Рішення

від 07.07.2022 по справі 753/23769/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23769/16-ц

провадження № 2/753/1779/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Мицик Ю.С.,

при секретарях - Івашків О.В., Пугач Д..С., Римар М.М., Куцолабській І.А..,

учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a>, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a> (далі - відповідач, ТОВ «Техенерго-Клімат»), за вимогами якого просила суд стягнути на користь позивача матеріальну шкоду заподіяну в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 63684,16 грн, моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1188,07 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Крім неї, співвласниками вищевказаної квартири є її чоловік ОСОБА_2 та діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

05.03.2015 ТОВ «Техенерго-Клімат» у вказаній квартирі встановило прилади обліку холодного та гарячого водопостачання, з гарантійним строком 48 місяців.

17.10.2016 у квартирі АДРЕСА_1 , в приміщенні вбиральні, відбулося залиття. Причиною залиття квартири є виток холодної води з пошкодженого водомірного вузла на квартирній мережі холодного, а саме, відрив різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою. Вина відповідача в залитті квартири встановлена та підтверджується Актом про залиття квартири, складеним комісією ЖЕД-209 КП «КК з ОЖФ Дарницького району м. Києва» від 19.10.2016.

В результаті залиття квартири, пошкоджено пiдлогу трьох житлових кімнат, кухні та коридору, меблі, килими та оргтехніку. Вартість відновленого ремонту квартири з причин її залиття згідно Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на ремонт становить 59 418, 16 грн. Також, позивачем понесені витрати в розмірі 1250 грн. за проведення незалежної оцінки, за ремонт пошкодженого планшету в сумі 650,00 грн. та за хімчистку п`яти килимів в розмірі 2366,00 грн. Крім цього, навмисною бездіяльністю відповідача у ліквідації самої аварії та усунення її наслідків позивачу заподіяно значні моральні страждання, внаслідок чого у неї погіршився загальний стан здоров`я, що сприяло безсонню, погіршенню основних життєвих функцій її організму, значного підвищення артеріального тиску та нервового збудження. Неодноразово звертаючись до відповідача щодо відшкодуванням ним завданих збитків, позивач отримувала відмову, що принижувало її честь та гідність.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

19.04.2018 представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно провести будівельно-технічне експертне дослідження. Наданий позивачем звіт про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлювання (ремонт) пошкоджень внаслідок залиття квартири, складений ТОВ ЄСП «Оцінка-Капітал» не є допустимим доказом і не може бути прийнятий до уваги. Також зауважив, що обсяги ремонтних робіт в оцінці не відповідають обсягам вказаним у Акті про залиття від 19.10.2016. Також посилається на те, що позивачем не доведено вину відповідача у залитті квартири. У зв`язку з вказаним, просить у задоволені позову повністю відмовити та покласти на позивача судові витрати.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2017, справу передано на розгляд судді Комаревцевій Л.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018, справу передано на розгляд судді Мицик Ю.С.

Ухвалою від 15.11.2018 справу прийнято до провадження суддею Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07.06.2019 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та на час її проведення провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2020 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2020 справу було направлено для проведення судової будівельно-технічної експертизи згідно ухвали суду від 07.06.2019, на час її проведення провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.05.2022 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання.

Ухвалою від 06.06.2022, що занесена до протоколу судового засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Дробович В.А. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

В матеріалах справи наявні заяви від ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про розгляд справи за їх відсутності

Причина неявки інших учасників справи, суду невідома.

Суд дослідивши надані докази встановив такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло, яка наявна в матеріалах справи є співвласником квартири АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що 17.10.2016 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 .

Згідно Акту про залиття квартири від 19.10.2016, комісія ЖЕД-209 в складі: інженера по ремонту ОСОБА_5 , майстра з експлуатації житлових будинків ОСОБА_6 , майстра з ремонту ОСОБА_7 в присутності мешканця кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , зафіксувала залиття в квартирі АДРЕСА_3 , що сталося 17.10.2016.

На момент обстеження квартири АДРЕСА_1 , встановлено: в приміщені житлової кімнати (площею 10,6 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) - 10,6 кв.м., меблі: стінка з ДСП зi збiрних секцій - має зволоження з низу вiд пiдлоги; килимова доріжка - має наслідки від залиття. В приміщені житлової кімнати (площею-16,4 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) -3,0 кв.м. В приміщенні житлової кімнати (площею-18,0 кв.м.) - покриття конструктивних елементів залито в межах: підлога (оздоблена штучним паркетом) - 6,0 кв.м. (спостерігається підняття паркету від вологи). Килим (розміром 3х4 )- має наслідки від залиття. Оргтехніка: системний блок до комп`ютера - стан не визначений, блок живлення до комп`ютера - стан не визначений, планшет « SAMSUNG ТАБ-4» - стан не визначений, телефон факс PANASONIC KX-FC253 - знаходиться в неробочому стані від K3 телефонної лінії та трійника електричного живлення, який знаходився під час залиття на підлозі. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є виток холодної води з пошкодженого водомірного вузла на квартирній мережі ХВП в приміщені вбиральні, а саме відрив різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою.

Даний водомірний вузол обліку споживання ХВП Тип лічильника Е-Т 1,5-U зав. № 02195307 встановлено мешканцем квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 в березні 2015 року.

Монтажні роботи та ввід в експлуатацію водомірних вузлів ХВП та ГВП в квартирі АДРЕСА_1 проводило ТОВ «Техенерго-Клімат», що підтверджується Актом від 09.03.2015.

Позивач ОСОБА_1 17.12.2016 звернулась до відповідача ТОВ «Техенерго-Клімат» з письмовою претензією щодо сплати їй компенсації за завдані збитки, яка залишена відповідачем без задоволення.

При вирішенні вимог даного позову суд керується нормами цивільного процесуального законодавства, які визначають правила доказування у цивільному процесі, та положеннями матеріального закону, які регулюють зобов`язання, що випливають із заподіяння шкоди (деліктні зобов`язання).

Так, за загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Згідно з ч.1 ст.1209 ЦК України продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 1210 ЦК України, шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

За правилом ч.1 ст.1211 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Системний аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави для висновку, що позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен, зокрема, довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач, якщо він заперечує проти позову, - відсутність його вини у завданні шкоди, тобто вина заподіювача шкоди у деліктних зобов`язаннях презюмується.

Наданий позивачем Акт про залиття від 19.10.2016, який підписаний членами комісії, містить усі необхідні дані та відомості, а саме: дата його складення, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складенні, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, причини залиття квартири, а відтак цей акт є належним і допустимим доказом.

З огляду на встановлені обставини, факт залиття квартири позивача водою є доведеним, а відтак є доведеним і факт заподіяння позивачу внаслідок вказаного залиття майнової шкоди.

Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Ст. 80 ЦПК України, визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_8 ТОВ «Судова незалежна експертиза України» за результатами проведення інженерно-технічного дослідження № ED-1712-14-996.18 від 07.05.2018, причиною руйнування (відриву різьби) «прохідного» кутника від стояка холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , з якого трапилось залиття 17.10.2016, є виникнення в матеріалі кутника комплексного напруження, рівень якого перевищив границю міцності матеріалу кутника. Поява такого рівня напруження в матеріалі патрубка стала можливою внаслідок комплексної дії в різьбовому з`єднанні «прохідного» кутника із кутником кульового водонапірного крану згинаючого зусилля, до якого в певний момент додалося зусилля експлуатаційного навантаженням в системі водопостачання, як, наприклад, раптова зміна тиску при подачі води в систему. В дослідницькій частині висновку вказано, що конструктивно, в різьбовому з`єднанні прохідного кутника та збірної із ним деталі- кутника з водозапірним кульовим краном діють напруження розтягу, якi виникають внаслідок розтягу при закручуванні різьбової пари. Напруження згинання на різьбі можуть виникати внаслідок не співвідносності елементів водомірного вузла системи квартирного водопостачання. З технічної точки зору, при дотриманні вимог правильного монтажу елементів в системі водопостачання зусилля згинання, які б створювали в матеріалі елементів (кутників, кульового крану тощо) напруження, що перевищують границю міцності, не повинні виникати і не допускаються конструктивними вимогами. Також, відповідно до ГОСТ 12.2.063-81 п.3.10, елементи системи водопостачання не повинні підлягати навантаженням від трубопроводів (згин, стиск, розтяг, кручення, перекоси, не співвідносність, нерівномірність, затягування кріплень тощо). Наявність таких навантажень створюють попередній рівень напруження на витках різьби в такому з`єднанні, що в комплексі з напруженнями від температурних змін та коливань внутрішнього тиску в системі водопостачання сумарно можуть в певний момент експлуатації досягнути такого рівня, який перевищить границю міцності матеріалу попередньо напруженого згинанням елементу системи водопостачання. Для цього, при необхідності, повинні бути передбачені опори або компенсатори, що знижують навантаження згинання в системі холодного водопостачання. В досліджуваному випадку, характер руйнування «прохідного» кутника свідчить якраз про такий механізм комплексного прикладення зусиль до нього, що й призвело до його руйнування, тобто до розділення його на два фрагменти.

Не погоджуючись із доводами позову відповідач просив направити справу для проведення судової будівельно - технічної експертизи.

За клопотанням відповідача справа двічі направлялася для проведення судової будівельно - технічної експертизи. На вирішення експерта було поставлені наступні питання: яка причина відриву різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою, яка була відгалуженням від стояку холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , з якого трапилося залиття 17.10.2016? Чи може бути технічною причиною відриву різьби в прохідному кутнику в різьбовому з`єднанні з кульовою запірною арматурою, яка була відгалуженням від стояку холодного водопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , з якого трапилося залиття 17.10.2016 - раптова зміну тиску при подачі води в систему?

При цьому ухвали суду від 07.06.2019 та від 11.12.2020 залишалися КНІДСЕ без виконання, оскільки відповідачем не було проведено оплату вартості експертизи.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини: якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданній шкоді позивачу.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу, який би давав підстави поставити під сумнів висновок спеціаліста за результатами проведення інженерно-технічного дослідження № ED-1712-14-996.18 від 07.05.2018, суд дійшов висновку, що відповідач не довів відсутність вини в завданій шкоді позивачу.

Таким чином, суд вважає доведеною наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача, внаслідок недоліків робіт (монтажу) елементів в системі холодного та гарячого водопостачання та залиттям квартири АДРЕСА_1 , а відтак, і наявність правових підстав для покладення на відповідача, як особи, яка завдала збитки майну позивача, обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди.

При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, що належить позивачу, суд виходить з положень статті 22 ЦК України, за змістом якої до вартості матеріального збитку слід включати втрати, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням її речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з приписами статті 1192 ЦК України, яка встановлює способи відшкодування шкоди, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення пошкоджень внаслідок залиття квартири позивача від 16.11.2016, складеного ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал», вартість матеріального збитку завданого позивачу, внаслідок залиття квартири, становить 59 418, 16 грн.

Також, позивач відповідно до рахунку-фактури ТОВ «ЄСП Оцінка-Капітал» від 16.11.2016 № 145/16 та квитанції про сплату № 0.0.665588361.1 від 08.12.216 здійснила оплату за незалежну оцінку майна згідно Договору 090/16/ю від 30.05.2016 на суму 1250,00 грн.

Посилання відповідача, на те, що вартість матеріального збитку, визначеного у Звіті не відповідає дійсності, є безпідставними, оскільки відповідач у випадку незгоди з висновками оцінки, міг заявити клопотання про призначення судової експертизи у справі, однак таких дій відповідач не здійснив.

Разом з тим, суд відхиляє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків за хімчистку килимів (у кількості 5 штук) в сумі 2366, 00 грн., оскільки в Акті від 19.10.2016 було вказано про залиття лише одного килима, вартість хімчистки якого суду невідома, а позивачем належним доказами не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку між залиттям квартири та необхідністю хімчистки п`яти килимів.

Також суд вважає безпідставною вимогу про відшкодування шкоди в сумі 650,00 грн. за ремонт Samsung T531, оскільки в Акті від 19.10.2016 вказано про залиття планшету марки Samsung ТАБ-4.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що позивачу спричинено матеріальну шкоду в сумі 59 418, 16 грн. та витрати за складання Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення пошкоджень внаслідок залиття квартири в сумі 1250,00 грн., які суд стягує з відповідача на користь позивача.

Стосовно стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Судом при вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди враховуються положення п. п. 5, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

З огляду на положення вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Враховуючи факт залиття, суд вважає, що винними діями відповідача позивачу, як співвласнику житла, була заподіяна моральна шкода, яка полягає у пошкодженні майна, необхідності проведення ремонту по відновленню наслідків залиття, що призвело до порушення життєвого укладу позивача, істотних вимушених негативних змін у її житті, змусило позивача витрачати час на оформлення документів, звернення до суду та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 7000,00 грн.

При цьому суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження спричинення моральної шкоди, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, якою передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення коштів в загальному розмірі 67668,16 грн., тобто у розмірі 60 % (67668,16 х 100 : 113684,16).

Відтак судовий збір за розгляд справи у пропорційному розмірі - 712,24 грн. (1187,07 х 60 % :100) слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192, 1209, 1210, 1211 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-Клімат»</a> (юридична адреса: м. Київ, пров. Косогорний, 4, оф. 39, ЄДРПОУ 37545109) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , рнокпп: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 59418,16 грн., витрати за складання Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості витрат на відновлення пошкоджень внаслідок залиття квартири в сумі 1250,00 грн., моральну шкоди суму у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 712,24 грн.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С. Мицик