Рішення

від 31.07.2022 по справі 906/1090/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1090/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Корольов І.О., посвідчення серія НОМЕР_1 від 30.10.2020;

від відповідача: Врублевський М.М., ордер серії ЖТ №103509 від 13.12.2021;

Ковальчук С.Г. - керівник;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" (м.Житомир)

про стягнення 194314,50грн,

з перервою в судовому засіданні з 05.07.2022 до 01.08.2022, згідно із ст.216 ГПК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" 194314,50грн, з яких: 78300,00грн коштів, сплачених на виконання договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020, 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020 здійснив часткову оплату за роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації, які відповідач виконав частково, внаслідок чого позивач відмовився від договору та просить повернути кошти, а також стягнути штрафні санкції за порушення строків виконання робіт.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.11.2021.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2021 у справі №906/1090/21 підготовче засідання відкладено на 13.12.2021.

22.11.2021 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 18.11.2021 №83/1192 (т.1, а.с.86-91).

Ухвалою суду від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 17.01.2022 (включно); відкладено підготовче засідання на 11.01.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та зазначає, що відповідно до договору відповідачем було виготовлено в обумовлені строки проектно-кошторисну документацію стадії «РП» та 24.12.2020 передано замовнику згідно акту виконаних робіт №50 від 24.12.2020 робочий проект в кількості 4-х томів, які позивач прийняв без зауважень. В подальшому, відповідач надав пропозицію власними коштами провести експертизу ПКД, на яку позивач погодився, однак висунув вимоги щодо необхідності її проведення лише певними установами. На вказану пропозицію замовника підрядник не погодився, у зв`язку з чим позивач експертизу проекту зобов`язаний був провести самостійно (т.1, а.с.126-127).

У судовому засіданні 11.01.2022 оголошено перерву до 08.02.2022, згідно ст.183 ГПК України.

У відповіді на відзив позивач звернув увагу, що відзив подано з порушенням строків, встановлених ухвалою суду від 18.12.2021. При цьому зазначив, що підрядником було виконано та передано замовнику лише невелику частину робіт за договором на суму 78300,00грн, а саме, перший етап - розроблення та поетапне погодження замовником архітектурно-конструктивних та інженерних рішень; відповідач в порушення умов додаткової угоди №2 від не погодив письмово з замовником експертну установу для проведення експертизи проектно-кошторисної документації. Вказав, що у п.4.1.1. договору сторонами погоджено можливість повернення сплачених за договором коштів у разі одностороннього розірвання договору замовником з вини підрядника (т.1, а.с.138-144).

Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2022, ухвалою суду від 05.05.2022 розгляд справи по суті перепризначено на 06.06.2022.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2022 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 05.07.2022.

У судовому засіданні 05.07.2022 оголошено перерву до 01.08.2022 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України.

Представники позивача у судовому засіданні 01.08.2022 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справа, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2020 між ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України, яку відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.03.2021 №174 перейменовано у ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" (підрядник, відповідач) укладено договір №419 на проведення проектних робіт, за умовами якого підрядник зобов`язався власними силами та засобами за завданням замовника виконати роботи з виготовлення (розроблення) проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (військової частини 3080) Національної гвардії України м.Золочів" (код-71240000-2 за ЄЗК ДК 021:2015) стадії проектування "Робочий проект". Замовник зобов`язався прийняти результат таких робіт та здійснити їх оплату в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

За умовами п.1.2. договору, замовник підтверджує, що ним було прийнято рішення здійснювати проектування об`єкту, зазначеного у п.1.1. цього договору в одну стадію "Робочий проект" (РП).

Відповідно до п.1.3 договору, роботи виконуються на основі завдання на проектування, що надається замовником підряднику та вихідних даних як то: технічне завдання (ТЗ), технічні умови інженерних служб (ТУ), картки технічних рішень та інші, які надаються після укладання договору. У випадку необхідності додаткових вихідних даних, потреба в яких може виникнути в ході виконання робіт за цим договором, замовник надає такі вихідні дані на письмове звернення виконавця.

Згідно з п.1.4 договору виконання робіт виконавцем, їх приймання та перевірка замовником здійснюється виходячи з вимог завдання на проектування, інших вихідних даних, наданих замовником, норм ДБН та чинного законодавства України.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна робіт за договором є твердою та становить 261000,00грн, без ПДВ, з них:

- за рахунок бюджетних асигнувань на 2020 рік - 182700,00грн;

- при наявності бюджетних асигнувань на 2021 рік - 78300,00грн.

Оплата ціни робіт здійснюється згідно графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до цього договору; надалі - "Графік виконання та оплати робіт"), що є невід`ємною частиною цього договору (п.2.4 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що обсяг та строки виконання робіт за цим договором визначаються на підставі погодженого сторонами графіку виконання та оплати робіт. У випадку порушення строків виконання робіт, встановлених додатком №1 цього договору, з урахуванням положень цього договору, відповідальність підрядника регулюється розділом 8 цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.4. договору, датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання сторонами актів здавання-приймання, створеної згідно умов цього договору документації. При цьому, належним дотриманням строків виконання робіт вважається передання підрядником та приймання замовником документації до закінчення строків, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Пунктом 4.1 цього договору встановлені права замовника, зокрема:

- відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення істотних недоліків, які виключають можливість їх використання в зв`язку з невідповідністю вихідним даним та договору і не можуть бути усунені підрядником;

- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність виконавця, контроль за ходом, якістю та обсягами виконаних робіт;

- вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або у випадку відмови чи неусунення їх підрядником, виправити своїми силами. У такому разі збитки завдані замовнику відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;

- відмовитись від цього договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши виконавцю фактично виконану їх частину, в порядку, визначеному цим договором, при цьому замовник звільняється від компенсації будь-яких збитків підряднику, зокрема упущеної вигоди;

- відмовитись від договору та розірвати його в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника у строк за 14 календарних днів до прийняття такого рішення та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо підрядник з причин, які залежали від нього, у строк протягом 1 місяця з дня надання замовником завдання на проектування не приступив до виконання робіт передбачених цим договором, або виконує їх настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

Підрядник зобов`язаний, зокрема:

- брати участь у проведенні державної експертизи проектно-кошторисної документації та погоджувати (захищати) проектні рішення при проведенні комплексної експертизи;

- передати замовнику у порядку, передбаченому договором закінчені роботи (виготовлену проектно-кошторисну документацію);

- передати замовнику за актом проектно-кошторисну документацію, у порядку, передбаченому умовами цього договору (п.п.4.2.2 договору).

Після виконання робіт та надання проектно-кошторисної документації сторони протягом 10 робочих днів підписують акт. Оплата робіт здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту уповноваженими представниками сторін (п.6.4-6.5 договору).

23.01.2020 між замовником та підрядником підписано додаткову угоду №1 до договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419 (т.1, а.с.34-35), згідно якої сторони п.2.1 договору виклали в наступній редакції:

"Ціна робіт за договором є твердою та становить 261000,00грн без ПДВ, з ним:

- за рахунок бюджетних асигнувань на 2020 рік - 78300,00грн;

- при наявності бюджетних асигнувань на 2021 рік - 182700,00грн".

У додатку № 1 до договору №419 від 30.11.2020 у редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2020 сторонами визначено графік виконання та оплати робіт проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (військової частини 3080) Національної гвардії України м.Золочів" (т.1, а.с.36).

У додатку № 3 до договору від 30.11.2020 "Протокол погодження договірної ціни на проектування" сторони досягли згоди та засвідчили, що розмір договірної ціни на виконання робіт становить 261000,00грн без ПДВ. Також сторони зазначили, що, цей протокол визначає договірну ціну робіт і є підставою для проведення взаєморозрахунків та платежів між виконавцем та замовником (т.1, а.с.37).

12.02.2021 підрядник звернувся до замовника з листом, згідно якого просив продовжити термін дії договору №419 від 30.11.2020 до 09.03.2021, у зв`язку з покращенням якості предмету закупівлі, а також запропонував провести експертизу проектно-кошторисної документації за власні кошти (т.1, а.с.41).

15.02.2021 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №2 до договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419, відповідно до якої сторони дійшли згоди пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції:

"Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 09.03.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов`язків за ним".

Крім того, сторони погодили абзац 4 пункту 4.2.2. договору викласти в наступній редакції: "За власний рахунок провести експертизу проектно-кошторисної документації в експертній організації, що письмово погоджується із замовником".

Додатковою угодою від 15.02.2021 розділ 6 договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419 доповнено п.6.13 наступного змісту:

"Підрядник до завершення гранично встановленого договором строку проходить експертизу проектно-кошторисної документації за власний рахунок. Вибір експертної організації письмово погоджується з замовником".

У додатку N1 до додаткової угоди №2 від 15.02.2021 (графік оплати та виконання робіт проектно-кошторисної документації) узгоджено, що 1 етап робіт "Проектно-кошторисна документація стадії РП", розроблення та поетапне погодження замовником архітектурно-конструктивних та інженерних рішень" підрядник виконує до 25.12.2020 включно, вартість робіт - 78300,00грн без ПДВ; 2 етап робіт "Проектно-кошторисна документація стадії "РП" в повному обсязі з позитивним експертним звітом" підрядник виконує до 09.03.2021 включно, вартість робіт 182700,00грн без ПДВ (т.1, а.с.40).

На виконання умов договору №419 підряду на проведення проектних робіт у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 78300,00грн, що підтверджується актом надання послуг №50 від 24.12.2020, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача та відповідача (т.1, а.с.56).

Роботи 1-го етапу оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним документом від 30.12.2020, у призначенні платежу якого зазначено: "виготов.проектно-кошторисн.док.кап.ремонт будівлі військ.госпіталю (в/ч 3080 м.Золочв; акт №50 від 24.12.2020, дог.№419 від 30.11.2020; без ПДВ" (т.1, а.с. 57).

25.02.2021 позивач направив на адресу відповідача лист від 24.02.2021 за №83/228, у якому запропонував відповідачу пройти експертизу у двох організаціях на вибір, які здійснюють експертизу проектів будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 15.08.2017 №204, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІНПРОЕКТ" м.Київ, вул.Антоновича, 172, оф.1215;

- Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" м.Київ, бул.Лесі Українки, 26 (т.1, а.с.42-43).

Прете підрядник в строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами, свої зобов`язання щодо виконання 2-го етапу робіт не виконав, експертизу проекту не провів, у зв`язку із чим, 21.04.2021 замовником було направлено на його адресу лист-попередження про відмову від договору №419 від 30.11.2020 в односторонньому порядку (т.1, а.с. 44-46).

08.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомляв про розірвання договору (відмову від договору) на виконання проектних робіт №419 від 30.11.2020 в односторонньому порядку з 04.06.2021. Крім того, замовник направив претензію та вимагав у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної вимоги повернути кошти, сплачені за роботи відповідно до акту виконаних робіт №50 від 24.12.2020 у розмірі 78300,00грн, а також сплатити 79474,50пені та 36540,00грн штрафу, за неналежне виконання зобов`язань за договором. (т.1 а.с.47-55).

Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, грошові кошти не повернув.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 78300,00грн коштів, сплачених на виконання договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020, 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу за порушення строків виконання робіт.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та зобов`язань, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на вчиненні певної дії іншої сторони (кредитора) (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або отримати від вчинення певної дії. (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

За правовою природою укладений між сторонами договір №419 від 30.11.2020 є договором підряду на проведення проектних робіт, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 цього Кодексу можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених Кодексом.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовується положення цього Кодексу , якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України).

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, та графіку виконання робіт вбачається, що сторонами було погоджено кінцевий строк виконання робіт до 15.02.2021. В подальшому, шляхом укладення додаткової угоди №2 від 15.02.2021 до договору №419 від 30.11.2021, сторонами було змінено строк виконання робіт до 09.03.2021.

Таким чином, кінцевий строк виконання зобов`язання підрядником спливав 09.03.2021.

Як встановлено судом, роботи з 1-го етапу (проектно-кошторисна документація стадії "РП", розроблення та поетапне погодження замовником архітектурно-конструктивних та інженерних рішень) за договором №419 підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 були виконані відповідачем у повному обсязі, про що свідчить підписаний між акт виконаних робіт №50 від 24.12.2020, також в матеріалах справи міститься Робочий проект "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (Військової частини 3080) Національної гвардії України м.Золочів".

Крім того, роботи за 1-м етапом оплачені замовником у повному обсязі.

Другим етапом виконання робіт є проектно-кошторисна документація стадії "РП" в повному обсязі з позитивним експертним звітом, яка відповідно до умов додаткової угоди №2 до договору підряду №419 від 30.11.2020 мала бути проведена в експертній організації, яка письмово узгоджується із замовником.

Однак експертиза проектно-кошторисної документації проведена не була, тобто роботи по другому етапу робіт підрядником не виконано.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що факт виконання робіт по 1 етапу жодна із сторін не заперечує. Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України" у межах даного спору доводить наявність у неї права на повернення відповідачем сплачених за договором №419 від 30.11.2020 коштів у розмірі 78300,00грн за 1-й етап робіт, які були виконані підрядником та прийняті замовником, у зв`язку з відмовою від договору на підставі абз. 7 п.4.1.1 договору підряду №419 від 30.11.2020 та неможливістю використання замовником результатів виконаних робіт.

Так, абзацом 7 п.4.1.1 договору підряду №419 від 30.11.2020 передбачено, що замовник має право відмовитися від договору та розірвати його в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника у строк за 14 календарних днів до прийняття такого рішення та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо підрядник з причин, які залежали від нього, у строк 1 (одного) місяця з дня надання замовником завдання на проектування не приступив до виконання робіт передбачених цим договором, або виконує роботи настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

Натомість абз. 6 п.4.1.1 договору №419 від 30.11.2020 встановлено право замовника відмовитись від договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, о п л а т и в ш и п і д р я д н и к у ф а к т и ч н о в и к о н а н у ї х ч а с т и н у, в порядку визначеному цим договором.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 ЦК України.

У даному випадку позивач в якості підстави позову посилається на реалізацію ним безумовного права на відмову від договору в порядку, визначеному абз.7 п.4.1.1 договору підряду №419 на проведення проектних робіт від 30.11.2020, проте не мотивує підстави такої відмови з посиланням на матеріальні норми права.

Водночас, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18.

За вказаних обставин, суд самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин, у зв`язку з чим зазначає, що за змістом наведених позивачем доводів, одностороння відмова від договору підряду реалізована ним з підстав, передбачених частиною 2 статті 849 ЦК України.

Слід відзначити, що у ст.849 ЦК України, передбачено права замовника під час виконання роботи.

Так, згідно з ч.1 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування з б и т к і в.

Згідно ч.3 ст.849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування з б и т к і в або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, в и п л а т и в ш и підрядникові п л а т у з а в и к о н а н у ч а с т и н у р о б о т и та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч.4 ст.849 Цивільного кодексу України).

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника. Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст.849 Цивільного кодексу України є різними.

З огляду на викладене, законодавцем відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є зобов`язання підрядника усунути недоліки таких робіт за власний рахунок, або виконання робіт третьою особою із стягненням їх вартості за рахунок підрядника, або відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що у даному випадку замовник не може вимагати повернення виконаного за договором підряду, тобто повернути кошти за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації, натомість має право вимагати відшкодування з б и т к і в.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду у даному випадку, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 78300,00грн за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу, які нараховані на підставі п.8.8 договору №419 від 30.11.2020, суд зазначає наступне.

З умов укладеного між сторонами договору вбачається, що зобов`язання може вважатись виконаним підрядником належним чином виключно у разі вчинення останнім всіх передбачених договором дій, а саме: розробки проектної документації, та проведення експертизи.

Як встановлено судом вище, експертиза проектно-кошторисної документації відповідачем проведена не була, тобто роботи по другому етапу робіт на суму 182700,00грн у строк, визначений договором №419 від 30.11.2021 та додатковою угодою, не виконано.

Доводи відповідача про те, що експертиза проекту не була проведена саме з вини позивача, який не погодився на експертний заклад запропонований підрядником та висунув вимоги щодо її проведення в установах, які визначатиме замовник, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач не долучив про справи належних та допустимих доказів на підтвердження направлення позивачу пропозиції про проходження експертизи проекту в певній експертній організації.

Відповідно до п.8.8 договору за порушення встановлених графіком оплати та виконання робіт, договором строків закінчення робіт (передачі закінчених робіт замовнику за актом (актами), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20% вказаної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Отже, сторонами в договорі №419 від 30.11.2021 погоджено, що за порушення строків виконання робіт за цим договором підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З таких обставин суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, враховуючи той факт, що зобов`язання з приводу виконання робіт не є грошовими зобов`язаннями та положення про обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі №922/2220/19, від 17.09.2020 у справі №922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі №910/1972/20.

Суд також зазначає, що дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" поширюється на договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то до спірних правовідносин з неналежного виконання негрошового зобов`язання цей Закон не може бути застосований.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.

Судом перевірено розрахунки заявлених до стягнення розмірів штрафу та пені, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 8.8 договору №419 від 30.11.2021 та встановлено, що сума нарахована правильно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимогою позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 79475,50грн та штрафу у розмірі 36540,00грн за порушення строків виконання робіт.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 116014,50грн, з яких: 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу; в частині стягнення 78300,00грн коштів за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації суд відмовляє за необґрунтованістю.

Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" (пров.Священника Жилюка, буд.6, м.Житомир, 10039, код ЄДРПОУ 40680433)

на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 Національної гвардії України (вул.Бориспільська, 40-А, м.Київ, 02093, код ЄДРПОУ 14323014)

- 79474,50грн пені;

- 36540,00грн штрафу;

- 1740,22грн судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 78300,00грн коштів, сплачених на виконання договору підряду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 17.08.22

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: друк. 3 прим.

1- у справу

2,3- сторонам