Постанова

від 15.08.2022 по справі 705/2599/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1133/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2599/22 Категорія: на ухвалу Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. судді секретарСіренко Ю.В., Гончар Н.І. Попова М.В.

учасники справи:

позивач (скаржник) ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МПП «Агропромресурси»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргупредставника позивача адвоката Прудивуса М.А. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2022 (повний текст складено 18.07.2022, суддя в суді першої інстанції Годік Л.С.) про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МПП «Агропромресурси» про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и в :

у липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати недійсним договір дарування частки в МПП «Агропромресурси» від 26.11.2015, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу Роголь Г.І., реєстровий номер 4667.

Також з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити відповідачам вчиняти дії по розпорядженню часткою в МПП «Агропромресурси», код ЄДРПОУ 22803389, в розмірі 79,52% до набрання судовим рішенням по справі законної сили, мотивуючи про те, що договір за яким змінилося право власності на частку у підприємстві є фраудаторним та спрямованим на виведення відповідачами майна з-під можливого стягнення за вимогами кредитора - позивача у справі ОСОБА_1 . Отже подальше відчуження частки у підприємстві призведе до неможливості виконання рішення суду у цій справі.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2022 зазначену заяву про забезпечення позову відхилено з посиланням на те, що частка у підприємстві, якою позивач просить заборонити розпоряджатися, належить ОСОБА_2 , який стороною договорів позики з ОСОБА_1 не являється та є власником частки підприємства з 2015 року. Позивач не обґрунтував, що саме на даний час існує загроза того, що ОСОБА_2 відчужить належну йому частку у підприємстві, враховуючи, що спір між сторонами існує з 2018 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача адвокат Прудивус М.А. подав 25.07.2022 апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову. Зазначає, що договір за яким перейшло право власності на 79,52% в МПП «Агропромресурси» є фраудаторним та вчиненим після того, як у боржника ОСОБА_3 виник обов`язок погасити перед позивачем у справі заборгованість станом на 01.08.2015 в сумі 160000 доларів США., а відтак, для можливості забезпечення захисту прав позивача у справі, слід заборонити відчужувати власнику частку у відповідному підприємстві.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання про застосування заходів забезпечення позову, яке вирішувалося судом в оскарженій ухвалі, регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено види забезпечення позову, зокрема, п.2 шляхом заборони вчиняти певні дії (як у цій справі).

Згідно ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загрозаневиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючипитання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вказав ВС у постанові від 03.11.2020 у справі №910/7716/20 при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У даній справі метою звернення позивача до суду з позовними вимогами про визнання договору дарування частки у підприємстві недійсним є можливість отримання подальшого задоволення своїх кредиторських вимог до особи-боржника у зобов`язальних правовідносинах із позивачем, яка за оспорюваним у цій справі договором здійснила відчуження свого майна, за рахунок реалізації такого майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За змістом ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.

Таким чином є необхідним вжити заходи забезпечення позову, про які просить позивач, у спосіб заборони відповідачам вчиняти дії по розпорядженню часткою в МПП «Агропромресурси», код ЄДРПОУ 22803389, в розмірі 79,52% до набрання судовим рішенням по справі законної сили, адже можливе відчуження зазначеного майна, яке фігурує в оспорюваному правочині, призведе до того, що рішення суду по суті спору у справі втратить для позивача інтерес, так як він не зможе отримати задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок реалізації відповідного майна, яке в послідуючому може мати власника, що не був включений до кола учасників справи.

Зазначені обставини у аспекті норм ч.2 ст.149 ЦПК України є підставами для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому вказівка суду першої інстанції на відсутність підстав для забезпечення позову є помилковою та такою, що спростовується матеріалами справи, а також не враховує зв`язок між можливою зміною власника майна та ефективністю обраного позивачем способу захисту його прав у цій справі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 14.07.2020 про відмову у забезпеченні позову у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи та прийняти постанову про задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії по розпорядженню часткою в МПП «Агропромресурси».

Керуючись ст. ст.153, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п ос та но ви в :

апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2022 про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , МПП «Агропромресурси» про визнання правочину недійсним - скасувати.

Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі задовольнити.

У якості забезпечення позову у справі заборонити відповідачам вчиняти дії по розпорядженню часткою в МПП «Агропромресурси», код ЄДРПОУ 22803389, в розмірі 79,52% до набрання судовим рішенням по справі законної сили.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 17.08. 2022.

Суддя-доповідач

Судді