00 коп. - вартість за правничу допомогу, визначену у пунктах 1.2.1 - 1.2.3 договору про правничу допомогу №16 від 18 липня 2022 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «МКБ ГРУПП» (далі - АО «МКБ ГРУПП») і ТОВ «Агрокомплекс «Узин», та 5 000 грн 00 коп. - гонорар успіху, який визначений у пункті 2.2 договору.

Інші учасники справи не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ «Олійникова Слобода» відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, які було застосовано ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2019 року у вигляді арешту на спірні земельні ділянки (а.с.59-70, т.2).

Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 12 500 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» 17 000 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (а.с.200-208, т.2).

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України і не можуть бути підставою для скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що відповідають обставинам справи й вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Указаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі №388/243/19, від 15 січня 2020 року у справі № 554/325/16-ц, від 23 квітня 2020 року у справі №439/1155/18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені ч.2 ст.423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст.423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст.ст.424, 426 ЦПК України.

Обгрунтовуючи вимоги заяви, ТОВ «Олійникова Слобода» посилалось на те, що постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2021 року № 357/9440/20 визнано незаконним і скасовано наказ Міністерства юстиції України № 727/5 від 15 березня 2018 року, відповідно до якого було скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ «Олійникова Слобода» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:002:0018, за договором оренди землі. Про вказані обставини, ні ТОВ «Олійникова Слобода», ні іншим учасникам справи не було і не могло бути відомо під час розгляду даної справи, а тому заявник вважав, що ці обставини є нововиявленими відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України.

Водночас, згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

З аналізу наведених процесуальних норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів враховує, що у даному випадку ТОВ «Олійникова Слобода» було відомо про наказ Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року ще у квітні 2018 році, оскільки саме з квітня 2018 року апелянт оскаржує такий наказ. 30 травня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №826/7336/18 за позовом ТОВ «Олійникова Слобода» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Із позовом у даній справі про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі ТОВ «Олійникова Слобода» звернулось у липні 2019 року, тобто після оскарження наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року.

Таким чином наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, а є новими обставинами, тому вони не є підставами для перегляду рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами.

До того ж, колегія суддів враховує, що ТОВ «Олійникова Слобода» не обґрунтовувало позовні вимоги у даній справі незаконністю наказу Міністерства юстиції України №727/5 від 15 березня 2018 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Олійникова Слобода» про перегляд рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року за нововиявленими обставинами, є правильними.

Тому доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинами справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з такого.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. просить стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 11 000 грн 00 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Частинами 2,3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2022 року між АО «МКБ ГРУПП» (далі - адвокатське об`єднання) та ТОВ Агрокомплекс «Узин» (далі - клієнт) укладено договір №16 про правничу допомогу (а.с.161, т.3).

У відповідності до пункту 1.1 договору, адвокатське об`єднання зобов`язується на платній основі надати професійну правничу допомогу клієнту по цивільній справі №357/8368/19, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату обумовлену цим договором та актом приймання-передачі правничої допомоги вартість.

Відповідно до пункту 1.2 договору, за цим договором адвокатом надається клієнту наступна правнича допомога (юридичні послуги): аналіз судової практики пов`язаної із спірними правовідносинами; складання та подання від імені клієнта відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів клієнта в суді; інша правнича допомога.

Згідно з пунктом 2.1 договору, гонорар адвоката за правничу допомогу, визначену у пунктах 1.2.1 - 1.2.3 договору, становить 6 000 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 2.2 договору за виграну справу в апеляційній інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 5 000 грн 00 коп.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 дійшла висновку, що гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката передбаченого договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У пункті 2.3 договору передбачено, що вартість професійної правничої допомоги, визначеної у пункту 1.2.4 договору, узгоджується сторонами в акті приймання - передачі правничої допомоги.

Клієнт сплачує на рахунок адвокатського об`єднання гонорар визначений у пункті 2.1 договору до початку надання правничої допомоги (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 2.5 договору гонорар успіху, визначений у пункті 2.2 договору, сплачується на рахунок адвокатського об`єднання протягом 30-х днів після постановлення рішення на користь клієнта.

Колегія суддів враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанову Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2022 року між АО «МКБ ГРУПП» та ТОВ Агрокомплекс «Узин» укладено акт приймання-передачі правничої допомоги про надання правничої допомоги за договором про правничу допомогу №16 від 18 травня 2022 року, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало товариству правничу допомогу, яка полягає у складанні та поданні відзиву на апеляційну скаргу, представництві інтересів клієнта в суді. Згідно з актом гонорар адвоката за правничу допомогу становить 6 000 грн 00 коп. без ПДВ (а.с.162, т.3).

ТОВ «Олійникова Слобода» клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляло, а згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 910/4881/18, зменшення витрат на правову допомогу можливе лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу представника ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Тетері С.І. залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 18 листопада 2021 року - без змін, а також приймаючи до уваги, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Олійникова Слобода»не заявляло, колегія суддів вважає, що понесені ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» у розмірі 11 000 00 грн 00 коп., з яких: 6 000 грн 00 коп. - вартість за правничу допомогу, визначену у пунктах 1.2.1 - 1.2.3 договору; 5 000 грн 00 коп. - гонорар успіху, визначений у пункті 2.2 договору.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - адвоката Тетері Світлани Ігорівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 18 листопада 2021 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: