Рішення

від 10.08.2022 по справі 755/12787/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12787/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретарів - Зілінської М.В., Передрій І.В.,

учасники справи:

представник позивачів - адвокат Сластнікова Г.О.,

представник відповідача - адвокат Пищенко Є.Ю.,

інші учасника справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг», треті особи: Головне управління держпраці у Луганській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулись позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ТОВ «Охоронний холдінг», Управління виконавчої дирекції ФССНВ в Луганській області, ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління держпраці у Луганській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті на виробництві.

Згідно заявлених вимог, позивачі просили суд:

«- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат на поховання у розмірі 7 988,98 грн одноразово;

-стягнути з Управління виконавчої дирекції ФССНВ в Луганській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок витрати на відшкодування шкоди обумовленої смертю 137 800,00 грн;

-стягнути з Управління виконавчої дирекції ФССНВ в Луганській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок відшкодування одноразової допомоги на поховання;

-стягнути з ТОВ «Охоронний холдінг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди у зв`язку зі смертю годувальника у розмірі 250 000,00 грн одноразово;

-стягнути з ТОВ «Охоронний холдінг» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди у зв`язку зі смертю годувальника у розмірі 250 000,00 грн одноразово». (т.1 а.с.1-5)

Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Астахової О.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 28 серпня 2017 року. (т.1 а.с.58)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено справу до судового засідання. (т.1 а.с.59)

08 листопада 2017 року від представника третьої особи Головного управління держпраці у Луганській області - Рисухіна Д.Л. надійшли пояснення на позовну заяву про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок смерті на виробництві, в яких, серед іншого, зазначено що Головне управління на теперішній час не має можливості організувати спеціальне розслідування та взяти нещасний випадок на облік, оскільки нещасний випадок зі смертельним наслідком з охоронником ОСОБА_4 стався

30 грудня 2016 року на території ТОВ «ДТЕК-Сердловантрацит», яка є тимчасово не підконтрольною Українській владі. (т.1 а.с.113)

14 листопада 2017 року представником відповідача ТОВ «Охоронний холдінг» - Пищенком Є.Ю. подано до суду заперечення на позовну заяву щодо стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок смерті на виробництві, в яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Охоронний холдінг». (т.1 а.с.130-134)

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, замінено відповідача Управління виконавчої дирекції ФССНВ в Луганській області на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. (а.с.154-157)

20 червня 2018 року та 26 червня 2018 року від представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Машко Н.М. надійшли відзиви на позовну заяву тотожного змісту, в яких представник просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Управління та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (т.2 а.с.20-34, 53-60)

10 липня 2018 року від представника позивача ОСОБА_1 - Сластнікової Г.О. та позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області. (т.2 а.с.83-88)

21 серпня 2018 року від представника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Машко Н.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив. (т.2 а.с.107-109)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Охоронний холдінг», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління держпраці у Луганській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду. (т.2 а.с.218-219)

Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції. (т.3 а.с.21-26)

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №159 від 20 травня 2020 року, відповідно до пункту 19 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 7.54 розділу VII Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи. (т.3 а.с.52)

Вказану справу було передано в провадження судді Чех Н.А. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2020 року. (т.3 а.с.53)

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №369 від 28 травня 2020 року, відповідно до розділу V, VIІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду анульовано та скасовано автоматизований розподіл судової справи №755/12787/17, провадження №2/755/1049/19 для здійснення належного розподілу зазначеної справи. (т.3 а.с.55)

Вказану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2020 року. (т.3 а.с.56)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 червня 2020 року дану справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. (т.3 а.с.57-59)

22 квітня 2021 року від представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Сластнікової Г.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, згідно вимог якої представник позивачів просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг» на користь: ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн; ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 400 000,00 грн. (т.4 а.с.132-138)

Вимоги позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2, о 03 годині 40 хвилин, при виконанні трудових обов`язків на території ТОВ «ДТЕК-Сердловантрацит», в районі приміщення посту охорони контрольно-пропускного пункту стався нещасний випадок, який призвів до закритої черепно-мозкової травми, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 , який працював в ТОВ «Охоронний холдінг» на посаді охоронника з 30 березня 2016 року, та доводиться позивачам сином. Позивачі зазначають, що травма була завдана під час роботи за основним місцем праці. Нещасний випадок із загибеллю сина позивачів відбувся у м.Довжанськ Луганської області, що на теперішній час є територією, непідконтрольною українській владі. Одразу після поховання сина, позивачі подали заяву про відшкодування шкоди та всі необхідні документи на ім`я директора підприємства, проте коштів так і не отримали. Директор департаменту адміністрації та управління ТОВ «Охоронний холдінг» звернувся до Головного управління Держпраці у Луганській області та Управління виконавчої дирекції фонду у м.Києві із запитом щодо спеціального розслідування нещасного випадку. Відповіді містять посилання на те, що компетентні органи не можуть провести в установленому порядку процесуальні дії, пов`язані із розслідуванням нещасних випадків, що сталися з працівниками підприємств, які зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на тимчасово неконтрольованій українською владою території. При цьому зазначено, що робочим органам виконавчої дирекції Фонду слід забезпечити накопичення інформації, яка їм надходить, про нещасні випадки та професійні захворювання, що сталися на території, тимчасово не підконтрольній українській владі. Однак, позивачі не погоджуються чекати до закінчення антитерористичної операції та вважають, що вправі вимагати компенсацій у зв`язку зі смертю на підприємстві їх єдиного сина при виконанні трудових обов`язків. В заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову зазначається, що позовну заяву пред`явлено до

ТОВ «Охоронний холдінг», яке є крупним підприємством, для якого заявлені майнові вимоги не є надмірним тягарем. Зазначено, що надані стороною позивачів докази підтверджують перебування позивачів на утриманні померлого сина, втративши якого, позивачі фактично втратили надію на безпечну та соціально захищену старість, пережили жахливі моральні муки, пов`язані із похованням сина в умовах незадовільного стану здоров`я. Вказується, що згідно акту нещасний випадок з ОСОБА_4 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, підлягає обліку, в акті зафіксовано, що причина настання нещасного випадку - організаційна, вид події - наїзд транспортного засобу на потерпілого. Представник позивачів вважає доведеним причинно-наслідковий зв`язок нещасного випадку на виробництві (незабезпечення робітників безпечними умовами праці) із заподіянням позивачам моральної шкоди у зв`язку із втратою єдиної дитини позивачів. За умови незворотності події - смерті сина позивачів, сторона позивачів вважає заявлену до відшкодування суму в розмірі 800 000,00 грн достатньо справедливою та обумовленою фактичними обставинами справи.

В запереченнях на позовну заяву представника відповідача ТОВ «Охоронний холдінг» - адвоката Пищенка Є.Ю., поданих до суду 14 листопада 2017 року в порядку, визначеному ЦПК України (в редакції Закону, що діяла на час подання заперечень), представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Охоронний холдінг».

В запереченнях зазначається, що відповідно до договору надання охоронних послуг

№51-СА-ШУС від 01 січня 2016 року, укладеного з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»,

ТОВ «Охоронний холдінг» надавав охоронні послуги, в тому числі й охорону об`єктів, що розташовані на території шахти «Довжанська-Капітальна», згідно дислокації до вказаного договору. Приблизно о 03 годині, 40 хвилин, ІНФОРМАЦІЯ_2 на КПП №2, що розташоване на території шахти «Довжанська-Капітальна», автомобіль КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 скоїв наїзд на охоронника ТОВ «Охоронний холдінг» ОСОБА_4 , внаслідок чого йому заподіяні тілесні ушкодження, від яких той помер на місці події. За даним фактом ТОВ «Охоронний холдінг», у відповідності до п.36 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», організовано проведення спеціального розслідування даного нещасного випадку. Однак, згідно вимог

п.38 вищевказаного порядку, створити наказом територіального органу Держпраці комісію для розслідування даного нещасного випадку, згідно отриманих листів від відповідних організацій було неможливим через те, що місце події знаходиться на території тимчасово непідконтрольній владі України, і немає можливості направити своїх працівників. Рекомендовано провести накопичення інформації та матеріалів з метою можливого повернення до розслідування цих випадків після звільнення тимчасово окупованої території. ТОВ «Охоронний холдінг» організовано накопичення матеріалів за фактом даної події та проведення розслідування нещасного випадку за участю представників

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», про що складено Акти Форми Н-5 та Н-1. Відповідно до розслідування та складених актів встановлено основну причину нещасного випадку - організаційна - «порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів», супутніх причин не встановлено. Крім того, в день ДТП повідомлено поліцію і відомості внесені до ЄРДР за ч.2 ст.286 КК України, розпочато досудове розслідування, досудове слідство триває. В запереченнях зазначено, що власником автомобіля КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 і скоїв наїзд на ОСОБА_4 , є не ТОВ «Охоронний холдінг», а ОП «Автобаза»

«ДТЕК Свердловантрацит». Таким чином, на думку представника відповідача, збитки, пов`язані із загибеллю ОСОБА_4 , повинні пред`являтись безпосередньо до

ОП «Автобаза» «ДТЕК Свердловантрацит», а ТОВ «Охоронний холдінг» є неналежним відповідачем в цій справі у зв`язку з відсутністю прямої вини в спричиненні збитків, завданих здоров`ю та життю загиблого внаслідок ДТП. Також у запереченнях зазначено, що

ТОВ «Охоронний холдінг» виплатив сім`ї загиблого залишок заробітної плати, грошову компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на поховання та іншу матеріальну допомогу. Також матеріальна допомога на поховання надавалась профспілковою організацією. (т.1 а.с.130-134)

Після подання представником позивачів заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, 26 квітня 2021 року представником відповідача ТОВ «Охоронний холдінг» - адвокатом Пищенком Є.Ю. подані до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, в якій наведені доводи аналогічні аргументам, наведеним у запереченнях на позовну заяву. (т.4 а.с.139-143).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засіданні, прийнято заяву про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову. (т.4 а.с.167-169)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року витребувано у Головного сервісного центу МВС України інформацію про те, за ким станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано транспортний засіб КРАЗ М-6510, державний номерний знак НОМЕР_1 . (т.4 а.с.200, 218-219)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління держпраці у Луганській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок смерті на виробництві в частині вимог: про стягнення з ОСОБА_3 витрат на поховання; про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області втрат на відшкодування шкоди обумовленої смертю та на відшкодування одноразової допомоги на поховання - залишено без розгляду. (т.4 а.с.212, 220-221)

15 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року від представника відповідача

ТОВ «Охоронний холдінг» надійшли додаткові письмові пояснення, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову та відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача ТОВ «Охоронний холдінг» у повному обсязі. В поясненнях викладені фактичні обставини аналогічні наведеним у запереченнях на позовну заяву та зазначено, що Актами Форми Н-5 та Н-1 спростовуються твердження представника позивачів стосовно того, що причиною нещасного випадку стало незабезпечення робітників безпечними умовами праці. Додатково зазначено, що наїзд на потерпілого скоїв водій ОСОБА_3 під час виконання своїх трудових обов`язків на

ОП «Автобаза» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», отже саме останній як роботодавець ОСОБА_3 , несе відповідальність в частині відшкодування шкоди. Зазначено, що в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову не визначено, в чому саме полягає протиправність діяння відповідача відносно потерпілого ОСОБА_4 , в чому полягає вина у її заподіянні. Зазначається, що враховуючи дійсні обставини нещасного випадку, вбачається відсутність вини та факт її заподіяння потерпілому саме відповідачем ТОВ «Охоронний холдінг», що в свою чергу, на думку представника, є підставою для визнання ТОВ «Охоронний холдінг» неналежним відповідачем. Також у поясненнях зазначено, що розрахунок суми моральної шкоди ґрунтується лише на внутрішньому баченні її розміру без детального та обґрунтованого розрахунку та, відповідно, не підлягає задоволенню. Вказується, що підставою для відшкодування моральної шкоди завданої життю та здоров`ю, має бути наявність та доведеність вини відповідача у завданні такої шкоди. Також у поясненнях зазначається, що позивачі не скористались своїм правом на звернення до Фонду соціального страхування України з метою отримання відшкодування завданої шкоди та не отримали відмови у її задоволенні. (т.4 а.с.237-зворот-242, т.5 а.с.11-15)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, ОСОБА_3 . (т.5 а.с.39-40, 42-43)

16 лютого 2022 року від представника третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Деріглазової М.О. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що підставою для застосування відповідальності у виді стягнення моральної шкоди є наявність у діях особи складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та такою протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Отже позивачі повинні довести протиправність поведінки відповідача, а також наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. В поясненнях зазначено, що ОСОБА_4 загинув унаслідок наїзду автомобіля КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який в`їхав на територію шахти «Довжанська-Капітальна» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» для завантаження породи. Тобто шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки, а відтак завдана моральна шкода має бути відшкодована особою, яка на відповідній правовій підставі володіла даним транспортним засобом, або установою (організацією, підприємством) з якою водій транспортного засобу, що скоїв наїзд на ОСОБА_4 , перебував у трудових відносинах. (т.5 а.с.81-82)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 травня 2022 року витребувано з Пенсійного фонду України інформацію стосовно того, якою юридичною чи фізичною особою, як роботодавця, здійснювалось відрахування ЄСВ та ПДФО за застрахованою особою (працівником) ОСОБА_3 , РНОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, із зазначенням повної назви, ідентифікаційного коду (коду ЄДРПОУ) та адреси реєстрації такої особи; витребувано з Державної податкової служби України інформацію стосовно того, якою юридичною чи фізичною особою, як роботодавця, здійснювалось відрахування ЄСВ та ПДФО за застрахованою особою (працівником) ОСОБА_3 , РНОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, із зазначенням повної назви, ідентифікаційного коду (коду ЄДРПОУ) та адреси реєстрації такої особи. (т.5 а.с.102, 119-120)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

(т.5 а.с.126, 131-133)

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Сластнікова Г.О. в судовому засіданні вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову, підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову та додатково зазначила, що за матеріалами справи підтверджено факт смерті ОСОБА_4 під час виконання трудових обов`язків, на його утриманні перебували позивачі, які є особами похилого віку, ОСОБА_2 є інвалідом, після смерті єдиного сина позивачі перенесли психо-емоційний струс, у ОСОБА_2 розвинулось онкологічне захворювання. Також пояснила, що в даному випадку підлягають застосуванню положення трудового права, оскільки не було забезпечено належні умови праці - на вулиці була ожеледиця, не було достатнього освітлення, охоронець був змушений виходити для огляду вантажівки.

Представник відповідача ТОВ «Охоронний холдінг» - адвокат Пищенко Є.Ю. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на позовну заяву та письмових поясненнях, додатково пояснив, що оскільки мала місце ДТП, наявний причинно-наслідковий зв`язок між діями водія, який працював у ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», та настанням смерті ОСОБА_4 , адже водій не зупинив транспортний засіб та скоїв наїзд. Також вказаному підприємству належить транспортний засіб, яким керував ОСОБА_3 . Також пояснив, що між ТОВ «Охоронний холдінг» та ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» був укладений договір про надання послуг охорони. Тому, на думку представника відповідача, моральна шкода має бути відшкодована винуватцем ДТП, володільцем транспортного засобу, який також є роботодавцем водія, а

ТОВ «Охоронний холдінг» є неналежним відповідачем. Також зазначив, що вина

ОСОБА_3 підтверджується розпочатим кримінальним провадженням. Крім того пояснив, що на об`єкті, де сталась ДТП було освітлення - прожектори біля КП.

Представники третіх осіб Головного управління держпраці у Луганській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлялись про день, час та місце судового розгляду справи належним чином, ОСОБА_3 також повідомлявся через оголошення на офіційному сайті судової влади.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня

2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду міста Одеси

від 21 квітня 2017 року встановлено факт смерті ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - селище Бірюкове Свердловського району Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - закрита черепно-мозкова травма, на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Свердловськ Луганської області. (т.2 а.с.97)

17 травня 2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області видано свідоцтво по смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт. Бірюкове Свердловського району Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Свердловськ, Луганська область, Україна. (т.1 а.с.17).

Як убачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.8).

За даними трудової книжки ОСОБА_4 , останній з 01 квітня

2016 року працював на посаді охоронника ТОВ «Охоронний холдінг», трудові відносини припинено ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку зі смертю (т.1 а.с.20)

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках.

В заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову правовими підставами позову вказані положення ч.2 ст. 153, ст.237-1 КЗпП України, ст. 23, 1167, 1168 ЦК України. За змістом доводів, наведених у заяві про збільшення позовних вимог та зміну підстав позову та пояснень представника позивачів у судовому засіданні, до спірних правовідносин підлягають застосування саме положення трудового права.

Так, згідно положень ч.1, 2 ст.153 КЗпП України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно положень ст.13 Закону України «Про охорону праці» (далі - Закон) роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 цього Закону визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

За визначенням, наведеним у п.3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 (далі - Порядок), нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. (п.9 Порядку)

Нещасні випадки із смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню. (п.10 Порядку)

Пунктами 11, 12 Порядку визначено, що нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов`язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб`єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання. На підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Разом з тим, згідно положень п.14 Порядку комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія) утворюється Держпраці та/або її територіальним органом.

Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Пунктом 15 Порядку визначено, що до складу спеціальної комісії входять:

посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);

представник робочого органу Фонду;

представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;

керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;

представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);

представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання;

представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);

посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).

У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.

За правилом, визначеним у п.31 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів. У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань, отримання відповідних висновків (органів досудового розслідування, закладів охорони здоров`я та судово-медичної експертизи тощо), а також додаткових пояснень від осіб, причетних до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), розслідування може бути продовжене наказом органу, який утворив спеціальну комісію, до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Згідно п.33 Порядку комісія (спеціальна комісія), серед іншого, зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження.

Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. (п.34 Порядку)

05 січня 2017 року складено Акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 за Формою Н-5 (далі - Акт Н-5), за змістом якого комісія, утворена ТОВ «Охоронний холдінг» (до складу якої входили три співробітники

ТОВ «Охоронний холдінг», один співробітник ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та технічний інспектор Свердловської територіальної організації ППВП України), провела з 30 грудня

2016 року по 05 січня 2017 року розслідування нещасного випадку, що стався на території шахти «Довжанська-Капітальна» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» в районі приміщення посту охорони - контрольно-пропускного пункту №2, Луганська область, м.Довжанськ. (т.1 а.с.139-142)

За змістом Акту Н-5 відділ ТОВ «Охоронний холдінг» здійснює охорону

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та надає послуги з охорони території, об`єктів, майна

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», перешкоджає спробам розкрадання товарно-матеріальних цінностей, забезпечує контроль за їх ввозом та вивозом з території товариства.

В Акті Н-5, серед іншого, наведена характеристика об`єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок, наведені обставини, за яких стався нещасний випадок аналогічні обставинам, викладеним у подальшому в Акті Н-1. Вказані причини настання нещасного випадку: основна - організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; супутні причини нещасного випадку - відсутні. За висновком комісії, нещасний випадок з ОСОБА_4 - охоронником ТОВ «Охоронний холдінг» визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, підлягає обліку і на потерпілого скласти акт за формою Н-1. Особи, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку - відсутні.

Також по факту нещасного випадку 05 січня 2017 року складено Акт №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за Формою Н-1 (далі - Акт Н-1), що стався з ОСОБА_4 . (т.1 а.с.143-146)

За інформацією, викладеною в Акті Н-1, нещасний випадок стався на території

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за адресою: Луганська область, м.Довжанськ, в районі приміщення посту охорони контрольно-пропускного пункту №2.

В Акті Н-1 наведені наступні обставини, за яких стався нещасний випадок:

29 грудня 2016 року, о 07 годині 00 хвилин, з ОСОБА_4 проводився інструктаж перед заступанням на зміну. На робоче місце - пост КПП №2 - вугільний склад ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ОСОБА_4 прибув після отримання наряду та приступив до виконання своїх службових обов`язків із збереження товарно-матеріальних цінностей на

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Приблизно о 03 годині 40 хвилин, ІНФОРМАЦІЯ_2, через КПП №2 на територію шахти «Довжанська-Капітальна» для завантаження породи в`їхав автомобіль КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Під час руху водій КРАЗу ОСОБА_3 скоїв наїзд на охоронника

ОСОБА_4 , що призвело до смерті останнього.

Про те, що трапилось ОСОБА_3 відразу повідомив диспетчера шахти «Довжанська-Капітальна» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Внаслідок скоєної події ОСОБА_4 отримав черепно-мозкову травму та помер на місці.

В Акті Н-1 також вказані: вид події - наїзд транспортного засобу на потерпілого; причини настання нещасного випадку: основна: організаційна - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; супутні - відсутні; особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, або орган, який проводить розслідування - відсутні.

До складу комісії з розслідування нещасного випадку входили три співробітники

ТОВ «Охоронний холдінг», один співробітник ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та технічний інспектор Свердловської територіальної організації ППВП України.

При цьому, слід зазначити, що оскільки зафіксований у Акті Н-1 нещасний випадок зі смертельними наслідками, в порушення вимог п.10, 14, 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, Акт Н-1 складено неповноважною комісією.

Разом з тим, 03 січня 2017 року Головним управлінням держпраці у Луганській області Державної служби України з питань праці на адресу директора ТОВ «Охоронний холдінг» було направлено повідомлення про неможливість проведення спеціального розслідування, оскільки проведення у встановленому порядку процесуальних дій, пов`язаних з розслідуванням нещасних випадків, що сталися з працівниками підприємств, які зареєстровані та/або здійснюють господарську діяльність на тимчасово неконтрольованій Українською владою території, на цей час неможливо. (т.1 а.с.34, 135-136)

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області листом від 04 січня 2017 року також повідомило ТОВ «Охоронний холдінг», що робочі органи Виконавчої дирекції Фонду повинні забезпечити участь страхових експертів з охорони праці у розслідуванні нещасних випадків та причин виникнення професійних захворювань виключно на територіях, які підконтрольні українській владі. (т.1 а.с.138)

В матеріалах справи також наявні письмові пояснення ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, в яких останній виклав обставини наїзду на охоронця на території шахти.

(т.4 а.с.17)

За змістом ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦПК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).

В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - постанова Пленуму) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно положень ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Як роз`яснено в п.5 постанови Пленуму, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Фактично підставою для застосування відповідальності у виді стягнення моральної шкоди є наявність у діях особи складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та такою протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені

ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо, зокрема, шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. (п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України)

Тлумачення статтей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Згідно частин 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. (ч.5 ст. 1187 ЦК України)

Відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого. (п.8 постанови Пленуму)

За наявними у справі доказами вбачається, що смерть сина позивачів - ОСОБА_4 , хоч і настала під час виконання ним своїх трудових обов`язків, як охоронця, проте ОСОБА_4 загинув унаслідок наїзду автомобіля КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який в`їхав на територію шахти «Довжанська-Капітальна» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (місце виконання

ОСОБА_4 обов`язків охоронця) для завантаження породи. Тобто шкода була завдана джерелом підвищеної небезпеки.

За змістом ст. 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За матеріалами справи не вбачається жодного доказу з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, на підтвердження винних дій відповідача ТОВ «Охоронний холдінг», як роботодавця ОСОБА_4 щодо незабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

В Акті Н-1 та Акті Н-5 чітко зафіксовано обставини події - наїзд транспортного засобу на потерпілу особу.

Наявність ожеледиці на дорожньому покритті місця події та відсутність обробки дорожнього покриття абразивними матеріалами, що відображено в Акті Н-5 (т.1 а.с.141) не свідчить про не створення ТОВ «Охоронний холдінг», як роботодавцем, безпечних і нешкідливих умов праці, оскільки наїзд на ОСОБА_4 стався не на території, що належить ТОВ «Охоронний холдінг», а на території шахти «Довжанська-Капітальна»

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів убачається, що транспортний засіб КРАЗ М-6510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з 05 серпня 2003 року станом на

12 січня 2022 року значиться зареєстрованим за ДП «Свердловантрацит» ЄДРПОУ 32355669 (т.5 а.с.78), а податковим агентом, який подавав відомості до Державної податкової служби України щодо отриманих ОСОБА_3 доходів, станом на час події (четвертий квартал 2016 року), що призвела до загибелі ОСОБА_4 , був відокремлений підрозділ «Автобаза» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (т.5 а.с.145-148).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг», треті особи: Головне управління держпраці у Луганській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди, через недоведеність винних дій/бездіяльності відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг», як роботодавця, в забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, що призвели до смерті ОСОБА_4 .

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) «Пронін проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову через недоведеність вини відповідача

ТОВ «Охоронний холдінг», як роботодавця ОСОБА_4 , в забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, що могли призвести до загибелі працівника, суд не наводить доводів щодо доведеності чи недоведеності розміру моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Враховуючи наведене та керуючись статями 153, 237-1 Кодексу законів про працю України, статтями 23, 1167, 1168, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, Законом України «Про охорону праці», Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 209, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса листування: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Курнатовського, буд. 20-А, ЄДРПОУ: 38143880), треті особи: Головне управління держпраці у Луганській області (місцезнаходження: Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1-А, ЄДРПОУ: 39801404), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр-т. Космонавтів, буд. 16, ЄДРПОУ: 41313100), ОСОБА_3 (зазначене в позовній заяві зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 ), про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16 серпня 2022 року.

Суддя: