Рішення

від 07.08.2022 по справі 924/275/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2022 р. Справа № 924/275/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівний завод „Витязь" м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю „Барт-М" м. Хмельницький

про стягнення 21000,00 грн.

Представники сторін:

позивача: Точилін М.В. - адвокат згідно ордеру

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Машинобудівний завод „Витязь" м. Харків звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Барт-М" м. Хмельницький про стягнення 21000,00 грн. В обґрунтування позову посилається на невиконання відповідачем вимог договору щодо поставки товару.

Ухвалою суду 23.05.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/275/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2022р.

Ухвалою суду від 20.06.2022р. закрито підготовче провадженя та призначено справу №924/275/22 до судового розгляду по суті на 12.07.2022р.

Ухвалою суду від 12.07.2022р. відкладено розгляд справи по суті на 08.08.2022р.

Відповідач в судове засідання 08.08.2022р. не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав. Крім того, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з тим, що сторони ще перебувають в процесі мирного врегулювання спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату заперечує та повідомив суд, що мирні переговори між сторонами припинено.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Машинобудівний завод „Витязь" м. Харків та товариством з обмеженою відповідальністю „Барт-М" м. Хмельницький було укладено усну угоду на поставку товару.

Позивачем відповідно до рахунку №41 від 10.08.2020р. перераховано відповідачу передоплату за товар (норію) на загальну суму 21000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1774 від 19.08.2020р.

В свою чергу відповідач взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару не виконав.

Позивачем надіслано на адресу відповідача претензію №24-01/1 від 24.01.2022р. з вимогою поставити протягом семи днів товар чи повернути кошти за непоставлений товар в сумі 21000,00 грн., яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 21000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 21000,00 грн. попередньої оплати.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив таке:

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ст. 205 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури № 41 від 10.08.2020р. на оплату товару та його попередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 19.08.2020 на підставі рахунку-фактури № 41 від 10.08.2020 позивачем згідно платіжного доручення № 1774 від 19.08.2020 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 21000,00 грн., з призначенням платежу: «Оплата за норію зг. рах. №41 від 10.08.2020, в т.ч. ПДВ 20% - 3500,00 грн.».

Частиною 1 ст. 662 ЦК України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, відповідач всупереч усним домовленостям з позивачем, не здійснив поставку оплаченого товару, а саме норії.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У даному випадку, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензією №24-01/1 від 24.01.2022р., у якій просив останнього поставити товар або повернути кошти за ненаданий товар у сумі 21000,00 грн. протягом семи днів.

Станом на момент розгляду спору, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували поставку ним товару позивачу, як і доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів, перерахованих відповідачу в якості попередньої оплати за непоставлений товар, відповідно, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 21000 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівний завод „Витязь" м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю „Барт-М" м. Хмельницький про стягнення 21000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Барт-М" (м. Хмельницький, вул. Гарнізонна,24, кв. 10, код 41909446) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Машинобудівний завод „Витязь" (м. Харків, вул. Академіка Павлова,120Ж, код 39763914) - 21000,00 грн. (двадцять одна тисяча гривень 00 коп.) попередньої оплати, 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 18.08.2022р.

Суддя С. В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2

3 - відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_1