Постанова

від 16.08.2022 по справі 161/1794/20

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

16 серпня 2022 року?

м. Київ

справа № 161/1794/20

провадження № 51-1181км22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?

головуючого ОСОБА_1 ,?

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:?

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

виправданої ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030000000026, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Витвиця Долинського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , такої, що судимості не має,

у вчиненні злочину, передбаченого частинами 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 лютого 2021 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 358 КК, і виправдано на підставі пункту 1 частини 1 статті 373 КПК.

Згідно з цим вироком органи досудового розслідування обвинувачували ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3статті 358 КК, тобто у складанні працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, а також у вчиненні вищевказаних дій повторно, за таких обставин.

Так, ОСОБА_7 у період з 14 жовтня 2008 року по 18 грудня 2015 року працювала на посаді провідного економіста ДП «Волинський експертно-технічний центр Держпраці» (код з ЄДРПОУ21750544), призначена на вказану посаду наказом начальника ДП «Волинський ЕТЦ» ОСОБА_8 за № 132-К від 14 жовтня 2008 року. У порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1251 від 4 листопада 2009 року у невстановлений досудовим розслідуванням час склала завідомо підроблений документ договір-рахунок №2719/10 від 24 грудня 2013 року укладений між їх підприємством та ТОВ «Вербена» у який остання внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме замість 3142,44 грн, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 4 листопада 2009 року, внесла 2618,70 грн.

Окрім того, 09 січня 2014 року, ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді у невстановленому досудовим розслідуванням місці, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок № 0006/10 від 09 січня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_9 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2496,9 грн, тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2996,28 грн.

Також 05 лютого 2014 року, перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог вказаної постанови, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок № 0197/10 від 05 лютого 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_10 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження щодо дотримання нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки - технічного обслуговування працівниками замовника, а саме у вказаному договорі вартість вказала 3045 гривень (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3727,08 грн (включно із ПДВ). Цього ж дня ОСОБА_7 за вказаних обставин повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №0196/10 від 05 лютого 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_11 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 3045 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3727,08 грн (включно із ПДВ).

Крім того, склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок № 0195/10 від 05 лютого 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_12 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 3045 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3727,08 гривень (включно із ПДВ).

Продовжуючи свої дії ОСОБА_7 13 червня 2014 року, перебуваючи на вказаній посаді, в порушення вимог постанови КМУ, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №1054/10 від 13 червня 2014 року, укладений між підприємством та ТОВ «Західелектромонтаж», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2496,9 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2996,28 грн (включно із ПДВ).

25 червня 2014 року, ОСОБА_7 , перебуваючи на своїй посаді, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №1141/10 від 25 червня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП, у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2436 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2923,2 грн (включно із ПДВ).

Крім того, 04 липня 2014 року, перебуваючи на цій же посаді, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок № 1196/10 від 04 липня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ТОВ «Євровуд Україна», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2618,70 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3142,44 грн (включно із ПДВ).

25 червня 2014 року, перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_7 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок № 1141/10 від 25 червня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_13 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2436 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2923,2 грн (включно із ПДВ).

Також 19 серпня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №1418/10 від 19 серпня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ДП «Прибузьке лісове господарство», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2557,80 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3069,36 грн (включно із ПДВ).

Крім того, ОСОБА_7 30 січня 2014 року, перебуваючи на тій же посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №0149/7 від 30 січня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ТОВ «Газгарант», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2557,80 гривень (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3069,36 гривень (включно із ПДВ).

06 березня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №0466/7 від 03.04.2014, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ДП «Іваничівською центральною районною лікарнею», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2618,70 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 3142,44 грн (включно із ПДВ).

26 червня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №1150/7 від 26.06.2014, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ПрАТ «Пусконалагоджувальне управління», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 4969,44 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 7308 грн (включно із ПДВ).

16 липня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час,в порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що договори-рахунки укладені із суб`єктами господарювання є офіційними документами, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №1278/7 від 16 липня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та підприємством «ЯН-ТІ-С», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2496,90 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2996,28грн (включно із ПДВ).

Крім того, 21 травня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вказаній посаді, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №0916/18 від 21.05.2014, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ДП «Колківське лісове господарство», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження, а саме у вказаному договорі вартість вказала 2436 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 2923,2 грн (включно із ПДВ).

Також ОСОБА_7 15 травня 2014 року, перебуваючи на посаді провідного економіста, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №0867/3 від 15 травня 2014 року, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ПП «Луцьке районне підприємство по енергетиці», у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо дотримання нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки - технічного обслуговування працівниками замовника, а саме у вказаному договорі вартість вказала 5846,40 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 7015,68 грн (включно із ПДВ).

Також 29 листопада 2013 року, перебуваючи на посаді провідного економіста, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи обізнаною у сфері своєї професійної діяльності, нормативно-правових актах, що регулюють діяльність вищевказаного підприємства, у невстановлений досудовим розслідуванням час, в порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що договори-рахунки укладені із суб`єктами господарювання є офіційними документами, повторно склала завідомо підроблений офіційний документ - договір-рахунок №2560/1 від 29.11.2013, укладений між ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та ФОП « ОСОБА_14 », у який внесла недостовірні відомості про вартість експертного обстеження ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» щодо дотримання нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки - технічного обслуговування працівниками замовника, а саме у вказаному договорі вартість вказала 5792,35 грн (включно із ПДВ), тоді як відповідно до постанови КМУ повинна була зазначити 7157,28 грн (включно із ПДВ).

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 5 лютого 2021 року щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного виправдання особи.

Вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 419 КПК не зазначив мотивів прийнятого рішення та положень закону, якими він керувався при постановленні оскаржуваного рішення.

При цьому прокурор зазначає, що апеляційний суд не перевірив та не проаналізував всі доводи його апеляційної скарги, не зіставив їх із наявними у справі матеріалами та не надав вичерпну відповідь на усі доводи.

Разом із цим прокурор зазначає, що суд неправомірно відмовив у повторному дослідженні доказів, не зважив на те, що такі докази не були ретельно дослідженні у суді першої інстанції, чим порушив право змагальності сторін та обстоювання стороні обвинувачення своєї позиції.

Не погоджується прокурор також із позицією суду в частині визнання доказів недопустимими, вважає, що апеляційний суд неправомірно підтримав висновки місцевого суду та не надав належну оцінку матеріалам, вилученим у порядку тимчасового доступу до речей і документів, якими обґрунтовується вина ОСОБА_7 , а саме аудиторському звіту № 04-24/01 від 5 травня 2017 року, яким встановлена неправильність проведених ОСОБА_7 розрахунків вартості експертних досліджень.

Неправомірно, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим судом про неналежне виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів з підстав виконання вказаного заходу забезпечення кримінального провадження неуповноваженою особою.

Також прокурор не погоджується і з тим, що суд визнав недоведеною наявність складових частин об`єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 358 КК, у неправомірних діях ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який не підтримав касаційну скаргу прокурора, думку виправданої та її захисника, які також заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо недоведено вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, тобто не доказано сам факт кримінального правопорушення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органи досудового розслідування обвинувачували ОСОБА_7 в тому, що вона, перебуваючи на посаді провідного економіста ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи обізнаною у сфері своєї професійної діяльності, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у порушення вимог постанови КМУ, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що договори-рахунки, укладені із суб`єктами господарювання, є офіційними документами, упродовж 2013-2014 років складала завідомо підроблені офіційні документи, укладені ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» та іншими 16 суб`єктами господарювання, у які внесла недостовірні відомості про вартість експертних обстежень щодо дотримання нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки при виконанні робіт підвищеної безпеки технічного обслуговування працівників замовника, а саме у вказаних договорах вартість вказала на 11985, 89 грн нижчою, що спричинило неодержання доходів держпідприємства на вказану суму.

Прокурор у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а також вважає, що достатньо доказів, які вказують на винуватість особи.

Однак такі доводи прокурора не були підтверджені під час перевірки матеріалів кримінального провадження.

Суд першої інстанції належним чином проаналізував усі докази, надані стороною обвинувачення. При цьому свій висновок щодо відсутності належних доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_7 , зробив на підставі показань свідків та проаналізував письмові докази сторони обвинувачення.

Суд першої інстанції, дослідивши у повному об`ємі докази у їх сукупності, які подані стороною обвинувачення встановив, що вони не доводять поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 358 КК.

При цьому дійшов наступного висновку. Так ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_15 від 15 серпня 2017 року (справа № 161/11906/17, провадження № 1-кс/161/5450/17) було частково задоволено клопотання слідчого СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_16 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні № 12017030000000233 від 18 липня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364 КК та постановлено надати (забезпечити) дозвіл слідчому слідчої групи слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області ОСОБА_16 тимчасовий доступ та можливість вилучення (проведення виїмки) у ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», які подавались та складались при проведенні висновків експертиз по стану охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації обладнання за період часу з 01січняя 2014 року по 01 лютого 2017 року, копій наказів і положень, методик про порядок проведення експертиз та визначення їх вартості, копій наказів про призначення службових осіб та посадові (функціональні) обов`язки службових осіб ДП «Волинський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України».

У задоволенні решти вимог цього ж клопотання, зокрема в частині надання тимчасового доступу до вищевказаних речей і документів іншому слідчому чи працівнику оперативного підрозділу, було відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що в порушення умов вищевказаної ухвали, 16 серпня 2017 року слідчим СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_16 було надано доручення працівникам відповідного відділу/сектору УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НП України здійснити тимчасовий доступ до речей та документів відповідно до ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_15 від 15.08.2017 (Справа № 161/11906/17, Провадження № 1-кс/161/5450/17). При цьому із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.08.2017, убачається, що старший о/у УЗЕ у Волинській області ДЗЕ НПУ ОСОБА_17 було виконано вищевказану ухвалу та отримано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні ДП «Волинський експертно-технічний центр Держпраці», перелік яких зазначено, згідно опису від 29.08.2017.

Посилаючись на порушення статей 159, 40, 84, 85, 86 КПК, суд зазначив, що проведення 29 серпня 2017 року ОСОБА_17 у ДП «Волинський експертно-технічний центр Держпраці» тимчасового доступу до речей і документів на підставі доручення слідчого СГ СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_16 від 16 серпня 2017 року та за відсутності надання такого дозволу в ухвалі слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_15 від 15 серпня 2017 року є суттєвим порушенням умов проведення такої процесуальної дії, що тягне за собою визнання такого доказу, а також доказів отриманих у результаті такої процесуальної дії, недопустимими.

Також суд на підставі пункту 2 частини 3 статті 87 КПК визнав недопустимим доказом довідку перевірки залученого спеціаліста від 27.08.2019 щодо проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Волинський ЕТЦ» за 2013-2015 р.р., складену заступником начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, а також показання останнього як свідка, надані в судовому засіданні, оскільки прокурор та слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки, а КПК не передбачено право або обов`язок спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які у відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК можуть бути предметом експертного дослідження.

Окрім того, на підставі ч.5 ст.101 КПК суд визнав недопустимими доказами висновки судово-економічних експертиз №9195 від 27.06.2019, 8624-8628 від 30.10.2019, із долученими довідками, оскільки вони ґрунтуються на доказах, які визнані судом недопустимими, а саме на документах, які отримані в результаті проведення тимчасового доступу до речей і документів 29 серпня 2017 року.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що решта доказів, зібраних органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, із числа тих які є належними та допустимими, у тому числі показання допитаних у судовому засіданні свідків, не підтверджують факт складання ОСОБА_7 завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, оскільки органом досудового розслідування не здобуто та не досліджено таких документів у встановленому законом порядку.

Таким чином суд постановив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_18 оскільки стороню обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені частинами 2, 3 статті 358 КК.

Як зазначає у своїй касаційній скарзі прокурор, суд апеляційної інстанції неправомірно підтримав висновки місцевого суду та прийняв невмотивоване рішення щодо виправдання особи.

Однак колегія суддів не погоджується з такими доводами прокурора, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та погодився з висновками суду першої інстанції. При цьому у своєму рішенні зазначив, що підстав для повторного дослідження доказів немає, оскільки суд першої інстанції належним чином дослідив усі докази, надані стороною обвинувачення.

Підтверджуючи висновки суду першої інстанції, апеляційний суд здійснив аналіз досліджених судом першої інстанції доказів та у своїх висновках зазначив про недопустимість як належного доказу довідки перевірки в якості залученого спеціаліста від 27.08.19 щодо проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Волинський ЕТЦ» за 2013-2015 роки, яка складена заступником начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, а також відповідно і показання останнього в якості свідка, надані в судовому засіданні, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, прокурор та слідчий не мають повноважень призначати ревізії чи перевірки, КПК не передбачено право або обов`язок спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які у відповідності до ч.1, п.1 ч.5 ст.69 КПК можуть бути предметом експертного дослідження.

Пославшись на практику Верховного Суду мотивував свою позиції аналогічною до змісту постанови Верховного Суду від 16.11.21 у справі №234/8805/18.

Також підтримав апеляційний суд позицію суду першої інстанції про недопустимість доказів на підставі положень ч.5 ст.101 КПК України в якості належних доказів висновків судово-економічних експертиз №9195 від 27.06.19, №8624-8628 від 30.10.19, із долученими довідками, так як вони дійсно є похідними від первинних документів, тобто фактично ґрунтуються на доказах, які визнані судом недопустимими, а саме - документах, які були отримані за результатами проведення тимчасового доступу до речей і документів 29 серпня 2017 року.

Такі висновки узгоджуються з висновками щодо застосування процесуальних норм, які викладені в постановах Верховного Суду від 21.01.20 у справі № 756/8425/17 та від 6.01.19 у справі № 751/7557/15, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення від 30.06.2008, 21.04.2011, справи «Гефген проти Німеччини» та «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно). Зокрема, згідно з доктриною цього Суду, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші фактичні дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

Посилання прокурора у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції, не досліджуючи докази безпосередньо в судовому засіданні, надав їм детальну оцінку, з урахуванням положень, передбачених частиною 3статті 404 КПК, не свідчать про наявність будь-яких істотних порушень суду апеляційної інстанції, оскільки останній при прийнятті судового рішення керувався матеріалами кримінального провадження, дослідженими судом першої інстанції, і, при цьому, обставинам кримінального провадження не було надано іншої оцінки.

Даних, які б свідчили, щосудом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або допущено такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не виявлено.

Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені прокурором в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Так, у касаційній скарзі прокурор вказує, що суд неправомірно визнав недопустимими докази, вилучені в порядку тимчасового доступу до речей і документів, якими обґрунтовується вина ОСОБА_7 , а саме аудиторському звіту №04-24/01 від 5 травня 2017 року, яким встановлена неправильність проведених ОСОБА_7 розрахунків вартості експертних досліджень, та неналежне виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів з підстав виконання вказаного заходу забезпечення кримінального провадження неуповноваженою особою.

Однак колегія суддів, вивчивши матеріали кримінального провадження, повністю погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, дозвіл на проведення якого надається на підставі ухвали слідчого судді виключно сторонам кримінального провадження, до яких, серед іншого, відноситься слідчий та прокурор.

Слідчий, як убачається з ч.2 ст.40 КПК, має право у кримінальному провадженні доручити оперативним підрозділам проведення виключно слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, до переліку яких не відноситься тимчасовий доступ до речей і документів, оскільки це є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.1 ст.85 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

На підставі вимог п. 1 ч.2, п.2 ч.3 ст. 87 КПК суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Крім того слід зазначити, що суди дійшли правильного висновку про виправдування особи, оскільки її дії не були неправомірні, виправдана була впевнена у правильності своїх дій, а відтак у неї був відсутній умисел на вчинення злочинів, які їй інкримінують. Як убачається з обвинувального акту такі дії носили помилковий характер, а відтак відсутня суб`єктивна сторона злочинів, яку не було доведено стороною обвинувачення про що у своїх висновках правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

До того ж, прокурор у своїй касаційній скарзі не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, через які ухвала апеляційного суду підлягала би безумовному скасуванню.

Тобто рішення про виправдання ОСОБА_7 є обґрунтованим, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування оскаржуваного судового рішення,колегією суддів не встановлено, а тому в задоволенні касаційної скаргипрокурора необхідно відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 1 лютого 2022 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2