Рішення

від 15.08.2022 по справі 380/4753/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4753/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Меблік Ю-ЕЙ" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблі Ю- ЕЙ» (вул. Т.Шевченка, 418, кв. 42, м. Львів, 79069; РНОКПП - 43434632) звернулося з вказаним позовом до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ - 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 29.10.2021 № UA209000/2021/900036/2, від 13.12.2021 № UA209000/2021/900051/2.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що подав до митного органу митну декларацію разом зі всіма необхідними документами відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту. Проте, митним органом, на думку позивача, необґрунтовано було витребувано у підприємства додаткові документи в підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України та надав позивачу рішення про коригування митної вартості товарів. Такі рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що при перевірці поданої позивачем митних декларації, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. У результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 04 березня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

Ухвалою суду від 22 березня 2022 року клопотання представника Львівської митниці про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву по справі № 380/4753/22 - задоволено. Продовжено Львівській митниці строк подачі відзиву на позовну заяву на десять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 16 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» уклало з польською компанією «MEBL1K Sp. z.o.o» прямий зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA- PL/2019, на підставі якого на адресу ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» надійшов товар - меблі для столових та житлових кімнат, дитячі меблі, меблі для сидіння та інші меблі та частини до них.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» 18.11.2021 року подано до митного контролю митну декларацію №UA209170/2021/091415 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 122648,30 злотих РП.

До митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 року № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 64/РЕХ/2021. 65/РЕХ/2021. 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 р„ специфікації №64, №65, №66 від 15.11.2021 р.. довідка про транспортні витрати від 15.11.2021 р. № 144, сертифікат EUR.l №PL/MF/AR 0261880. експортну декларацію від 16.11.2021 р. № 21PL321050Е0282483 та інші документи необхідні для митного контролю.

Однак, на думку митного органу, під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Меблі побутові» за МД UA209170/2021/091415 від 18.11.2021 були виявлені наступні розбіжності:

- в експортній декларації № 21PL321050E0282483 від 16.11.2021 вартість товару становить 126773 польських злотих, а в рахунку-фактурі № 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 вартість товару 122648,3 польських злотих;

-у ЦМР у графі 16 зазначений превізник - ОСОБА_2 , рахунок на транспортування виставлений ФОП ОСОБА_3 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній;

-договір на перевезення до митного оформлення не подавався;

-поставка товару здійснювалась на умовах FCA- PL- Тороіе. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Також відповідач зазначає, про встановлення невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідач вказав, що для підтвердження митної вартості декларантом додатково було надано наступні документи:

- «прайс лист» виданий для Меблік-Юа має адресний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки вищезазначене суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Необхідно зауважити, що прайс-лист видано на умовах EXW, тоді, як поставка здійснена на умовах FCA, валюта прайс-листа не вказана;

-договір-заявка на перевезення:

-платіжні доручення на здійснення оплати за попередні поставки. У графі «призначення платежу» у призначенні платежу зазначено загальний запис, що оплату здійснено відповідно до контракту, без конкретизації реквізитів поставки; тобто, не містить посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару, також документ не містить відмітки банку про виконання операції, тобто не підтверджує факту переказу коштів;

-цінова інформація з мережі Інтернет;

Інших документів згідно вимоги не надано. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано.

У зв`язку із наведеним, Львівська митниця, 29.11.2021 року видала «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» UA 209170/2021/001606 та «Рішення про коригування митної вартості товарів» UA 209000/2021/900036/2, де скориговано вартість вантажу.

В обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Львівська митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконанні вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості:

якщо рахунок сплачено - платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прейс - листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцін6юваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Наданий «прайс - лист» виданий для «Меблік - Юа» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс - листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців.

Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2 б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495- VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA 807170/2021/74503 від 09.11.2021. № UA 807170/2021/72341 від 02.11.2021, № UA 100230/2021/335218 від 09.11.2021, № UA100230/2021/333920 від 30.10.2021. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» 02.12.2021 року подано до митного контролю митну декларацію №UA209170/2021/096056 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 164938,22 злотих РП.

До митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 року № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 67/РЕХ/2021, 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021 р., специфікації №67, №68 від 29.11.2021 р., довідку про транспортні витрати від 30.11.2021 р. № 152, рахунок від 30.11.2021 р. №152, сертифікат EUR.1 № PL/MF/AS 00136644, висновок експерта від 02.12.2021р. №21/1/516, експортну декларацію від 30.11.2021р. №21PL321050Е02966304 та інші документи необхідні для митного контролю.

Однак, на думку митного органу, під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Меблі побутові» за МД UA209170/2021/096056 від 02.12.2021 були виявлені наступні розбіжності.

В експортній декларації країни відправлення №21PL321050E0296304 від 30.11.21 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 польських злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент 36894,24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 "статистична вартість" ЄАД має містити статистичну вартість. "Статистична вартість" означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України, у експортній декларації та імпортній декларації відрізняєтсья майже на 3694,24 грн (еквівалент 553,6 польських злотих).

-У ЦМР у графі 16 зазначений превізник - ОСОБА_2 , рахунок на транспортування виставлений ФОП ОСОБА_3 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній.

-Договір на перевезення до митного оформлення не подавався.

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA- PL- Тороіе. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Так, митним органом було встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

На вимогу декларантом було надано:

«прайс лист» виданий для Меблік-Юа. Зазначений документ має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців.

-лист-роз`яснення щодо страхування вантажу;

-висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару;

-посередницькі фактури щодо продажу меблів між Меблік-Польща та Меблік Болгарія , проте у фактурі відсутні відомості щодо умов поставки та наявна знижка у розмірі- 35,75%. Обгрунтування цієї знижки відсутні.

- платіжні доручення на здійснення оплати за попередні поставки. У графі «призначення платежу» у призначенні платежу зазначено загальний запис, що оплату здійснено відповідно до контракту, без конкретизації реквізитів поставки; тобто, не містить посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару, також документ не містить відмітки банку про виконання операції, тобто не підтверджує факту переказу коштів;

-цінова інформація з мережі Інтернет;

-видаткові накладні;

Інших документів згідно вимоги не надано. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано.

У зв`язку із наведеним, Львівська митниця, 13.12.2021 року видала «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» UA 209170/2021/001709 та «Рішення про коригування митної вартості товарів» UA 209000/2021/900051/2, де скориговано вартість вантажу.

В обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Львівська митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконанні вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК У здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В експортній декларації країни відправлення № 21PL321050Е0296304 від 30.11.21 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528.8 польських злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент -36894, 24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директором TAХUD (номер документа TAХUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості та має включити допоміжні витрати, такі як транспорт що відноситься до частини перевезення яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33 200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України у експортній декларації та імпортній декларації відрізняється майже на 3694, 24 грн. (еквівалент 553, 6 польських злотих).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості:

якщо рахунок сплачено - платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прейс - листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцін6юваним товарам;

розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Наданий «прайс - лист» виданий для «Меблік - Юа» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті прайс - листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців.

Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2 б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495- VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували № UA100230/2021/333922 від 30Л0.2021., № UA305160/2021/79039 від 25.11.2021., № UA209170/2021/89319 від 11.11.2021, №UA100100/2021/609514 від 08.11.21, №UA100100/2021/607620 від 25.10.2021, №UA807170/2021/76431 від 16.11.21, №UA100230/2021/333240 від 26.10.21, №UA100230/2021/331985 від 18.10.21. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувані рішення прийняті відповідачем у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 №809/1260/17.

Стосовно позовних вимог в частині оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2021 № UA209000/2021/900036/2, судом встановлено наступне.

До митної декларації №UA209170/2021/091415 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 122648,30 злотих РП., долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 року № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 64/РЕХ/2021. 65/РЕХ/2021. 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 р„ специфікації №64, №65, №66 від 15.11.2021 р.. довідка про транспортні витрати від 15.11.2021 р. № 144, сертифікат EUR.l №PL/MF/AR 0261880. експортну декларацію від 16.11.2021 р. № 21PL321050Е0282483 та інші документи необхідні для митного контролю.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

За результатами опрацювання наданих документів виявлено розбіжності та неточності, у зв`язку з чим Львівська митниця, засобами електронного зв`язку, надсилала пропозицію, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Однак, на вимогу митного органу декларант додатково подав митному органу: «прайс лист» виданий для Меблік-Юа, договір-заявка на перевезення, платіжні доручення на здійснення оплати за попередні поставки, цінова інформація з мережі Інтернет.

Суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару.

Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару, зокрема було встановлено такі розбіжності:

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Меблі побутові» за МД UA209170/2021/091415 від 18.11.2021 були виявлені наступні розбіжності:

- в експортній декларації № 21PL321050E0282483 від 16.11.2021 вартість товару становить 126773 польських злотих, а в рахунку-фактурі № 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 вартість товару 122648,3 польських злотих;

Як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, на спростування яких позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, надані додатково документи не усували наявних розбіжностей та не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини, визначення митницею митної вартості імпортованого товару за резервним методом є правомірним.

Стосовно позовних вимог в частині оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2021/900051/2 від 13.12.2021 року судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що декларант до митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 року № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 67/РЕХ/2021, 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021 р., специфікації №67, №68 від 29.11.2021 р., довідку про транспортні витрати від 30.11.2021 р. № 152, рахунок від 30.11.2021 р. №152, сертифікат EUR.1 № PL/MF/AS 00136644, висновок експерта від 02.12.2021р. №21/1/516, експортну декларацію від 30.11.2021р. №21PL321050Е02966304 та інші документи необхідні для митного контролю.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами першою - третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару; порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 року у справі №1.380.2019.002044. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів є обов`язком декларанта. До таких документів також належить митна декларація країни відправлення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем, стало те, що в експортній декларації країни відправлення №21PL321050E0296304 від 30.11.21 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 польських злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент 36894,24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 "статистична вартість" ЄАД має містити статистичну вартість. "Статистична вартість" означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України, у експортній декларації та імпортній декларації відрізняєтсья майже на 3694,24 грн (еквівалент 553,6 польських злотих).

Правила визначення митної вартості товару, який імпортується, за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частинами восьмою - одинадцятою цієї ж статті термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

З аналізу наведених норм слідує, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення - це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості». Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, термін "статистична вартість" означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС, де оформлюється експорт. Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

На ту обставину, що саме показник статистичної вартості може бути меншим за показник фактурної вартості, а не навпаки (як у спірному випадку), вказує і аналіз українського законодавства, а саме: приписів Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 /далі - Порядок №651/ та Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України товарами, затверджених наказом Держкомстату України 07 грудня 2006 року N 588 /далі - Наказ № 588/.

Так, Порядком №651 передбачено, що у графі 42 «Ціна товару» митної декларації наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару, а у графі 46 «Статистична вартість» митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині: значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється; значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Таким чином, саме показник статистичної вартості товару менший за показник фактурної вартості.

Також згідно з наказом № 588 статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. Статистичні спостереження за обсягами зовнішньої торгівлі товарами здійснюються на основі даних, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД ( za140-07, 910а-2007-п )), які заповнюють декларанти при митному оформленні товарів, а також статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, та інформації щодо ввезення (вивезення) товарів фізичними особами не для комерційних цілей. Під межами сфери статистичного спостереження розуміється статистичний поріг, тобто таке мінімальне значення вартості, ваги, інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче якої вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. З метою забезпечення порівняності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається: - для експортованих товарів - у цінах ФОБ, - для імпортованих товарів - у цінах СІФ. Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меблік Ю-ЕЙ» (Україна) (Покупець) та «MEBLIK UA» (Польща) (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 01/UA-PL/2019 від 02 січня 2020 року, згідно з пунктом 3.1 якого поставка здійснюється на умовах «EXW Тополе, Польща» (Інкотермс 2010).

З матеріалів справи, зокрема з митної декларації № UA 209170/2021/095191 судом встановлено, що поставка товарів за вище вказаним контрактом здійснювалась на умовах FCA та передбачала, що до ціни за товари включаються витрати, пов`язані із їх пакуванням, маркуванням, навантаженням, оформленням супровідних документів і експортно-митним оформленням.

Оскільки позивач не обґрунтував чому саме митна вартість товарів менша за статистичну вартість цих товарів та не спростував відповідну розбіжність у документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, суд доходить висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

З огляду на встановлені судом обставини, визначення митницею митної вартості імпортованого товару за резервним методом є правомірним.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/900036/2 від 29.10.2021, №UA209000/2021/900051/2 від 13.12.2021, Львівська митниця діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову, відсутні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень, які прийняті з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішеннь про коригування митної вартості товарів належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі Ю- ЕЙ» (вул. Т.Шевченка, 418, кв. 42, м. Львів, 79069; РНОКПП - 43434632) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ - 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна