Постанова

від 15.12.2022 по справі 906/1090/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року Справа № 906/1090/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 01.08.22р. суддею Соловей Л.А. о 16:25 у м.Житомирі, повний текст складено 17.08.22р. у справі № 906/1090/21

за позовом Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+"

про стягнення 194314,50 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" 194314,50грн, з яких: 78300,00грн коштів, сплачених на виконання договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020, 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020 здійснив часткову оплату за роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації, які відповідач виконав частково, внаслідок чого позивач відмовився від договору та просить повернути кошти, а також стягнути штрафні санкції за порушення строків виконання робіт.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2022 у справі №906/1090/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" на користь Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України 79474,50 грн пені, 36540,00 грн штрафу, 1740,22 грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 78300,00 грн коштів, сплачених на виконання договору підряду.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 15,16, 22, 509, 530, 837, 846, 849, 852, 858, 887 ЦК України, ст. 224 ГК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, постанову Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18, суд прийшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду у даному випадку, а відтак в задоволенні позову в частині стягнення 78300,00грн за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації слід відмовити.

Крім того, суд з посиланням на ст.ст. 199, 216, 217, 218, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 546, 549, 612 ЦК України, умови договору, постанови Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/2220/19, від 17.09.2020 у справі №922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі №910/1972/20, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19, вказав, що перевіривши розрахунки заявлених до стягнення розмірів штрафу та пені, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 8.8 договору №419 від 30.11.2021 встановив, що сума нарахована правильно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 79475,50грн та штрафу у розмірі 36540,00грн за порушення строків виконання робіт підлягає задоволенню.

Не погодившись із ухваленим рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2022 по справі № 906/1090/21 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерія+" на користь Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (р/р UА478201720355219003000009087 в ДКСУ м. Київ) грошові кошти у розмірі 194 314,50 грн за Договором підряду щодо виконання робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації від 30.11.2020 року № 419, з них пені за прострочення виконання зобов`язань - 79474,50 грн, штрафу за прострочення виконання зобов`язань - 36 540,00 грн, сплачених за договором коштів - 78 300,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 627, 629, 837, 849, 887 ЦК України, ст. 217 ГК України, умови договору підряду, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про авторське право і суміжні права».

Вказує, що право замовника на відмову від договору в порядку передбаченому абз. 7 п. 4.1.1. договору є умовним. Замовник може відмовитись від договору в односторонньому порядку та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо: 1) підрядник з причин, які залежали від нього, у строк 1 (одного) місяця з дня надання замовником завдання на проектування не приступив до виконання робіт передбачених цим договором, або 2) виконує Роботи настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

В даних правовідносинах було застосовано підставу для односторонньої відмови від договору, а саме підрядник виконував роботи настільки повільно, що здача їх в строк стала явно не можливою. Кінцевою датою виконання робіт за договором відповідно до календарного графіка (додаток № 1 до договору) є 09.03.2021 (з урахуванням додаткової угоди від 15.02.2021 № 2). В свою чергу роботи за договором підрядником не виконувались значний строк, підрядник не відповідав на листи та претензії, у зв`язку з чим договір було розірвано 04 червня 2021 року відповідно до листів Центральної бази ВТК від 19.04.2021 року №83/442 та від 07.06.2021 № 83/665.

Зазначає, що дійсно, абзацом 6 п. 4.1.1. договору встановлено право замовника у будь - який час до закінчення виконання робіт відмовитись від договору та оплатити фактично виконані роботи. Однак, враховуючи прострочення підрядником виконання робіт та ігноруванням останнім листів замовника, вважає, що до правовідносин, які склалися було вірно застосовано абз. 7 п. 4.1.1. договору, який передбачає повернення сплачених сум за виконані роботи.

Крім того, скаржник вказує, що він неодноразово звертав увагу суду першої інстанції (як у заявах по суті справи, так і під час судового розгляду) на те, що результати лише окремої частини фактично виконаних робіт використати не можливо, оскільки відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 експертиза проекту будівництва є завершальним етапом розроблення проектної документації. Відповідно до Закону України «Про авторське право та суміжні права» (ст. 1, ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 33) замовник не мав права без дозволу підрядника (автора) передати проект на доопрацювання іншій особі. В свою, чергу навіть отримати дозвіл від підрядника на передачу прав стосовно виконання проектних робіт третій особі (доопрацювання/коригування) не було можливим, адже ТОВ «Астерія+» не відповідало на листи, претензії та телефонні дзвінки замовника. У зв`язку із зазначеними вище обставинами та враховуючи погоджені сторонами істотні умови договору вважає, що у замовника виникло право на повернення сплачених сум за виконані роботи, а у підрядника виник обов`язок повернути зазначені кошти відповідно до абз. 7 п. 4.1.1. договору.

Звертає увагу, що позивач під час розгляду провадження у справі доводив наявність вини відповідача у завданні збитків на суму 78 300,00 грн за оплачені роботи, а тому з посиланням на ст.22 ЦК України, ст. 217 ГК України, вказує, що сплачені кошти за виконану частину робіт з проектування та відсутність повного розроблення проекту будівництва (з вини підрядника) є по суті збитками. Разом з тим, вважає, що, також, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України у ТОВ «Астерія+» виник обов`язок повернути безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів на суму 78 300,00 грн. А тому на переконання скаржника, Господарський суд Житомирської області безпідставно відмовив Центральній базі ВТК у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в сумі 78 300,00 грн.

Також, скаржник вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме відповідно до ст.ст. 118, 119, 165 ГПК України порушення строків на подачу відзиву та відсутність доданої до відзиву довіреності або іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача, а тому на переконання скаржника такий відзив не повинен був прийматися судом першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що в силу норм ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.22 у справі № 906/1090/21 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла до наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.11.2020 між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України, яку відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.03.2021 №174 перейменовано у Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" (підрядник, відповідач) укладено договір №419 на проведення проектних робіт, за умовами якого підрядник зобов`язався власними силами та засобами за завданням замовника виконати роботи з виготовлення (розроблення) проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (військової частини НОМЕР_1) Національної гвардії України м.Золочів" (код-НОМЕР_2-2 за ЄЗК ДК 021:2015) стадії проектування "Робочий проект". Замовник зобов`язався прийняти результат таких робіт та здійснити їх оплату в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).

За умовами п.1.2. договору, замовник підтверджує, що ним було прийнято рішення здійснювати проектування об`єкту, зазначеного у п.1.1. цього договору в одну стадію "Робочий проект" (РП).

Відповідно до п.1.3 договору, роботи виконуються на основі завдання на проектування, що надається замовником підряднику та вихідних даних як то: технічне завдання (ТЗ), технічні умови інженерних служб (ТУ), картки технічних рішень та інші, які надаються після укладання договору. У випадку необхідності додаткових вихідних даних, потреба в яких може виникнути в ході виконання робіт за цим договором, замовник надає такі вихідні дані на письмове звернення виконавця.

Згідно з п.1.4 договору виконання робіт виконавцем, їх приймання та перевірка замовником здійснюється виходячи з вимог завдання на проектування, інших вихідних даних, наданих замовником, норм ДБН та чинного законодавства України.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна робіт за договором є твердою та становить 261000,00грн, без ПДВ, з них:

- за рахунок бюджетних асигнувань на 2020 рік - 182700,00грн;

- при наявності бюджетних асигнувань на 2021 рік - 78300,00грн.

Оплата ціни робіт здійснюється згідно графіку виконання та оплати робіт (додаток №1 до цього договору; надалі - "Графік виконання та оплати робіт"), що є невід`ємною частиною цього договору (п.2.4 договору).

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що обсяг та строки виконання робіт за цим договором визначаються на підставі погодженого сторонами графіку виконання та оплати робіт. У випадку порушення строків виконання робіт, встановлених додатком №1 цього договору, з урахуванням положень цього договору, відповідальність підрядника регулюється розділом 8 цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.4. договору, датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання сторонами актів здавання-приймання, створеної згідно умов цього договору документації. При цьому, належним дотриманням строків виконання робіт вважається передання підрядником та приймання замовником документації до закінчення строків, зазначених у додатку №1 до цього договору.

Пунктом 4.1 цього договору встановлені права замовника, зокрема:

- відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення істотних недоліків, які виключають можливість їх використання в зв`язку з невідповідністю вихідним даним та договору і не можуть бути усунені підрядником;

- здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність виконавця, контроль за ходом, якістю та обсягами виконаних робіт;

- вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або у випадку відмови чи неусунення їх підрядником, виправити своїми силами. У такому разі збитки завдані замовнику відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;

- відмовитись від цього договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши виконавцю фактично виконану їх частину, в порядку, визначеному цим договором, при цьому замовник звільняється від компенсації будь-яких збитків підряднику, зокрема упущеної вигоди;

- відмовитись від договору та розірвати його в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника у строк за 14 календарних днів до прийняття такого рішення та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо підрядник з причин, які залежали від нього, у строк протягом 1 місяця з дня надання замовником завдання на проектування не приступив до виконання робіт передбачених цим договором, або виконує їх настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

Підрядник зобов`язаний, зокрема:

- брати участь у проведенні державної експертизи проектно-кошторисної документації та погоджувати (захищати) проектні рішення при проведенні комплексної експертизи;

- передати замовнику у порядку, передбаченому договором закінчені роботи (виготовлену проектно-кошторисну документацію);

- передати замовнику за актом проектно-кошторисну документацію, у порядку, передбаченому умовами цього договору (п.п.4.2.2 договору).

Після виконання робіт та надання проектно-кошторисної документації сторони протягом 10 робочих днів підписують акт. Оплата робіт здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту підписання акту уповноваженими представниками сторін (п.6.4-6.5 договору).

23.01.2020 між замовником та підрядником підписано додаткову угоду №1 до договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419 (т.1, а.с.34-35), згідно якої сторони п.2.1 договору виклали в наступній редакції:

"Ціна робіт за договором є твердою та становить 261000,00грн без ПДВ, з ним:

- за рахунок бюджетних асигнувань на 2020 рік - 78300,00грн;

- при наявності бюджетних асигнувань на 2021 рік - 182700,00грн".

У додатку № 1 до договору №419 від 30.11.2020 у редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2020 сторонами визначено графік виконання та оплати робіт проектно-кошторисної документації по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (військової частини НОМЕР_1 ) Національної гвардії України м.Золочів" (т.1, а.с.36).

У додатку № 3 до договору від 30.11.2020 "Протокол погодження договірної ціни на проектування" сторони досягли згоди та засвідчили, що розмір договірної ціни на виконання робіт становить 261000,00грн без ПДВ. Також сторони зазначили, що, цей протокол визначає договірну ціну робіт і є підставою для проведення взаєморозрахунків та платежів між виконавцем та замовником (т.1, а.с.37).

12.02.2021 підрядник звернувся до замовника з листом, згідно якого просив продовжити термін дії договору №419 від 30.11.2020 до 09.03.2021, у зв`язку з покращенням якості предмету закупівлі, а також запропонував провести експертизу проектно-кошторисної документації за власні кошти (т.1, а.с.41).

15.02.2021 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №2 до договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419, відповідно до якої сторони дійшли згоди пункт 3.1 договору викласти у наступній редакції:

"Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 09.03.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов`язків за ним".

Крім того, сторони погодили абзац 4 пункту 4.2.2. договору викласти в наступній редакції: "За власний рахунок провести експертизу проектно-кошторисної документації в експертній організації, що письмово погоджується із замовником".

Додатковою угодою від 15.02.2021 розділ 6 договору підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 №419 доповнено п.6.13 наступного змісту:

"Підрядник до завершення гранично встановленого договором строку проходить експертизу проектно-кошторисної документації за власний рахунок. Вибір експертної організації письмово погоджується з замовником".

У додатку N1 до додаткової угоди №2 від 15.02.2021 (графік оплати та виконання робіт проектно-кошторисної документації) узгоджено, що 1 етап робіт "Проектно-кошторисна документація стадії РП", розроблення та поетапне погодження замовником архітектурно-конструктивних та інженерних рішень" підрядник виконує до 25.12.2020 включно, вартість робіт - 78300,00грн без ПДВ; 2 етап робіт "Проектно-кошторисна документація стадії "РП" в повному обсязі з позитивним експертним звітом" підрядник виконує до 09.03.2021 включно, вартість робіт 182700,00грн без ПДВ (т.1, а.с.40).

На виконання умов договору №419 підряду на проведення проектних робіт у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 78300,00грн, що підтверджується актом надання послуг №50 від 24.12.2020, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача та відповідача (т.1, а.с.56).

Роботи 1-го етапу оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним документом від 30.12.2020, у призначенні платежу якого зазначено: "виготов.проектно-кошторисн.док.кап.ремонт будівлі військ.госпіталю (в/ч НОМЕР_1 м.Золочв; акт №50 від 24.12.2020, дог.№419 від 30.11.2020; без ПДВ" (т.1, а.с. 57).

25.02.2021 позивач направив на адресу відповідача лист від 24.02.2021 за №83/228, у якому запропонував відповідачу пройти експертизу у двох організаціях на вибір, які здійснюють експертизу проектів будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 15.08.2017 №204, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІНПРОЕКТ" м.Київ, вул.Антоновича, 172, оф.1215;

- Державне підприємство "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" м.Київ, бул.Лесі Українки, 26 (т.1, а.с.42-43).

Прете підрядник в строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами, свої зобов`язання щодо виконання 2-го етапу робіт не виконав, експертизу проекту не провів, у зв`язку із чим, 21.04.2021 замовником було направлено на його адресу лист-попередження про відмову від договору №419 від 30.11.2020 в односторонньому порядку (т.1, а.с. 44-46).

08.06.2021 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомляв про розірвання договору (відмову від договору) на виконання проектних робіт №419 від 30.11.2020 в односторонньому порядку з 04.06.2021. Крім того, замовник направив претензію та вимагав у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання вказаної вимоги повернути кошти, сплачені за роботи відповідно до акту виконаних робіт №50 від 24.12.2020 у розмірі 78300,00грн, а також сплатити 79474,50пені та 36540,00грн штрафу, за неналежне виконання зобов`язань за договором. (т.1 а.с.47-55).

Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, грошові кошти не повернув.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 78300,00грн коштів, сплачених на виконання договору підряду на проведення проектних робіт №419 від 30.11.2020, 79474,50грн пені та 36540,00грн штрафу за порушення строків виконання робіт.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.08.2022 у справі №906/1090/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІЯ+" на користь Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України 79474,50 грн пені, 36540,00 грн штрафу, 1740,22 грн судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 78300,00 грн коштів, сплачених на виконання договору підряду.

Як убачається із апеляційної скарги скаржник не погоджується із рішенням в частині відмови у стягненні 78300,00 грн коштів, сплачених на виконання договору підряду.

Таким чином, в силу вимог ст. 269 ГПК України судова колегія переглядає рішення суду першої інстанції лише в оскарженій частині.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Аналізом обставин справи встановлено, що за правовою природою укладений між сторонами договір №419 від 30.11.2020 є договором підряду на проведення проектних робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч.1 ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, та графіку виконання робіт вбачається, що сторонами було погоджено кінцевий строк виконання робіт до 15.02.2021. В подальшому, шляхом укладення додаткової угоди №2 від 15.02.2021 до договору №419 від 30.11.2021, сторонами було змінено строк виконання робіт до 09.03.2021.

Таким чином, кінцевий строк виконання зобов`язання підрядником спливав 09.03.2021.

Як убачається із матеріалів справи, роботи з 1-го етапу (проектно-кошторисна документація стадії "РП", розроблення та поетапне погодження замовником архітектурно-конструктивних та інженерних рішень) за договором №419 підряду на проведення проектних робіт від 30.11.2020 були виконані відповідачем у повному обсязі, про що свідчить підписаний між сторонами акт виконаних робіт №50 від 24.12.2020, також в матеріалах справи міститься Робочий проект "Капітальний ремонт будівлі військового госпіталю (Військової частини НОМЕР_1 ) Національної гвардії України м.Золочів".

Крім того, роботи за 1-м етапом оплачені замовником у повному обсязі.

Другим етапом виконання робіт є проектно-кошторисна документація стадії "РП" в повному обсязі з позитивним експертним звітом, яка відповідно до умов додаткової угоди №2 до договору підряду №419 від 30.11.2020 мала бути проведена в експертній організації, яка письмово узгоджується із замовником.

Однак експертиза проектно-кошторисної документації проведена не була, тобто роботи по другому етапу робіт підрядником не виконано.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що факт виконання робіт по 1 етапу жодна із сторін не заперечує. Водночас, Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України" у межах даного спору доводить наявність у неї права на повернення відповідачем сплачених за договором №419 від 30.11.2020 коштів у розмірі 78300,00грн за 1-й етап робіт, які були виконані підрядником та прийняті замовником, у зв`язку з відмовою від договору на підставі абз. 7 п.4.1.1 договору підряду №419 від 30.11.2020 та неможливістю використання замовником результатів виконаних робіт.

Так, абзацом 7 п.4.1.1 договору підряду №419 від 30.11.2020 передбачено, що замовник має право відмовитися від договору та розірвати його в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника у строк за 14 календарних днів до прийняття такого рішення та вимагати повернення сплачених сум за договором, якщо підрядник з причин, які залежали від нього, у строк 1 (одного) місяця з дня надання замовником завдання на проектування не приступив до виконання робіт передбачених цим договором, або виконує роботи настільки повільно, що здача їх в строк стає явно неможливою.

Натомість абз. 6 п.4.1.1 договору №419 від 30.11.2020 встановлено право замовника відмовитись від договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику фактично виконану їх частину, в порядку визначеному цим договором.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 ЦК України.

У даній справі позивач в якості підстави позову посилається на реалізацію ним безумовного права на відмову від договору в порядку, визначеному абз.7 п.4.1.1 договору підряду №419 на проведення проектних робіт від 30.11.2020, проте, як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції не мотивує підстави такої відмови з посиланням на матеріальні норми права.

Водночас, виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, а суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини, та надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов`язанням сторін.

У цьому висновку слід звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, та у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції самостійно здійснює кваліфікацію спірних правовідносин, у зв`язку з чим зазначає, що за змістом наведених позивачем доводів, одностороння відмова від договору підряду реалізована ним з підстав, передбачених частиною 2 статті 849 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

За ч. ч. 2 - 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

З аналізу ст. 849 ЦК України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2- 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість ч. 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № № 915/212/20).

Отже, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст.849 Цивільного кодексу України є різними.

З огляду на викладене, законодавцем відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України передбачено ефективні способи захисту прав замовника підрядних робіт, якими є зобов`язання підрядника усунути недоліки таких робіт за власний рахунок, або виконання робіт третьою особою із стягненням їх вартості за рахунок підрядника, або відмова від договору та стягнення завданих підрядником збитків.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що у даному випадку замовник не може вимагати повернення виконаного за договором підряду, тобто повернути кошти за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації, натомість має право вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 224, 225 ГК учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 р. у справі № 3-18гс15).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду у даному випадку, а відтак слід відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 78300,00грн за виконані підрядником та прийняті замовником роботи по виготовленню (розробленню) проектно-кошторисної документації.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Як убачається із матеріалів справи, відзив відповідача був поданий до суду першої інстанції 04.01.2022.

У підготовчому засіданні 11.01.2022 суд оголосив перерву до 08.02.2022 о 12:00, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України, для надання сторонам можливості подати відповідь на відзив і заперечення на відповідь на відзив. Отже, судом першої інстанції було надано можливість позивачу ознайомитися із відзивом та подати свої заперечення.

24.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь від 20.01.2022 №83/47 на відзив з доказами її надіслання відповідачу.

Вказані дії були здійснені учасниками справи до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1090/21 до судового розгляду по суті.

За наведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.2022 у справі №906/1090/21 в оскарженій частині прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.22 у справі № 906/1090/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 01.08.22 у справі №906/1090/21 в оскарженій частині залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу №906/1090/21 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "15" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.