Рішення

від 15.08.2022 по справі 288/1854/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1854/21

Провадження № 2/288/70/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора в Житомирській області про визнання права власності на земельну частку (пай),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора в Житомирській області про визнання права власності на земельну частку (пай), в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на випадок своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 склала заповіт, в якому зробила розпорядження: жилий будинок з усіма надвірними прибудовами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , все її майно, де б воно не було і з чого не складалось, земельна ділянка розміром 0,52 га та взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла: дочці ОСОБА_5 , сину ОСОБА_6 та сину ОСОБА_3 .

Батько позивача ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не встиг отримати спадщину за заповітом, оскільки помер раніше ніж заповідач.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є внучкою ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_6 .

До складу спадщини входило право на майновий пай члена ПСП «Світанок», що знаходиться в селі Сущанка, Попільнянського району, Житомирської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майовий пай, затвердженого зборами співвласників від 03.04.2000 року, що належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серія ЖИ-6 № 025784, виданим Сущанською сільською радою від 21.04.2001 року.

За вищевказаних обставин, ОСОБА_2 , як спадкоємцем за законом, має право на майно померлого батька ОСОБА_6 , який не встиг отримати спадщину за заповітом.

Позивач просить поділити майно, яке було отримане за заповітом від ОСОБА_4 у спадок після її смерті, виділивши належну ОСОБА_6 частку та визнати право власності на цю частку за його дочкою, а саме: частину майнового паю члена ПСП «Світанок», що знаходиться в селі Сущанка, Попільнянського району, Житомирської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників від 03.04.2000 року, що належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ЖИ -6 № 025784, виданий Сущанською сільською радою від 21.04.2001 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України.

Згідно пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

На зареєстровану адресу місця проживання відповідача направлялись судові повістки з повідомленням, які повернулись на адресу суду з відміткою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до Судових викликів № 288/1854/22/6156/22 від 11 червня 2022 року та № 288/1854/21/7109/2022 від 03 серпня 2022 року розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_3 повідомлений про судові засідання, які відбудуться 02 серпня 2022 року та 16 серпня 2022 року.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи: Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно розносної книги місцевої кореспонденції Попільнянського районного суду від 03 серпня 2022 року за № 883.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03 червня 1980 року Ленінградським відділом ЗАГС міста Києва, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , запис за № 1541 /т.1 а.с. 6/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28 липня 1956 року Сущанською сільською радою Корнинського району Житомирської області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , запис за № 10 /т. 1 а.с. 7/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18 травня 2010 року Сущанською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 5 /т. 1 а.с. 8/.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 03 травня 2007 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис за № 8575 /т. 1 а.с. 9/.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серії ЖИ-6 № 025784, виданого 21 березня 2001 року, ОСОБА_4 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» с. Сущанка Попільнянського району Житомирської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників, визначено в розмірі 6568 гривень або 0,45 відсотків /т. 1 а.с. 10/.

Згідно Заповіту посвідченого 09 червня 1999 року секретарем Сущанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 заповіла жилий будинок з усіма надвірними прибудовами та все майно: дочці ОСОБА_5 , сину ОСОБА_6 , сину - ОСОБА_3 . Зареєстровано в реєстрі за № 2 /т. 1 а.с. 11/.

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 жовтня 2021 року виданої Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області №186/02-31 від 16 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , баби ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском встановленого законодавцем терміну на прийняття спадщини. Також повідомлено, що заведено спадкову справу за № 319/2010 року, спадкоємцями за заявою про прийняття спадщини є діти померлої ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які вчасно вступили у права спадкування. 23 лютого 2011 року та 25 червня 2011 року спадкоємці, які прийняли спадщину, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 подали заяви на видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельні ділянки, що належали померлій і їм було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом в рівних частках кожному /т. 1 а.с. 107, 114, 128, 142/.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного Кодексу України сформованого 14 січня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , номер актового запису: 11, батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 152-153/.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті сформованого 14 січня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про смерть ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , номер актового запису: 18523 /т. 1 а.с. 154-155/.

Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданої 16 лютого 2022 року Попільнянською державною нотаріальною конторою, у Спадковому реєстрі знайдено інформацію про спадкову справу ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , номер у Спадковому реєстрі: 62032094, номер у нотаріуса: 110/2018, місце заведення: м. Київ, Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, дата заведення: 19.02.2018 /т. 1 а.с. 180/.

В судовому засіданні оглядалась копія спадкової справи № 319/2010 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , з якої вбачається, що до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області звернулись із заявами про прийняття спадщини після смерті матері: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Вони отримали Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на таке майно: житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, що розташована в АДРЕСА_1 , на території Сущанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області; земельна ділянка площею 0,2682 га, що розташована в АДРЕСА_1 , на території Сущанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області; земельна ділянка площею 4,7101 га, що розташована в селі Сущанка на території Сущанської сільської ради Попільнянського району Житомирської області та право на майновий пай члена ПСП «Світанок» с. Сущанка, Попільнянського району, Житомирської області. По 1/2 ідеальній частині спадкового майна кожному /т. 1 а.с. 61-96/.

Також всудовому засіданніоглядалась копія спадковоїсправи № 110/2018до майнапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 ,з якоївбачається,що ОСОБА_2 07 лютого2018року звернуласьдо ЧотирнадцятоїКиївської нотаріальноїконтори ззаявою проприйняття спадщини післясмерті ОСОБА_5 ,просить видати Свідоцтвопро правона спадщину зазаповітом.Відповідно доЗаповіту посвідченого 09грудня 1999року приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу, ОСОБА_5 ,заповіла належнуїй квартиру,що знаходитьсяв АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 . Такожв матеріалахспадкової справи міститьсязаява ОСОБА_9 від 20квітня 2018року проприйняття спадщинипісля смертіцивільної дружини ОСОБА_5 .Згідно повідомлення№ 2680/02-14від 27липня 2018року Чотирнадцятоїкиївської державноїнотаріальної контори, ОСОБА_9 відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину,так яквін неявляється спадкоємцемні зазаконом ніза заповітом.Як вбачаєтьсяз Постанови провідмову увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза заповітом виданої27липня 2018року державнимнотаріусом Чотирнадцятоїкиївської державноїнотаріальної контори, ОСОБА_2 відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом наквартира АДРЕСА_3 ,після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 ,так якв матеріалахспадкової справи відсутніправовстановлюючі документина вказанунерухомість.Згідно рішенняПодільського районногосуду містаКиєва від28січня 2021року за ОСОБА_2 визнано правовласності наквартиру АДРЕСА_3 впорядку спадкуванняза заповітом/т.2а.с.2-43/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно достатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 78 Земельного Кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частина 1 статті 81 Земельного Кодексу України визначає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У відповідності до частини 1статті 1225 Цивільного Кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає пункт 10Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Статтею 1216Цивільного КодексуУкраїни (даліЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідностатті 1217 Цивільного Кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить поділити майно, яке було отримане за заповітом від ОСОБА_4 у спадок після її смерті, виділивши належну ОСОБА_6 частку та визнати право власності на цю частку за нею, дочкою ОСОБА_2 , проте як вбачається з наданих доказів ОСОБА_6 помер раніше ніж заповідач, а його дочка, позивач по справі ОСОБА_2 , звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті баби, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише у 2021 році, і згідно постанови нотаріуса /т. 1 а.с. 107, 114, 128, 142/ їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину в зв`язку з пропуском встановленого законодавцем терміну на прийняття спадщини. Крім того, згідно наданої спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 61-96/, спадщину після її смерті прийняли її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все майно, яке залишилось після смерті спадкодавця. Отже спадкове майно на даний час розділене між спадкоємцями.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вонаналежить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

ОСОБА_2 в порушення вказаних вимог закону не вчинила дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті баби ОСОБА_4 , яка померла у 2010 році, а отже згідно частини 1 статті 1272 ЦПК України, вона вважається такою, що не прийняла її.

Як вбачається з частини третьоїстатті 1272 ЦК України,за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

Проте, як вбачається з наданих матеріалів, позивач не зверталась до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до статтей1216, 1217, 1235 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1218Цивільного КодексуУкраїни передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Частини 1, 2 статті 1272 ЦК України передбачають, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як передбачено статтею 1300 ЦК України, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Отже позивач пропустила строк для прийняття спадщини, не зверталась до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, крім того спадщина прийнята іншими спадкоємцями, які отримали свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, проте доказів того, що вона зверталась до спадкоємців з питанням щодо вступу у спадщину, суду не надано. Для визнання права власності на спадкове майно позивачу необхідно було прийняти спадщину в строки передбачені законом та оформити право власності на свою частку у спадковому майні, відповідно до чинного законодавства.

У відповідності достатті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першоюстатті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора в Житомирській області про визнання права власності на земельну частку (пай) не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, так як в задоволенні позову відмовлено то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 373, 374, 386, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1268-1270, 1272, 1297, 1300 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 212, 223, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Попільнянська державна нотаріальна контора в Житомирській області про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник