Ухвала

від 15.08.2022 по справі 676/3046/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

16 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 676/3046/21

провадження № 61-7617ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю.,

Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Антонюк Ігор Володимирович, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бокуліч Зоя Василівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бокуліч З. В.

(далі - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського РНО), в якому просив:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння від 30 березня 2021 року, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки

від 03 березня 2021 року, площею 0,199 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження, оскільки залучення співвідповідача можливе лише на цій стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2022 року справу повернуто зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого провадження.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, a реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті. Крім того, незалучення до участі в справі співвласника спірного майна може вплинути на його права і законні інтереси. Також суд на стадії підготовчого провадження встановлює, чи подали сторони всі докази, необхідні для судового розгляду, необхідність збирання додаткових доказів. Таким чином, факт того, що ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_1 ) є співвласником спірного майна і, що рішення суду може вплинути на його права та законні інтереси, суд може з`ясувати тільки під час дослідження доказів у справі під час підготовчого провадження.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 липня 2022 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2022 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що окремо від рішення суду не можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції з процесуальних питань, а саме - щодо повернення справи зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого провадження. Тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2022 року, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Антонюк І. В., просить скасувати ухвалу апеляційного суду

і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення, заявниця посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повинен був керуватися не нормами статті 353 ЦПК України, а принципом права на перегляд справи та оскарження судового рішення, який закріплений

у частині першій статті 17 ЦПК України.

У даній справі за аналогією слід застосувати судову практику, сформовану

в кримінальному процесі, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17 (провадження

№ 13-19кс18), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року у справі

№ 757/27041/21-к (провадження № 51-3781км21).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Апеляційний суд установив, що у травні 2021 року ОСОБА_2

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського РНО Бокуліч З. В., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропоновано заявнику подати заяву з обґрунтуванням позовних вимог та посиланням на докази. Попереджено про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.Призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, про що повідомлено осіб, які беруть участь у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки залучення співвідповідача можливе лише на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2022 року справу повернуто зі стадії судового розгляду на стадію підготовчого провадження.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 липня 2022 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 червня 2022 року відмовлено.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, визначено в частині першій статті 353 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Положеннями частини першої статті 353 ЦПК України не передбачено оскарження ухвали про повернення справи на стадію підготовчого засідання.

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі

№ 521/8746/18 (провадження 61-6960св19) вказано про те, що суд апеляційної інстанції має право скасовувати лише ті ухвали, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ухвала про повернення справи на стадію підготовчого засідання подальшому провадженню у справі не перешкоджає (не є остаточним рішенням), а тому особа має право оскаржувати в апеляційному порядку таку ухвалу разом з рішенням суду першої інстанції.

У постанові від Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц (провадження № 61-11131сво19) не відступлено від правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 521/8746/18 (провадження 61-6960св19) та зазначено, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі та направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.

Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 16 листопада

2021 року у справі № 161/9369/21 (провадження № 61-18077ск21)

та від 24 лютого 2022 року у справі № 337/5393/21 (провадження

№ 61-2847ск22).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Встановивши, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалуКам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 24 червня 2022 року про повернення справи на стадію підготовчого провадження, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні, тому право заявниці на доступ до правосуддя судом апеляційної інстанції порушено не було.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами

і метою, яка має бути досягнута.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня

2010 року, заява № 19164/04).

Аналогічний висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд повинен був керуватися не нормами статті 353 ЦПК України, а принципом права на перегляд справи та оскарження судового рішення, який закріплений у частині першій статті 17 ЦПК України, а також те, що у даній справі за аналогією слід застосувати судову практику, сформовану

в кримінальному процесі, а саме: постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17 (провадження

№ 13-19кс18), постанову Верховного Суду від 05 липня 2022 року у справі

№ 757/27041/21-к (провадження № 51-3781км21), є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи, що спірні правовідносини врегульовані ЦПК України, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 358 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню, то безпідставними є доводи касаційної скарги про застосування аналогії закону до спірних правовідносин.

При застосуванні аналогії права суттєве значення мають принципи права, які закріплюються в Основному Законі держави. Враховуючи, що норми Конституції України є нормами прямої дії, то суб`єкт правозастосування, базуючись на власній правосвідомості, може мотивувати рішення у справі, посилаючись на конституційні норми. Аналогія повинна застосовуватися чітко на засаді законності. Тому і використовувати аналогію можуть лише органи правосуддя - суди, з дотриманням усіх процесуальних норм і процесуальних гарантій. Рішення у справі, ухвалене крізь призму аналогії, не повинно суперечити чинному законодавству.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною шостої статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бокуліч Зоя Василівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Антонюк Ігор Володимирович,

на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 21 липня 2022 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк