Постанова

від 11.05.2023 по справі 380/4753/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/4753/22 пров. № А/857/13519/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Меблік Ю-ЕЙ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року, прийняте суддею Карп`як О.О. у місті Львові у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меблік Ю-ЕЙ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

встановив:

ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (надалі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 29.10.2021 № UA209000/2021/900036/2, від 13.12.2021 № UA209000/2021/900051/2.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 позов задоволено.

Суд виходив з то, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару, зокрема було встановлено розбіжності. Як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, на спростування яких позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, надані додатково документи не усували наявних розбіжностей та не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

Суд зазначив, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Підставою для коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем, стало те, що в експортній декларації країни відправлення №21PL321050E0296304 від 30.11.2021 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 пол.злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент 36894,24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України, у експортній декларації та імпортній декларації відрізняється майже на 3694,24 грн (еквівалент 553,6 пол.злотих).

На думку суду, при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2021/900036/2 від 29.10.2021, №UA209000/2021/900051/2 від 13.12.2021, Львівська митниця діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що митним органом були виявлені наступні розбіжності, зокрема, в експортній декларації № 21PL321050Е0282483 від 16.11.2021 вартість товару становить 126773 пол.злотих, а в рахунку-фактурі № 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 вартість товару 122 648,3 пол.злотих.

Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 4125 пол.злотих, так як у експортну декларацію включено вартість транспортного перевезення по території Республіки Польща, що узгоджується з приписами Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - САД), розроблене ГенеральнимДиректоратом TAXUD графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт.

Задекларована сума транспортних витрат до кордону 4125 пол.злотих. Для підтвердження сказаного до матеріалів справи долучена довідка № 144 «Про транспортні витрати видана ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» для пред`явлення на митницю», в якій зазначено що транспортні витрати від місця завантаження до кордону становлять 33 500 грн, що еквівалентно на день перевезення згідно курсу НБУ 4125 пол.злотих.

Звертає увагу на те, що договір-заявка на перевезення - це різновид договору перевезення, а саме це разовий договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, а відтак суд помилково вважає, що крім договору - заявки на перевезення має бути ще додатково наданий договір перевезення.

Позивачем було долучено весь пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме інвойси, банківські документи про проведення розрахунків (SWIFT - платежі), висновок судового експерта, видаткові накладні, калькуляції, які підтверджують заявлену числову митну вартість.

Зазначених поданих документів було достатньо для підтвердження заявленої митної вартості, а тому у відповідача не було підстав для застосування резервного методу, і жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документів не було.

Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 пол.злотих, з яких 5031 пол.злотих становлять транспортні витрати відповідно до довідки про транспортні витрати від 30.11.2021 № 152, та 497 злотих становить митна вартість взірців фурнітури, що підтверджується інвойсом проформою № 69.

Друга частина партії товару визначеної в експортній декларації зазначена в інвойсі номер 69/РЕХ/2021 від 29.11.2021 загальною вартістю 1403 пол.злотих була оформлена по 6 методу визначення митної вартості так як було застереження щодо характеру угоди, а саме товар згідно даного інвойсу постачався на безоплатній основі як рекламація, відповідно декларантом був застосований 6 метод визначення митної вартості так як це передбачає митний кодекс.

Таким чином, якщо сумувати вартість товару в декларації номер UA209170/2021/096056 від 02.12.2021 заявленій до митного оформлення згідно інвойсів 67/РЕХ/2021 та 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021 на загальну суму 164938.22 пол.злотих та суму вартості в декларації UA209170/2021/096059 від 02.12.2021 та інвойс 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021 на суму 1403, додавши вартість транспортування 33500 грн (еквівалент 5031) ми отримаємо методом звичайного математичного розрахунку суму, яка перевищує вартість експортної декларації, тому що при експорті товарів з Республіки Польща враховується статистична вартість транспортування яка в свою чергу є меншою за фактичну та задекларовану декларантом вартість перевезення товарів, що свідчить про те що задекларована митна вартість є абсолютно коректною.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції посилається на невірні відомості помилковий розрахунок який не відповідає дійсності і не піддається логічному обчисленню та є не вірним.

Суд першої інстанції обґрунтовує своє рішення на помилковому розрахунку митного органу, не враховує в повному обсязі обставин оформлення усієї партії товару, оформлення якої відбулось двома частинами і в загальній своїй сумі відповідає вартості в експортній декларації країни відправлення.

Твердження суду про те, що показник статистичної вартості товару повинен бути менший за фактурну вартість спростовується приписами Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом ТАХТГО (номер документу ТАХІШ/1619/08), які передбачають, що графа 46 «статистична вартіст» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт».

Відтак, фактурна (митна) вартість завжди є меншою за статистичну або може їй дорівнювати, оскільки до статистичної вартості входить фактурна вартість товару та витрати на транспортування.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою задовольнити позов.

Львівська митниця у відзиві на апеляційну скаргу наводить аргументи, аналогічні висновкам суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» уклало з польською компанією «MEBL1K Sp. z.o.o» прямий зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA- PL/2019, на підставі якого на адресу ТОВ надійшов товар - меблі для столових та житлових кімнат, дитячі меблі, меблі для сидіння та інші меблі та частини до них.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» 18.11.2021 подано до митного контролю митну декларацію №UA209170/2021/091415 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 122648,30 пол.злотих.

До митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021, специфікації №64, №65, №66 від 15.11.2021, довідка про транспортні витрати від 15.11.2021 № 144, сертифікат EUR.l №PL/MF/AR 0261880, експортну декларацію від 16.11.2021 № 21PL321050Е0282483 та інші документи, необхідні для митного контролю.

Однак, на думку митного органу, під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Меблі побутові» за МД UA209170/2021/091415 від 18.11.2021 були виявлені наступні розбіжності:

- в експортній декларації № 21PL321050E0282483 від 16.11.2021 вартість товару становить 126773 пол.злотих, а в рахунку-фактурі № 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 вартість товару 122648,3 пол.злотих;

-у ЦМР у графі 16 зазначений превізник - ОСОБА_2 , рахунок на транспортування виставлений ФОП ОСОБА_3 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній;

-договір на перевезення до митного оформлення не подавався;

-поставка товару здійснювалась на умовах FCA- PL- Тороіе. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Також відповідач зазначає, про встановлення невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідач вказав, що для підтвердження митної вартості декларантом додатково було надано наступні документи:

- «прайс лист» виданий для ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» має адресний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки вищезазначене суперечить суті «прайс-листа», який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Необхідно зауважити, що «прайс-лист» видано на умовах EXW, тоді, як поставка здійснена на умовах FCA, валюта «прайс-листа» не вказана;

-договір-заявка на перевезення;

-платіжні доручення на здійснення оплати за попередні поставки. У графі «призначення платежу» у призначенні платежу зазначено загальний запис, що оплату здійснено відповідно до контракту, без конкретизації реквізитів поставки; тобто, не містить посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару, також документ не містить відмітки банку про виконання операції, тобто не підтверджує факту переказу коштів;

-цінова інформація з мережі Інтернет;

Інших документів згідно вимоги не надано. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано.

У зв`язку із наведеним, Львівська митниця, 29.11.2021 видала «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» UA 209170/2021/001606 та «Рішення про коригування митної вартості товарів» UA 209000/2021/900036/2, де скориговано вартість вантажу.

В обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Львівська митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконанні вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прейс листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортера товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцін6юваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Наданий «прайс лист» виданий для ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті «прайс листа», який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців.

Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2 б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495- VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД № UA 807170/2021/74503 від 09.11.2021, № UA 807170/2021/72341 від 02.11.2021, № UA 100230/2021/335218 від 09.11.2021, № UA100230/2021/333920 від 30.10.2021. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» 02.12.2021 подано до митного контролю митну декларацію №UA209170/2021/096056 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 164938,22 пол.злотих.

До митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 67/РЕХ/2021, 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021, специфікації №67, №68 від 29.11.2021, довідку про транспортні витрати від 30.11.2021 № 152, рахунок від 30.11.2021 №152, сертифікат EUR.1 № PL/MF/AS 00136644, висновок експерта від 02.12.2021 №21/1/516, експортну декларацію від 30.11.2021 №21PL321050Е02966304 та інші документи необхідні для митного контролю.

Однак, на думку митного органу, під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару «Меблі побутові» за МД UA209170/2021/096056 від 02.12.2021 були виявлені наступні розбіжності.

В експортній декларації країни відправлення №21PL321050E0296304 від 30.11.2021 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 пол.злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент 36894,24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України, у експортній декларації та імпортній декларації відрізняється майже на 3694,24 грн (еквівалент 553,6 пол.злотих).

У ЦМР у графі 16 зазначений превізник - ОСОБА_2 , рахунок на транспортування виставлений ФОП ОСОБА_3 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній.

Договір на перевезення до митного оформлення не подавався.

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA- PL- Тороіе. Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Так, митним органом було встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

На вимогу декларантом було надано:

-«прайс лист» виданий для ТОВ. Зазначений документ має суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті «прайс-листа», який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців;

-лист-роз`яснення щодо страхування вантажу;

-висновок експерта щодо якісних та вартісних характеристик товару;

-посередницькі фактури щодо продажу меблів між Меблік-Польща та ОСОБА_4 , проте у фактурі відсутні відомості щодо умов поставки та наявна знижка у розмірі- 35,75%. Обґрунтування цієї знижки відсутні;

- платіжні доручення на здійснення оплати за попередні поставки. У графі «призначення платежу» у призначенні платежу зазначено загальний запис, що оплату здійснено відповідно до контракту, без конкретизації реквізитів поставки; тобто, не містить посилання на інвойс, проформу чи інший документ, за яким його можна було б ідентифікувати з конкретною партією товару, також документ не містить відмітки банку про виконання операції, тобто не підтверджує факту переказу коштів;

-цінова інформація з мережі Інтернет;

-видаткові накладні;

Інших документів згідно вимоги не надано. Роз`яснення щодо наявних розбіжностей не надано.

У зв`язку із наведеним, Львівська митниця, 13.12.2021 року видала «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» UA 209170/2021/001709 та «Рішення про коригування митної вартості товарів» UA 209000/2021/900051/2, де скориговано вартість вантажу.

В обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів умовам наведеним у Главі 9 МКУ. Львівська митниця має достатні підстави вважати що взаємозалежність вплинула на ціну товарів (заявлена митна вартість є нижчою ніж митна вартість на подібні товари імпортовані між не пов`язаними особами), про що було повідомлено декларанта. Декларантом не виконанні вимоги частини 18 ст. 58 МКУ (не надано інформації про продаж непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а також не надано інформації щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів визначеної згідно з положенням статей 62 та 63 МКУ).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК У здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В експортній декларації країни відправлення № 21PL321050Е0296304 від 30.11.2021 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528.8 пол.злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент -36894, 24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директором TAХUD (номер документа TAХUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни- експортера члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості та має включити допоміжні витрати, такі як транспорт що відноситься до частини перевезення яке проходить на статистичній території країни члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33 200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України у експортній декларації та імпортній декларації відрізняється майже на 3694, 24 грн. (еквівалент 553, 6 пол.злотих).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прейс листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортера товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Наданий «прайс лист» виданий для ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції, оскільки суперечить суті «прайс листа», який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців.

Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2 б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495- VI, розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували №UA100230/2021/333922 від 30.10.2021, № UA305160/2021/79039 від 25.11.2021, №UA209170/2021/89319 від 11.11.2021, №UA100100/2021/609514 від 08.11.2021, №UA100100/2021/607620 від 25.10.2021, №UA807170/2021/76431 від 16.11.2021, №UA100230/2021/333240 від 26.10.2021, №UA100230/2021/331985 від 18.10.2021. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно достатті 49 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина другастатті 52 МК України).

Відповідно достатті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина другастатті 53 МК України).

Як визначено у частині третійстатті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеного в даній нормі.

Відповідно до ч. 1ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6ст.54 МК Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістювиключноза наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів,у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, однак при цьому митний орган може витребувати додаткові документи виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положеньст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини першоїстатті 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої та третьоїстатті 57 МК Українивизначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За приписами частини восьмоїстатті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другоюстатті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 9 червня 2020 у справі №1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМитним кодексом України(стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другоюстатті 53 Митного кодексу України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу),банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 29.10.2021 № UA209000/2021/900036/2, колегія суддів зазначає, що до митної декларації №UA209170/2021/091415 для здійснення митного оформлення імпортованого вантажу з митною вартістю за ціною угоди, а саме в сумі 122648,30 пол.злотих, долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021, специфікації №64, №65, №66 від 15.11.2021, довідка про транспортні витрати від 15.11.2021 № 144, сертифікат EUR.l №PL/MF/AR 0261880, експортну декларацію від 16.11.2021 № 21PL321050Е0282483 та інші документи необхідні для митного контролю.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару «Меблі побутові» та під час розгляду документів, а саме за МД UA209170/2021/091415 від 18.11.2021 були виявлені наступні розбіжності: в експортній декларації № 21PL321050E0282483 від 16.11.2021 вартість товару становить 126773 пол.злотих, а в рахунку-фактурі № 64/РЕХ/2021, 65/РЕХ/2021, 66/РЕХ/2021 від 15.11.2021 вартість товару 122648,3 пол.злотих.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, надані додатково документи не усували наявних розбіжностей та не підтверджували задекларовану митну вартість товару.

За таких обставин, виходячи з проведеного раніше аналізу наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів в повному обсязі на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2021/900051/2 від 13.12.2021, колегія суддів зазначає, що декларантом до митної декларації долучено зовнішньо-економічний договір купівлі-продажу від 02.01.2020 № 01/UA-PL/2019, інвойси (рахунок-фактури) 67/РЕХ/2021, 68/РЕХ/2021 від 29.11.2021, специфікації №67, №68 від 29.11.2021, довідку про транспортні витрати від 30.11.2021 № 152, рахунок від 30.11.2021 №152, сертифікат EUR.1 № PL/MF/AS 00136644, висновок експерта від 02.12.2021 №21/1/516, експортну декларацію від 30.11.2021 №21PL321050Е02966304 та інші документи необхідні для митного контролю.

Судом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем, стало те, що в експортній декларації країни відправлення №21PL321050E0296304 від 30.11.2021 сума статистичних вартостей по товарах становить 170467 пол.злотих. Різниця між статистичною вартістю та заявленою фактурною вартістю складає 5528,8 пол.злотих, що за курсом НБУ на дату подання декларації становить еквівалент 36894,24 грн. Відповідно до Керівництва із заповнення Єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), розроблене Генеральним Директоратом TAXUD (номер документу TAXUD/1619/08) графа 46 «статистична вартість» ЄАД має містити статистичну вартість. «Статистична вартість» означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни - експортера - члена ЄС. Вона має базуватися на фактурній вартості товарів та має також включати допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни - члена ЄС, де відбувається експорт. Задекларована сума транспортних витрат до кордону 33200 грн. Таким чином, встановлено, що сума транспортних витрат від місця завантаження до кордону України, у експортній декларації та імпортній декларації відрізняється майже на 3694,24 грн (еквівалент 553,6 пол.злотих).

Правила визначення митної вартості товару, який імпортується, за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з частинами восьмою одинадцятою цієї ж статті термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

З аналізу наведених норм слідує, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості». Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

Слід враховувати приписи Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 за №1372/21684 /далі Порядок №651/ та Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України товарами, затверджених наказом Держкомстату України 07 грудня 2006 № 588 /далі Наказ № 588/.

Так, Порядком №651 передбачено, що у графі 42 «Ціна товару» митної декларації наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару, а у графі 46 «Статистична вартість» митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині: значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється; значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Таким чином, саме показник статистичної вартості товару менший за показник фактурної вартості.

Також згідно з Методологічними положеннями статистики зовнішньої торгівлі України товарами, затвердженими наказом Держкомстату України 07 грудня 2006 року № 588 (надалі Наказ № 588) статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. Статистичні спостереження за обсягами зовнішньої торгівлі товарами здійснюються на основі даних, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД ( za140-07, 910а-2007-п )), які заповнюють декларанти при митному оформленні товарів, а також статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, та інформації щодо ввезення (вивезення) товарів фізичними особами не для комерційних цілей. Під межами сфери статистичного спостереження розуміється статистичний поріг, тобто таке мінімальне значення вартості, ваги, інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче якої вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. З метою забезпечення порівняності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається: - для експортованих товарів - у цінах ФОБ, - для імпортованих товарів - у цінах СІФ. Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

Як встановлено судом, між ТОВ «Меблік Ю-ЕЙ» (Україна) (Покупець) та «MEBLIK UA» (Польща) (Продавець) укладено договір купівлі продажу № 01/UA-PL/2019 від 02 січня 2020, згідно з пунктом 3.1 якого поставка здійснюється на умовах «EXW Тополе, Польща» (Інкотермс 2010).

З матеріалів справи, зокрема з митної декларації № UA 209170/2021/095191 судом встановлено, що поставка товарів за вище вказаним контрактом здійснювалась на умовах FCA та передбачала, що до ціни за товари включаються витрати, пов`язані із їх пакуванням, маркуванням, навантаженням, оформленням супровідних документів і експортно-митним оформленням.

Відтак, слід погодитись з висновком суд першої інстанції про те, що на момент винесення рішення про коригування митної вартості у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідностатті 54 Митного кодексу України.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Меблік Ю-ЕЙ» залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2022 року у справі №380/4753/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар